СЛОВО

СЛО́ВО,а,с.

1. Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу.

Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже(Панас Мирний);

Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово(О. Гончар);

Коли надійшла його черга відповідати.., він зблід і довго не міг сказати першого слова(Григорій Тютюнник);

Слово – важлива одиниця мовної комунікації. Воно є засобом як найточнішого логічного викладу думки, так і її естетичного оформлення(з наук. літ.);

* Образно.Він[ліс]співа то грізно, то шовково, Як морська безсмертна глибина, – Не одно ж там розцвілося слово, Запалала пісня не одна(М. Рильський);

* У порівн.Мене ще й досі владно кличе моїх степів свята трава, така і рідна і пахуча, немов коханої слова(В. Сосюра);

//Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу.

[Бабуся:]Та вони[ворожбити]вже слово такеє знають. Туману пустили і здиміли(Леся Українка).

2.тільки одн.Мова, мовлення.

Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово(Т. Шевченко);

Читаю Шекспіра. Що за сила слова, Що за глибина думки!(Панас Мирний);

Всі акини давно вважали, що голос і слово людське незрівнянно виразніші за музичний інструмент(Т. Масенко);

Головним інструментом у хірурга є скальпель, у муляра – кельма, у художника – пензель, у викладача головною зброєю є слово(з газ.);

Людське слово;

Культура слова.

3.Висловлювання, фраза.

Що б не сказав він, його слово закон(Панас Мирний);

– Не вихоплюйся, синку, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися(М. Коцюбинський);

Він був фанатик-церковник, він з жахом слухав на сході слова про закриття церкви(О. Донченко);

Мудре слово;

Перекидатися словами;

У кількох словах;

//розм.Відповідь, розповідь.

Хлопчик дивиться на неї .. – Се ваші книжки? – вона пита в його. Нема одказу. – Чи ви любите книжки читати? – Знов нема слова(Марко Вовчок);

– Розкажіть, як ви жили? Чи були ви щасливі? – Капітан деякий час садить мовчки, обличчя його хмарніє. Як він жив? Чи був він щасливий? Не так просто, видно, на це відповісти. Чекаючи його слова, старшокласники уважно дивляться на нього(О. Гончар);

//оруд. в. мн. слова́ми,кого, чиїми.Уживається у знач. “як говорив (писав, учив і т. ін.) хто-небудь”.

Що ж до моєї фотографії і біографії, то я якось раз одписував уже одному галичанину словами Лермонтова: “Поэт! что в имени твоем?!”(Панас Мирний);

– Ой, нащо він[півкарбованець]мені, Васильку! – А може, й знадобиться вам у хазяйстві, – відповів[онук]словами батька, ще не розуміючи, що вже ніякого хазяйства не має їхня родина(М. Стельмах).

4.Обіцянка і зобов'язання.

– З буланим, мабуть, нічого не станеться. Я запевняю. – Ні?! Слово? – Слово!(М. Коцюбинський);

– Чи слова свого давнього не забули? – допитуються і Сердюк, і Сердючиха(М. Стельмах);

Він таки дотримав свого слова(О. Гуреїв);

//Згода на шлюб.

– Дільце в нас є невеличке. Ви, дядьку, хочте сердіться, хочте ні – а Орисі я нікому не віддам. І якщо ваше слово, то й женився б(Григорій Тютюнник).

5.тільки мн., зневажл.Пусті балачки, розмови.

6.тільки одн.Прилюдний виступ, промова де-небудь.

7.тільки одн.Літературний текст у формі ораторської проповіді чи послання; розповідь, оповідання взагалі.

Слово о полку Ігоревім.

8.тільки мн.Літературний текст до вокального твору.

Без слів була та пісня, та люба, привітна така(Панас Мирний);

Відомі такі поєднання: слова народні, музика композитора такого-то, слова поета такого-то, музика народна(М. Рильський);

Слова А. Малишка, музика П. Майбороди.

(1) Баритоно́ване сло́во:

а)у грецькій граматиці – слово, останній склад якого має важкий (тупий) наголос (гравіс);

б)у праслов'янській (і в давньоруській) акцентології – наголос у словах з баритонованою акцентною парадигмою;

в)слова з нерухомим наголосом на основ; Вибача́й (дару́й, пробача́й) / ви́бач (подару́й, проба́ч) на [цьо́му (цім)] сло́відив.вибача́ти;

Вимальо́вувати (змальо́вувати) / ви́малювати (змалюва́ти) слова́мидив.вимальо́вувати;

Відступа́тися / відступи́тися від свого́ сло́вадив.відступа́тися;

Ві́рте / пові́рте [моє́му] сло́вудив.ві́рити;

(2) Віта́льне сло́во –промова, якою вітають кого-небудь.

Валерій Іванович голосно поздоровляє переможців праці, і капітан із шефів звертається до них з вітальним словом: закликає бути трудолюбами і щоб були мужні та чесні...(О. Гончар);

(3) Вступне́ сло́во:

а)невелика промова, якою головуючий відкриває збори, конференцію, симпозіум і т. ін.

Коротке вступне слово, і тоді починається наш виступ(Б. Антоненко-Давидович);

Вступним словом збори відкриває поет П. Г. Тичина(з газ.);

б)передмова до якого-небудь друкованого видання.

За свідченням автора вступного слова до першої публікації спогадів О. Кучерука, виготовивши кілька примірників машинопису, Антоненко-Давидович роздав їх на зберігання найдовіренішим знайомим(з мемуарної літ.);

Дар мо́ви (сло́ва)див.дар;

(4) Друко́ване сло́во –те, що надруковане, опубліковане.

Друкованим словом ще не вичерпуються всі ділянки застосування української літературної мови: до писемної літературної мови слід ще долучити живу усну літературну мову(з наук. літ.);

Записа́тися на сло́водив.запи́суватися;

Захлина́тися слова́ми (від слів)див.захлина́тися;

Зга́дувати / згада́ти ли́хом (лихи́м сло́вом)див.зга́дувати;

Зга́дувати / згада́ти недо́брою па́м'яттю (недо́брим сло́вом)див.зга́дувати;

Зга́дувати / згада́ти(рідшеспогада́ти) до́брим сло́вомдив.зга́дувати;

Здобува́тися / здобу́тися на сло́во (на го́лос, на ві́дповідьі т. ін.)див.здобува́тися;

Зра́джувати / зра́дити своє́ сло́во(рідкосвоє́му сло́ву)див.зра́джувати;

Зрони́ти сло́водив.зрони́ти;

(5) І́ншими слова́ми –інакше кажучи;

(6) Кра́сне сло́во –влучний, виразний вислів.

Хто б то мав таке слово пишне да красне, щоб так, як на картині, змалював той монастир Печерський?(П. Куліш);

Красні слова самі лилися з уст(В. Минко);

Ма́йстер сло́вадив.ма́йстер;

Ма́ти сло́водив.ма́ти²;

Надава́ти / нада́ти сло́водив.надава́ти²;

Не зрони́ти ні (ані́,

й) сло́ва (слове́чка, зву́ку)див.зрони́ти;

Не промовля́ти / не промо́вити [і] сло́ва (слове́чка, слівця́)див.промовля́ти;

Обду́мувати (проду́мувати) / обду́мати (проду́мати) ко́жне сло́во (зміст ко́жного сло́ва)див.обду́мувати;

Оберта́ти сло́во (річі т. ін.)див.оберта́ти;

Оберта́тися / оберну́тися зі слова́ми (зі сло́вом, з розмо́воюі т. ін.)див.оберта́тися;

Оброни́ти сло́во (фра́зу)див.обро́нювати;

Па́ру слів (фраз) написа́ти (сказа́тиі т. ін.)див.написа́ти;

[Перехо́дити / перейти́] від слів до ді́ла (від сло́ва до ді́ла)див.перехо́дити;

Порозуміва́тися / порозумі́тися без слів (мо́вчки)див.порозуміва́тися;

Поті́к слів (че́мностейі т. ін.)див.поті́к;

Прибира́ти / прибра́ти слова́ (порівня́нняі т. ін.)див.прибира́ти;

Приє́днуватися до слівдив.приє́днуватися;

Присі́куватися до ко́жного сло́вадив.присі́куватися;

Пристава́ти / приста́ти до ду́мки (на ду́мку,рідшена сло́воі т. ін.)див.пристава́ти;

Проси́ти сло́вадив.проси́ти;

Прости́ (прості́ть) / проща́йте на [цьо́му (цім)] сло́відив.проща́ти;

(7) Рі́дне сло́во –те саме, щоРі́дна мо́ва(див.мо́ва).

Взагалі, коли зможете, пишіть до мене, бо я все ж на чужині і потребую рідного слова(М. Коцюбинський);

(8) Різке́ сло́во –що-небудь сказане категорично або грубо.

Святослав зненацька міг сказати різке слово, вихопитись із власною думкою поперед старших, зробити щось всупереч, на своє(С. Скляренко);

(9) Різкува́те сло́во –що-небудь сказане дещо категорично або грубувато.

– Я добре знаю твій характер, Маріє Іванівно, – відповів Ляшенко, – тому й дозволяю собі сказати ці, може, трохи різкуваті слова(В. Собко);

Розко́вувати / розкува́ти сло́во (мо́ву)див.розко́вувати;

Розставля́ти / розста́вити слова́див.розставля́ти;

(10) Си́льні слова́ –різкі, дошкульні слова.

Батька не на жарт стривожила ця мова дочки, бо він знав, що в неї не було звички розкидатися сильними словами(А. Головко);

Ски́нутися по сло́вудив.скида́тися;

Скупува́тий на слова́ (на сло́во, на мо́ву, у мо́ві)див.скупува́тий;

(11) Слова́ проща́ння –слова, які вимовляються перед розлукою, розставанням.

Біля вагонів заметушилися. Останні стискання рук, останні слова прощання(І. Кириленко);

(12) Сло́вом і ді́лом,зі сл. допомагати,сприятиі т. ін. –подавати конкретну допомогу.

