УКЛАДАТИ

ВИТРАЧА́ТИщо (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою),ТРА́ТИТИ,ЗАТРА́ЧУВАТИ,ЗАТРАЧА́ТИ,ВИТРА́ЧУВАТИ,ВКЛАДА́ТИ(УКЛАДА́ТИ),ПРОТРА́ЧУВАТИрозм.,ПУСКА́ТИрозм.;ПРОЖИВА́ТИ(на прожиття);ПРОЇДА́ТИрозм. (на харчування);ВИТРАЧА́ТИСЯ,ТРА́ТИТИСЯ(без додатка — витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь);ГАТИ́ТИрозм.,ВГА́ЧУВАТИ(УГА́ЧУВАТИ)розм.,ВГАНЯ́ТИ(УГАНЯ́ТИ)розм.,ВСА́ДЖУВАТИ(УСА́ДЖУВАТИ)розм.,ВБУХА́ТИ(УБУХА́ТИ)фам., рідко (у великій кількості). — Док.:ви́тратити,стра́тити,затра́тити,потра́тити,вкла́сти(укла́сти),положи́тирідкопротра́тити,пусти́ти,прожи́ти,прої́сти,ви́тратитися,потра́титисярозм.стра́титися,вгати́ти(угати́ти),ввігна́ти(увігна́ти),вгна́ти(угна́ти),всади́ти(усади́ти),вбу́хнути(убу́хнути),втелю́щити(утелю́щити)фам. (Руфін:) З маєтків наших я тобі нічого не бороню й ніколи не спитав би, куди та на що гроші витрачаєш (Леся Українка); Пани й пані тратили скажені гроші на дорогі убори (І. Нечуй-Левицький); — Мама казала, що мало дров купила, бо дуже багато грошей стратила на тую канапку! (Леся Українка); — Карбованець можна затратити в різних господарствах,.. з різною ефективністю (з журналу); — Концесіонерам доведеться вкладати чимало коштів, щоб.. з індійських річок дістати воду на концесійні землі (І. Ле); Вкласти гроші в будівництво; Не один останню копійку протратив на свічки, та молився,.. щоб Бог поміг щасливо (скласти екзамен) (А. Свидницький); — А гроші на що пускаєш? — На делікатеси дітям! — ..всміхався Матрос-Марусик (Є. Гуцало); Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть (Панас Мирний); Капітанша знов сиділа без роботи, проїдаючи останні зароблені шаги (І. Нечуй-Левицький); (Палажка:) З останнього витрачаються (батьки) та учать їх (дітей), щоб із них люди вийшли (С. Васильченко); — Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Г. Квітка-Основ'яненко); Мало не всі свої статки він вгатив в окрему чинбарню (М. Стельмах); — Це хтось двигонув собі (хату), так двигонув!.. Це, брат, не одну тисячу вгнав (А. Головко); Крейгер всадив (у скуповування акцій) уже всі свої гроші (Ю. Смолич); — Це він усі свої гроші туди вбухав (Словник Б. Грінченка); — Двадцять п'ять карбованців втелющив та за упряж три (І. Нечуй-Левицький).

