Словник української мови у 20 томах

ПАНЩАННИК

ПАНЩА́ННИК,а,ч., іст.

Селянин, що відробляв панщину; кріпак.

Давні панщанники понаставляли вуха та слухали Берка(І. Нечуй-Левицький).

  1. панщанник—а ч.i Селянин що вдробляв панщину крпак....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. панщанник—панщанник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  3. панщанник—I. КРПАКstrong особисто залежний вд помщика й прикрплений до земельного надлу селянин ПАНЩАННИКstrong ПАНЩАНИНstrong ХОЛОПstrong заст. КМЕТstrong КМЕТЬstrong заст. ОТЧИЧs...Словник синонімів української мови
  4. панща́нник—ПАНЩАННИК а ч. Селянин що вдробляв панщину крпак. Давн панщанники понаставляли вуха та слухали Берка Н.Лев. II . Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознав...Словник української мови в 11 томах
  5. панщанник—а ч. Селянин що вдробляв панщину крпак....Толковый словарь украинского языка