Вернувшись “на тихі води”, сподіваюсь застати молодий гурт в розцвіті сили й енергії, тоді й сама з охотою поможу їм і словом і ділом(Леся Українка);

Натан вельми ввічливо спитав у нього[Мітрідана], хто він такий і з якою метою сюди прибув, обіцяючи допомогти йому, якщо зможе, словом і ділом(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Директор заводу завжди сприяв своїм землякам словом і ділом(із журн.);

(13) Сло́во (слова́) приві́ту –словесний вияв доброзичливого ставлення, дружніх почуттів.

Його ніхто не втішав; тепле слово привіту не виривалося з уст його товариства(Панас Мирний);

Ви чуєте, товариші живі, Як гомонить весна по всьому світу? У Києві, у Харкові, в Москві Прийміть слова великого привіту!(М. Рильський);

Вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, .. кустарну штуку в грубій коробці, що, однак, давала змогу господареві посилати слова привіту та музику в степ отій, недосяжній для інших дівчині Тоні(О. Гончар);

Спевни́ти [своє́] сло́водив.спевни́ти;

Спо́внювати (сповня́ти) / спо́вни́ти [своє́] сло́водив.спо́внювати²;

(14) Тро́нне сло́во –промова, яку виголошує монарх в урочистих випадках.

– Я, – мимрить Бен, – стою здаля Від їхніх[джентльменів]дивних справ, Та тронне слово короля, Здається, янкі склав(М. Бажан);

У (в) широ́кому розумі́нні [цього́] сло́вадив.розумі́ння;

У кра́щому розумі́нні [цього́] сло́вадив.розумі́ння;

У прямо́му (звича́йному, буква́льномуі т. ін.)розумі́нні [цього́ сло́ва]див.розумі́ння;

(15) Худо́жнє сло́во:

а)мова художнього твору.

Гнучка ритміка і досконала музикальність вірша, могутність і краса художнього слова взагалі, – все це не може не цінитися сучасним читачем(з публіц. літ.);

б)твори художньої літератури.

Художнє слово українського народу привертає до себе увагу на всіх континентах земної кулі(з газ.);

Худо́жник сло́вадив.худо́жник;

(16) Цифрове́ сло́во,спец. –слово, яке складається з цифр і яке може містити знаки пробілу й спеціальні знаки.○ До сло́ва ка́жучидив.каза́ти.△ Абсолюти́вне вжива́ння слівдив.ужива́ння;

(17) Вказівне́ сло́во,лінгв. –вказівний займенник або прислівник, який накреслює в головному реченні значення, що конкретизується підрядним реченням.

Вказівні слова завжди знаходяться в головному реченні і тут ніби намічають те значення, яке виражене підрядним реченням(з наук. літ.);

(18) Вставне́ сло́во,лінгв. –відокремлене і незалежне, граматично не пов'язане з речення слово, що виражає ставлення мовця до висловлюваної ним думки.

Основна маса вставних слів формується з уламків вставних речень, але можуть вони формуватися і з прислівників(з наук. літ.);

Зна́чення сло́вадив.зна́чення;

(19) Ключові́ слова́; Крила́тий ви́слівдив.ви́слів;

(20) Крила́ті слова́ –влучне словосполучення, влучний вислів літературного походження, що стисло й образно передає думку й стало загальновживаним.

Крилаті слова – “Людина вище ситості!” – чомусь найчастіше звучать на бенкетах(А. Крижанівський);

Крилата фраза “Порятунок потопаючих справа рук самих потопаючих” – актуальна і в сучасних життєвих реаліях(з газ.);

(21) Мода́льне сло́во,лінгв. –слово, що виражає відношення змісту мовлення до дійсності.

У складі речення модальні слова виступають у функції вставних слів, супровідних членів речення(з наук. літ.);

(22) Озна́чуване сло́во,лінгв. –слово, яке пояснюється означенням.

Своєрідна в Головка і будова фрази. У нього багато інверсій, присудок часто стоїть на першому місці, означення, епітети стоять після означуваного слова(з навч. літ.);

Перено́сне зна́чення сло́вадив.зна́чення;

Пі́сня без слівдив.пі́сня;

Поря́док слівдив.поря́док;

Поя́снювальне (поя́снююче) сло́водив.поя́снювальний;

(23) Поя́снюючі слова́ –те саме, щоПоя́снювальне (поя́снююче) сло́во(див.поя́снювальний).

Однорідні члени речення, як і кожен член речення взагалі, можуть мати при собі залежні пояснюючі слова(з наук. літ.);

(24) Присудко́ве сло́во –невідмінюване слово із значенням стану, що виступає як головний член у безособовому реченні.

На означення раптової, несподіваної чи дуже швидкої дії Котляревський широко вживає незмінні присудкові слова, що наближаються своїм значенням до дієслівних форм минулого часу однократного доконаного виду(з наук. літ.);

Пряме́ зна́чення сло́вадив.зна́чення;

Прями́й поря́док слівдив.поря́док;

(25) Реєстро́ве сло́во –заголовне слово кожної статті в словнику, яке виділяється окремим шрифтом.

Кожне реєстрове слово ілюстроване прикладами-реченнями(з наук. літ.);

(26) Складноскоро́чене сло́во,лінгв. –слово, яке утворюється з частин двох або кількох слів; абревіатура.

Окрему групу серед складних слів становлять так звані абревіатури, або складноскорочені слова(з наук. літ.);

(27) Службо́ві слова́,лінгв. –слова що виражають різні відношення між самостійними словами в словосполученні і в реченні, між словосполученнями або частинами складного речення, виражають різні відношення до дійсності чи надають самостійним словам різних відтінків значень.

Термін “службові слова”, або “службові частини мови”, характерний для вітчизняної граматичної традиції(з наук. літ.);

(28) Сполу́чне сло́во,лінгв. –повнозначна частина мови (перев. займенник або займенниковий прислівник), що виступає в ролі підрядного сполучника.

На відміну від сполучників сполучні слова не тільки виражають відношення підрядного речення до головного чи підрядної частини простого речення до його основної частина, але в той же час є членами підрядного речення(з наук. літ.).

◇ (29) [А́ні] ні сло́ва –нічого не розказувати нікому, не промовляти нічого.

Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. – Навіщо? Пошепки спитала Наталка. – А щоб дехто не бачив, – моргнув він і насварив пальцем. – Дивись мені, ані слова(С. Журахович);

Хотілося їй[мачусі]криків болю, лайки, оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість, – ні слова ніколи(Г. Хоткевич);

Ні сло́ва, ні півсло́ва.

Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова(Григорій Тютюнник);

Ні слівця́, ні півслівця́.

Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця(Григорій Тютюнник);

А́ні слове́чка.

Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти – гляди мені – ша! ані словечка нікому(М. Коцюбинський);

(30) Без за́йвих слів (розмо́в) –не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу; негайно.

[Дон Жуан:]Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли(Леся Українка);

Цар слова її обмислив, в думці все як слід обчислив І синів без зайвих слів Враз покликати звелів(Л. Первомайський);

Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно(І. Гончаренко);

Розмовляв[Корнієнко]з кимось по телефону: – Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч. Да... Не качай гарячки. Що там у хуторі? Ти що, бабів чи мене слухаєш?.. Ну, отож. Давай без зайвих розмов...(Григорій Тютюнник);

(31) Без слів (сло́ва) –мовчки, нічого не кажучи.

Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу(О. Копиленко);

(32) Без сло́ва –мовчки, нічого не говорячи.

– Він[тато],не кваплячись, пестить Клавину голівку. Опісля бере дочку за руку й без слова веде в хату(М. Понеділок);

Би́стрий на сло́водив.би́стрий;

Би́ти сло́вом (слова́ми)див.би́ти;

Блуди́ти слова́мидив.блуди́ти¹;

Бра́ти / взя́ти [свої́] слова́ наза́ддив.бра́ти;

Бра́ти (забира́ти,рідковідбира́ти) / взя́ти (забра́ти,рідковідібра́ти) сло́водив.бра́ти;

Вести́ мо́ву (річ, сло́во)див.вести́;

Ви́сі́ти (трима́тися) на че́сному сло́відив.ви́сі́ти;

(33) [Від сло́ва] до сло́ва:

а)все підряд, нічого не пропускаючи, від початку до кінця.

Він вислухав цікаву ту промову й затямив собі до слова, бо був дуже пам'ятливий(Л. Мартович);

Ніколи люди не чекали так газет, як тепер, вичитували від слова до слова(Григорій Тютюнник);

б)точно, дослівно, без змін.

Ломицькому здалось, що він десь чув цю фразу, таку саму од слова до слова. Він почав пригадувати і нагадав: цю фразу говорила недавно Маруся(І. Нечуй-Левицький);

(34) В одно́ сло́во,зі сл. сказа́ти, скри́кнутиі под. –одночасно, разом.

– Запорожці зозвали[скликали]раду, да й бух Іванця кошовим. – Іванця! – аж скрикнули всі в одно слово(П. Куліш);

Вста́вити (вки́нути) / вставля́ти (вкида́ти) сло́во (ре́пліку, слівце́і т. ін.)див.вставля́ти¹;

(35) Ву́личне сло́во (слівце́) –грубе слово або вислів, що перебуває поза нормами літературної мови; вульгаризм.

– Що це – “шамовка?” – спитала Наталка. – Все, що жуємо. – Вуличне слівце, – поморщився Дробот(С. Журахович);

Новоявлений лексикограф надихнувся: вирішив зібрати тисячу й одне вуличне слово(з газ.);

Вхопи́тися за сло́во (за слова́)див.ухо́плюватися;

Говори́ти (розповіда́ти) про́сти́ми слова́мидив.говори́ти;

(36) Го́стре сло́во (слівце́, слове́чко) –те, що висловлене ким-небудь дошкульно, образливо.

Він любить сказати гостре слово(В. Гжицький);

Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем(Д. Ткач);

Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: – Що – гостре словечко коле сердечко?(В. Большак);

Го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́вуі т. ін.)див.го́стрий;

Гра слова́ми (слів)див.гра;

Гріх [сло́во (сло́ва)] сказа́тидив.гріх;

Дава́ти / да́ти сло́водив.дава́ти;

Дава́ти / да́ти сло́во че́стідив.дава́ти;

(37) Для (за́для, ра́диі т. ін.)кра́сного сло́ва (слівця́) –щоб справити враження, ви́кликати певний ефект.

Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів(Панас Мирний);

Для (за́для) кра́сного слівця́.

Тим часом автор цієї розповіді був між життям і смертю. Сказано це не для красного слівця(П. Загребельний);

Тільки деяких не пустим. Обіцяльника отого, Що .. клянеться без кінця Задля красного слівця!(С. Олійник);

Доклада́ти / докла́сти свої́х слівдив.доклада́ти;

Докона́ти своє́ сло́водив.доко́нувати;

До сло́ва мо́витидив.мо́вити;

До сло́ва прийшло́сядив.прихо́дитися;

(38) Живе́ сло́во:

а)усне повідомлення безпосередньо кому-небудь.

Люба мамочко! .. Ліля і Оксана розкажуть тобі про все живими словами, то що ж описувати?(Леся Українка);

б)висловлювання, яке виражає правдиві, цікаві, нові думки.

Нічого, жодного живого слова, крім пліток, які йшли від окупантів, у село не доходило(В. Козаченко);

Їм[хлопцям]здавалося, що джура перекаже гетьманові всі їх розмови, але живе гаряче слово переконало й заспокоїло(З. Тулуб);

Закида́ти сло́вомдив.закида́ти²;

Замо́вити (заки́нути) [до́бре (прихи́льне)] сло́во (слівце́, слове́чко)див.замовля́ти;

(39) За слова́микого, чиїми, у знач. вставн. сл. –як було сказано ким-небудь.

На плечах у нього міцно сидить рухлива лобата голова, яка, за словами Сагайди, готувалася людині-велетневі, а опинилася помилково у Маковейчика(О. Гончар);

За його словами, мені на роду написано втопитись. Проте щоразу я впевнявся, що мене зарано примушували виконувати це віщування. Щоразу я оживав(Ю. Яновський);

За сло́вом(pідшеза слова́ми, по сло́во) до кише́ні (у кише́ню,рідшеу па́зуху) не лі́зти (не ла́зити) / не полі́зтидив.лі́зти;

Зво́дити / звести́ доку́пи слова́див.зво́дити;

Здава́тися / зда́тися на сло́водив.здава́тися¹;

(40) З дво́х слів,рідко –відразу.

Що я їй скажу? Та вона ж висміє мене з двох слів, я ж іде чую!(Г. Хоткевич);

Тимко з двох слів лізе в бійку і б'є чим попало(Григорій Тютюнник);

Зимува́ти на ко́жному (ко́жнім) сло́відив.зимува́ти;

Зобов'я́зуватися / зобов'яза́тися сло́вомдив.зобов'я́зуватися;

(41) Золоті́ слова́ –уживається для підкреслення слушності, вчасності, доречності висловленого.

Трощинський ловив кожне слово полковника, і коли той замовк, посміхаючись сказав: – Я схиляюсь перед золотими словами правди ясного пана. Але ж і я знаю, що саме тепер петиція була б недоречним жестом панів полковників(М. Лазорський);

Золоте́ сло́во.

Золоте тоді промовив слово Святослав крізь сльози жалібні: – Ой, мої сини, мої братове, Всеволодове і Ігорю буйні! Половецьку землю ви зарано турбувать мечами почали(Н. Забіла);

(42) З пе́ршого сло́ва –відразу, без довгих пояснень.

Люди ж усякі є в Ковалівці. Один тебе й з першого слова розуміє, і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити(В. Кучер);

З півсло́ва (з пе́ршого сло́ва) розумі́ти / зрозумі́тидив.розумі́ти;

(43) З ци́ми (ти́ми) слова́ми; При тім (цім, сім) сло́ві; При цих (тих) слова́х –кажучи щось.

З цими словами о. Василь кидав скісний погляд на Раїсу і позіхав(М. Коцюбинський);

– Лучче[краще]поллю сухий тин: може, виросте, – сказала Соломія і з тими словами вхопила відро, котре стояло коло криниці, і вилила воду на тин, просто до Романа(І. Нечуй-Левицький);

– І бог, видно, той панський, а не наш. – Сумний, мовчазний похнюпився Грицько при тім слові(Панас Мирний);

– Ох, крутиголова, натанцюється хтось від неї... – І при цих словах вона мимоволі швидко і неспокійно глянула на свого Віталика, що, зіщулившись, сидів поруч з Тонею(О. Гончар);

(44) З чужи́х слів –за чиїмись, а не своїми власними даними, спостереженнями; І (ані́) сло́ва (сло́вом) не пи́снутидив.пи́снути;

[І] слів нема́ (не вистача́є)див.нема́;

[І] сло́ва не почу́єш (не почу́єте, не чу́ютьі т. ін.)див.почува́ти;

[І] сло́вом не обзива́тися (не озива́тися) / не обізва́тися (не озва́тися)див.обзива́тися;

І сло́вом не переки́нутисядив.перекида́тися²;

І сло́вом не прохопи́тисядив.прохо́плюватися;

Й не сказа́ти [слова́ми]див.сказа́ти;

Й (ні) сло́ва не сказа́тидив.сказа́ти;

(45) Й сказа́ти не могти́ слова́ми(д) див.сказа́ти;

(46) Й сказа́ти не мо́жна слова́ми(д) див.сказа́ти;

Ки́дати (випуска́ти) / ки́нути (ви́пустити) слова́ на ві́тердив.ки́дати;

Ки́дати / ки́нути клич (га́сло, сло́воі т. ін.)див.ки́дати;

Ки́дати / ки́нути слова́ [че́рез плече́]див.ки́дати;

Ки́датися слова́ми (сло́вом, фра́замиі т. ін.)див.ки́датися;

(47) Кількома́ (небагатьма́) слова́ми –дуже коротко, стисло.

Я кількома словами розповів, як добирався сюди(Л. Смілянський);

(48) Ко́ване сло́во,книжн. –штучно створене слово; неологізм.

Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова(В. Самійленко);

Ковта́ти слова́див.ковта́ти;

Креса́ти слова́мидив.креса́ти;

(49) Криве́ сло́во –висловлена в грубій формі образа.

[Маруся:]Ні одного кривого слова я від нього не чула; за що ж би я мала на нього злобу?(М. Старицький);

(50) Кру́гле сло́во –влучне слово, зворот.

Валентин Модестович .. полюбляє круглі звороти та вишукані іноземні слова(Ю. Шовкопляс);

Крути́ти слова́мидив.крути́ти;

Лама́ти (пору́шувати) / злама́ти (полама́ти, пору́шити) [своє́] сло́водив.лама́ти;

(51) Ласка́ве (те́пле) сло́во –доброзичливе, прихильне висловлювання з пестливими словами або приємна розмова.

– Уже років з п'ять він[кінь]йому служить і пильно, і вірно, не знаючи за оту працю розкоші, і хоч чував було слово ласкаве та тепле, а тепле слово – більше за ласощі варте(М. Старицький);

Легки́й на сло́водив.легки́й;

Ліни́вий на сло́во (на слова́)див.ліни́вий;

Лови́ти / пійма́ти (впійма́ти, злови́тиі т. ін.)на сло́відив.лови́ти;

Лови́ти слова́ [із ро́та]див.лови́ти;

Лови́ти (хапа́ти) ко́жне сло́водив.лови́ти;

Марнува́ти мо́ву (слова́)див.марнува́ти;

Масти́ти слова́мидив.масти́ти;

(52) Метке́ сло́во –дошкульна мова.

Чи від того, що вона нахилилася, чи може й від того, що метке Грицькове слово влучило .. її у серце.., лице Христине .. покрилося червоним заревом[рум'янцем]...(Панас Мирний);

Метки́й на сло́во (до сло́ва)див.метки́й;

(53) Міцне́ньке сло́во –те саме, щоМіцне́ сло́во(див.сло́во).

Йому хотілося сказати міцненьке слово, але втримався, бо не хотів розладнувати відносини з обласним начальством водного господарства(М. Чабанівський);

(54) Міцне́ сло́во –груба лайка.

– Тільки, будь ласка, якнайменше міцних слів. Пам'ятай, що ти дипломат(О. Довженко);

За коротку мить дід устиг спом'янути міцним словом усю нечисту силу(О. Донченко);

Набі́р слівдив.набі́р;

(55) Надгро́бне (проща́льне) сло́во –промова, яку виголошують під час прощання з покійником.

Як все уже було готово, Тогді якийсь їх филозоп[філософ]Хотів сказать надгробне слово, Та збився і почухав лоб(І. Котляревський);

Маковея підняв на ноги трикратний салют, яким полк проводжав у братську могилу Ясногорську та її товаришів. Вже було сказано прощальне слово, вже люди розбігалися по своїх місцях, виконуючи команди, збираючись знову в дорогу(О. Гончар);

На па́ру слівдив.па́ра¹;

На півсло́ві(рідкона сло́ві)див.півсло́во;

(56) Напу́тнє сло́во –поради, побажання, що висловлюються кому-небудь у дорогу; напуття.

Бійці ним дорожили, і Леночка, певно, здогадувалась, яке важливе для них її напутнє слово(Ю. Яновський);

Коли серед шуму, дзвону зброї і кінського тупоту були віддані останні розпорядження, Боженко, як і завжди, закінчив свою промову напутнім словом(О. Довженко);

На [своє́му] сло́ві стоя́тиі т. ін./ ста́тиі т. ін.див.стоя́ти;

(57) На слова́х:

а)усно.

Прибіг гінець[гонець]з письмом к Латину .. і на словах додав: – Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав(І. Котляревський);

Не буду тепера[тепер]писати “достотної рецензії”, бо думаю, що краще вимовлю свою думку на словах, ніж на письмі!(Леся Українка);

б)тільки в розмові, а не на ділі.

Який мудрий знайшовся! На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на балалайці...(І. Муратов);

– Де маніяк, нездара і недоук, знай, на словах неправді крутять в'язи, Та дай-но їм убрати царську тогу, Як “правді” їхній сам тиран позаздрить(С. Караванський);

Я хоча й простий роботяга, але людям служу не на словах, а на ділі(з газ.);

(58) На сло́во,перев. зі сл. вірити –без будь-яких підтверджень фактами, діями, на основі лише чийогось запевнення, обіцяння.