Ї́СТИ(приймати їжу),СПОЖИВА́ТИ,ЗАЖИВА́ТИ,ЖИВИ́ТИСЯ,УЖИВА́ТИ(ВЖИВА́ТИ)розм.,ПОЖИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ПОЖИВА́ТИрозм.,КУСА́ТИрозм.,ЖУВА́ТИрозм., ірон.,РЕМИГА́ТИвульг.,ТРАПЕЗУВА́ТИзаст., жарт., ірон.,ЗАЇДА́ТИдіал.,ХАРЧУВА́ТИдіал.,ГА́МАТИ(ГА́МКАТИ)дит.,Ї́СТОНЬКИнезм. пестл., дит.,Ї́СТОЧКИнезм. пестл., дит.;ПРИПАДА́ТИдо чого;НАМИНА́ТИрозм.,УМИНА́ТИрозм.,МОЛОТИ́ТИрозм.,ВБИРА́ТИ(УБИРА́ТИ)розм.,УКЛАДА́ТИ(ВКЛАДА́ТИ)розм.,УТИРА́ТИ(ВТИРА́ТИ)розм.,РУБА́ТИрозм.,ТЬО́ПАТИрозм.,МОТА́ТИфам.,ЖЕ́РТИвульг.,ЛУПИ́ТИвульг.,ЛО́ПАТИвульг.,ТРІ́СКАТИвульг.,ТРОЩИ́ТИвульг.,ЗАЖИРА́ТИвульг.,ЗЖИРА́ТИвульг.,НАВЕРТА́ТИвульг.,ПЕ́РТИвульг.,ГАТЕЛИ́ТИфам.,ПРАСУВА́ТИфам.,ЗАТИРА́ТИдіал.,ТЛИ́ТИрозм. (жадібно, багато, не відриваючись);КОВТА́ТИрозм.,ГЛИТА́ТИрозм.,ХЛИСТА́ТИрозм.,ТЬО́ПАТИрозм. (перев. ложкою рідку страву),ЛИГА́ТИвульг. (поспіхом, не жуючи);ПОЇДА́ТИ,ПІДМІТА́ТИрозм.,ПОГЛИНА́ТИрозм.,ПРОГЛИНА́ТИрозм.,ПОЖИРА́ТИвульг.,ПРОЖИРА́ТИрозм. вульг. (жадібно, повністю);ПІДЖИ́ВЛЮВАТИСЯ(ПІДЖИВЛЯ́ТИСЯ)розм.,ПІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ(ПІДКРІПЛЯ́ТИСЯ)розм.,ПОКРІПЛЯ́ТИСЯрозм.,ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯрозм. (трохи);ЧА́ВКАТИрозм.,ЧВА́КАТИрозм.,ЧВАКОТІ́ТИрозм.,ЧВЯ́КАТИрозм. (їсти, голосно прицмокуючи губами). — Док.:з'ї́сти,спожи́ти,зажи́ти,поживи́тися,ужи́ти(вжи́ти),пожи́ти,укуси́ти(вкуси́ти),зжува́ти,зремиґа́ти,заї́сти,га́мнути(га́мкнути),зага́мати(зга́мати)(зга́мкати),припа́сти,ум'я́ти(умня́ти),умолоти́ти(вмолоти́ти),вбра́ти(убра́ти),укла́сти(вкла́сти),уте́рти(вте́рти),зруба́ти,змота́ти,убга́ти(вбга́ти),зже́рти,злупи́ти,зло́пати,поло́пати,стрі́скати,строщи́ти,заже́рти,зже́рти,наверну́ти,спе́рти,проковтну́ти,злига́ти,пої́сти,підмести́,поглину́ти,проглину́ти,поже́рти,проже́рти,підживи́тися,підкріпи́тися,покріпи́тися,підси́литися. Кажуть сусіди, що тут ходили, — її сім'я все макуху їла і стала примішувати бадилля, назбиране з осені (В. Барка); Широко живеш, Мар'яне: ковбасу споживаєш! (М. Стельмах); Вона сиділа у своїй скромній світличці.. й заживала проскурку (М. Коцюбинський); Декотрі шукають затінку, інші виймають харчі й живляться (Леся Українка); Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає! (прислів'я); Малому було все байдуже: аби поживився, виспався, скупався, він більше і не бажав (О. Маковей); Поживай Хведьку, то хрін, то редьку (М. Номис); За годинки поспішали люди з роботою, щоб було що і самому кусати і вивезти лишнє на продаж (Панас Мирний); Дика коза унадилась до чоловіка в город капусту жувати (казка); Балоун ремиґав партику солдатського хліба (переклад С. Масляка); Отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувати (О. Стороженко); Вона набрала повний рот порічок і почала їх преспокійно заїдати (О. Кобилянська); Майстер скінчив свою роботу і харчував коло стола (Марко Черемшина); Жінка сало гамнула та на кота звернула (М. Номис); І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Л. Глібов); (Квасилиха:) Їсточки вже так скортіло, аж тім'ячко болить... (М. Кропивницький); Грицько.. хотів припасти до бублика.., але зупинивсь (Б. Грінченко); Я собі сидів за столом, вряди-годи прислухався до лотокового шуму жіночих голосів і наминав смачні страви (Є. Гуцало); Він видудлив молоко, умняв булочку (Ю. Яновський); Умолотити тарілку борщу; Рябку й не сниться, не верзеться.. Що вовк ягнят, а тхір курчаток убирає (П. Гулак-Артемовський); Він собі спродав глину та пригощається десь у молодиці, укладає пухкенькі вареники з вишнями (О. Гончар); — А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте? (В. Собко); — Як мотає? Наче три дні не їв (С. Васильченко); Устав хазяїн, сів — жере, аж чавка... (збірник "Україна сміється"); (Євфросина:) Тепер люде стали багато їсти. Наша Химка як почне лупити, то за один раз укладе в копи з борщем цілий хліб (І. Нечуй-Левицький); — Лопай, нечиста сило! Тільки йому й робити, що цілісінький день їсть (а лопав здорово) та спить (О. Стороженко); — Ти от поїхав у місто, краватки носиш, а гнойку понюхати боїшся, хоча сало любиш тріскати (Григір Тютюнник); Черва.. так то їла листя, а то вже гіллячки трощить (Остап Вишня); Зажер усе, нічого не зіставив (Словник Б. Грінченка); Гусінь капусту зжерла; — Таких панів, що бублик у руці держить, а чорну луску хліба прасує, — знаємо! (Г. Косинка); Панотець затирав сметану з свіжим сиром (А. Свидницький); — Було не тлити весь ранок, було собі лишати й на вечір! — сказав дід Панько (І. Франко); Йому б оце лежати на печі, та вареники ковтати, та люльку смоктати (З. Мороз); Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський); Учивсь (Гриць) дуже добре, а їв у бурсі дійсно геніально.. Поїдав не тільки свої порції, але й товаришів (О. Маковей); З їжі підмів все, що знайшлося у Валета на кухні (П. Дорошко); Ще пес не встиг поглинути недоїдків, а Майстри вже збираються кудись (Ю. Збанацький); Він (Хо) присунув до себе страви й узявся їх проглинати (Ю. Смолич); Пес пожирає пиріг, витягає довженную спину.., печеру усю затуляє (М. Зеров); Та я тоту бурішечку гірко прожираю, Варениці на полиці, на них позираю (коломийка); Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її (М. Коцюбинський); Вони так не дуже поспішалися до шахти й устигли дома гарненько підкріпитись (С. Черкасенко); Всі.. покріпилися їдою на тому самому місці, де вчора вечері заживали (переклад М. Лукаша); Всю дорогу вона чавкала смажену курку (П. Панч); Чвакати паляницю. — Пор. 1.ковта́ти, 1.спожива́ти, 1.харчува́тися.

