ВИЙМАТИ

ВИЙМА́ТИ,а́ю, а́єш,недок.,ВИ́ЙНЯТИ,йму, ймеш,док., що.

Діставати, витягати що-небудь звідкись.

Іде в покої... Ключ виймає, Прийшов і двері одмикає(Т. Шевченко);

[Горпина:]Чого стовбичиш? В хату йди. Хліб вже досі виймати час(В. Собко);

Стара Джериха вийняла з скрині сувій полотна(І. Нечуй-Левицький);

Дівчина вийняла з кишені пакуночок(Л. Дмитерко);

//Витягати звідки-небудь руку, палець.

Потому я виймав руки, з них стікала вода, а я брався за весла(М. Коцюбинський);

//Вибирати, викопувати (ґрунт, корисні копалини).

Удень і вночі працюють екскаватори, які виймають ґрунт із берегової частини котловану(з газ.).

(1) Вийма́ти / ви́йняти о́чі –викльовувати або виколювати очі.

Орел вийняв карі очі На чужому полі(Т. Шевченко).

◇ (2) Вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце):

а)(у кого, з кого і без дод.)зворушувати, розчулювати кого-небудь.

Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася – серце виймала!(А. Дімаров);

[Мар'яна:]Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце(С. Васильченко);

Тільки б я не так заспівав, як співають наші співаки. Я б душу вийняв із слухачів своїм співом(Остап Вишня);

б)(кому, з кого і без дод.)жорстоко, бездушно знущатися з кого-небудь або убивати когось.

Не раз його[Стадницького]шабля і спис, добиваючись шляхетства, виймали душу зі своїх братів: у злобному тілі владолюбця легко прищепилися жорстокість вельмож і королів(М. Стельмах);

в)завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т. ін.; мучити.

В Антона була ще більша криза – боржники виймали душу(С. Чорнобривець);

г)(тількивийма́ти / ви́йняти ду́шудля кого)робити заради кого-небудь усе, навіть неможливе.

– Я не милостині просити прийшла. Я душу для тебе вийняла, а ти!..(Григорій Тютюнник);

(3) Хоч із душі́ ви́йми –обов'язково дістань кого-, що-небудь або знайди де завгодно і будь-якими способами; візьми де хочеш.

– Чого викликав тебе Остап Петрович? – Хоч із душі вийми, – каже, – а знайди мого брата(із журн.).

виймати—аю аш недок.i вийняти йму ймеш док.i перех.i Дставати витягати щонебудь звдкись. Витягати звдкинебудь руку палець. Вибирати викопувати рунт корисн копалини....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
виймати—виймати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
виймати—Виймати маю маш...Правописний словник Голоскевича
виймати—див.em колоти...Словник синонімів Вусика
виймати—брати щось з середини чогонебудь добувати витягати витягувати рвучко вихоплювати вихвачувати....Словник синонімів Полюги
виймати—ВИЙМАТИstrong брати щонебудь з середини чогось ВИТЯГАТИstrong ВИТЯГУВАТИstrong ТЯГТИstrong ТЯГНУТИstrong ДОБУВАТИstrong ВИДОБУВАТИstrong ТЯГАТИstrong рдше ЗДОБУВАТИstrong...Словник синонімів української мови
вийма́ти—ВИЙМАТИ аю аш недок. ВИЙНЯТИ йму ймеш док. перех. Дставати витягати щонебудь звдкись. де в поко Ключ вийма Прийшов двер одмика Шевч. II [Горпина] Чого стовбичиш В хату...Словник української мови в 11 томах
виймати—аю аш недок. вийняти йму ймеш док. перех. Дставати витягати щонебудь звдкись. Витягати звдкинебудь руку палець. Вибирати викопувати рунт корисн копалини....Толковый словарь украинского языка
виймати—техн. вынимать извлекать вынимать ещ...Украинско-русский политехнический словарь
виймати—недок.em виймати док.em вийнятиto take out витягатиem to pull out to draw out to extractвиймати кулю з рани to extract a bulletвн вийняв годинник з кишен he produced hi...Українсько-англійський словник
виймати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
виймати—em...Українсько-китайський словник
виймати—Ta ut trekke ut...Українсько-норвезький словник
виймати—[wyjmaty]...Українсько-польський словник
виймати—аю аш wyjmowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
виймати—несов. виймати сов. вийняти вынимать вынуть извлекать извлечь высвобождать высвободить разг. выпрастывать выпростать освобождать от чегон. стесняющего обнажать обнажить...Українсько-російський словник
виймати—Dra ut...Українсько-шведський словник
виймати—виймати вийняти душу серце. . з кого у кого без додатка. Зворушувати розчулювати когонебудь. Вирзав фото повсив над лжком щовечора лягаючи спати замалим не молився на ...Фразеологічний словник української мови