Словник української мови у 20 томах

КАВУСЯ

КАВУ́СЯ,і,ж., розм.

Пестл. дока́ва.

– Може, ще кавусі? Вона гріє, гаряча(А. Кокотюха);

Повільно цідив[Жорж]у кришталеві чарочки таки грецький, а не французький коньяк, манірно посьорбував кавусю(Є. Пашковський).

  1. кавуся—кавуся кавка...Лексикон львівський
  2. кавуся—кавуся менник жночого роду кава зменш.пестл....Орфографічний словник української мови