КЛА́СТИ(поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні),ЛОЖИ́ТИрідко,ПОКЛАДА́ТИзаст.;СКЛАДА́ТИ,УКЛАДА́ТИ(ВКЛАДА́ТИ)(у певному порядку, в одному місці);ПІДКЛАДА́ТИ(додатково, ще трохи). — Док.:покла́сти,положи́ти,скла́сти,укла́сти(вкла́сти),підкла́сти. Снопи на воза клав Данько, Левко з Дусею подавали (О. Гончар); Витягли Федора з гузиря, положили на рядно і почали трусити (Панас Мирний); Стали її на ніч покладати, і кожухом укривати, і водою напувати... (Г. Квітка-Основ'яненко); Левко і Марія на самому краю лану закінчували складати копи. Левко укладав останні снопи (І. Цюпа); Треба раз у раз підкладати у вогнище хмиз, щоб воно не погасло (О. Донченко). — Пор. 1.поміща́ти.

СКЛАДА́ТИ(збирати речі докупи, у певне місце),УКЛАДА́ТИ(ВКЛАДА́ТИ),ПАКУВА́ТИ,СПАКО́ВУВАТИ(обгортаючи в пакунки). — Док.:скла́сти,укла́сти(вкла́сти),спакува́ти. Вона.. на ранок склала свої речі.. і поїхала в місто (О. Іваненко); Весь отой крам треба було мити, шурувати, сушити і — знов укладати на давнє місце (Ірина Вільде); Петруня в конторі швидко пакує свої речі (С. Васильченко).

ВКЛАДА́ТИ(УКЛАДА́ТИ)(класти всередину чого-небудь, у що-небудь),ВСУВА́ТИ(УСУВА́ТИ),ВСО́ВУВАТИ(УСО́ВУВАТИ),ЗАСО́ВУВАТИ(ЗАСУВА́ТИ)(сунучи);ВПИХА́ТИ(УПИХА́ТИ),ЗАПИХА́ТИ,ВТИСКА́ТИ(УТИСКА́ТИ),ВТИ́СКУВАТИ(УТИ́СКУВАТИ),БГА́ТИ,ВПИРА́ТИ(УПИРА́ТИ)розм. (із зусиллям, силоміць). — Док.:вкла́сти(укла́сти),вложи́ти(уложи́ти),всу́нути(усу́нути),засу́нути,впхну́ти(увіпхну́ти)(упхну́ти),впха́ти(увіпха́ти)(упха́ти),запхну́ти,вти́снути(ути́снути),убга́ти(вбга́ти),впе́рти(упе́рти). Соломія.. кинулась вкладати в скриню повиймані та порозкидані речі (І. Нечуй-Левицький); Саїд Алі швидко вклав скрипку в футляр (І. Ле); Усунули мені в руку (гроші) та й годі (Панас Мирний); Погиба.. решту папірців знову засовує у халяву (М. Стельмах); Роберт поквапливо впихав папки до шафи (А. Хижняк); Він одрізав собі окраєць і упхнув у кишеню (А. Головко); Дід Оверко хутко запихав у кишеню шапку (О. Донченко); Пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку і втиснув в ту руку завинутого в папірець дуката (І. Франко); Взяла (тітка) жмутище клоччя, ледве вперла у глечик, запалила (Г. Хоткевич).

