ТРАХКАТИ

БА́ХНУТИрозм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук),ГА́ХНУТИрозм.,БАБА́ХНУТИпідсил. розм.;БУХНУТИрозм.,ГУ́ПНУТИрозм.,ГУ́ХНУТИрозм. (глухо);ГРИ́МНУТИ,ГРЮ́КНУТИ,А́ХНУТИрозм.,ГУ́КНУ́ТИрозм.,ГУ́РКНУТИрозм.,У́ХНУТИрозм.,ГРЯ́КНУТИрозм.,ГРИМОНУ́ТИпідсил. розм.,ГРЮКОНУ́ТИпідсил. розм.,ГУКОНУ́ТИпідсил. розм.,ДВИ́ГНУТИ(ДВИ́НУТИ)розм. рідше,ДВИГОНУ́ТИпідсил. розм. (гулко);ТАРА́ХНУТИ(ТРА́ХНУТИ),ТОРО́ХНУТИрозм. (розкотисто). — Недок.:ба́хати,ба́хкати,га́хкати,баба́хати,баба́хкати,бу́хати,бу́хкати,бухкоті́типідсил.гу́пати,гупоті́типідсил.гу́хати,гу́хкати,гри́мати,грю́кати,а́хати,а́хкати,гу́кати,гу́ркати,у́хати,у́хкати,гря́кати,тара́хкати(тра́хкати),торо́хати,торо́хкати. Пляшка бахнула, як добра рушниця. Шампанське запінилося у високому келиху (В. Собко); Над нашою землянкою з сухим тріском розірвався шрапнельний снаряд, потім зовсім поруч гахнула міна (Н. Тихий); Раптом у сусідньому дворі з лунким виляском бабахнув міномет і вже не переставав стріляти до самого ранку (І. Багмут); Глухо бухнули гранати, Задрижали береги (П. Воронько); Здалеку заторохтіли гвинтівки й кулемет, гупнула важка гармата (Ю. Яновський); Гримнув вистріл і покотився стоногою луною по всіх верхах! (Г. Хоткевич); Ахнула ніч гранатним вибухом і знову зціпила свої чорні вуста (І. Цюпа); Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає (Леся Українка); Три глухих вибухи один за одним ухнули під землею (О. Донченко); Як грюконе з шести гармат вибух (М. Старицький); Ось блиснула блискавиця, гуконула гаківниця, полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); Гучно торохнули постріли, сповнюючи тривогою сонне дворище (Я. Качура). — Пор. 1.гримі́ти, 1.гуркота́ти.

БА́ХНУТИрозм. (без додатка — вистрілити з вогнепальної зброї; кого — убити пострілом з вогнепальної зброї),БАБА́ХНУТИрозм.,БЕБЕ́ХНУТИрозм.,БУ́ХНУТИрозм.,ГА́ХНУТИрозм.,ТАРА́ХНУТИ(ТРА́ХНУТИ)розм.,ТОРО́ХНУТИрозм.;А́ХНУТИрозм.,ДВИГНУТИ(ДВИ́НУТИ)розм. рідше (вистрілити). — Недок.:ба́хати,ба́хкати,баба́хати,баба́хкати,бу́хати,бу́хкати,га́хкати,тара́хкати(тра́хкати),торо́хати,торо́хкати,а́хати(дієслова недоконаного виду ужив. перев. тільки у знач. "стріляти з вогнепальної зброї"). Тютюнник бахнув з револьвера, вибив йому око, але не вбив (Остап Вишня); Престолонаслідник вирішив узяти ведмедя з далекого прицілу і бабахнув йому з штуцера в лоб за двісті кроків (Ф. Бурлака); (Шрам:) Ану, стара, бебехни! (Стріляє) (М. Старицький); Охрім Жалій з хлопцями бухали козаків з мисливських рушниць (К. Гордієнко); — Дідько лисого втече! Ми його з самохідки як гахнемо! (Остап Вишня); "Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині". Денис закинув рушницю на плече (Григорій Тютюнник); Лисичку іноді торохнеш... (Остап Вишня); Баштовий стрілець ахнув довгою чергою по вікнах будинку (Ю. Яновський). — Пор. 1.стріля́ти.

