ТЬОПАТИ

БРЕСТИ́(повільно або важко йти),ПЛЕСТИ́СЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИрозм. рідше,ПХА́ТИСЯрозм.,ТЕЛЕ́ПАТИрозм.,ТЕЛЕ́ПАТИСЯрозм.,ТЕЛІПА́ТИСЯрозм.,ТЯГТИ́(ТЯГНУ́ТИ)розм.,ТЬО́ПАТИрозм.,ТЬО́ПАТИСЯрозм.,ТЮ́ПАТИрозм. рідше,ТЮПА́ЧИТИ(ТЮПА́ШИТИ)розм. рідше,ЧОВПТИ́розм.,ЧА́ПАТИрозм.,ВОЛОКТИ́СЯ(ВОЛІКТИ́СЯ)підсил. розм.,ВОЛОЧИ́ТИСЯпідсил. розм.,ПОВЗТИ́підсил. розм.,ЛІ́ЗТИпідсил. розм.,КЛИ́ГАТИрозм. рідко,СОВМА́НИТИСЯрозм. рідко,ПЛУГА́НИТИдіал.,ПЛУГА́НИТИСЯдіал.,ТАРГА́НИТИСЯдіал.;ТЯГТИ́СЯ(ТЯГНУ́ТИСЯ)(про групу людей, що йдуть низкою, колоною і т. ін.);СУ́НУТИ,СУ́НУТИСЯ,ПОСУВА́ТИСЯ,ПОСУВА́ТИрозм. (поволі йти);ЧВАЛА́ТИрозм.,ЧАЛА́ПАТИрозм.,ЧАЛА́ПКАТИрозм.,ЧО́ВГАТИрозм.,ТАЛА́ПАТИрозм. (іти повільно, важко ступаючи, утворюючи шум). Здалека на шляху він побачив стару Чайчиху. З порожньою торбою за плечима вона поволі брела непротряхлою колією (М. Стельмах); Із скарбом домашнім плетуться воли, — Вертаються люди туди, де жили, — Додому! (І. Нехода); Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (З. Тулуб); Чоловіки в юрмі потроху перемішалися, й скоро Гаврило Якимаха, що плентав іззаду, опинився посередині (Є. Гуцало); Телеграфіст Середа, упрілий і сердитий, пхався по вулиці (П. Панч); І не телепають тут козлоногі лісовики, трави притопчуючи, а лиш ельфи веселі водять беззвучні танки і росу п'ють з похилених квіток (Г. Хоткевич); — Ступай вищою дорогою ...Нема чого селом теліпатися (І. Микитенко); Тягли (хлопці) улицею, мов справжні парубки, співаючи і курячи люльки (П. Куліш); — А в нас раз чи два одвезли (на поле) та й бувайте здорові, тьопайте пішком... Значить, коней і машин жалієте більше, ніж людей? (В. Кучер); — Та йди вже, тьопаєшся! — гукав Федір.. — Встигнемо!.. (І. Ле); Отак.. рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє сміття, човпла до хвіртки (Григір Тютюнник); Ми втомлено та дуже повільно чапаємо, як говорить Савка, по наїждженому шляху до нашого милого біленького Кам'янця (Т. Масенко); Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, — За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі — Раби (І. Франко); Важко впряжені в коси цугом, повзли ми, батуючи золоті скиби чужого збіжжя (А. Головко); Маленький похорон звертає в другу вулицю.. Хлопчики померзли, і баби ледво лізуть (В. Стефаник); Стали на прощу люди сходитись. Звідки вже не тягнуться у той Київ щовесни! (Марко Вовчок); Суне захеканий їжак — несе кудись в'язку сухого листя (П. Козланюк); Коні брели-посувалися ступінь за ступенем (А. Кримський); Чорні, мов земля, пастухи.. чвалають за товаром (В. Кучер); Плугатарі понурі, мовчазні човгали за возами (К. Гордієнко). — Пор. 1.іти́.

