КЛАСТИ

КЛА́СТИ,аду́, аде́ш,недок.

1.кого, що і без прям. дод.Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь.

Сей[писар]давно вже прочитав, що треба, та, зложивши бумагу, кладе у кишеню(Г. Квітка-Основ'яненко);

Надходить Лукаш з оберемком хмизу, кладе перед дядьком(Леся Українка);

– Я ж не який-небудь дикун, скіф, що, даючи дуба, нібито наказував і жінку свою вбивати та класти поруч із собою в могилу(О. Гончар);

До правої кишені чорної вітрівки кладу ключ від підвалу, до лівої – ключі від дому і рукавиці(С. Андрухович);

//кого.Поміщати в лікарню, клініку і т. ін.

– Зося завагітніла, треба було класти в лікарню(О. Чорногуз);

//що.Вносити на збереження до ощадної каси, банку і т. ін. (про гроші).

Була війна, і він не хотів свої гроші вкладати в якісь там акції, класти в банки(С. Скляренко);

//що.Складати що-небудь в одне місце в певному порядку.

Вилітали запорожці На лан жито жати; Жито жали, в копи клали(Т. Шевченко);

Вона .. ніколи зроду не клала горсток навхрест(І. Нечуй-Левицький);

Дядько Онуфрій, що підкову гне, і той .. упрівав, ледве встигаючи снопи приймати та класти в стіжок(Д. Бузько);

Дівчина дивиться на Кочубея, і він відповідає їй враз повеселілим голосом: – Отам і клади, де стоїш! Ось по їхній інструкції: сніп до снопа – та й буде копа!(О. Гончар);

//що, рідко.Додавати присмаки до страви.

– Там[у Полтавщині]не собачину, а свинятину[свинину]в борщ кладуть, а хліб,.. не з макухи, ні, ні!(В. Підмогильний);

Суп я варю в особливому казанчику з мотором. Тільки в ньому немає лопатей (адже вони перетворили б на кришиво все те, що я кладу в суп)(В. Владко);

Сіль була розкошами, її не клали в страву, а лизали грудку по обіді, про м'ясо й не згадувано(П. Загребельний).

2.кого, що.Надавати кому-, чому-небудь лежачого положення.

– Цу-цу, Рябко! – ще раз сказав один псяюха. Та й хап Рябка за уха! – Кладіть Рябка, – гукнув...(П. Гулак-Артемовський);

Гострим коси, в ручку йдем, Колос під ноги кладем(Я. Щоголів);

– Гот-ту-ту! – кладучи дочку, казала мати(Панас Мирний);

Клала[мати]сонну Лiду пiд деревом, а сама поверталася до хлопчикiв(В. Яворівський);

//кого.Розміщувати на нічліг.

Ми зважили їхати завтра рано, бо раз, що мама не любить там бути уночі, а друге, що нас аж четверо, то де ж нас класти(Леся Українка).

3.кого, перен.Убивати, нищити.

А Ярема – страшно глянуть – По три, по чотири Так і кладе(Т. Шевченко);

І тільки нові серії оглушливих вибухів, від яких лопалися перетинки в вухах, клали людей знову в сніг(І. Багряний);

Клав[Нечай]ворогів, як снопики(Т. Масенко).

4.що, на кого – що і без дод.Позначатися на чомусь; бути наслідком чогось.

Боротьба[за волю],навіть коли закінчується поразкою, кладе невитравну печать на душу й майбутнє народу, закладає в його імунну систему спротив рабству(І. Дзюба).

5.що на що.Накладати шар чого-небудь на якусь поверхню.

Тон її розмови вже був інший, холодніший, як ті фарби в малюванні, котрі кладе маляр на густі затінки під скелями та під високими горами(І. Нечуй-Левицький);

Джузеппе облизує губи, солоні од моря, а його голі по лікоть руки кладуть тим часом на човен фарби(М. Коцюбинський);

Дивна відбувається річ: людина кладе фарби на полотно, намагаючись утілити кольори природи(із журн.);

На низ посудини кладуть шар нарізаного м'яса, додають 2–3 ложки олії(з газ.);

* Образно.Уже за синіми снігами Заходить сонце вдалині І на покрівлі, мури, брами Багряних плям кладе вогні(В. Сосюра).

6.що.Накладати (їжу).

