ЧУТКА

ПЕРЕ́СУ́ДИмн., розм. (детальне, часто недоброзичливе обговорення чиїхось вчинків, поведінки тощо),РОЗМО́ВИмн.,ПЕРЕГУ́ДИмн., розм.,СУД-ПЕРЕСУ́Дрозм.,БАЛАЧКИ́мн., розм.,ТО́ЛКИмн., рідше;ПОГОВІ́Р,ПО́ГОЛОС,ПОГОЛО́СКА,ПОМО́ВКА,ПОГОЛО́СОКрідше,ПОГОВІ́РКАрозм.,ПО́СЛАВКАрозм.,ОСУ́ДАдіал.,ЗВО́ДИмн., діал. (поширення неправдивих чуток, пліток про кого-небудь);РО́ЗГОЛОС,ШУМрозм. (жваве обговорення чогось незначного). Марта, справді, пересилюючи себе, слухала пересуди, не бажаючи образити сусідку (К. Гордієнко); — Чи ж мені ноги посудомить — вистоять якусь годину?! А не стану — одразу розмови почнуться! (О. Гончар); Здавалося, вже треба б було звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава недобра про мене біжить... Суд-пересуд... (пісня); — Мені ваша сусідка Пистина Макарівна говорила... Та й од інших людей доводилось чути... Ні, ні, я не прислухаюсь до балачок, то вже якось вийшло само... (Є. Гуцало); Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води (Леся Українка); — Це ж тепер поговору на все село буде! — журилася Одарка (М. Зарудний); Остерігаючись і запобігаючи розголосові, дівчина навіть в думці не мала, що поголос, якого вона найбільше боялася, вже йде (В. Козаченко); Пішли здогадки та поголоски; всякі чутки рознеслися (Марко Вовчок); Дуже вона любила мене. І не боялась нічого: ні дідька, ні вовка, ні людської помовки (І. Муратов); На цілий місяць дала (Мадьярка) довгоязиким жінкам предмет до цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Гріх не біда, та пославка страшить! (переклад М. Рильського); Дуже не хотіла (Ганна), щоб хтось із знайомих бачив, як вона заглядала до буфету, і не пустив якого поголоску (В. Козаченко); Дай напитись, І не думай, І не бійсь осуди (Л. Первомайський); — Ой, що ж то за шум учинився, Що комар та й на мусі оженився (пісня); Ой шум, шумиха, сусіди лихії Тебе судять, мене гудять, а самі такії (коломийка). — Пор.чу́тка.

ПОВІДО́МЛЕННЯ(те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь),ЗВІ́СТКА,ВІ́СТКА,ВІСТЬ,ІНФОРМА́ЦІЯ,ІНФОРМУВА́ННЯ,ПОГОЛО́СКА(ПОГОЛО́СОК)розм.,ПОГУ́ДКАрозм.,ОБВІ́СТКАзаст.,РЕЛЯ́ЦІЯзаст., книжн.,ЗВІДО́МЛЕННЯзаст.,ВІ́ДАдіал.;ПОВІ́СТКА,ОПОВІ́ЩЕННЯ,ОПОВІ́СТКАдіал. (перев. коротке письмове);ДО́ПОВІДЬ,ВІ́ДЧИТзаст. (прилюдне на певну тему);РЕФЕРА́Т(коротке усне або письмове, перев. наукове);РА́ПОРТ,ДОНЕ́СЕННЯ(офіційне, адресоване вищій інстанції);ДЕПЕ́ША(термінове офіційне);БЮЛЕТЕ́НЬ(коротке офіційне). Лише на другий день Даву одержав повідомлення, що Багратіон з усіма полками переправився на лівий берег Дніпра (П. Кочура); Звістка про те, що приїхав Тарас, швидко рознеслася по селу (О. Іваненко); А весною цією по добрій годині вістка в синім конверті в артіль прибула... (М. Нагнибіда); З найдальших фронтів повернулись сини І всі вже прийшли похоронні. Лиш він не поверне. Даремно шукать, І кликать, і ждати на вісті (Б. Олійник); Фрунзе присів край столу, вислуховуючи інформацію начштабу про становище на Литовському півострові (О. Гончар); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду (П. Колесник); — А з Бобриків знов поголосок... погромили там панську пасіку... (Марко Вовчок); Абсест сказав, яка погудка (І. Котляревський); (Козека:) Великий караван З товарами прийшов із Перекопа, Тобі купці обвістку принесли (І. Кочерга); З відчаєм і ненавистю думав коронний гетьман, яку реляцію писати йому тепер королю (Н. Рибак); (Гуральський (до Адама):) Свої звідомлення для мене передавайте, як досі, через умовлену