[Диякон:]Усі ми здавна знаємо Пріціллу і можемо їй вірити на слово(Леся Українка);

На виплат відпускали тим, хто мав постійну платню і мав з чого сплачувати борги, а на слово не вірили(В. Гжицький);

(59) Наступа́ти (насіда́тиі т. ін.)сло́вомна кого –у розмові домагатися чого-небудь від когось.

Він наступав тепер на Сидорчука кожним своїм словом, сухим і гострим, як ніж(Ю. Бедзик);

(60) На цьо́му (цім, сім, тім, оста́нньомуі т. ін.)сло́ві; На сі слова́ –коли про це йшла мова; у той час, коли говориться.

На самому цьому слові одчинилися двері і почтальйон[поштар]подав мені третій лист ваш(Т. Шевченко);

На останньому слові[станового]в хату ввійшли: козачий голова з писарем та панський старшина з старостою(Панас Мирний);

(61) На че́сне сло́во –на основі тільки чийогось запевнення, обіцяння; повіривши.

З рекомендаціями, як воно й годиться, В курник вмостилася Лисиця. Прийняв її на чесне слово в штати осел вухатий(В. Іванович);

(62) На че́сному сло́ві,зі сл. трима́тися, жарт. –ледве.

Ґудзик у нього на куртці тримається на чесному слові(з усн. мови);

Не ва́ртий (не варт) до́брого (пу́тнього) сло́вадив.ва́ртий;

Не ви́давиш сло́вадив.вида́влювати;

Не ви́тягнеш (не ви́рвеш [обце́ньками]) сло́вадив.витяга́ти;

Не [вмі́ти (могти́)] зв'яза́ти двох слів (два сло́ва) [доку́пи]див.зв'я́зувати;

Не вмі́ти (не могти́) сло́ва (двох слів) ви́мовити (сказа́ти)див.умі́ти;

Не доби́тися сло́вадив.добива́тися;

Нема́ коли́ й сло́ва ви́мовитидив.нема́;

Нема́ (нема́є) слів, щоб...див.нема́;

(63) Не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м описа́ти(д) див.спи́сувати;

Не обмо́витися і (ні, жо́днимі т. ін.)сло́вом(рідшеслове́чком)див.обмовля́тися;

Не помина́ти ли́хом(рідшелихи́м сло́вом)див.помина́ти¹;

[Ні] перо́м [не] списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти]див.спи́сувати;

(64) Нове́ сло́вочого, у чому –передове, прогресивне в чому-небудь (перев. в науці і техніці).

Це відкриття було новим словом у науці(з газ.);

Обзива́тися (озива́тися) / обізва́тися (озва́тися) сло́вомдив.обзива́тися;

Обклада́ти слова́ми (ла́йкоюі т. ін.)див.обклада́ти;

Обмі́нюватися / обміня́тися думка́ми (сло́вом, слова́миі т. ін.)див.обмі́нюватися;

Обмовля́тися / обмо́витися двома́-трьома́ слова́мидив.обмовля́тися;

Обмовля́тися / обмо́витися сло́вом (слова́ми)див.обмовля́тися;

(65) Одни́м сло́вом; одно́ (одне́) сло́во –уживається для узагальнення раніше сказаного; коротко кажучи.

Де не взявся вітер, б'є снігом під ноги – одно слово, пішла заметільниця(Г. Хоткевич);

Велика масштабна роль завжди приємна для актора. В ній багато відтінків, нюансів, одне слово – є що грати(із журн.);

(66) Оста́ннє сло́во:

а)(перев. чиє.)категоричне, остаточне рішення про кого-, що-небудь.

– Це моє останнє слово. Я не то що за вас не хочу видавати своєї дочки, я її ні за кого не видам, – сказала Каралаєва(І. Нечуй-Левицький);

З контори люди виходять на вулицю .. Пан так і не сказав їм останнього слова. Норовито крутнувся на місці – і в двері(М. Стельмах);

б)(чого, у чому)прогресивне, нове в чому-небудь (перев. в науці, техніці).

Це був великий лікарський кабінет, обладнаний за останнім словом лікарської техніки(Ю. Смолич);

(67) Оста́нніми (уся́кими) слова́ми,зі сл. лаяти,обзиватиі т. ін. –образливо, грубо.

Жінки розлютились і осміліли. Вони хапалися руками за гвинтівку, галасували, лаяли унтера останніми словами, обзивали звіром, собакою, падлюкою...(В. Козаченко);

Олександр лютує в душі, обзиває брата усякими словами(М. Стельмах);

Па́ру слів (фраз)див.па́ра¹;

(68) Пере́днє сло́во –передмова.

Сподіваюся читати Вашу автобіографію, котра, як я довідався з “Зорі”, враз з переднім словом п. Драгоманова має бути додана до збірника(М. Коцюбинський);

Перекида́тися / переки́нутися слова́ми (сло́вом, слівце́м, кількома́ слова́ми)див.перекида́тися²;

(69) Переки́нутися кількома́ слова́ми(д) див.перекида́тися²;

(70) Пе́рше сло́во:

а)(чиє, за ким)початок, почин у якійсь справі, діяльності і т. ін.

[Марія:]Ми в цій справі будемо не самі: МТС допоможе. І машинами, і людьми. Але перше слово повинно бути наше(О. Левада);

б)найголовніше, найсуттєвіше в чому-небудь.

Допомогти батькові в цій справі було для дітей першим словом(з газ.);

Пле́тиво слівдив.пле́тиво;

Поверта́ти / поверну́ти сло́во [наза́д]див.поверта́ти¹;

Пові́рити на сло́водив.пові́рити¹;

(71) Пога́не сло́во –лайливий, образливий вираз.

– А .. казали, що в мене батька не було... байстрюк? – кажуть.. – Не думай про це, то погане слово!(Панас Мирний);

Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст(О. Гончар);

Подава́ти / пода́ти сло́водив.подава́ти¹;

Позбавля́ти / позба́вити сло́вадив.позбавля́ти;

Положи́ти на папі́р (папе́рі) [слова́і т. ін.]див.положи́ти;

Помили́тися (змили́ти) на сло́ві (у сло́ві)див.помиля́тися;

Помина́ти / пом'яну́ти до́брим (незли́м, ти́химі т. ін.)сло́вомдив.помина́ти¹;

Поперхну́тися сло́вомдив.поперхну́тися;

Попроси́ти сло́вадив.попроси́ти;

Попроха́ти сло́вадив.попроха́ти;

(72) По сло́вукого, чиєму, заст. –за чиїмсь наказом.

Чигають[розбійники]на чумацьке добро, вичікують слушного часу, коли б в одну мить, по слову ватажка, кинутись на табір(М. Коцюбинський);

Прийти́ до сло́вадив.прихо́дити;

(73) При сло́ві –при нагоді; як буде про це йти мова.

Мати поплакала, пожурилася нещасливою синовою долею і пообіцяла при слові батькові сказати(Панас Мирний);

Проба́чте / пробача́йте на [цьо́му (цім)] сло́відив.пробача́ти¹;

(74) Пусті́ (ма́рні) слова́ (фра́зи) –непотрібні, беззмістовні, не варті уваги висловлювання; беззмістовне розумування.

Пусті слова про “право бідних”... Держава дбає не про нас. Нас мали за рабів негідних... Доволі кривди і образ!(М. Вороний);

Без марних слів і компліментів ніжних його[В. Маяковського]поети вчителем зовуть(М. Рильський);

Ма́рне сло́во.

Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово(Леся Українка);

Рва́ти слова́див.рва́ти;

(75) Розгу́блені слова́(д) див.розгу́блювати;

Розгу́блювати / розгуби́ти слова́див.розгу́блювати;

Розка́зувати / розказа́ти свої́ми слова́мидив.розка́зувати;

(76) Розкида́ти слова́ми(д) див.розкида́тися¹; Розкида́тися слова́мидив.розкида́тися¹;

Розще́дритися на сло́во (слова́)див.розще́дрюватися;

(77) Свої́ми слова́ми –не дотримуючись буквально слів, висловів прочитаного, почутого.

[Орлюк:]Я не хочу, щоб ти була на суді .. Я все розкажу тобі своїми словами(О. Довженко);

Си́пати слова́ми [як (мов, ні́биі т. ін.)горо́хом]див.си́пати;

(78) Сказа́ти не могти́ слова́ми(д) див.сказа́ти;

(79) Сказа́ти не мо́жна слова́ми(д) див.сказа́ти;

Сказа́ти нове́ сло́водив.сказа́ти;

Сказа́ти своє́ [сло́во]див.сказа́ти;

Сказа́ти [хоч] сло́водив.сказа́ти;

Скупи́й на слова́ (на мо́ву)див.скупи́й;

(80) Скупи́й на сло́ві(д) див.скупи́й;

(81) Слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях)кого, кому і без дод. –хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, напруження, переживання і т. ін.

Голос у нього переривався, глухо хрипів, слова застрявали в просохлому горлі(Д. Ткач);

Здавалось, всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі(О. Кобилянська);

Слова застряли десь у грудях, і Густав не міг нічого сказати(А. Хижняк);

Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги і взяв Петричка за петельки так міцно, що всі слова застигли Петричкові в горлі(М. Томчаній);

Поранено командира взводу, – додав він[політрук]по хвилі притишеним голосом. – Командира? – слово застряло в горлі Білогруда(Ю. Бедзик);

Сло́ва [лихо́го] не сказа́тидив.сказа́ти;

Слова́ми масти́тидив.масти́ти;

[Сло́ва] не [смі́ти] пи́снутидив.пи́снути;

Слова́чиїта Бо́гу у ву́хадив.ву́хо;

(82) Сло́во в сло́во:

а)без будь-яких змін; точно, дослівно.

Франко .. намагався передавати пушкінські рядки з максимальною близькістю до першотвору, майже слово в слово(М. Рильський);

Пана дома не застали.., за нього говорив його заступник – молодий, на диво тоненький і хирлявий панок хлюстоватого вигляду. Усе то було сказано, звичайно, по-російськи, “по-панськи”. Панок інакше говорити не може .. Але мову його передали висланці народові слово в слово(У. Самчук);

б)не пропускаючи нічого, від початку до кінця.