Самі[Хведір і батько]собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть(Ганна Барвінок);

Співали дами, кладучи собі на тарілку величезні порції страви(М. Коцюбинський);

Подаючи на стіл, у тарілку кладуть шматочки яловичини, баранячої грудинки, наливають борщ, кладуть сметану, посипають зеленню(з навч. літ.).

7.що.Те саме, щомурува́ти.

Клав[муляр]хати, ставив печі і мурував склепи(Б. Лепкий);

З ранку до вечора Катерина носить носилки із цеглою вгору на риштовання, де мулярі кладуть стіну(С. Чорнобривець);

Щедрий ти, як земля, як Дніпро, Вічно людям робив добро: Хати зводив на рідній землі, Печі клав, щоб жилось у теплі(П. Дорошко);

Він[Адам]хитро ліпить греблю: кладе загату з одного і з другого берега, а посередині лишає протоку(В. Близнець);

– Хочу спокою, хочу класти хату, заснувати сiм'ю(Р. Андріяшик);

Міщило .. показував, як і де кластиме яку мозаїку(П. Загребельний).

(1) Кла́сти / покла́сти бага́ття (вого́нь, ва́тру) –розпалювати багаття.

Було вже холодно вночі, багаття клали(Ганна Барвінок);

[2-й повстанець:]Хіба ж тут можна класти вогонь?(Мирослав Ірчан);

Блудні вогники по полях ходять? Ні! .. То, може, конюхи кладуть багаття та й бульбу печуть?(Григір Тютюнник);

Яке щастя, що така якраз погода, що можна жити без вікон, молотити під відкритим небом, спати на скирдах ..; вибирати гуртом картоплю, класти огонь з гудиння(У. Самчук);

Чи не покласти ватру? Побачить[Марічка]вогонь і буде знати, куди вернутись(М. Коцюбинський);

(2) Кла́сти на бік (на борт) –дуже нахиляти (про судно, літак і т. ін.).

Він кладе шаланду майже зовсім на лівий борт, переносячи парус і повертаючи шаланду до хвилеріза(Ю. Яновський);

Літака кидало вгору, і знову він падав униз, ніби в широченну яму. Його клало на один бік і потім несподівано перехиляло на другий(В. Собко);

(3) Кла́сти / покла́сти спа́ти –поміщати в ліжко, у колиску і т. ін. для сну.

Кішка Самійло да угадав: Ляха Бутурлака до ліжка вмісто[замість]дитяти спати клав(з народної пісні);

Вона не спускала їх[онуків]з очей цілий день, сама годувала їх, сама клала спати(І. Нечуй-Левицький);

Ігорка об одинадцятій ти кладеш спати, а сам у цей час виведеш погуляти Бобика(Остап Вишня);

Дядько поклав спати на своєму зігрітому місці першого стража Буда, а сам пішов по малому табору межи возами(Ю. Логвин);

Трактирник послав гостям на найкращому ліжку й поклав їх спати(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Під замо́к хова́ти (кла́сти)див.хова́ти¹.

◇ Віддава́ти (відва́жувати, кла́стизаст.поклада́ти, склада́ти) / відда́ти (відва́жити, скла́сти) [земни́й (низьки́й, поясни́й)] поклі́н (уклі́н)див.віддава́ти;

Відно́сити(рідшекла́сти) на (за) раху́нокдив.відно́сити;

Зложи́ти (положи́ти, покла́сти, скла́сти) / поклада́ти (кла́сти, склада́ти) го́лову (життя́,рідшеду́шу)див.зложи́ти;

(4) [І] в го́лову (в ду́мку, в ду́мці, в думка́х) [собі́] не кла́сти (не поклада́ти)що –не передбачати, не сподіватися і т. ін. чого-небудь, не здогадуватися про щось.

[Павло:]Ха-ха-ха! От ушкварив! Та швидче в мене на долоні волосся виросте, ніж це станеться; і в думку собі не клади!(М. Старицький);

Того і в голову собі не кладе, що коли б нас не було, то як би й вони прожили?(Б. Грінченко);

– Винуватий, товаришу комісар. Дозвольте доповісти, – ми собі й у голови не покладали, що ви почуєте(Ю. Яновський);

Дівчата не могли ніяк добрати розуму, від чого це їй сталось, і в голову собі не клали, що причина тому коваль(М. Рильський, пер. з тв. М. Гоголя);

Ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би)див.ки́дати;

Ки́дати (накида́ти, кла́сти) / ки́нути (наки́нути, накла́сти) тіньдив.ки́дати;

(5) Кла́сти (вклада́ти) / покла́сти (вкла́сти, положи́ти) в домови́ну (в моги́лу, в я́му, в труну́і т. ін.)кого:

а)ховати, хоронити (померлого).

