САДИТИ

САДИ́ТИ,саджу́, са́диш,недок., що.

1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування.

Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили(П. Куліш);

Ходить[Хима]по садочку, ходить, топче пахучі квіти, що сама садила й поливала; про все їй байдуже(Марко Вовчок);

Скрізь зелено, свіжо.., по городах садять капусту і біб(М. Коцюбинський);

На фоні білястого неба замайоріли тополі. “Які красиві, – подумав хлопець, – а їх теж хтось садив(К. Гриб);

Прийшла пора садити кукурудзу(В. Минко);

* Образно.Доля грядки копле[копає],Красу садить, розум сіє(І. Франко).

2.ким, за кого, на що, розм.Те саме, щосаджа́ти2.

3.Допомагати кому-небудь чи запрошувати когось сісти; саджати.

Тіні зганяє[Харон],що там скрізь по лавах довженних сиділи, І на розчищене місце Енея великого садить(М. Зеров);

Велика метушня зайшла; Двох друзів садять до стола(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

//Змушувати, примушувати кого-, що-небудь робити щось.

Спочатку після спустошення краю в часі боротьби, в другій половині ХІV ст., було взагалі багато порожніх земель. Польський уряд садив на них шляхту з корінних польських земель(з наук.-попул. літ.);

Тільки Київ і Крим отримають у власне розпорядження податок на прибутки й інші загальнодержавні податки та збори, інші області – тільки податок на прибуток громадян, що садить регіони на “голку дотацій”(з газ.).

4.перев. у сполуч. зі сл. в тюрму,під арешті т. ін., розм.Ув'язнювати, позбавляти волі.

– Не бачиш, кого можна садити у чорну, а кого ні?(Панас Мирний);

Дейч, .. доброхотом поступив у київський піхотний полк, та не довго там утримався, бо “базікав солдатам зайве”. Його кілька разів садили на гауптвахту, врешті полковник вирішив оддати Лева під суд(Ю. Хорунжий);

– Дитино моя, серце моє! За що відривають тебе від мене, за що садять у ярмо? Що будемо без тебе діяти?(О. Кобилянська);

Коли більше начальство каже меншому: посади Івана в кутузку – менше начальство бере, садить і знає, що чинить вищу волю(В. Самійленко);

Дома я спитав у тата: – Хіба за те, що годують кішок солодким пирогом, садять у тюрму?(І. Багмут);

Хіба за часів вашого татуня, царство їм, не гнали батогами людей до війська, не посилали вояків данину збирати, не садили у в'язниці?(Ю. Винничук).

5.Поміщати в гарячу піч для випікання, обпалювання тощо.

– Вони[діти]пишуть, щоб ми були веселі, коли міситимемо і садитимемо хліб. – Пхе! – засміявся Майстер Найсолодших Булок. – Це ще моя прапрабабуся знала, що хліб у веселої хазяйки завжди найкращий(О. Іваненко);

Біля печі в кутку приперті до стіни кочерга і дерев'яна лопата – садити й вибирати хліб(М. Томчаній).

6.Те саме, щосаджа́ти7.

7.Розташовуючи певним чином, прикріпляти, пришивати на чомусь, де-небудь щось.

Лата на лату сади, а копійку на горілку держи(Номис).

8.перен., розм.Витрачати кошти на щось неекономно, марно.

Вбиралась[Мася],як павич; останню краплю крові, як то кажуть, тягла з матері та все садила на крами(А. Свидницький).

9.розм.Уживається на позначення дій, що виконуються з особливою силою, інтенсивністю, азартом і т. ін.

Спершу, здається, садять ногами без музиків, далі чутке ухо Тарасове вловило тихий шум струн: кобза(С. Васильченко);

//Танцювати із запалом.

Парубок налягав на закаблуки, садячи тропака...(Панас Мирний);

– Сади, Мітла, сади! – кричали танцюристи до круглого, як барило, козака(П. Панч);

Я вважаю за українця не того, хто вміє добре співати “Реве та стогне” та садити гопака, і не того, в кого прізвище на “ко”, – а того, хто бажає добра українському народові, хто сприяє його матеріальному й духовному розвиткові(Остап Вишня);

//Швидко, стрімко бігти; мчати.

Незважаючи на біль, вона[ведмедиця]знов кинулася на Мирославу. Небезпека була страшна .. Звір садив просто, грозячи вже тепер своїми страшними зубами(І. Франко);

//Сильно бити.

Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину(Панас Мирний);

Кричали жінки. Чоловіки тільки сопли і садили кулаками, як гирями(Григорій Тютюнник);

//Стукати із силою по чому-небудь.

Десятки кулаків садять, б'ють у двері, закладені зовні, як прогоничем, товстим ломом(О. Гончар);

//Безперервно стріляти; обстрілювати щось.

– Якір .. садить кулю за кулею в червоного туза, що висить на стінці(Г. Хоткевич);

Ворожа артилерія закопалась перед селом за млинами й садить тепер на пристріляне місце(Ю. Яновський);

//Вириватися звідкись густою масою; валити, бухати.

З вікон літньої кухні .. садить чорний густий дим(О. Кобилянська);

– Кров з него садить, як з пацюка, а така червона, здорова кров...(В. Стефаник).

На па́лю (на паль) садови́ти (саджа́ти, сади́ти, збива́ти) / посади́ти (зби́ти)див.садови́ти;

Під марке́р сі́яти (сади́ти)див.сі́яти;

(1) Сади́ти / посади́ти кво́чку –підкладати під квочку яйця для виведення курчат.

Заново ситце на кілочку, а як пристаріється, садять квочку(Номис);

(2) Сади́ти під лопа́тущо –користуючись лопатою, висаджувати що-небудь у ґрунт.