УКЛАДА́ТИперев. із сл. договір, угода і т. ін. (офіційно домовлятися про що-небудь, визначаючи умови),ПІДПИ́СУВАТИ,СКЛАДА́ТИ. — Док.:укла́сти,підписа́ти,скла́сти. Укладати мирний договір; Підписати торговельну угоду; Скласти контракт з книговидавцями.

УКЛАДА́ТИ(створювати, робити словник, збірник і т. ін.),УПОРЯДКО́ВУВАТИ,СКЛАДА́ТИ. — Док.:укла́сти,упорядкува́ти,скла́сти. Укладати словник; Упорядкувати збірник народних пісень; Скласти бібліографічний покажчик.

укладати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem укладаючиукладыватьДеепричастная формаem укладывая дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem укладаючиофцйно...Большой украинско-русский словарь
укладати—I вкладати аю аш недок.i укласти вкласти аду адеш док.i перех.i Помщати денебудь складати кудись. Складати пакувати реч збираючись або збираючи когось у дорогу. Класти...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
укладати—УКЛАДАТИ ВКЛАДАТИ Офцйно домовлятися про щось визначаючи умови складати угоду союз тощо складати упорядковувати словники збрники т. н. накреслювати намчати плани тощо н...Літературне слововживання
укладати—укладати дслово недоконаного виду класти укладати дслово недоконаного виду про умову план словник...Орфографічний словник української мови
укладати—Укладати даю даш укласти укладу деш щоem напр.em плян...Правописний словник Голоскевича
укладати—ВКЛАДАТИ складати реч пакувати спати класти внок покладати столи чим закладати пироги Ф. сти уминати тлк. УКЛАДАТИ пакт пдписувати словник упорядковувати наперед накреслю...Словник синонімів Караванського
укладати—УКЛАДАТИstrong ВКЛАДАТИstrong аю аш недок. УКЛАСТИ ВКЛАСТИstrong аду адеш док. що. Помщати денебудь складати кудись.Весь отой крам треба мити шурувати сушити знов уклад...Словник української мови у 20 томах
укладати—угоду шлюб тощо celebrate compile документ тощо compose draw up draft документи draw угоду тощо effect enter угоду form frame список присяжних тощо impanel reach settle ш...Украинско-английский юридический словарь
укладати—техн. вкладывать втапливать обмотку в гнездо заключать договор составлять укладывать умещать...Украинско-русский политехнический словарь
укладати—Уложити укладати. Укласти упорядкувати. Нариси уложть за порядком як хочете лише щоб нариси Смутно колишуться сосни Там звзди пробивалися не були поруч Коб. Листи . . С...Українська літературна мова на Буковині
укладати—недок.em укладати док.em укласти to lay речem to pack up вантажem to stow у купуem to pile штабелямиem to stackукладати залзничну колю to lay the rails волоссяem to arra...Українсько-англійський словник
укладати—Indlgge...Українсько-датський словник
укладати—Укладати договр Укладатисловник Укладати плани...Українсько-китайський словник
укладати—Innlegge...Українсько-норвезький словник
укладати—[ukadaty]...Українсько-польський словник
укладати—аю аш ukada skada zawiera...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
укладати—I несов. укладати вкладати сов. укласти вкласти укладывать уложить вкладывать вложить только сов. убить разг. уложить только сов. жадно съесть разг. умять уписать II...Українсько-російський словник
укладати—укладати укласти в копи згруб. Дуже багато сти здати чогонебудь. Свклцький похапцем укладав у копи полудень аж редька хрущала в його мцних зубах на всю хату . НечуйЛевиц...Фразеологічний словник української мови