Жаль і батька, жаль і матір, І вірну дружину, Молодую, веселую, класти в домовину(Т. Шевченко);

Серце підказувало їй, що Веремій живий, інакше чого б ото замість небіжчика клали в труну лише його одяг?(В. Шкляр);

Померлий перед тим, як його клали в домовину, лежав на лавцi в повному козачому бойовому вбраннi, поруч із ним стояла зброя – пiка i рушниця(з наук. літ.);

б)призводити кого-небудь до смерті.

Голод та холод, та ще важкі хвороби безсердечно клали людей у могилу(Ю. Збанацький);

– Приятелю мій, Кондрате Іванович! Роби, що знаєш, тільки не погуби мого дитяти! Не положи мене живого у яму!(Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ти хочеш, щоб рана й тебе в гроб положила? – сердито сказав Потреба(І. Микитенко);

– Коли ти .. ще покладеш мені дитя в нецьки, то я тебе в домовину вкладу!(М. Стельмах);

(6) Кла́сти / покла́сти до [своє́ї] кише́ні ([собі́] в кише́ню) –привласнювати (чужі гроші, майно і т. ін.).

Він записує .. вартовим та слугам по тридцять три карбованці, а як вони порозписуються в книзі, то видає їм тільки по три карбованці, а решту кладе в свою кишеню(І. Нечуй-Левицький);

Англійський посол Д. Флетчер жив кілька років (від 1580 р.) у Москві і писав: “Коли губернатор чи інший урядовець награбує надто багато майна, то цар наказує відрубати йому голову ніби за зловживання, але награбованого не повертає потерпілим, а кладе до своєї кишені”(з наук. літ.);

– Ціни тоді на золото і асигнації у нас і на півдні до якоїсь пори були різні, то різницю можна було й покласти до кишені(М. Стельмах);

Портос усміхнувся: ми добре пам'ятаємо, що в нього було вже сідло, подароване герцогом Бекінгемом, тож ці триста ліврів він просто збирався покласти нишком до своєї кишені(Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма);

(7) Кла́сти / покла́сти в осно́вучого –брати що-небудь за вихідне положення.

Другий рукопис, який ми кладемо в основу сього видання, се копія останньої редакції поеми, яка лишилася по Кулішевій смерті(І. Франко);

В українському, як і переважно в європейському мовознавстві, в основу класифікації семантичних предикатів кладуть диференційні ознаки стану і дії(з наук. літ.);

В основу сонати Михайло Лукич поклав власні переживання, звісно, певною мірою доповнені та узагальнені(Л. Дмитерко);

Вивчення різноманітних структур традицiйних словникiв дозволяє зробити певні узагальнення, якi можна не лише покласти в основу теоретичної лексикографiчної схеми, а й використати для проектування конкретних інформаційних систем лінгвістичного напряму(з наук. літ.);

(8) Кла́сти межу́ язику́ (язико́ві) –припиняти говорити; замовкати.

[Бекінгем:]Я б міг гіркіші докази навести, Та, тих шануючи, хто ще живий, Межу кладу своєму язикові(Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра);

(9) Кла́сти / покла́сти на собі́ честь –не бажати принижуватися і втрачати свою гідність.

– Сідлай коня! Тебе б треба, взявши за шию, вести до обозу на вірьовці, як собаку, та вже я честь на собі кладу: пограй уже, так тому й бути, в остатній раз на коні!(П. Куліш);

– Я ладна тобі очі видряпати, тільки честь на собі кладу(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Вона впізнала своє полотно на сорочці в осавулиного хлопця, та тільки поклала честь на собі, – не хотіла чіплятись(І. Нечуй-Левицький);

(10) Кла́сти наді́юна кого – що –сподіватися, розраховувати на когось, на щось.

Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!(Біблія. Пер. І. Огієнка);

– Всю надію клав на вашу ласку.., батьку(Марко Вовчок);

(11) Кла́сти / покла́сти на папі́р (на папе́рі) –записувати, писати що-небудь.