Частина ланки під лопату картоплю садить(Остап Вишня);

(3) Сади́ти / посади́ти на гауптва́хту –заарештувати військового.

– До четвертої години маємо відпустку .. Якщо запізнимось, посадять на гауптвахту(А. Шиян);

Його кілька разів садили на гауптвахту, врешті полковник вирішив оддати Лева під суд(Ю. Хорунжий);

(4) Сади́ти (садови́ти) / посади́ти (посадови́ти) на престо́л –надавати комусь владу монарха.

Він[князь Ногай]садив на престол і скидав ханів(з навч. літ.);

Семен Пушкар ще з донцями пішов садовити на московський престол якогось царевича Димитрія(Іван Ле);

(5) Сади́ти сад (паркі т. ін.)–закопувати на певній площі коріння саджанців дерев, кущів і т. ін., щоб з них виріс сад, парк і т. ін.

Квітує сад. Це я його садив. І на душі у мене тепло й гарно(Л. Дмитерко);

Як дбайливі землі господарки Парк садили дівчата мої(С. Крижанівський).

◇ Саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стілдив.саджа́ти;

(6) Сади́ти / вда́рити гайдука́ (гопака́, гоцака́і т. ін.)–дуже завзято, із запалом танцювати.

Підківки зараз забряжчали, В кружку дівчата танцювали; Москаль покинув глек та садить гоцака(Є. Гребінка);

Усі чоботи свої пробив[Масляк],вибиваючи гоцака(Г. Квітка-Основ'яненко);

На прогалинах вигравали скрипиці і сопілки, торохтів бубон, і козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака(О. Стороженко);

Микола не втерпів і почав проти Задерихвоста садити гопака(І. Нечуй-Левицький);

[Запорожець:]У цій корчмі не те що нігде гоцака ударити, а й прилягти не знаєш де(М. Кропивницький);

Я вважаю за українця не того, хто вміє добре співати “Реве та стогне” та садити гопака, .. а того, хто бажає добра українському народові, хто сприяє його матеріальному й духовному розвиткові(В. Стус);

Ударила б гайдука, Та боюся мужика(П. Чубинський);

(7) Сади́ти закаблу́ками –завзято, із запалом танцювати.

Садить Ванька закаблуками(Остап Вишня);

(8) Сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́кого, що –призводити до складних обставин, труднощів, спричинювати невдачі.

В тебе глобальні ідеї, обширні плани, а щоденна логіка життя садить тебе на мілину(з газ.);

– Незручно йому[командиру корабля]такого досвідченого боцмана на мілину перед командою садовити(Д. Ткач);

Йому[Тихонюку]відразу здалось, що цей випадок посадить на мілину всю добру славу Кленівської школи(Ю. Збанацький);

(9) Сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) [на] во́дукого –карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі.

Поодинці він[слідчий]садовив їх[революціонерів]на хліб та на воду(С. Чорнобривець);

Чи не посадили Вас .. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи?(М. Коцюбинський);

(10) Сади́ти чорта́ми –лаятися, згадуючи чорта.

Садила[Маланка]чортами так обережно, так делікатно, як тільки можна було в неділю, по службі Божій(М. Коцюбинський).

садити—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem садивши садячи. закопувати в землю рослини. те саме що саджати. запрошувати або допомагати комусь ссти. увязнювати. по...Большой украинско-русский словарь
садити—саджу садиш недок.i перех.i Закопувати в землю корння саджанцв бульби цибулини насння тощо для х вирощування. кимi за когоi на щоi розм. Те саме що саджати . Садити на ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
садити—садити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
садити—Садити саджу садиш дять садячи...Правописний словник Голоскевича
садити—сажать производить посадку...Сербско-русский словарь
садити—садитиstrong...Словник з творів Івана Франка
садити—див.em танцювати...Словник синонімів Вусика
садити—сад саджати садовити на царство коронувати грош ЖМ. тратити гопака рзати витинати ТЯТИ утинати бгуна мчати шпарко бгти кулаками бити у двер стукати дим валити кулю за к...Словник синонімів Караванського
садити—БИТИstrong по чому об що у що без додатка стукаючи робити удари по чомунебудь об щонебудь ГАМСЕЛИТИstrong пдсил. розм. ГАТИТИstrong пдсил. розм. ГЕПАТИstrong пдсил. розм...Словник синонімів української мови
сади́ти—САДИТИ саджу садиш недок. перех. . Закопувати в землю корння саджанцв бульби цибулини насння тощо для х вирощування. Любо втами старими Груш хату вкрили Що дди й баби на ...Словник української мови в 11 томах
садити—саджу садиш недок. перех. Закопувати в землю корння саджанцв бульби цибулини насння тощо для х вирощування. кимem за когоem на щоem розм. Те саме що саджати . Садити на...Толковый словарь украинского языка
садити—техн. сажать совершать посадку...Украинско-русский политехнический словарь
садити—пропонувати сстиem to seat to offer a seat to make one sit down to ask someone to sit downсадити гостя вдвдувача to give to offer a seat to place to put to setсадити у в...Українсько-англійський словник
садити—Садити в тюрму...Українсько-китайський словник
садити—[sadyty]...Українсько-польський словник
садити—джу диш sadzi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
садити—саджати садовити сажать разг. садить усаживать предлагать или помогать комун. сесть помещать хлеб в печь и т.п. растения сажать разг. садить разг. а тратить расходова...Українсько-російський словник
садити—саджати садити посадити посадовити на стл кого ст. Надавати комусь князвську владу в Давнй Рус. Володимира Мономаха посадили на стл у Кив пд час народного повстання р. ...Фразеологічний словник української мови