Словник української мови у 20 томах

ВЕРБИЦЯ

ВЕРБИ́ЦЯ,і,ж.

Пестл. доверба́.

Ярило зборов зиму. Навіть у глухе підземелля дихнув теплим леготом, заглянув жовто-зеленими котиками вербиці у вузьке віконечко порубу(В. Малик);

Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, вкупі з водою там зростить вербицю(Леся Українка);

Омита ранішнім дощем.., росте стара вербиця(М. Шеремет);

Птаство веселе примовкло. Затихнули, зщулились трави. Тільки берези смутились. За ними вербиці хитнулись(П. Тичина).

  1. вербиця—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. вербиця—ж.i Пестл. до верба....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. вербиця—вербиця менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
  4. вербиця—Вербиця менник жночого роду населений пункт в Укран...Орфографічний словник української мови
  5. вербиця—див.em верба...Словник синонімів Вусика
  6. верби́ця—ВЕРБИЦЯ ж. Пестл. До верба. Легкий пухкий поплець ляже вернувшися в рдну землицю вкуп з водою там зростить вербицю Л. Укр. III Омита раншнм дощем. росте стара вербиця ...Словник української мови в 11 томах
  7. вербиця—ж. Пестл. до верба....Толковый словарь украинского языка