Словник української мови у 20 томах

КАГАНІВ

КАГА́НІВ,а, е.

Прикм. докага́н.

Гуннських було значно менше, і на кагановому обличчі з'явилася вдоволена усмішка(В. Малик);

І столи накрив[Елпідій]щедро, і на гостину запросив тих із оточення каганового, кого знав уже(Д. Міщенко).