НАГАНЯТИ

НАГАНЯ́ТИ,я́ю, я́єші рідкоНАГО́НИТИ,ню, ниш,недок.,НАГНА́ТИ,нажену́, нажене́ш,док., кого, що.

1. Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, хто або що рухається попереду; наздоганяти.

Гайдамаки понад яром 3 шляху повернули. Наганяють півпаробка[півпарубка](Т. Шевченко);

Іван наліг тоді на весла, і його човен почав наганяти передній(М. Коцюбинський);

Я в момент нагнав гусака, затулив йому рукою дзьоба(І. Микитенко);

Увімкнувши аварійну сигналізацію, він вискочив з машини, сподіваючись нагнати хлопчиська і віддухопелити його від душі(В. Хрущак);

* Образно.Розсердилась хвиля, погналась за страхополохом, нагнала, знесла його в море, втопила(Дніпрова Чайка).

2.перев., док.Зганяти кого-, що-небудь кудись, зосереджуючи, збираючи в одному місці.

Прокіп пішов на ставок, позгонив усі людські гуси й нагнав до батюшки повнісінький двір гусей(І. Нечуй-Левицький);

Тисячі мирних громадян нагнали в портові амбари, зачинили як заложників(О. Гончар);

//безос.

* Образно.Чорних хмар та непогоди Осінь пізня нажене(П. Грабовський);

Весна приспішила: на Євдокії вже й крига пішла. Води нагнало таку силу-силенну, що всю греблю поняла вода і міст на річці знесло...(О. Кониський);

//Змушувати кого-небудь прибути кудись, з'явитися десь.

– Думала я, думала, чого це моя Кирпатка[свиня]не хоче бігти сама приймати ванну. Насилу наженеш!(О. Копиленко);

– А вивчишся, то яка нам зтого користь буде? Адже тебе в село і ціпом не наженеш, Ти будеш тертися .. у великому місті(Григорій Тютюнник);

//Рухом вітру, хвилі і т. ін. доносити кудись велику кількість чого-небудь.

Знали[матроси]добре, що коли з півночі вітер нагонить багато криги, то не проб'ється крізь ту кригу до острова “Сміливий звіробій”(М. Трублаїні);

Легенький вітер приходив з південного заходу і наганяв невисокі, навіть неувінчані білою піною, хвилі(В. Собко);

Вдень був низовий вітер і нагнав з моря багато камки(І. Нечуй-Левицький);

//Переміщаючи, приганяти (перев. хмари).

За вікнами вітер наганяє на вигорілий обрій неповороткі плоти білих хмарин(М. Стельмах);

Повій, вітре, понад яром Та нажени чорну хмару(Т. Шевченко);

Ще вчора було сонячно, тепло, а сьогодні вітер нагнав хмари(В. Нестайко);

//Спричинювати собою появу якогось явища природи (дощу, снігу, морозу і т. ін.).

З раннього ранку небо хмурилось, з півночі налітав вітер, здавалося – нагонить дощу(О. Десняк);

Вітер вирвавсь, – мабуть, нажене Сніг, чи щось подібне крижане(І. Нехода);

Подув північний вітер, нагнав холоднечі, вдарили морози(Ю. Збанацький);

//безос.

Сподівались, що вітром нажене дощу, а його так і не нагнало(О. Гончар);

* Образно.Чорних хмар та непогоди Осінь пізня нажене(П. Грабовський);

А вечір нагнав із долини туманів(І. Муратов).

3.Женучи, спрямовувати куди-небудь, на кого-, що-небудь.

Пригадав[Андрись]панські полювання.., коли ото з'їжджались пани-нероби з усієї околиці, а голодні, обшарпані діти кріпаків наганяли на них звіра(В. Гжицький);

Снилися зайці, величезні, як стіл. І хоч ми гасали за ними, наганяючи на смолу, довговухі все оббігали її стороною(А. Дімаров).

4.перен., розм.Викликати яке-небудь почуття, переживання, якийсь стан і т. ін.

Східна душевна мелодія цієї пісні[“Суліко”].. полонила душі, наганяла смуток, легеньку журу, тиху задуму(І. Багряний);

Грім вогнестрільної зброї нагонив жах на військо Ружинського(Іван Ле);

– А я прочитала її[повість]залюбки, – обізвалась Ватя. – .. А на мене вона нагнала нудьгу, сказав Леонід Семенович(І. Нечуй-Левицький);

Нагнали дрімоту на неї оті кілометри, що холодної осінньої години виходила їх із самісінького ранку(Л. Смілянський);

По селу гомоніли, що Софію зводить біс, що це він нагнав у її серце туги(Ю. Мушкетик).

