Орфографічний словник української мови

БУЯНИТИ

буя́нити дієслово недоконаного виду

  1. буянити—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem буянивши буянячибуянитьДеепричастная формаem буяня...Большой украинско-русский словарь
  2. буянити—ню ниш.Бешкетувати сваритися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. буянити—БУЯНИТИ ню ниш недок. розм. рдко.Бешкетувати сваритися.Вн все буянив колотився скандалячи з своми сусдами в кутку в якому сидв . Багряний Образно. Чуте Буянить вода. З пл...Словник української мови у 20 томах
  4. буянити—див. буйствувати...Словник чужослів Павло Штепа
  5. буянити—ню ниш. Бешкетувати сваритися....Толковый словарь украинского языка
  6. буянити—To behave violently to make a row an uproar to brawl to rampage жарт.em to be on the rampage...Українсько-англійський словник