Прошу Вас, повторіть, будьте ласкаві, все, що вони вам казали, тільки, дуже вас прошу, слово вслово,не змінюйте нічого і не додавайте нічого!(з газ.);

(83) Сло́во за сло́вом; сло́во по сло́ву –поступово, повільно розмовляючи, розговорившись або розпитуючи.

Слово за словом, і навіть за придане домовились(М. Стельмах);

Слово по слову він так захопився спогадами, що ладен був на цю тему говорити до самого вечора(С. Добровольський);

Сло́во за сло́во.

Слово за слово і добалакались до того, як вони були становими в одному стані(із журн.);

(84) Сло́во зго́ди –обіцянка виконати що-небудь.

[Андромаха(увіходить):]Хвала богам! Пішли таки лідійці! Пішли на бій. Цар Ономай сказав: “Я маю слово згоди від Кассандри”(Леся Українка);

(85) Сло́во не розхо́диться з ді́лому кого, чиє –хто-небудь завжди виконує обіцяне або діями підтверджує сказане.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться(прислів'я);

У Бізона слово ніколи не розходилося з ділом і переінакшувати планів він не любив(О. Слісаренко);

Хоробрий начальник донців .. Його слова не розходилися з ділом(С. Добровольський);

Дзвони й заходь. Приходь обов'язково. Ти тут надовго? До кінця екзаменів? Чудово .. Давай лапу. Побігла. Райки слова з ділом не розходяться – вона справді побігла(Ю. Мушкетик);

Сло́во пи́снутидив.пи́снути;

(86) Сло́во че́сті(заст.го́нору):

а)уживається для запевнення істинності, правдивості сказаного, обіцяного.

– Дядю Миколо, а ви знаєте, Славко – поет. Він вірші пише. Слово честі!(В. Козаченко);

– Стій! Може бути... – сказав Щорс. – Слово честі – це Боженко(О. Довженко);

Слово гонору, я за все життя не зустрічав більш красивої, ніжної, милої дівчини, як ти, моя південна трояндо!(В. Малик);

б)словесне запевнення в правдивості чого-небудь.

Упевняв мене[адвокат]словом честі, що ще нині відошле контрат[контракт]до суду(Л. Мартович);

Наливайко кинув курити люльку, до сотника ближче підступив: Рукодайний слуга? То ж, певне, слово гонору давав свому пану на вірне слугування?(Іван Ле);

(87) Соло́дке сло́во –надмірно ласкаве, улесливе висловлювання.

Гандзю моя, Гандзю мила, Чим ти мене напоїла? Чи любистком, чи чарами, Чи солодкими словами?(з народної пісні);

Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого, – То вже така дурниця світова(Л. Глібов);

Тими ніжними, солодкими словами Зоня могла все зробити з Юзею, що хтіла(Леся Українка);

(88) Соло́не сло́во –грубий, непристойний вислів.

Ми встигли пригадати кілька пліток з фабричного життя й анекдотів, кілька солоних слів проковтнути і розсмішити дівчат-монтажниць(Ю. Яновський);

Спом'яне́ш (спом'яне́те,діал.спімне́ш, спімне́те) моє́ сло́водив.спомина́ти;

Спра́вджується / спра́вдилося сло́водив.спра́вджуватися;

Стріля́ти слова́ми (відмо́вами)див.стріля́ти;

(89) Тверде́ сло́во –слово, обіцянка, шо не розходиться з ділом.

Закарпатські шахтарі дали тверде слово всі завдання виконувати достроково(з газ.);

Тверди́й на сло́водив.тверди́й;

Тра́тити (витрача́ти) ду́рно (даре́мно, ма́рно) слова́див.тра́тити;

Трима́ти (держа́ти) / стри́мати (зде́ржати) сло́водив.трима́ти;

Тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати, висми́кувати) слова́ [з ро́та]див.тягти́;

(90) У (в) ко́го є сло́во? –хто хоче висловитися?

Нарешті Петро Карпович утихомирив людей[на сходці]. – .. У кого є слово або пропозиція?(Є. Кравченко);

Узя́ти сло́водив.узя́ти;

Упійма́ти на сло́відив.упійма́ти;

У по́вному (по́внім) зна́ченні (розумі́нні) [цього́] сло́ва ([цих] слів)див.зна́чення;

Утрача́ти (втрача́ти) / утра́тити (втра́тити) пра́во сло́вадив.утрача́ти;

Ухопи́тися за сло́во (слова́)див.ухо́плюватися;

(91) Уче́не сло́во –книжний вислів, книжна мова.

Не било б вічі, що це автор розказує, та ще й ученими словами(Панас Мирний);

Рекомендацію докинув агроном Що між вузластими проводив нас кущами І лекцію читав нам, неофітам трьом, Ледь кокетуючи ученими словами(М. Рильський);

Учепи́тися за сло́во (слова́)див.учепи́тися;

Хазя́їн свого́ сло́вадив.хазя́їн;

(92) Хоч би [тобі́] сло́во:

а)тихо.

І зорі зникли. Хоч би слово, Хоч би де голос обізвавсь(Т. Шевченко);

б)не говорить хтось.

– А моя цілі вечори мовчить, хоч би тобі слово, чекає що я скажу(М. Стельмах);

Ціди́ти слова́ (сло́во за сло́вом, сло́во по сло́ву)див.ціди́ти;

(93) Че́сне сло́во –уживається для запевнення в істинності, правдивості сказаного.

Ні, чесне слово, не жартую... Так, як Дорця вміла укласти букет... ніхто інший у Львові не потрапив...(Ірина Вільде);

Чіпля́тися до слів (сло́ва)див.чіпля́тися;

(94) Чо́рне сло́во –лайливий вираз.

– Чорти б тебе взяли! – вилаявся він чорним словом(з усн. мови);

Шука́ти сло́ва (слів)див.шука́ти.