5.Надолужувати, наздоганяти пропущене, згаяне, незроблене.

Трудно спершу доводиться – треба наганяти пропущений цілий місяць(А. Головко);

Овечата, бички щиро прийнялися щипати вогку траву, .. надвечір прийшлося нагонити утеряне за день, і вони ген порозтікались понад усім озером(Панас Мирний);

Вдень крутишся, пообідати ніколи, ну й наганяєш своє увечері, а потім задихаєшся уві сні(В. Чемерис);

Іноді Жменяк мусив вириватися наперед, щоб собі нагнати час – погострити косу(М. Томчаній).

6.розм.Спонукати до активнішої дії, примушувати швидше виконати, зробити щось; квапити, підганяти.

Та мимо того ридвани щораз спинялись, а пани нетерпеливились і наганяли своїх слуг до поспіху(А. Чайковський);

Директор заводу став наганяти всіх, щоб не гаючись їхали до його(С. Васильченко);

//Заохочувати до чого-небудь.

Тетяна приневолювала їх[дітей]до науки, наганяла до книжки(Н. Кобринська);

– Наганяєте мені смаку, – сказав він і засміявся якось хрипко(Валерій Шевчук).

7.розм.Змушувати кого-небудь піти звідкись, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.

А шинкар нивку послідню За горілку взяв І з хатини жінку бідну геть з дітьми нагнав(І. Франко);

Нагнала[Секлета]кота, що закрадався до кухлика з сметаною(Є. Кравченко);

Не в хаті, а в клуні зібрались брати. До них була прибігла Василинка, але батько відразу ж нагнав її(М. Стельмах);

Поблизу ящика почала кружляти кицька, але Юрко нагнав її дрючком(Є. Гуцало);

Він вирішив нагнати сина додому, й вийшов на роздоріжжя, де збирались в неділю парубки(Г. Пагутяк);

//Відправляти для виконання чогось.

Чоловік тітки .. жінку шанував, у поле рідко наганяв(Н. Кобринська);

Тосю .. нагнали до хати збирати плечеві рушники для сватів, білі хусточки для свекра та дружок(Ю. Смолич);

//Позбавляти кого-небудь роботи, можливості працювати десь або виключати з навчального закладу.

– Я тут своє здоров'я втратив, ледве трохи видужав, а як ви мене тепер наженете, то де я собі зароблю, хто мене прийме?(І. Франко);

– Прогнали тебе з землі – на воду перейшов. А як звідси наженуть, що будеш робити? – В землю піду .. На шахти подамся(М. Стельмах);

– Були нагнали його[Меркурія]з школи(М. Стельмах).

8.розм.Збільшувати, підвищувати що-небудь (ціну, температуру і т. ін.).

– Мені потрібна земля, бо своєї немає, й тобі потрібна... А пан те бачить і наганяє ціну...(М. Коцюбинський);

Батюшка у Вербівці був молодий і вже нагнав плату за треби вдвоє(І. Нечуй-Левицький);

– Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив навіть на хитрість піти: до тридцяти дев'яти нагнав температуру(А. Головко);

//безос.

І хоч Кузьма .. таки перехворів, температуру йому нагнало, і нога була, як колода, але, бач, вижив(О. Гончар);

Мати злягла. Нагнало температуру(Б. Харчук).

9.Добувати що-небудь за допомогою перегонки в якійсь кількості.

– Та наші вже ж і почастували .. І наварили, і напекли. Ще й самогону з яблук нагнали(Д. Прилюк);

Нагнати дьогтю.

10.безос., розм.Ставати здутим, розпухлим (про хвору або пошкоджену частину тіла).

Вона впускала собі морфій в ліве плече; на тому місці в неї завсіди наганяло болячки(І. Нечуй-Левицький);

Помацав рукою голову – ціла, тільки ґулю таку нагнало, як яблуко(Ю. Збанацький);

А ще мене покусали бджоли, верхню губу нагнало, як у коня(І. Білик);

Оленці розболівся зуб, нагнало щоку, аж око запливло(О. Забужко).

Наво́дити (наганя́ти, завдава́ти) / навести́ (нагна́ти, завда́ти) жах (жа́ху)див.наво́дити;

Наво́дити (наганя́тиі т. ін.)/ навести́ (нагна́тиі т. ін.)о́страхдив.наво́дити;

(1) Наганя́ти / нагна́ти апети́т (апети́ту) –викликати або посилювати відчуття голоду.

Вигляд розкладеної на тарілці шинки нагнав Олі апетиту(Ірина Вільде).

