ОБВАЖНІЛИЙ

ОБВАЖНІ́ЛИЙ,а, е.

1. Дієпр. акт. дообважні́ти.

Кропива, обважніла насінням, немов бджола пергою, хазяйновито шепталась по своїх леговищах(М. Коцюбинський);

Одна гілка простяглась аж до шибок, обважніла від плоду, налитого смачним соком(А. Шиян);

* Образно.Ми уже стоїмо на порі, як достиглі плоди, як дерева набряклого саду, обважнілі від дум(Л. Первомайський).

2.у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги.

Потерті ноги нестерпно щемлять від соляної ропи. Штани, шинеля – все вже мокре, обважніле(О. Гончар);

//Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого-небудь.

Вони[яблука]тулилися на гілках так густо, що обважніле дерево аж гнулося під золотистою вагою до землі(М. Чабанівський);

Під ногами шурхотів сніг і тихо шепотілися вгорі своїми обважнілими вітами сосни(Ю. Збанацький);

//Важкий, неповороткий через зрослу вагу (про людину, живу істоту).

Обважнілі качки та гуси купами снігу біліють по бур'янах(О. Гончар);

– Сто карбованців або й двісті!.. – крикнув Балабуха й скочив з стільця, невважаючи на свою постать, вже зовсім обважнілу(І. Нечуй-Левицький).

3.у знач. прикм.Який втратив здатність нормально рухатися, діяти, триматися (від утоми, болю, травми, сп'яніння і т. ін.).

Сон дивний, мов у гарячці! Я безсилий, обважнілий(Леся Українка);

Її закриті очі і зблідле обличчя та обважніле тіло казали мені, що вона була нежива(Олесь Досвітній);

Генерал опустив обважнілі повіки і задумався(Н. Рибак);

//Уповільнений, млявий (про ходу, рух і т. ін.).

Сагайдачний рушив на корму повільною, обважнілою ходою(З. Тулуб).

обважнілий—адктив...Большой украинско-русский словарь
обважнілий—а е. Дприкм. акт. мин. ч. до обважнти. у знач. прикм.i Який збльшився у ваз або набрав додатково ваги. Який прогнувся обвис т. н. пд вагою чогонебудь. Важкий неповоротки...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
обважнілий—обважнлий дприкметник...Орфографічний словник української мови
обважнілий—обважнлий на ломулм мн.em л...Орфоепічний словник української мови
обважнілий—обважнлией м. на ломулм мн. л....Орфоэпический словарь украинского языка
обважнілий—див.em важкий...Словник синонімів Вусика
обважнілий—ОБВАЖНЛИЙstrong який збльшився у ваз який обвис пд вагою чогонебудь який став неповоротким втратив здатнсть легко рухатися вд додатково ваги втоми болю т. н. ЗВАЖНЛИЙstr...Словник синонімів української мови
обважні́лий—ОБВАЖНЛИЙ а е. . Дпр. акт. мин. ч. до обважнти. Кропива обважнла наснням немов бджола пергою хазяйновито шепталась по свох леговищах Коцюб. II Одна глка простяглась аж ...Словник української мови в 11 томах
обважнілий—а е. Дприкм. акт. мин. ч. до обважнти. у знач. прикм.Який збльшився у ваз або набрав додатково ваги. Який прогнувся обвис т. н. пд вагою чогонебудь. Важкий неповорот...Толковый словарь украинского языка
обважнілий—Heavy...Українсько-англійський словник
обважнілий—отяжелевший отяжелелый...Українсько-російський словник