[Жирондист:]Я думав би, що ті дрібні стрічки, які щодня кладу я на папері, колись народами здолають править(Леся Українка);

Різкими рисами, штрих по штрихові наче недбало кидає автор, образ за образом кладе на папір – і в результаті маємо надзвичайно майстерний психологічний малюнок(С. Єфремов);

Молодші вчилися у старших, щоб нести важливу розповідь далі. Потреби у книгах тому і не було .. А ось відколи давню традицію порушено, .. виникла потреба рядок по рядку усе покласти на папір(Г. Колісник);

(12) Кла́сти / покла́сти на се́бе хрест (хреста́, хрести́) –хреститися.

Степан Никифорович важко підводиться з-за столу, обертається до ікон і щиро кладе трьома пучками на себе широкого, по-купецькому, хреста(Остап Вишня);

Кладе[Мирон]на себе широкий хрест і ревно шепоче(М. Стельмах);

Ми поклали на себе хреста і почали шепотіти молитву(Валерій Шевчук);

Настоятель перелякався.., бо вважав, що він[небіж]помер кілька місяців тому, але за якусь хвилю, заспокоєний доказами розуму і чуючи, що небіж його знов кличе, він поклав на себе хреста святого і підійшов до нього ближче(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

(13) Кла́сти на ум –запам'ятовувати, усвідомлювати що-небудь з певною метою.

Хто величається і других зневажає, Нехай про Дуба казочку читає, На ум собі кладе: Наука в ліс не заведе(Л. Глібов);

(14) Кла́сти (нести́, прино́сити, склада́тиі т. ін.)/ покла́сти (принести́, скла́стиі т. ін.)на ві́вта́р (на олта́р),уроч. –жертвувати чим-небудь найдорожчим, самовіддано працювати в ім'я чогось.

Тобі[Україні]несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю(В. Самійленко);

Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла[артистка] ..на вівтар того, що “так безмежно любила”(Остап Вишня);

В душі Пегасовій сидить мілітарист. Свої індивідуалістичні чуття він гордовито кладе на вівтар військової моці(Б. Антоненко-Давидович);

У його[княжича]становищі приязнь і любов до своєї товаришки дитячих літ була майже одинока річ, котру він міг пожертвувати й зложити на олтар аскетичного самовідречення(М. Грушевський);

(15) Кла́сти / покла́сти го́лову на пла́ху:

а)з повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь, запевняючи когось, стверджувати щось.

– Такого батальйону, як наш, ніде нема. Кладу голову на плаху, що нема...(В. Кучер);

б)нести відповідальність за кого-, що-небудь.

– Можете тепер сказати точно: син!.. – А якщо – дочка?.. – Тоді .. вину складете на мене .. Я вгадував, мені й голову на плаху класти(І. Рябокляч);

в)спокутувати вину; страждати.

І чи конало[покоління]в таборах, Чи клало голови на плаху – Жило, тамуючи і страх, І гнів, народжений зі страху(І. Гнатюк);

(16) Кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю –голодувати.

Там[у степу],коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається[трапиться]...отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю(Ю. Збанацький);

– Немає чого їсти... Зима йде, хоч зуби на полицю клади. Кажуть, по селах уже дубове листя з висівками змішують і печуть замість хліба(В. Чемерис);

Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю...(М. Стельмах);

(17) Кла́сти / покла́сти під соки́ру:

а)рубати, вирубувати що-небудь.

Лежить він[ліс]на межі трьох сіл, і жодне з них не милує його: кладе під сокиру(М. Стельмах);

б)ручатися з повною переконаністю.

Що він прямує до однієї матеріальності, я за це ладен хоч би й голову під сокиру покласти(І. Нечуй-Левицький);

(18) Кла́сти / покла́сти під сукно́ –відкладати розв'язання якої-небудь справи на невизначений термін.

Уже півтора року документи знаходяться у Федеральному управлінні юстиції Німеччини. Але цю справу поклали під сукно, тому що батько дитини – їхній громадянин(із журн.);

(19) Кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти) –створювати музичний твір на який-небудь текст або записувати щось нотною грамотою (перев. про пісню).

– Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу(М. Стельмах);

Були ці пісні у пам'яті, поки пощастило стрінути пана Е. Мертке, що оце тепер положив їх на ноти(Марко Вовчок);

Дещо з своїх вражень вона пробувала покласти на музику(М. Олійник);

(20) Кла́сти / покла́сти на ча́шу ваги́ –вважати що-небудь основним, першорядним, надаючи йому перевагу в чомусь.

