Словник української мови у 20 томах

ГОЛЕВИЙ

ГО́ЛЕВИЙ,а, е.

Прикм. догол.

Форвард, який має блискуче голеве чуття, опинився в потрібному місці, подвоївши рахунок(з газ.);

//Зручний для забиття гола.

Гравці не використали шість виходів віч-на-віч із голкіпером, розтринькавши чудові голеві нагоди(з газ.);

Голевих ситуацій у першій половині матчу в обох команд було чимало(з Інтернету).

  1. голевийголевий прикметник...Орфографічний словник української мови