ГРИМІ́ТИ(про грім — утворювати гучний, різкий звук),ГРИМОТА́ТИпідсил.,ГРИМОТІ́ТИпідсил.,ГУРКОТА́ТИпідсил.,ГУРКОТІ́ТИпідсил.,ГРИМКОТІ́ТИпідсил. розм.,ГУ́РКАТИрозм.,ГУРЧА́ТИрозм.,ГРЮКОТА́ТИпідсил.,ГРЮКОТІ́ТИпідсил. розм.,ГРЮ́КАТИрозм.,ГРЯ́КАТИрозм.;ТОРОХТІ́ТИ,ТАРА́ХКАТИрозм.,ТАРАХКОТІ́ТИпідсил. розм.,ТРА́ХКАТИрозм.,ТУРКОТА́ТИ,ТУРКОТІ́ТИрозм. (розкотисто);СТУГОНІ́ТИ,РОКОТА́ТИ,РОКОТІ́ТИрозм. (одноманітно, притишено);ВИГРИМЛЯ́ТИрозм. (з інтервалами). — Док.:гри́мнути,гримону́ти,гу́ркнути,грю́кнути,грюкону́типідсил.гря́кнути,торо́хнути,тара́хнути,тра́хнути. Гримів, торохтів грім (Г. Квітка-Основ'яненко); (Петро Чалий:) Грім гримотить, дощ шумить (М. Костомаров); Далеко десь, неначе під землею, Грім гуркотав (І. Франко); Грім гуркотів безперестанку (І. Нечуй-Левицький); А другий грім — другим ще далі гримкоче (П. Тичина); Громом за горою гуркає пітьма (С. Голованівський); Грім гурчав, аж брязкотіли шиби (Панас Мирний); Грюкоче десь ще грім, А вже сонце мир весь буде Пишним сяєвом своїм (І. Манжура); Блискавиці над горою, грім за гаєм грюка (В. Сосюра); Шугали блискавки і грякали громи (С. Чорнобривець); Хмара насунула ближче, в хаті стемніло, десь тарахнув грім (Л. Яновська); От блискавка блисне і грім як не трахне! (І. Франко); Десь вдалині глухо туркоче, вигримля грім, спалахнуть блискавиці (К. Гордієнко); Десь в тій стороні, де Дніпро, стугонить грім (І. Цюпа); Грім так і рокотить, а блискавка аж очі палить (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. 1.ба́хнути.