Історія нас вчить, що там, де на чашу ваги кладуть суб'єктивно-індивідуальні інтереси, там неодмінно спалахує непримирима ворожнеча(О. Ковінька);

(21) Кла́сти / покла́сти поко́си (покі́с) –косити.

Косарі – рядами, простоволосі, сорочки повипускали; ламають жито-пшеницю, як стіну, покоси кладуть(С. Васильченко);

Вуйко на всю руку, розгонисто й широко, почав класти новий покіс(Г. Косинка);

З перекуром, чоловіче, не спіши, тримай ручку, клади покіс на совість, в гурті такий закон...(О. Гончар);

Він стояв з косою біля свого двору й гордовито посміхався: покласти за ніч стільки покосів не зміг би ніхто(Ю. Мушкетик);

(22) Кла́сти / покла́сти тру́помкого і без дод. –убивати, нищити.

Тільки воля в них міцна Десь напасти, трупом класти, Грабувати, мордувати(І. Франко);

Умить вибігло двоє других з двох ворожих таборів і обох на місці трупом поклали(Н. Кобринська);

Курінний лежав тепер у снігу непорушно і здалеку гукав жандармам, підриваючи їх до атаки. Жандарми не наважувалися. Мабуть, добре розуміли, що поки добіжать, прикордонник покладе їх трупом(П. Загребельний);

(23) Кла́сти я́йця –відкладати яйця для продовження роду (про птахів, змій, комах і т. ін.).

– В кінці літа філоксері виростають крила, вона робиться мушкою, перелітає з садка в садок і кладе на кущах яйця(М. Коцюбинський);

– Того птаха .. люди ще не привчили класти яйця і жити на дворі. Це степовий орел...(М. Йогансен);

З яйця вилуплюється птиця, ну й гадюка – вона теж кладе яйця(Б. Антоненко-Давидович);

Страждає все: мати, яка народжує дитя, пташка, що кладе яйце, зерно, котре заперечує себе, щоб стати паростком(О. Бердник);

Комахи кладуть яйця по одному або купками(з наук. літ.);

Наклада́ти (кла́сти) / накла́сти (покла́сти) тавро́ (клеймо́, печа́ть, знак, відби́ток)див.наклада́ти;

(24) Па́льця в рот [на зу́би] не клади́кому і без дод.:

а)хто-небудь кмітливий, дотепний, тямущий: такий, із яким слід бути обережним, бо може скористатися помилкою, промахом іншого.

Піп у мене – я думав перше – так собі пришелепуватий чоловічок, коли, здається, я помилився – не клади йому пальця на зуби(С. Васильченко);

Гострий розум у Кузьми Харитоновича: пальця в рот не клади. Не кожний отак швидко зметикує, що й до чого(Я. Гримайло);

Богдасеві пальця в рот не клади, він із неї пиху швидко збивав, особливо розповідями про хлопчачі витівки в пансіоні(О. Іваненко);

б)хто-небудь уміє обстоювати свою думку, позицію, свій погляд, захистити свої інтереси і т. ін.

“Зубата тітка, – подумав[Сагайдак],– цій пальця в рот не клади”(С. Добровольський);

– Хвацько їздить, бісова дівчина! – захоплено сказав Люстіг. – Дивуюсь, як отой старий сич тримає її за шофера... А бідова – пальця в рот не клади!(М. Дашкієв);

[Заболотний:]Де ж це Ярошенко?[Віктор:]Заява на нього надійшла. Серйозні справи викриваються.[Заболотний:]Он воно що!.. І все ж ти йому пальця в рот не клади. Він брат, – ого! Я його знаю...(О. Левада);

(25) Покла́сти (кла́сти) в лі́жко –створювати постільний режим у зв'язку з хворобою.

Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці(Леся Українка);

Тітка Одарка наздогнала хлопця .. Бачачи, що похитується, підхопила попід пахви, аби не впав. Навіть крізь сорочку відчула – весь у жару .. Завела в кімнату і відразу ж поклала в ліжко долілиць(Є. Доломан);

Розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти)див.розжо́вувати;

Ста́вити (кла́сти) / поста́вити (покла́сти) на карбдив.ста́вити;

(26) Хоч до ра́ни (до боля́чки, до зубі́ві т. ін.)клади́ (приклада́й, притуля́йі т. ін.)/ приклади́ (притули́):

а)надзвичайно, дуже, занадто.