слово—знакstrong выражающий понятиеstrong слово знак обозначающий понятие. словарный.Синонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выражень...Идеографический словарь русского языка
слово—одно из имен которым Иоанн называет Иисуса Христа. В начале было Слово и Слово было у Бога и Слово было Бог. и Слово стало плотью Иоан. . В Иоан. он называет Его Словом ...Библейский энциклопедический словарь
слово—Слово Бог выражение воли Божией и Его явление в Иисусе Христе Иоан. Иоан. Отк. осуществление пророчеств Иоан. . О духовном значении и силе Слова было несколько открыт...Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора
слово—Категория. Лексическая единица языка. Специфика. Имеет определенное значение или предметную отнесенность и внешнюю форму которая может быть представлена определенной сово...Большая психологическая энциклопедия
слово—СЛОВО в математике алгебре и математич. логике то же что выражение т. е. произвольная конечная в т. ч. может быть и пустая последовательность буквсимволов составляющих ал...Большая советская энциклопедия
слово—СЛОВО ежедневная рус. бурж. газета издавалась в Петербурге с янв. по июля с перерывом в июле нояб. . Ранее еженедельная газ. Отголоски . Орган правых земцев с нояб....Большая советская энциклопедия
слово—СЛОВО важнейшая структурносемантич. единица языка служащая для наименования предметов процессов свойств. В структурном отношении С. состоит из морфем iв т. ч. и из однойт...Большая советская энциклопедия
слово—I в математике алгебре и математической логике то же что выражение т. е. произвольная конечная в т. ч. может быть и пустая последовательность букв символов составляющих ...Большая Советская энциклопедия II
слово—общеславянск. . единица языка служащая для обозначения отдельного понятия . речь язык . высказывание выражение фраза . мнение решение вывод . обязательство сделать выполн...Большая энциклопедия по психиатрии
слово—с. parola f vocabolo m voce f termine m производное слово parola derivata ласковое слово parola affettuosa словапредложения parole frastiche значение слова il signif...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
слово—с Wort n умл.em die Worte слова в связной речи die Wrter отдельные слова Vokabel f отдельное слово в учебнике словареem иностранное слово Fremdwort nон не сказал ни сл...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
слово—словоWortСинонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслегемон гипероним гипоним глагол дисфемизм изоглосс...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
слово—словоDatenwortСинонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслегемон гипероним гипоним глагол дисфемизм изо...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
слово—слово с . Wort n a b die Worte слова в связной речи die Wrter отдельные слова Vokabel v o ] f c отдельное слово в учебнике словаре иностранное слово Fremdwort n он не с...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
слово—СЛОВО см. Речь....Большой психологический словарь
слово—брать свое слово назадбрать свое слово обратнобрать словобрать словобрать слово назадбрать слово обратнов одно слововерить на слововзвесить каждое слововзвешивать каждое ...Большой русско-английский фразеологический словарь
слово—с. palabra fem vocablo mem voz fem тж. как единица речиem discurso mem тк. речь на собраниисковое слоuво palabra cariosaтельные слоuваu palabras mayores pesadasтельное ...Большой русско-испанский словарь
слово—сущ. ср. рода...Большой русско-украинский словарь
слово—с. единица речи сама речь чтолибо сказанноеem mot m terme m parole f ласковое слово parole affectueuse ободрительные слова paroles reconfortantes пустые слова paroles...Большой русско-французский словарь
слово—Без дальних слов.strong Разг.em Не говоря не рассуждая много не теряя времени на разговоры. ФСРЯ . Двух трх слов связать не может.strong Разг. Неодобр.em О человеке не ум...Большой словарь русских поговорок
слово—когочогоem мен. сер. роду. мовна одиниця. одн. мова мовлення. висловлювання фраза. обцянка виконати щось. прилюдний виступ промова. мн. лтературний текст до вокального тв...Большой украинско-русский словарь
слово—с. единица речи сама речь чтолибо сказанноеem mot m terme m parole f ласковое слово parole affectueuseободрительные слова paroles reconfortantesпустые слова paroles va...Большой французско-русский и русско-французский словарь
слово—одна из основных единиц языка служащая для именования предметовлиц процессов свойств. В языкознании слово рассматривается с точкизрения звукового состава значения морфоло...Большой энциклопедический словарь II
"слово"—СЛОВО жанр античной византийской и древнерусской ораторской прозы и письменности напр. Слово о законе и благодати Илариона в....Большой энциклопедический словарь III
слово—СЛОВО одна из основных единиц языка служащая для именования предметов лиц процессов свойств. В языкознании слово рассматривается с точки зрения звукового состава значения...Большой энциклопедический словарь III
слово—СЛОВО одна из основных единиц языка служащая для именования предметов лиц процессов свойств. В языкознании слово рассматривается с точки зрения звукового состава значени...Большой Энциклопедический словарь V
слово—СЛОВО жанр античной византийской и древнерусской ораторской прозы и письменности напр. Слово о законе и благодати Илариона в....Большой Энциклопедический словарь V
слово—а с.i Мовна одиниця що явля собою звукове вираження поняття про предмет або явище обктивного свту. Заклинання що за марноврним уявленням ма магчну силу. В обчислювальнй ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
слово—такое воплощение смысловой энергии в познавательной интенции при котором смысловая энергия несет в себе потенцию своей сущности. Благодаря этому через слово возможно прио...Диалектика человеческого бытия
сло́во—слово зменшенопестлив слвце словце словечко словечечко словонько мовна одиниця як вираження поняття про ту чи ту реалю обктивного свту також мова мовлення або висловле...Жайворонок. Знаки української етнокультури
слово—ежедневная газета выходившая в Петербурге с декабря г. по июля г. Редактором подписывался Быков издателем Перцов. Газета объявила себя органом партии конституционного...Исторический справочник русского марксиста
слово—пошук стини досвд життв досягнення усе що веде нас до лпшого життя....Короткий словник вільномулярських назв, термінів і знаків
слово—пошук стини досвд життв досягнення усе що веде нас до лпшого життя....Короткий словник вільномулярських назв, термінів і знаків
слово—слово губити слова вд хвилювання надмру емоцй говорити уривчасто не знаходити потрбних слв для розмови ср ст Макольондра що зустрв мене у Вайса аж губив слова Нижанквськ...Лексикон львівський
слово—основная структурносемантическая единица языка служащая для именования предметов и их свойств явлений отношений действительности обладающая совокупностью семантических фо...Лингвистический энциклопедический словарь
слово—основная единица языка и речи. Как лингвистическая единица имеет два аспекта план выражения звуки или буквы из которых оно состоит и план содержания значение отсылка к то...Литература и язык. Современная энциклопедия
слово—основная единица языка и речи. Как лингвистическая единица имеет два аспекта план выражения звуки или буквы из которых оно состоит и план содержания значение отсылка к то...Литературная энциклопедия
слово—СЛОВО в поэтической речи основная единица языка речевой деятельности. С. как лингвистическая единица имеет два аспекта план выражения физический звучание и план содержани...Литературный энциклопедический словарь
слово—а мн.em слова слов ам и устар.em словеса словес ам ср.em Единица речи представляющая собой звуковое выражение понятия о предмете или явлении объективного мира.Значение сл...Малый академический словарь
слово—СЛОВО см. С Самойлов К. И.Морской словарь. М.Л. Государственное Военноморское Издательство НКВМФ Союза ССР...Морской словарь
слово—корень СЛОВ окончание О Основа слова СЛОВВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой СЛОВ О Слово Слово содержит следующие морфемы или части при...Морфемный разбор слова по составу
слово—Начальная форма Слово винительный падеж единственное число неодушевленное средний род...Морфологический разбор существительных
слово—слог или совокупность слогов которые означают понятие представление или какойлибо предмет. Объяснением значения слов занимается семантика значения близких по смыслу слов ...Начала современного естествознания
слово—слово . ср. а Единица речи представляющая собою звуковое выражение отдельного предмета мысли. б Название понятия в отличие от самого понятия. перен. устар. Звучащий язы...Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
слово—Удивительно что лингвисты приложили адские усилия чтобы дать точное определение этому термину несмотря на тот факт что по существу каждый образованный человек кажется имп...Оксфордский толковый словарь по психологии
слово—Удивительно что лингвисты приложили адские усилия чтобы дать точное определение этому термину несмотря на тот факт что по существу каждый образованный человек кажется имп...Оксфордский толковый словарь по психологии
слово—слово слово а мн. слова слов ам и религ.филос. Логос Слово а в начале было Слово...Орфографический словарь
слово—u сu мн.u слова Р.u слов акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслегемон гипероним гипоним глагол дисфемизм и...Орфографический словарь русского языка
слово—религ.филос.u ЛогосВ начале было Слово. акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслегемон гипероним гипоним гла...Орфографический словарь русского языка
слово—слово менник середнього роду Але два три чотири слова...Орфографічний словник української мови
слово—словова м.em в мн.em словаu слдва сло...Орфоепічний словник української мови
слово—слово ва м. в мн. слова сл два слова....Орфоэпический словарь украинского языка
слово—ст.слав. звук зов называние понятия позволяющее сосредотачивать сознание человека на соответствующем предмете явлении. Слово обладает своим бытием ибо вбирает в себя и ...Основы духовной культуры
слово—mot parole...Политехнический русско-французский словарь
слово—слово слова слова слов слову словам слово слова словом словами слове словах...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
слово—Орфографическая запись слова слово Ударение в слове слово Деление слова на слоги перенос слова слово Фонетическая транскрипция слова слово [злова] Характеристика всех зв...Полный фонетический разбор слов
слово—СЛОВОstrong жанр древнерусской литературы. В светской литературе С. историческая повесть или историческая поэма таковы Слово о полку Игореве Слово о погибели земли Русс...Поэтический словарь
слово—Слово ва ву в в слова слв. Дво слв абоem два слова чиem дв слов...Правописний словник Голоскевича
слово—Ангельськ слова а чортвська душа.Про облесного але зрадливого чоловка.Ан слова не писне.Беру вас за слово.Ваше слово запорукою.Волвби був тим словом дихати.Шкода було до...Приповідки або українсько-народня філософія
слово—основная кратчайшая единица языка служащая для именования лиц предметов процессов свойств. В языкознании слово рассматривается с точки зрения звукового состава значения м...Профессиональное образование
слово—Слово лексическая единица языка имеющая определенное значение или предметную отнесенность и внешнюю форму которая может быть представлена определенной совокупностью звук...Психологический словарь
слово—Категория. Лексическая единица языка. Специфика. Имеет определенное значение или предметную отнесенность и внешнюю форму которая может быть представлена определенной сово...Психологический словарь II
слово—См. parola .Синонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслегемон гипероним гипоним глагол дисфемизм изогл...Пятиязычный словарь лингвистических терминов
слово—Без лишних дальних слов.hБез зайвих слв не кажучи багато довго не говорячи.Брать взять слово с кого.hБрати узяти слово з кого.Верить поверить на слово кому.hВрити поврити...Російсько-український словник сталих виразів