СТУ́КАТИ(ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт),БИ́ТИ,СТУКОТА́ТИпідсил.,СТУКОТІ́ТИпідсил.,ГРЮ́КАТИпідсил.,ЦЮ́КАТИ,ТУ́КАТИрозм.,ТУТУ́КАТИпідсил. розм.,ТЮ́КАТИрозм.,КО́ВТАТИдіал.;ПОСТУ́КУВАТИ,ВИСТУ́КУВАТИ,ПРИСТУ́КУВАТИ(стукати розмірено або час від часу);ПРОСТУ́КУВАТИ(розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось);БУБНИ́ТИрозм.,БУБОНІ́ТИрозм. (дрібно);ТОРОХТІ́ТИ,КАЛАТА́ТИ,БАРАБА́НИТИ,ТАРАБА́НИТИпідсил. розм.,ТОКОТА́ТИ(ТОКОТІ́ТИ)діал. (часто й гучно стукати);ГУ́ПАТИ,ГУПОТІ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИрозм.,БА́ХКАТИрозм.,БА́ХАТИрідше,БАБА́ХКАТИрозм.,БАБА́ХАТИрідше,ГА́ХКАТИрозм.,ГАМСЕЛИ́ТИфам.,ТРА́ХКАТИрозм.,ТРАХКОТІ́ТИпідсил. розм.,ТАРА́ХКАТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТОРО́ХКАТИрозм.,ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм. (стукати з великою силою);СТУГОНІ́ТИрозм. (безперервно з великою силою);ЛОПОТА́ТИ(ЛОПОТІ́ТИ)(видаючи глухі звуки);ЦО́КАТИ(чимсь металевим). — Док.:посту́кати,сту́кнути,постукоті́ти,грю́кнути,цю́кнути,ту́кнути,тю́кнути,ви́стукати,пристукнути,просту́кати,гу́пнути,ге́пнути,ба́хнути,баба́хнути,га́хнути,тра́хнути,тара́хнути,торо́хнути,цокнути. Скільки раз намагався (єпископ) перервати ту мову і стукав патерицею об землю (Леся Українка); Бити в рейку, скликаючи на обід; — Чи ти швидко перестанеш стукотіти та бряжчати? (І. Нечуй-Левицький); — Ти пустопорожній фантазер! — рикнув Гризота, грюкаючи кулаком по столу (В. Речмедін); Дятли ще дужче тукать взялися (П. Тичина); Ремиґали корови, важко дихали та нечасто постукували ногами об короби чи ясла (Г. Епік); На рейках колеса вистукують дзвінко (І. Муратов); Він то білів, то червонів на обличчі і нервово бубнив пальцями по столу (П. Козланюк); Десь калатав у клепачку, скілько було сили, сторож (С. Васильченко); У шибки барабанив дощ (В. Гжицький); По токах гупають ціпи (О. Гончар); Молот гепає, сокира цюкає, а прядка хурчить (П. Панч); Об гарячі жерстяні дахи торохкали каштани, підплигували, як на жаровні, і падали на бруківку (Григорій Тютюнник); Стугонів, вицокував, мчав по рейках поїзд, гойдались вагони, заколисуючи бійців (І. Цюпа); Хвиля від хвилі лопотіли грубі дощові краплі в вікно (І. Франко). — Пор. 1.би́ти, 1.торохті́ти.

ТОРОХТІ́ТИ(про транспорт, машину, прилад тощо — утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо);ТОРО́ХКАТИрозм.,ТОРО́ХАТИрозм.,ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТОРГОТІ́ТИ(ТУРГОТІ́ТИ)розм.,ТАРА́ХКАТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТРА́ХКАТИрозм.,ТРАХКОТІ́ТИпідсил. розм.,ТОРКОТА́ТИ(ТОРКОТІ́ТИ)розм.,ТЕРЕМКОТІ́ТИрозм.,ДРІБОТА́ТИ(ДРІБОТІ́ТИ)розм.;ТЕРКОТА́ТИ(ТЕРКОТІ́ТИ)(про віз, млин тощо);ТУРКОТА́ТИ(ТУРКОТІ́ТИ)розм. (про барабан, віз тощо). — Док.:торо́хнути,тара́хнути,тра́хнути. Якщо бряжчить, торохтить, трахкотить на весь степ, то вже так і знають фермівські дівчата: — Скажений Шаміль за сіном поїхав (О. Гончар); Шхуна, торохкаючи мотором, проходила лівим бортом на віддалі півтораста метрів від берега (М. Трублаїні); Зачинений, не торохкоче млин... (І. Франко); На всю хату торготять пусті жорна (С. Чорнобривець); Візок підскакував по каміннях, ковзався по верху від вогкої груди, розбиті й роз'їхані колеса голосно тарахкотіли (Н. Кобринська); Трахкаючи колесами, пароплав поспішив до пристані (О. Копиленко); Далеко, на Бережниці, торкотить млин (Г. Хоткевич); Дорога суха, візок теркотить по груддю (І. Франко); Іде громохко поїзд під уклін, і дріботять колеса над мостами (С. Голованівський); Барабан туркоче знову на учення (Панас Мирний). — Пор. 1.сту́кати.