книгарню (Мирослав Ірчан); Кожного дня молодиця й дівчинка стрічали кожне обличчя, чи не несе воно страшної віди (Марко Вовчок); Через неділь дві прислали мені повістку, що губернатор утвердив вибори (О. Стороженко); Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту або страшне оповіщення про смерть чоловіка (Є. Кравченко); Він прочитував цілу газету від заголовка аж до оповісток (Лесь Мартович); Мічурін був викликаний у Москву в Раднарком для доповіді (О. Довженко); Відчит мій сподобався і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка); — Ти не домашні завдання виконуєш, а готуєш кожного разу реферати (О. Донченко); Політрук вислухав короткий рапорт ординарця з батальйону про призначення старшого лейтенанта, товариша Билини, командиром роти (І. Ле); Він наказав другому бійцеві нести донесення через фронт (О. Копиленко); Генерал-губернатор вважав за необхідне послати з депешами особливої ваги в головну його величності штаб-квартиру Івана Петровича Котляревського (А. Хорунжий). — Пор.чу́тка.

ЧУ́ТКА(ЧУТКИ́)(повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене),ГО́ВІРрозм.,ГО́МІНрозм.,ПРО́СЛУХрозм.,СЛИХзаст.,ПЕРЕ́КАЗИзаст.;ПОГОЛО́СКА,ПО́ГОЛОС,РО́ЗГОЛОС,ПОГОЛО́СОК(вістка, вірогідність якої не встановлено);ПЛІ́ТКА,СПЛІ́ТКА,ПО́ГОВІР,ПОГОВІ́РКАрозм.,СЛА́ВАрозм.,ПО́СЛАВКАрозм.,СУД-ПЕРЕСУ́Д(СУДИ́ ТА ПЕРЕСУ́ДИ)розм.,ПЕРЕГУ́ДИрозм.,ПЕРЕГУ́ДКАрозм.,ЗВО́ДИ ТА ПЕРЕВО́ДИдіал.,ОСУ́ДАдіал. (свідомо неправдива або викликана необізнаністю звістка);ШЕ́ПІТ,ШЕ́ПТИрозм. (перев. потаємні);БРЕ́ХНІ,ПОБРЕХЕ́НЬКИрозм. (навмисне викривлені вістки). Чутка про дикий бал у панському дворі пішла по селу й нікого не здивувала (І. Нечуй-Левицький); Той тиждень тільки і було говору та гомону, що за Колісника (Панас Мирний); Прослух між людьми пішов (переклад М. Рильського); Йшли страшні слихи про якогось Кривоноса та його загін, що рубав упень панів (І. Нечуй-Левицький); Тривога обіймала село. Переказам не було кінця (М. Коцюбинський); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду — закрите (П. Колесник); Недруги пустили поголос, мовби пастух із сином хотіли перевести племінне стадо (К. Гордієнко); Вона вже мусить сама викрити своє ймення, і розголос про се доходить до властей (Леся Українка); Поліна любила переповідати плітки й анекдоти про знайомих (П. Загребельний); — Анеля! І ти можеш допустити на хвилю, що я буду вірити підлим спліткам? (І. Франко); Стала слава на все село Про тую вдову. Не так слава, не так слава, Як той поговір, Що заїздив козак з Січі До вдови на двір (Т. Шевченко); На цілий місяць дала (Мадярка) довгоязиким жінкам предмет для цікавих поговірок і сміху (О. Маковей); Ненька зітхає, а батенько лає; Слава про мене недобра біжить... Суд-пересуд... Але все те минає (романс); Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив (Марко Вовчок); Здавалося, що треба було б звикнути до всяких перегудів, але вони й досі боляче шмагали його тіло і гордість (М. Стельмах); Дума б то (жінка) по старовині, щоб і тут пащекувати, та приньметься за зводи та за переводи: а тут їй зараз у рот і сіла жаба (Г. Квітка-Основ'яненко); Смерть не так страшная, як осуда людськая (П. Чубинський); А скільки було шептів та поговорів на її весіллі про те, як і чому вона "піймала" Порицького (Леся Українка); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); А добрість не вважа на злії язики, Не пристають людські до неї побрехеньки (П. Гулак-Артемовський). — Пор. 1.пере́су́ди,повідо́млення.