Ї́СТИ(приймати їжу),СПОЖИВА́ТИ,ЗАЖИВА́ТИ,ЖИВИ́ТИСЯ,УЖИВА́ТИ(ВЖИВА́ТИ)розм.,ПОЖИВЛЯ́ТИСЯрозм.,ПОЖИВА́ТИрозм.,КУСА́ТИрозм.,ЖУВА́ТИрозм., ірон.,РЕМИГА́ТИвульг.,ТРАПЕЗУВА́ТИзаст., жарт., ірон.,ЗАЇДА́ТИдіал.,ХАРЧУВА́ТИдіал.,ГА́МАТИ(ГА́МКАТИ)дит.,Ї́СТОНЬКИнезм. пестл., дит.,Ї́СТОЧКИнезм. пестл., дит.;ПРИПАДА́ТИдо чого;НАМИНА́ТИрозм.,УМИНА́ТИрозм.,МОЛОТИ́ТИрозм.,ВБИРА́ТИ(УБИРА́ТИ)розм.,УКЛАДА́ТИ(ВКЛАДА́ТИ)розм.,УТИРА́ТИ(ВТИРА́ТИ)розм.,РУБА́ТИрозм.,ТЬО́ПАТИрозм.,МОТА́ТИфам.,ЖЕ́РТИвульг.,ЛУПИ́ТИвульг.,ЛО́ПАТИвульг.,ТРІ́СКАТИвульг.,ТРОЩИ́ТИвульг.,ЗАЖИРА́ТИвульг.,ЗЖИРА́ТИвульг.,НАВЕРТА́ТИвульг.,ПЕ́РТИвульг.,ГАТЕЛИ́ТИфам.,ПРАСУВА́ТИфам.,ЗАТИРА́ТИдіал.,ТЛИ́ТИрозм. (жадібно, багато, не відриваючись);КОВТА́ТИрозм.,ГЛИТА́ТИрозм.,ХЛИСТА́ТИрозм.,ТЬО́ПАТИрозм. (перев. ложкою рідку страву),ЛИГА́ТИвульг. (поспіхом, не жуючи);ПОЇДА́ТИ,ПІДМІТА́ТИрозм.,ПОГЛИНА́ТИрозм.,ПРОГЛИНА́ТИрозм.,ПОЖИРА́ТИвульг.,ПРОЖИРА́ТИрозм. вульг. (жадібно, повністю);ПІДЖИ́ВЛЮВАТИСЯ(ПІДЖИВЛЯ́ТИСЯ)розм.,ПІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ(ПІДКРІПЛЯ́ТИСЯ)розм.,ПОКРІПЛЯ́ТИСЯрозм.,ПІДСИ́ЛЮВАТИСЯрозм. (трохи);ЧА́ВКАТИрозм.,ЧВА́КАТИрозм.,ЧВАКОТІ́ТИрозм.,ЧВЯ́КАТИрозм. (їсти, голосно прицмокуючи губами). — Док.:з'ї́сти,спожи́ти,зажи́ти,поживи́тися,ужи́ти(вжи́ти),пожи́ти,укуси́ти(вкуси́ти),зжува́ти,зремиґа́ти,заї́сти,га́мнути(га́мкнути),зага́мати(зга́мати)(зга́мкати),припа́сти,ум'я́ти(умня́ти),умолоти́ти(вмолоти́ти),вбра́ти(убра́ти),укла́сти(вкла́сти),уте́рти(вте́рти),зруба́ти,змота́ти,убга́ти(вбга́ти),зже́рти,злупи́ти,зло́пати,поло́пати,стрі́скати,строщи́ти,заже́рти,зже́рти,наверну́ти,спе́рти,проковтну́ти,злига́ти,пої́сти,підмести́,поглину́ти,проглину́ти,поже́рти,проже́рти,підживи́тися,підкріпи́тися,покріпи́тися,підси́литися. Кажуть сусіди, що тут ходили, — її сім'я все макуху їла і стала примішувати бадилля, назбиране з осені (В. Барка); Широко живеш, Мар'яне: ковбасу споживаєш! (М. Стельмах); Вона сиділа у своїй скромній світличці.. й заживала проскурку (М. Коцюбинський); Декотрі шукають затінку, інші виймають харчі й живляться (Леся Українка); Бий, жінко, ціле яйце в борщ: хай пан знає, як хлоп уживає! (прислів'я); Малому було все байдуже: аби поживився, виспався, скупався, він більше і не бажав (О. Маковей); Поживай Хведьку, то хрін, то редьку (М. Номис); За годинки поспішали люди з роботою, щоб було що і самому кусати і вивезти лишнє на продаж (Панас Мирний); Дика коза унадилась до чоловіка в город капусту жувати (казка); Балоун ремиґав партику солдатського хліба (переклад С. Масляка); Отаман сіда на покуті, а там з ним і козаки, та й починають трапезувати (О. Стороженко); Вона набрала повний рот порічок і почала їх преспокійно заїдати (О. Кобилянська); Майстер скінчив свою роботу і харчував коло стола (Марко Черемшина); Жінка сало гамнула та на кота звернула (М. Номис); І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Л. Глібов); (Квасилиха:) Їсточки вже так скортіло, аж тім'ячко болить... (М. Кропивницький); Грицько.. хотів припасти до бублика.., але зупинивсь (Б. Грінченко); Я собі сидів за столом, вряди-годи прислухався до лотокового шуму жіночих голосів і наминав смачні страви (Є. Гуцало); Він видудлив молоко, умняв булочку (Ю. Яновський); Умолотити тарілку борщу; Рябку й не сниться, не верзеться.. Що вовк ягнят, а тхір курчаток убирає (П. Гулак-Артемовський); Він собі спродав глину та пригощається десь у молодиці, укладає пухкенькі вареники з вишнями (О. Гончар); — А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте? (В. Собко); — Як мотає? Наче три дні не їв (С. Васильченко); Устав хазяїн, сів — жере, аж чавка... (збірник "Україна сміється"); (Євфросина:) Тепер люде стали багато їсти. Наша Химка як почне лупити, то за один раз укладе в копи з борщем цілий хліб (І. Нечуй-Левицький); — Лопай, нечиста сило! Тільки йому й робити, що цілісінький день їсть (а лопав здорово) та спить (О. Стороженко); — Ти от поїхав у місто, краватки носиш, а гнойку понюхати боїшся, хоча сало любиш тріскати (Григір Тютюнник); Черва.. так то їла листя, а то вже гіллячки трощить (Остап Вишня); Зажер усе, нічого не зіставив (Словник Б. Грінченка); Гусінь капусту зжерла; — Таких панів, що бублик у руці держить, а чорну луску хліба прасує, — знаємо! (Г. Косинка); Панотець затирав сметану з свіжим сиром (А. Свидницький); — Було не тлити весь ранок, було собі лишати й на вечір! — сказав дід Панько (І. Франко); Йому б оце лежати на печі, та вареники ковтати, та люльку смоктати (З. Мороз); Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський); Учивсь (Гриць) дуже добре, а їв у бурсі дійсно геніально.. Поїдав не тільки свої порції, але й товаришів (О. Маковей); З їжі підмів все, що знайшлося у Валета на кухні (П. Дорошко); Ще пес не встиг поглинути недоїдків, а Майстри вже збираються кудись (Ю. Збанацький); Він (Хо) присунув до себе страви й узявся їх проглинати (Ю. Смолич); Пес пожирає пиріг, витягає довженную спину.., печеру усю затуляє (М. Зеров); Та я тоту бурішечку гірко прожираю, Варениці на полиці, на них позираю (коломийка); Поки вчителька підживлялася, сторожиха стояла коло дверей, уважно розглядаючи її (М. Коцюбинський); Вони так не дуже поспішалися до шахти й устигли дома гарненько підкріпитись (С. Черкасенко); Всі.. покріпилися їдою на тому самому місці, де вчора вечері заживали (переклад М. Лукаша); Всю дорогу вона чавкала смажену курку (П. Панч); Чвакати паляницю. — Пор. 1.ковта́ти, 1.спожива́ти, 1.харчува́тися.

тьопати—аю аш недок.i розм.i перех. i неперех. Бити стьобати когось чимнебудь. неперех. такожi рон. ти не швидко повльно поганою дорогою чи будучи дуже стомленим плентатися. п...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тьопати—тьопати тюпати . ти повльно без поспху ледве переставляючи ноги м ср ст Ринком проходив помалу нога за ногою а паличка попереду. В його нздр вдаряв знайомий запах швайцар...Лексикон львівський
тьопати—тьопати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
тьопати—Тьопати паю паш тьопав тьопнути ну нет тьопнув...Правописний словник Голоскевича
тьопати—див.em ти сти...Словник синонімів Вусика
тьо́пати—ТЬОПАТИ аю аш недок. розм. . перех. неперех. Бити стьобати когось чимнебудь. В обличчя тьопала листям лщина струшувала холодн сльози мен на голову Десняк Опов. . . непе...Словник української мови в 11 томах
тьопати—ТЬОПАТИ аю аш недок. розм. що без прям. дод. Бити стьобати когось чимнебудь.В обличчя тьопала листям лщина струшувала холодн сльози мен на голову О. Десняк. без прям. до...Словник української мови у 20 томах
тьопати—аю аш недок. розм. перех. em неперех. Бити стьобати когось чимнебудь. неперех. такожem рон. ти не швидко повльно поганою дорогою чи будучи дуже стомленим плентатися. п...Толковый словарь украинского языка
тьопати—несов. тьопати сов. тьопнути разг. ударять стучать чемн. по чемун. шлпать шлпнуть чемн. гибким обычно хлестать хлестнуть только несов. о ходьбе разг. шлпать тащитьс...Українсько-російський словник