◇ (2) [І] ці́пом (дрючко́м) не нажене́шкого –хто-небудь ні за яких умов не буде жити десь.

– Тебе в село і ціпом не наженеш. Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті(Григорій Тютюнник);

Наво́дити (наганя́ти, навіва́ти, наві́юватиі т. ін.)/ навести́ (нагна́ти, наві́ятиі т. ін.)сму́токдив.наво́дити;

(3) Наганя́ти (наво́дитиі т. ін.)/ нагна́ти (наве́стиі т. ін.)стра́ху́ (страх)на кого, кому, на що –викликати або посилювати у кого-небудь почуття остраху, переляку.

На прославленого Іскру, що наганяв страх на німців цілої округи, ішли глянути з далеких сіл і хуторів(Григорій Тютюнник);

[Гнат:]Поки там що, а ми тепер страху нагнали б їм[панам]і сала залили за шкуру!(І. Карпенко-Карий);

Грім – аж земля тремтить – і гупає і наводить страх на душу(Панас Мирний);

(4) Наганя́ти (наво́дити, навіва́ти, наві́ювати) / нагна́ти (наве́сти, наві́яти) сумна кого –те саме, щоВганя́ти / ввігна́ти в сум(див.вганя́ти¹).

Пісня наганяє на Орись сум(Григорій Тютюнник);

(5) Наганя́ти / нагна́ти пу́ду –те саме, щоДава́ти / да́ти пу́ду(див.дава́ти).

Такого на їх пуду нагнав(Сл. Б. Грінченка);

(6) Наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти хо́лодукому, на кого –виклика́ти страх, переляк, занепокоєння і т. ін. у когось з певною метою.

Такого бідному хлоп'яті холоду нагнав, що тільки ще Трохим погляне на нього грізно, так він уже й труситься(Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ви на мене нагнали холоду, Андрію. Я вже просто боюся... Ви щось знаєте, і це мене лякає...(О. Слісаренко);

(7) Наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́руна кого –псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось.

Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару(В. Кучер);

(8) Нагна́ти дрижакі́в (тру́су)на кого, кому –дуже налякати, змусити тремтіти кого-небудь.

Такий .. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго(О. Донченко);

Такого трусу нагнали йому(Сл. Б. Грінченка).

наганяти—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem наганявши наганяючинагонятьДеепричастная формаem нагоняя...Большой украинско-русский словарь
наганяти—яю яш i рдкоi нагонити ню ниш недок.i нагнати нажену наженеш док.i перех.i Досягати однакового рвня з тим хто що рухаться спереду наздоганяти кого щонебудь. Зганяючи з...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
наганяти—наганяти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
наганяти—Наганяти няю няш нагнати нажену женеш...Правописний словник Голоскевича
наганяти—нагонити наздоганяти хмари зганяти громадити на слизьке заганяти страх викликати завдавати чого згаяне надолужувати ФР. пдганяти виганяти проганяти приганяти цну пдвищува...Словник синонімів Караванського
наганяти—ВИГАНЯТИstrong змушувати когось ти виходити геть залишати примщення мсце мсцевсть т. н. ПРОГАНЯТИstrong ВИГОНИТИstrong ГНАТИstrong ВИПРОВАДЖУВАТИstrong СПРОВАДЖУВАТИstro...Словник синонімів української мови
наганя́ти—НАГАНЯТИ яю яш рдко НАГОНИТИ ню ниш недок. НАГНАТИ нажену наженеш док. перех. . Досягати однакового рвня з тим хто що рухаться спереду наздоганяти кого щонебудь. Гайдама...Словник української мови в 11 томах
наганяти—яю яш em рдкоem нагонити ню ниш недок. нагнати нажену наженеш док. перех. Досягати однакового рвня з тим хто що рухаться спереду наздоганяти кого щонебудь. Зганяючи зос...Толковый словарь украинского языка
наганяти—техн. нагонять насаживать ударами...Украинско-русский политехнический словарь
наганяти—недок.em наганяти док.em нагнати наздоганятиem to overtake to come up withem to equal зрвнятисяem to catch up with перен.em викликатиem to causeнаганяти жах на когось to...Українсько-англійський словник
наганяти—em em Наганяти сон Наганяти жах...Українсько-китайський словник
наганяти—яю яш nagania napdza dogania...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
наганяти—заганяти зводити загнати звести на слизьке кого. Ставити у скрутне становище у безвихдну ситуацю. Нкуди не годяться дла тво . Лелюше. На слизьке загнали тебе . звдки май...Фразеологічний словник української мови