"слово"—ежедн. газ. Издавалась в С.Петербурге изд. Н. Перцов ред. И. В. Быков в и выражала полит. взгляды октябристов. В июле выпуск ее прекратился. Газ. была возобновлена в но...Российский гуманитарный энциклопедический словарь
слово—слово а мн. ч. слова слов ам и религ.филос. Логосem Слово а в начале было Словоem Синонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выражень...Русский орфографический словарь
слово—woord eo vorto...Русский-африкаанс словарь
слово—I. ср мн. слова . sz klm . только ед. dil любить родное слово ana dilini sevmk . danma nitq дар слова danma qabiliyyti . sz свобода слова sz azadl взять слово sz almaq пр...Русско-азербайджанский словарь
слово—составная часть кадра УП word...Русско-английский машиностроительный словарь
слово—word связь слово с.uwordбуквенное слово alphabetic wordслово из n символов nstrong digit wordключевое слово key wordкодированное слово code wordмашинное слово machi...Русско-английский политехнический словарь
слово—ср.выражать словами verbalizeне выраженный словами tacitв словах verbatim двухсложное бессмысленное слово звукоподражательное слово знаменательное слово ключевое слово...Русско-английский психологический словарь
слово—слово с.i. в разн. знач.i word ласковое слово ласковые слова endearing words оскорбительное слово insulting word слово утешения word of consolation сдержать слово kee...Русско-английский словарь
слово—слово с. . word вовремя сказанное слово a word in season понимать без слов understand without a word having been spoken ни слова! not a word! мо слово тврдо when I say a...Русско-английский словарь II
слово—n.word другими словами in other words иными словами in other words врбмя выборки одного слова word time группа слов messageСинонимы акрофут антоним арготизм варваризм вок...Русско-английский словарь математических терминов
слово—word В связи с егоее важностью можно сказать несколько слов относительно. In view of its importance a few words may be said here about. strong Другими словами возможно ...Русско-английский словарь научного общения
слово—машинное слово акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслегемон гипероним гипоним глагол дисфемизм изоглосса и...Русско-английский словарь по машиностроению
слово—с. ключевое слово...Русско-английский словарь по физике
слово—vocable connective word word...Русско-английский словарь по электронике
слово—word...Русско-английский словарь политической терминологии
слово—Выстрелив пулю не схватишь а слово сказав не поймаешь ВГде много слов там мало дела Где много слов там мало дела Г Дал слово держись а не дал крепись Д Дал слово держис...Русско-английский словарь пословиц и поговорок
слово—word...Русско-английский строительный словарь
слово—word слово ключевое слово служебноеключевое слово команды command keyword акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление ...Русско-английский технический словарь
слово—word...Русско-английский толковый словарь терминов по информатике
слово—word...Русско-английский экономический словарь
слово—сущ.брать слово для выступленияem to take the floorотказываться от своих слов to go back on retract ones wordsпредоставлять слово to call upon a speakerem give smbem t...Русско-английский юридический словарь
слово—N замолвить слово...Русско-армянский словарь
слово—слова...Русско-белорусский математический словарь
слово—Слова порядок слов в предложении парадак сло у сказе понять без слов зразумець без сло сказать нужное слово сказаць патрэбнае слова культура слова культура слова закл...Русско-белорусский словарь
слово—в разн. знач.i слова ср.iпорядок слов в предложении парадак сло у сказепонять без слов зразумець без слосказать нужное слово сказаць патрэбнае словакультура слова кул...Русско-белорусский словарь II
слово—слоuва ва слово ключевое КС слово ключевое...Русско-белорусский словарь математических, физических и технических терминов
слово—слова ва...Русско-белорусский физико-математический словарь
слово—Дуuма жem реч ж словом...Русско-болгарский словарь
слово—не понимаю ни одного слова kukk egy \словоot sem rtek sz sz ни слова egy szt semдать себе слово szavt adniкрылатое слово szllige речьem beszd stlus kifejezsmd Сино...Русско-венгерский словарь
слово—слово с речь о приветственное предоставить имеет. . дать...Русско-греческий словарь (Сальнов)
слово—Синонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслегемон гипероним гипоним глагол дисфемизм изоглосса историз...Русско-ивритский словарь
слово—palabra...Русско-испанский юридический словарь
слово—с. вчт. parola f слово с двойным количеством разрядов parola doppia адресное слово алфавитное слово буквенное слово вспомогательное слово вызывающее слово двойное слово...Русско-итальянский политехнический словарь
слово—parola...Русско-итальянский юридический словарь
слово—. сз значение слова сз маынасы иностранные слова шет тл сздер. тл сйлеу сйлеу аблет культура слова сйлеу мдениет дар слова сйлеу аблет. сз гме рассказать в немногих слова...Русско-казахский словарь
слово—сзодним словом бр сзбен айтандаслова назидания наыл сздерслова назидания Абая Абайды ара сздер...Русско-казахский словарь для учащихся и студентов
слово—сз...Русско-казахский терминологический словарь «Философия и политология»
слово—ср. . сз рассказать в немногих словах аз сз менен айтып бер они поняли друг друга без слов алар биринбири сйлшпй эле тшншт заключительное слово корутунду сз свобода слова...Русско-киргизский словарь
слово—cпроисхождение слова значение слова слова делятся на слоги ед. способность говорить речьem shuhu yynдар слова культура слова родное слово чтолибо сказанное раз...Русско-китайский словарь
слово—sz kelimeзначение слова szni manas sz laf laqrdпустые слова quru bo laqrd laf речь выступление sz nutuq обещание sz vadeдавать слово sz bermekдержать слово sz tutmaqс...Русско-крымскотатарский словарь
слово—сз келиме значение слова сзнинъ манасы сз лаф лакъырды пустые слова къуру бош лакъырды лаф речь выступление сз нутукъ обещание сз ваде давать слово сз бермек держать с...Русско-крымскотатарский словарь II
слово—vrds valoda runa teiksma...Русско-латышский словарь
слово—odis...Русско-литовский словарь
слово—г яриа г солих ам тангараг...Русско-монгольский словарь
слово—Wort...Русско-немецкий политехнический словарь
слово—с. единица языка Wort n какогол. иностранного языка тж. Vokabel f иностранные слова Fremdwrter pl незнакомые слова unbekannte Wrter Vokabeln мн. ч. слова чтол. сказан...Русско-немецкий словарь
слово—обещание Wort...Русско-немецкий юридический словарь
слово—Woord...Русско-нидерландский словарь
слово—словос . в разн. знач. ласковые а оскорбительные а это пустые а одни а дар а свобода а игра слов давать честное сдержать поверит...Русско-новогреческий словарь
слово—glose ord акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслегемон гипероним гипоним глагол дисфемизм изоглосса истори...Русско-норвежский словарь
слово—...Русско-персидский словарь
слово—. wyraz sowo. mowablockquote. gosblockquote. opowie rozprawablockquote. jednym sowem krtko mwicblockquote...Русско-польский словарь
слово—сpalavra fu vocbulo mu терминem termo mu красноречиеem eloquncia fu речь выступлениеem discurso mu orao fu право говоритьem palavra fu мнение выводem palavra fu литu пове...Русско-португальский словарь
слово—Словоneno ma kalima поэт.слово истины neno la tama maслово господне neno lа Mungu maсловооднодневка simo слова сказанные напрасно manеnо bure мн.слова исповедания ве...Русско-суахили словарь
слово—слово калима сухан гап...Русско-таджикский словарь
слово—с .сз значение слова сзне мгънсе иностранное с. чит тел сзе перейти от слов к делу сздн эшк кч заключительное с. докладчика докладчыны йомгаклау сзе вступительное с. кере...Русско-татарский словарь
слово—sz с врз sz kelime szckиностранное слово yabanc kelime szckслова национального гимна milli marn szleriэто мо последнее слово son szm budurпоследнее слово за прокуро...Русско-турецкий словарь
слово—gap lafz soz...Русско-узбекский словарь Михайлина
слово—вчт слово входное слово выводимое слово двойное слово ключевое слово конфигурационное слово машинное слово неправильное слово несократимое слово слово совпадения...Русско-украинский политехнический словарь
слово—nвить слоuво antaa puheenvuoro...Русско-финский словарь
слово—heslo slovo verbum...Русско-чешский словарь
слово—сущ.сред. множ. слова слов словам. смах члхен тп единици производное слово иккмшле самах значение слова смах плтерш заимствовать слова смахсем йышн урйх члхесенчен. син. ...Русско-чувашский словарь
слово—or_d.strong ord sg inte ett ord till ngon!никому ни слова! fula ordплохие неприличные словаor_d.strong ord Guds ordслово Божье...Русско-шведский словарь
слово—Ord...Русско-шведский словарь II
слово—.strong jutt.strong jutustus kne lekseem lubadus lugu pajatus rkimine sna snavtt vokaabel...Русско-эстонский словарь
слово—слово а верить на слово слово за слово мн.em слова слов словамСинонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапа...Русское словесное ударение
слово—Слово Речьstrong Афоризм Болтливость Грамотность Диалог Клевета Красноречие Краткость Крик Критика Лесть Молчание Мысль Насмешка Обещание Острота Похвала ...Сводная энциклопедия афоризмов
слово—с. буква шрифт велико слово заглавная буква мало слово прописная буква ситна слова мелкий шрифт масна слова жирный шрифт посмртно слово надгробное слово речь...Сербско-русский словарь
слово—Вначале было Слово так начинается повествование о сотворении мира и всего живого. В этом изречении заложено философское значение самого факта жизни сотворение есть резул...Символы, знаки, эмблемы
слово—word В компьютерах em группа двоичных чисел битов binary digits рассматриваемая как единое целое и хранимая в компьютерной памяти отдельно от других групп. Обычно слово с...Словарь бизнес терминов
слово—Оно о полки Игореве...Словарь для разгадывания и составления сканвордов
слово—Оно о полку Игореве...Словарь для разгадывания и составления сканвордов
слово—Состоит из букв...Словарь для разгадывания и составления сканвордов
слово—Первоначальная функция речи состоит в том что первоначальное слово является указанием. Слово как указание является первичной функцией развития речи из которой можно вывес...Словарь Л. С. Выготского
слово—Основная кратчайшая единица языка выражающая своим звуковым составом понятие о предмете процессе явлении действительности их свойствах или отношениях между ними. В слове ...Словарь лингвистических терминов
слово—Основная единица языка. Слово разносторонний языковой знак.В нем сочетаются strong означающее внешняя звуковая сторона звуковая оболочка strong означаемое внутренняя сто...Словарь лингвистических терминов Т.В. Жеребило
слово—СЛОВО одно из труднейших общих понятий языковедения к сожалению еще мало разработанное. Несмотря на то что сам человеческий язык определяется обычно как язык слов в отли...Словарь литературных терминов
слово—Жанр торжественного церковного красноречия см. ораторская проза в Древней Руси произведение ставящее значимые для современников автора общественнополитические религиозные...Словарь литературоведческих терминов
слово—Единица информации применяемая в вычислительной технике.Синонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выступление гапакслеге...Словарь мер
слово—Настоящее имя Пчелинu Сергей СеменовичПериодические изданияi Петербургская Жизнь Источникиi Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей ученых и общественных деяте...Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей. Псевдонимы
слово—Слово речение выражение название термин вокабула. Ср. Речь. См. изречение обещание ответ речь без дальних слов без лишних слов ввертывать слово вклеивать слово владеть д...Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений
слово—см.uжопазапорНа словах ты Лев Толстой а на деле хрен пустойСам такое словоСинонимы акрофут антоним арготизм варваризм вокабула вульгаризм вывод выражение выраженьице выст...Словарь русского арго
слово—Слово или Логос это священный звук первый элемент в процессе материального проявления. Слово имеет созидательную силу. Кетцалькоатль и Хуракан создали мир произнесением ...Словарь символов
слово—словоРечение выражение название термин вокабула.Ср. речь. См. изречение обещание ответ речьбез дальних слов без лишних слов ввертывать слово вклеивать слово владеть даром...Словарь синонимов II