УДА́РИТИ(ВДА́РИТИ)(про дзвін, вогнепальну зброю тощо — видати сильний уривчастий звук),СТУ́КНУТИ,ГРЮ́КНУТИ,ГРЯ́КНУТИрозм.;ГРЯ́НУТИ,ТАРА́ХНУТИрозм.,ТРА́ХНУТИрозм.,ТОРО́ХНУТИ(перев. про грім);БА́ХНУТИ,БАБА́ХНУТИрозм.,ГА́ХНУТИрозм.,ГРЮКОНУ́ТИрозм. (про постріл тощо);ЛЯ́СНУТИ,ЛУ́СНУТИ(про ляскучий звук);ЦЮ́КНУТИ,ДВИГНУТИрозм. — Недок.:сту́кати,грю́кати,гря́кати,тара́хкати,тра́хкати,торо́хкати,ба́хкати,га́хкати,бу́хати,га́хати,ля́скати,лу́скати,цю́кати,дви́гати. На дзвіниці святого Петра ударили дзвони (Н. Рибак); Враз вдарив гомін, крик... (М. Коцюбинський); Стукнули шаблі, викрешуючи першу іскру смертельного бою (П. Кочура); В Хомашиному дворі грюкнули засуви (С. Чорнобривець); Грім не гряне — ледачий не встане (прислів'я); Зненацька.. тарахнув страшний вибух (У. Самчук); Двері за спиною трахнули так, ніби Антонові відсікли ноги (Є. Куртяк); Блиснула блискавка, і слідом за нею торохнув грім з такою силою, ніби хотів розтрощити землю (С. Добровольський); Пляшка бахнула, як добра рушниця. Шампанське запінилося у високому келиху (В. Собко); Оглушливо бабахнув постріл (Ю. Мушкетик); Зовсім поруч гахнула міна (Н. Тихий); Як грім грюконе, схопиться, перехрестить себе (Панас Мирний); Тонкий і довгий батіг, як блискавка, звівся і дзвінко ляснув у повітрі (Д. Ткач); Несподівано серед загальної тиші луснув пістолетний постріл (О. Гончар); Цюкнула нова сокира, Раптом серед поля Затряслася, застогнала Молода тополя (С. Руданський); Двигнув грім, покотивши по небесному камінню торохтючу хуру (Є. Гуцало).

трахкати—аю аш недок.i розм.i Утворювати рзк переривчаст звуки внаслдок падння пострлу вибуху або пд час роботи руху тощо торохкати у знач. . безос. Стрляти. Сильно з гуркотом ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
трахкати—трахкати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
трахкати—див.em гримти стукати...Словник синонімів Вусика
тра́хкати—ТРАХКАТИ аю аш недок. розм. . Утворювати рзк переривчаст звуки внаслдок падння пострлу вибуху або пд час роботи руху тощо торохкати у знач. Трахкаючи колесами пароплав п...Словник української мови в 11 томах
трахкати—ТРАХКАТИ аю аш недок. розм. Утворювати рзк переривчаст звуки внаслдок падння пострлу вибуху або пд час роботи руху тощо торохкати у знач.Трахкаючи колесами пароплав посп...Словник української мови у 20 томах
трахкати—див. грохати колотити трахати...Словник чужослів Павло Штепа
трахкати—аю аш недок. розм. Утворювати рзк переривчаст звуки внаслдок падння пострлу вибуху або пд час роботи руху тощо торохкати у знач. безос. Стрляти. Сильно з гуркотом уда...Толковый словарь украинского языка
трахкати—em...Українсько-китайський словник
трахкати—аю аш grzmoci...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
трахкати—несов. трахкати сов. трахнути разг. трахать трахнуть усилит. тарарахать тарарахнуть греметь грохать грохнуть...Українсько-російський словник