чутка—lat.i chutcaслух молва lat.i chutcoчутко...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
чутка—чуткаж.слух молва версия...Беларуска-расейскі слоўнік
чутка—слух молва...Беларуска-рускі слоўнік
чутка—поговрпоголоспоголоскаслух...Беларуска-ўкраінскі слоўнік
чутка—Слух молва чутко...Белорусско-русский словарь
чутка—поговр поголос поголоска слух...Білорусько-український словник
чутка—мен. жн. родуслух сущ. муж. родавд словаem чуткийадктив...Большой украинско-русский словарь
чутка—и ж.i Встка повдомлення про кого щонебудь. перев. мн. чутки ток вдомост вст врогднсть яких не встановлено....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
чутка—корень ЧУТ суффикс К окончание А Основа слова ЧУТКВычисленный способ образования слова Суффиксальный ЧУТ К А Слово Чутка содержит следующие морфемы или части при...Морфемный разбор слова по составу
чутка—чутка менник жночого роду Але дв три чотири чутки...Орфографічний словник української мови
чутка—чутка д. м.em чуuц мн.em чуткиu чутодв чу...Орфоепічний словник української мови
чутка—чутка ткие д. м. чуц мн. чутки чуток дв чуткие....Орфоэпический словарь украинского языка
чутка—Чутка тки тц чутки чуток...Правописний словник Голоскевича
чутка—чутка нареч колво синонимов чуток Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. ....Словарь синонимов II
чутка—див.em звстка наклеп...Словник синонімів Вусика
чутка—поголоска поголос переказ що встка мн. ЧУТКИ кн. непереврен вдомост потамн шепти п! ПОГОВР....Словник синонімів Караванського
чу́тка—ЧУТКА и ж. Встка повдомлення про кого щонебудь. Чутка про дикий бал у панському двор пшла по селу й нкого не здивувала Н.Лев. II [Аецй Панса] Що ж там сталось про се до...Словник української мови в 11 томах
чутка—ЧУТКА и дав. мсц. ц мн. тки ток ж.Встка повдомлення про кого щонебудь звичайно нким не пдтверджене.Чутка про дикий бал у панському двор пшла по селу й нкого не здивувала...Словник української мови у 20 томах
чутка—и ж. Встка повдомлення про кого щонебудь. перев. мн. чутки ток вдомост вст врогднсть яких не встановлено....Толковый словарь украинского языка
чутка—hearsay rumor...Украинско-английский юридический словарь
чутка—Rumour hearsay news talkлихо про яке пройшла чутка the rumoured disasterне всм чуткам вр believe only half of what you hearпустити чутку to rumour to spread a rumour ч...Українсько-англійський словник
чутка—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
чутка—Rygte sladder...Українсько-датський словник
чутка—em...Українсько-китайський словник
чутка—Sladder folkesnakk...Українсько-норвезький словник
чутка—[czutka]...Українсько-польський словник
чутка—и pogoska wie suchy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
чутка—слух молва...Українсько-російський словник
чутка—Sladder...Українсько-шведський словник
чутка—нема нема й чутки про кого. Хтонебудь зник пропав безслдно нчого невдомо про когонебудь. Бабуся живе терпить а про Назара нема й чутки Марко Вовчок Семен до Микити Як пшо...Фразеологічний словник української мови