РОНИТИ

РОНИ́ТИ,роню́, ро́ниш,рідшеРОНЯ́ТИ,я́ю, я́єш,недок., що.

1. Позбуватися чого-небудь, втрачати, губити щось (листя, цвіт, зерна і т. ін.).

Задумана береза над яром посумніла і, мов золоті сльози, без вітру ронить додолу свої пожовклі листочки(І. Франко);

Як ми зустрілися весною, Ронили вишні білий цвіт(Д. Павличко);

Пожовкло листя, вже дуби Дозрілі ронять жолуді(П. Дорошко);

Ще місяць тому веселі, як саме сонце, соняшники тепер позгинали старечі підсушені стебла й .. роняли потроху на землю тверді зернята(П. Автомонов);

Осінні каштани роняли на асфальт блискучі коричневі плоди(О. Бердник);

* Образно.І в час, як білі пави ронять пір'я На тишу сіл, .. Виходжу на засніжене подвір'я – І раптом стану юний і радий(М. Рильський);

//Давати можливість упасти чому-небудь, що відокремилося, відірвалося, кидати щось зверху вниз.

Над нами вітер, листя ронячи, хитає гнізда гайворонячі(Л. Костенко);

Сіяч врочисто у труді Незміряною нивою Роняє зерна золоті Із мрією щасливою(М. Нагнибіда);

* Образно.Багряний вечір плакав в травах, ронило небо нам росу...(В. Сосюра);

Пливли по небу хмари, ронячи пухнасті сніжинки(Я. Гримайло);

//перен.Вселяти в кого-небудь якесь почуття, думки, надії і т. ін.

Він ронив надії красні в душу матері-небоги(О. Гуреїв);

Марія .. в розмові в дитячу душу роняла зерна недовір'я до батька й намовляла їхати з нею(С. Чорнобривець).

2.перен.Вимовляти, говорити скупо, нехотя (слова).

Учитель, сивий, згорблений, з пожовклим лицем і очима, повними невимовної туги, лише зрідка ронив якесь слово(С. Журахович);

– Цієї людини ніколи не зустрічала, – тихо ронить слова Тамара(А. Хижняк);

У кабінеті кардинал, залитий золотом і кров'ю... із синіх вуст облудне слово поволі ронить... о, скандал!(В. Сосюра).

3.рідко.Випускати мимоволі, несподівано з рук, не втримувати чого-небудь у руках.

Прийшла рокована: поет Безмовно ронить пістолет, Кладе собі на груди руку І падає(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

//Давати чому-небудь можливість випасти, вивалитися; розгублювати щось.

* Образно.Підіймалася золота сонячна пляма все вище й вище, ронячи багатства в дорозі, і де пройшла, – лишила звуки і пам'ять по собі(Г. Хоткевич).

4.перен., рідко.Принижувати, применшувати що-небудь.

Жолкевський зніяковів, та намагався не виявити цього, не ронити гідності відомого вже на той час у Польщі вояки(Іван Ле).

◇ (1) Дух рони́тиза ким –дуже побиватися за ким-небудь, переживати, турбуватися за когось.

– Мало коли й дома сидиш – як те перекотиполе, все гуляєш. Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш(Б. Грінченко);

Вона мати дух ронила за своїм одинчиком(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Катерина ще й зараз за Сергієм потаємки дух ронить, бо вже не один парубок покуштував від неї гарбуза, і вистрибом пішла б за нього(із журн.);

(2) Рони́ти (роня́ти) [дрібні́] сльо́зи (сльозу́)нар.-поет. –плакати.

Коло вікна стою, дрібні сльози роню, Дрібні сльози роню, слова не промовлю(з народної пісні);

Явдоха не спускала очей з свого сина, роняючи сльозу за сльозою(Панас Мирний).

ронити—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem ронячиронятьДеепричастная формаem роняя...Большой украинско-русский словарь
ронити—роню рониш i рдкоi роняти яю яш недок.i перех.i Позбуватися чогонебудь втрачати губити щось листя цвт зерна т. н. Давати можливсть упасти чомунебудь що вдокремилося вд...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ронити—ронити дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
ронити—Ронити роню рониш ронять...Правописний словник Голоскевича
ронити—Скидати губити...Словник застарілих та маловживаних слів
ронити—ВИКЛИКАТИstrong сприяти виникненню появ в когось певного почуття настрою стану ЗБУДЖУВАТИstrong ПРОБУДЖУВАТИstrong БУДИТИstrong ПОРОДЖУВАТИstrong НАВВАТИstrong НАВЮВАТИst...Словник синонімів української мови
рони́ти—РОНИТИ роню рониш рдко РОНЯТИ яю яш недок. перех. . Позбуватися чогонебудь втрачати губити щось листя цвт зерна т. н. Задумана береза над яром посумнла мов золот сльоз...Словник української мови в 11 томах
ронити—роню рониш em рдкоem роняти яю яш недок. перех. Позбуватися чогонебудь втрачати губити щось листя цвт зерна т. н. Давати можливсть упасти чомунебудь що вдокремилося вд...Толковый словарь украинского языка
ронити—поет.to drop to let fall сльози листяem to shed...Українсько-англійський словник
ронити—em...Українсько-китайський словник
ронити—ню ниш upuci gubi np. licie roni сльози roni zy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
ронити—роняти ронять...Українсько-російський словник