МАНДРУВАТИ

МАНДРУВА́ТИ,у́ю, у́єш,недок.

1. Здійснювати мандрівку.

Раз якось навідався до його[нього]один італієць, з котрим Гельє, мандруючи, запізнався в Флоренції(М. Коцюбинський);

Вона[Л. Українка]через .. хворобу багато мандрувала(М. Рильський);

Майже два з половиною тисячоліття тому у гирлі Борисфена .. мандрував історик Геродот(С. Журахович);

Лицарі-братчики ще кілька разів мандрували до Хортиці й назад, з боями і втратами долаючи тяжкий шлях(О. Бердник);

Вiн вважає, що ти живеш вiдлюдником на якiйсь незаселенiй планетi чи просто мандруєш космосом на “Валькiрiї”(О. Авраменко);

//перен.Переноситися думками.

Вслухаючись[по радіо]у голос Москви, Михайло щовечора мандрував у свою молодість, у дитинство(П. Загребельний);

Ще напередоні я подумки мандрував до Нью-Йорка, Сінгапура й Сіднея(Б. Антоненко-Давидович);

Якуб умів яскраво розповідати, і Арсен в уяві мандрував з ним по безмежній Османській імперії(В. Малик).

2.розм.Іти, їхати.

Не знав Троянець ні один, Куди се так вони мандрують, Куди їх мчить Анхизів син(І. Котляревський);

Багато парубкiв, которi були завзятiшi, тiкали тодi вiд панiв та мандрували на Сiч, щоб битися за рiдний край разом з запорожцями(А. Кащенко);

Довелося йому чимало наголодуватися та натомитися, майже без відпочинку мандруючи пішки на північ(Д. Бузько);

Застебнувши комір шинелі, я мандрую напівтемними провулочками(П. Колесник);

Одного разу забрів до корчми пустельник. Він якраз мандрував до Києва на прощу і зайшов підкріпитися(Ю. Винничук);

//жарт.Іти, ходити на незначну відстань.

До церкви дзвін, А пан Охрім, Бувало, в шинк мандрує(П. Гулак-Артемовський);

Через тин мандрувала сусідська молодиця(Іван Ле);

//Відправлятися, вирушати в дорогу.

Виглянь, голубко, Та поворкуєм, Та посумуєм; Бо я далеко Сю ніч мандрую(Т. Шевченко);

Микола з товаришами мандрував з села(І. Нечуй-Левицький);

//перен.Пересуватися якоюсь поверхнею.

Ген унизу хвилюються череди вогненних язиків, там мандрує по землі полум'я(І. Багряний);

Горнятко поволі, майже непомітно мандрує столом. Завмирає лише тоді, коли зупиняється потяг(Ю. Андрухович);

Тобі тепло і приємно, її вуста мандрують по тобі, а ти обома руками гладиш її русяве волосся(О. Ірванець).

3.перен.Передаватися (про предмети).

І мандрує нова сокира з рук до рук(І. Франко);

Листівки мандрували від села до села(Д. Бедзик).

мандрувати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem мандруючистранствоватьДеепричастная формаem странствуя...Большой украинско-русский словарь
мандрувати—ую уш недок.i Здйснювати мандрвку. перен. Переноситися думками. розм. ти хати. жарт. ти ходити на незначну вдстань. Вдправлятися вирушати в дорогу. перен. Передаватися п...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
мандрувати—мандрувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
мандрувати—Мандрувати рую руш...Правописний словник Голоскевича
мандрувати—див.em ти тинятися ходити...Словник синонімів Вусика
мандрувати—подорожувати справляти мандри блукати за морем дк. вдаритися в мандри пшки не близький свт топтати з краю в край кочувати блукати не. тинятися волочитися згубивши дорог...Словник синонімів Караванського
мандрувати—БЛУКАТИstrong ходити або здити по свту часто змнюючи мсце перебування або взагал з мсця на мсце не знаходячи соб постйного пристановища МАНДРУВАТИstrong БРОДИТИstrong роз...Словник синонімів української мови
мандрува́ти—МАНДРУВАТИ ую уш недок. . Здйснювати мандрвку. Ось раз мандруючи з Дрогобича до Борислава вн пригадав соб свого патрона Вольфа Фр. VIII Раз якось навдався до його один ...Словник української мови в 11 томах
мандрувати—ую уш недок. Здйснювати мандрвку. перен. Переноситися думками. розм. ти хати. жарт. ти ходити на незначну вдстань. Вдправлятися вирушати в дорогу. перен. Передавати...Толковый словарь украинского языка
мандрувати—To travel to itinerate особл. моремem to voyage жарт.em to peregrinateвн любить мандрувати he is fond of travelling...Українсько-англійський словник
мандрувати—вандраваць...Українсько-білоруський словник II
мандрувати—Вандраваць...Українсько-білоруський словник II
мандрувати—вандраваць...Українсько-білоруський словник
мандрувати—...Українсько-китайський словник
мандрувати—[mandruwaty]podrowa wdrowa...Українсько-польський словник
мандрувати—рую руш wdrowa podrowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
мандрувати—путешествовать странствовать скитаться часто менять местожительство кочевать разг. идти отправляться направляться держать путь куда уходить откуда...Українсько-російський словник