[Лицар:]Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани(Леся Українка);

Дивитися[Латка]такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його(С. Васильченко);

Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його(Мирослав Ірчан);

Коли тверезий[Петро]– зовсiм iнша людина, хоч до рани прикладай(Г. Вдовиченко);

б)(зі сл. такий)добрий, лагідний, податливий і т. ін.

Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди(С. Воскрекасенко);

Батько був закоханий у мою матір, а ця жінка закохана в нього. Вона така, хоч прикладай до рани(Л. Костенко);

Хоч у ву́хо бгай (клади́)див.бга́ти;

Хоч у ра́мці(рідкоу ря́мця) вправ (клади́)див.вправля́ти¹;

(27) Як лопа́тою кла́сти –пояснювати, розповідати і т. ін. щось повільно, не поспішаючи.

Йому треба так, як лопатою класти (не хутко розбирає діло)(Номис);

(28) Як (мов, ні́биі т. ін.)у рот кладе́ (покладе́),зі сл. говорити, пояснюватиі под. –дуже чітко, зрозуміло.

Говорить як у рот кладе!(прислів'я);

[Данило:]Поки у нас був учителем Олександр Федорович, то, спасибі йому, багато від нього я навчився.. Чудесні книги давав читать, а чого не зрозумієш – розкаже, як у рот покладе(І. Карпенко-Карий).

класти—кладу кладеш недок.i перех.i Помщати в що кудинебудь розмщувати десь. Помщати в лкарню клнку тощо. Розмщувати на нчлг. Вносити на збереження до ощадно каси банку тощо п...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
класти—класти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
класти—класти адеuш адеиsupмоu адеиsupтеu нак.em адиu ад...Орфоепічний словник української мови
класти—кластие аду адеш адеимо адеите нак. ади адт....Орфоэпический словарь украинского языка
класти—Класти кладу кладеш дуть клади дм дть...Правописний словник Голоскевича
класти—складати перед чим розкладати викладати убк вдкладати пд що пдкладати до лкарн примщати до кишен засувати жу накладати мур мурувати....Словник синонімів Караванського
класти—розмщувати щось укладати ложити....Словник синонімів Полюги
класти—КЛАСТИstrong помщати розмщувати перев. у лежачому положенн ЛОЖИТИstrong рдко ПОКЛАДАТИstrong заст. СКЛАДАТИstrong УКЛАДАТИstrong ВКЛАДАТИstrong у певному порядку в одному...Словник синонімів української мови
кла́сти—КЛАСТИ кладу кладеш недок. перех. . Помщати в що кудинебудь розмщувати десь. Сей [писар] давно вже прочитав що треба та зложивши бумагу кладе у кишеню Кв.Осн. II Надход...Словник української мови в 11 томах
класти—Класть кластиstrong Голову живот класть погибать в бою На Немиз снопы стелютъ головами молотятъ чепи харалужными на тоц животъ кладутъ вютъ душу отъ тла. У сего царя...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
класти—кладу кладеш недок. перех. Помщати в що кудинебудь розмщувати десь. Помщати в лкарню клнку тощо. Розмщувати на нчлг. Вносити на збереження до ощадно каси банку тощо п...Толковый словарь украинского языка
класти—техн. класть укладывать класть положить...Украинско-русский политехнический словарь
класти—To lay to deposit to put to place to setкласти в банк to deposit to pay inкласти в кишеню to put in ones pocket to pocketкласти в мшок to put into a sackкласти ногу на...Українсько-англійський словник
класти—пакладаць укладаць...Українсько-білоруський словник II
класти—Пакладаць...Українсько-білоруський словник II
класти—пакладацьукладаць...Українсько-білоруський словник
класти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
класти—Lgge stte...Українсько-датський словник
класти—Класти спати em Класти хату...Українсько-китайський словник
класти—Legge sette...Українсько-норвезький словник
класти—[kasty]...Українсько-польський словник
класти—аду адеш ka umieszcza...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
класти—класть торж. возлагать на кого на что укладывать во чтон. класти спати укладывать спать класти хату строить [разг. ставить] избу...Українсько-російський словник
класти—Poser...Українсько-французький словник
класти—Lgga stta...Українсько-шведський словник
класти—вддавати класти складати вддати скласти земний низький поясний поклн уклн кому без додатка. . Кланятися поклонятися. Як чуття з мрй напвзабутих плачем вставали в синй д...Фразеологічний словник української мови