Словник української мови у 20 томах

БУЯНИТИ

БУЯ́НИТИ,ню, ниш,недок., розм., рідко.

Бешкетувати, сваритися.

Він все буянив, колотився, скандалячи з своїми сусідами в кутку, в якому сидів(І. Багряний);

* Образно.Чуєте? Буянить вода. З плескотом, з присвистом туркоче під вербами(В. Близнець).

  1. буянити—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem буянивши буянячибуянитьДеепричастная формаem буяня...Большой украинско-русский словарь
  2. буянити—ню ниш.Бешкетувати сваритися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. буянити—буянити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. буянити—див. буйствувати...Словник чужослів Павло Штепа
  5. буянити—ню ниш. Бешкетувати сваритися....Толковый словарь украинского языка
  6. буянити—To behave violently to make a row an uproar to brawl to rampage жарт.em to be on the rampage...Українсько-англійський словник