слово—слово Речение выражение название термин вокабула. Ср. речь. См. изречение обещание ответ речь без дальних слов без лишних слов ввертывать слово вклеивать слово владеть да...Словарь синонимов II
слово—слово речение выражение название термин вокабула речь изречение обещание ответ дисфемизм словеса этимон мимема какофемизм партитив ксенологизм словцо старославянизм слове...Словарь синонимов
слово—C сущu см. _Приложение IIсловасловасловсловамслово за слововерить на словоловить на слове иem на словеОн полон смиренья хотя понимает что суть не в смиренье.Он пишет и пи...Словарь ударений русского языка
слово—сущ. греч.em речь проповедь Деян дело происшествие разум ответ отчет причина объяснение. Десять словесem десять заповедей Втор слово воздатиem дать отчет атф. ст...Словарь церковнославянского языка
слово—слово бодрое Лопатин вдохновенное Льдов волшебное Лермонтов Ратгауз восторженное Плещеев всесильное Надсон вещее Барыкова Гликберг вялое Крачковский гордое Сологуб горько...Словарь эпитетов III
слово—h словоbig сущ.сред.неод.i ед.им. задор Засудят об делах что слово приговорГоУ . Знаешь ли ужасно только слово.МС . Честное словоПН . Честное слово.ПН . последнее слово...Словарь языка Грибоедова
слово—h Слово h . Высказывание то что сказано Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово emслезами смfontшено и рече О моя сыновчя Игорю и Всеволоде! i. Отъвfontщашя ему июде...Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»
слово—див.em клятва...Словник синонімів Вусика
слово—спецяльне термн крилате вислв вираз п! АФОРИЗМ чись висловлювання думка ршення наше мова ФР. вдповдь тверде обцянка на вчу виступ промова напутн НАПУЧЕННЯ вуличне Д. вуль...Словник синонімів Караванського
слово—МОВАstrong здатнсть людини говорити висловлювати сво думки система звукових словеснограматичних засобв як закрплюють наслдки роботи мислення знаряддям сплкування людей...Словник синонімів української мови
слово—основна функцональносемантична одиниця мови яка викону номнативну функцю вльно вдтворються в мовленн й комункац служить для побудови повдомлень висловлень. С. це днсть ...Словник термінів міжкультурної комунікації
слово—СЛОВО Перша частина складних слв що вдповда слову слово у знач. напр. слововиверження словопокажчик т. н. СЛОВО а с. . Мовна одиниця що явля собою звукове вираження пон...Словник української мови в 11 томах
слово—Словоstrong . Высказывание то что сказано Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово слезами смшено и рече О моя сыновчя Игорю и Всеволоде! Отъвщашя ему июдеи Мы закон...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
"слово"—ежедневная рус. бурж. газета издавалась в с перерывом в июле нояб. в Петербурге. Вначале С. являлось органом правых земцев в нояб. июле правых октябристов а затем ...Советская историческая энциклопедия
слово—СЛОВО жанр античной византийской и древнерусской ораторской прозы и письменности напр. Слово о законе и благодати Илариона в....Современный энциклопедический словарь
слово—СЛОВО одна из основных единиц языка служащая для именования предметов лиц процессов свойств. В языкознании слово рассматривается с точки зрения звукового состава значения...Современный энциклопедический словарь
слово—в лексичнй стилстиц основний засб вираження стилстичних значень створення стилстичних ефектв залежно вд семантики додаткових значень сфери умов вживання....Стилістичні терміни
слово—м word образа м дифамаця defamation damaging words offensive language наклеп тж denigration slander останн пдсудного last plea...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
слово—. Последовательность печатных символов Употребляется в документе РД . Средства технические телематических служб. Общие технические требования Телекоммуникационный словарь...Телекоммуникационный словарь
слово—знак для нас слово это пароль ключ позволяющий из области сознания войти в область подсознания подпрограмму связанную с некоторым объемом понятия. Слово является также к...Теоретические аспекты и основы экологической проблемы
слово—Слово word строка знаков или строка битов обрабатываемая как единое целое для данного назначения.Примечание. Длина машинного слова определяется архитектурой вычислительн...Терминологический словарь автоматизации строительства и производственных процессов
слово—strong основная единица языка служащая для наименования предметов лиц процессов свойств. Рубрика язык. Изобразительновыразительные средстваЦелое лексика Прочие ассоциат...Терминологический словарь-тезаурус по литературоведению
слово—.strong Основная кратчайшая единица языка выражающая своим звуковым составом понятие о предмете процессе явлении действительности их свойствах или отношениях между ними. ...Толковый переводоведческий словарь
слово—слово сущ.em с.em употр. наиб. часто Морфология нет чего словаstrong чему словуstrong вижу что словоstrong чем словомstrong о чм о словеstrong мн. что словаstrong нет чег...Толковый словарь Дмитриева
слово—СЛОВО ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои дар говорить сообщаться разумно сочетаемыми звуками словесная речь. Человеку слово дано...Толковый словарь живого великорусского языка
слово—СЛОВО а мм. слова слов словам ср. . Единица языка служащая длянаименования понятий предметов лиц действий состояний признаковсвязей отношений оценок. Знаменательные и слу...Толковый словарь Ожегова
слово—СЛОВО слова ср. . Старинное название буквы с. . Буква письменный знак старин. Из слов склад из складов речь. Даль. Словоер словоер или словоерик словоерик или словоерс сл...Толковый словарь русского языка II
слово—СЛОВО слова мн. слова слов и устар. ритор. словеса словес ср. . Единица речи представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать с...Толковый словарь русского языка II
слово—слово слово а мн. ч. слова слов словам ср. Единица языка служащая для наименования понятий предметов лиц действий состояний признаков связей отношений оценок. Знаменатель...Толковый словарь русского языка II
слово—СЛОВО а мм. слова слов словам ср. . Единица языка служащая для наименования понятий предметов лиц действий состояний признаков связей отношений оценок. Знаменательные и с...Толковый словарь русского языка
слово—а с. Мовна одиниця що явля собою звукове вираження поняття про предмет або явище обктивного свту. Заклинання що за марноврним уявленням ма магчну силу. В обчислювальнй...Толковый словарь украинского языка
слово—Ударение в слове словоУдарение падает на букву оБезударные гласные в слове слово...Ударение и правописание
слово—word...Украинско-английский юридический словарь
слово—вчт слово...Украинско-русский политехнический словарь
слово—word флол.em vocableдавати слово обцянкуem to give to pledge to pass ones wordобразливе слово insulting hard wordзвуконаслдувальне слово imitative word onomatopoeiaзвл...Українсько-англійський словник
слово—слово м. word addressнастановче \ судд присяжним judges charge instructions to the jury...Українсько-англійський словник з прав людини
слово—слова...Українсько-білоруський словник II
слово—Слова...Українсько-білоруський словник II
слово—слова...Українсько-білоруський словник
слово—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
слово—Ord...Українсько-датський словник
слово—Службове слово em Рестр слв Просити слова Брати слово Майстер слова Словами Слово в слово Слв нема Слово чести В кращому розумнн цього слова За абоem згдно з словам...Українсько-китайський словник
слово—Ord...Українсько-норвезький словник
слово—[sowo] wyrazноземне слово wyraz obcy sowoслово чест sowo honoruдотримати слова dotrzyma sowaслово в слово sowo w sowo dosownie...Українсько-польський словник
слово—а n sowo wyraz gos додержати слова dotrzyma sowa ловити на слов apa za sowo чест sowo honoru взяти zabra gos надаться. gosu udziela si. надгробне mowa pogrzebowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
слово—словом вводн. сл. одним словом слово в слово слово в слово точка в точку точьвточь слово чест честное слово в кращому розумнн цього слова в лучшем смысле этого слова ...Українсько-російський словник
слово—Mot parole...Українсько-французький словник
слово—Ord...Українсько-шведський словник
слово—Rzeczownik слово n sowo n wyraz m mowa f...Универсальный русско-польский словарь
слово—Ряд морфем обднаних згдно з граматичними правилами певно мови спввдносних з певним елементом позамовно реальност поняттям ознакою вдношенням....Універсальний словник-енциклопедія
слово—СЛОВО слог или совокупность слогов которые означают понятие представление или какойлибо предмет. Объяснением значения слов занимается семантикаem значения близких по смыс...Философская энциклопедия
слово—одна из осн. единиц языка речевой деятельности. Понятие С. используется в различных науках изучающих язык и речевую деятельность в философии психологии физиологии логике...Философская Энциклопедия (в 5 томах)
слово—слог или совокупность слогов которые означают понятие представление или какойлибо предмет. Объяснением значения слов занимается семантика значения близких по смыслу слов ...Философский энциклопедический словарь II
слово—СЛОВО структурносемантична одиниця мовно свдомост що характеризу фрагменти людського досвду результати засвоння навколишньо дйсност й ма провдну опорну функцю в утворенн...Філософський енциклопедичний словник
слово—слово слова слова слов слову словам слово слова словом словами слове словах Источник Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку . Синонимы акрофут антоним аргот...Формы слова
слово—ан н слова. Нчого не розказувати нкому не промовляти нчого. Потм збгав мокру хусточку загорнув в газету. Навщо Пошепки спитала Наталка. А щоб дехто не бачив моргнув в...Фразеологічний словник української мови
слово—Слово Осов Осло Лов Вол Соло Волос...Электронный словарь анаграмм русского языка
слово—Слово ежедневная газета издавалась в СПб с декабря по июля г. Издатель Н. Н. Перцов редактор П. В. Быков. Основателем газеты был И. В. Скворцов выпускавший ее с г....Энциклопедический словарь
"слово"—СЛОВО жанр античной византийской и древнерусской ораторской прозы и письменности напр. Слово о законе и благодати Илариона в....Энциклопедический словарь естествознания
слово—СЛОВО одна из основных единиц языка служащая для именования предметов лиц процессов свойств. В языкознании слово рассматривается с точки зрения звукового состава значени...Энциклопедический словарь естествознания
слово—ежедневная газета издавалась в СПб с декабря по июля г. Издатель Н. Н. Перцов редактор П. В. Быков. Основателем газеты был И. В. Скворцов выпускавший ее с г. Внутре...Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
слово—. Эта лексема трижды употреблена в С. Она встречается как жанровое определение в заглавии памятника Слово о плъку Игоревfont Игоря сына Святъславля внука Ольгова С. . Под...Энциклопедия «Слова о полку Игореве»
слово—Словоstrong. Общеслав. индоевроп. характера. С перегласовкой корень тот же что в славаi слытьi см. Того же корня что латышск. slavai молва греч. kleosi слава ирл. cli тж...Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
слово—род. п. а укр. слово блр. слово др.русск. ст.слав. слово род. п. словесе Супр. болг. слово сербохорв. слово буква словен. slovo род. п. esа прощание slovo род. п. а букв...Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
слово—Общеславянское слово индоевропейской природы восходящее к той же основе что и слава слыть....Этимологический словарь Крылова
слово—Общеслав. индоевроп. характера. С перегласовкой корень тот же что в славаem слытьem. Того же корня что латышск. slavaem молва греч. kleosem слава ирл. clem тж.Синонимы а...Этимологический словарь русского языка
слово—слово словород. п. а укр. слово блр. слово др.русск. ст.слав. слово род. п. словесе Супр. болг. слово сербохорв. слово буква словен. slovo род. п. esа прощание slovo ро...Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)
слово—Индоевропейское kleu ampGT klou слышать.Латинское cluor мнение слава.Греческое молва слух слава.Общеславянское slovo.Старославянское древнерусское слово.В русском яз...Этимологический словарь русского языка Семенова