ТОРОЧИТИ

ВЕРЗТИ́розм. (говорити, розповідати щось нерозумне, беззмістовне),ПЛЕСТИ́розм.,МОЛО́ТИрозм.,ЛЯ́ПАТИрозм.,ПЛЕСКА́ТИрозм.,ВАРНЯ́КАТИзневажл.,ПАТЯ́КАТИзневажл.,ТОРО́ЧИТИзневажл.,ВЕРЗЯ́КАТИзневажл.,НЕСТИ́розм. рідко. — Док.:зверзти́,сплести́,змоло́ти,ля́пнути. Циганку слуха (дівчина) приязно й охоче; А вона верзе дурницю (Я. Щоголів); Про тебе теревені плів Лясота (М. Зеров); Таке меле, що й купи не держиться (прислів'я); Він щоразу бачився з Ядвігою, говорив з нею,.. ляпав якісь дурниці (П. Загребельний); Довбня ляпнув таке, що Проценко тільки сплюнув (Панас Мирний); — Коли люди чогось не знають, Вони плещуть усякі дурниці (Ю. Смолич); — Засвітити б світло, так не можна, бо ще прилізе Стьопочка й почне варнякати про любов і оргвисновки (М. Стельмах); — Язик тобі повертається... отаке патякати? (Григорій Тютюнник); — Годі, братця, не знать що торочити, — образився він до товариства (Панас Мирний); Верзякати казна-що; Цибелла.. О всякій всячині несе (І. Котляревський). — Пор. 1.базі́кати.

ПОВТО́РЮВАТИ(ПОВТОРЯ́ТИ)(говорити, писати, робити і т. ін. щось знову, ще раз те ж саме),ПЕРЕКА́ЗУВАТИ,ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ,ПРОКА́ЗУВАТИ,ТОВКМА́ЧИТИрозм.,ТОВКТИ́розм.,ЧОВПТИ́розм.,ДОВБТИ́(ДОВБА́ТИ)розм.,ТОРО́ЧИТИрозм.,ТУ́РКАТИрозм.,ТУРЧА́ТИрозм.,ТЕРЕБИ́ТИдіал.;ТВЕРДИ́ТИ,ПРА́ВИТИ(постійно говорити те ж саме);ВТОРУВА́ТИ(повторювати чиїнебудь слова, звуки, наслідуючи когось, щось);УЧАЩА́ТИ(ВЧАЩА́ТИ)розм. (частіше повторювати);ПОВТО́РЮВАТИСЯ(ПОВТОРЯ́ТИСЯ)(повторювати власні слова, дії). — Док.:повтори́ти,переказа́ти,переспіва́ти,проказа́ти,повтори́тися. Це був приємний наказ, і його не треба було повторювати двічі (О. Іваненко); Князь опустив ложку в борщ, і всі інші повторили цей рух (Вал. Шевчук); Упав на траву і став механічно повторяти своє заклинання..: все минеться, минеться, минеться... (С. Васильченко); Художник, який втратив би це (новаторське) відчуття, неминуче опиниться в обозі мистецького життя і, в кращому разі, лиш переспіву ватиме самого себе (О. Левада); Читав Мартин Євангеліє, а може, він його з голови по пам'яті проказував, хто його знає! (Грицько Григоренко); — Весь час товкмачу чоловікові про те, як корисно крутити педалі на свіжому повітрі (збірник "Український анекдот"); Довго слухала Маруся і не знала, як Олену і спинити, бо та радесенька була хоч до вечора товкти про свого боярина (Г. Квітка-Основ'яненко); Чоловік одно човпе (П. Чубинський); На дятла схожий, суддя довбає й довбає своє. Питання, питання, питання (Л. Первомайський); — Та це йому наговорив отой великорозумний Денис! Він усім це саме торочить (І. Нечуй-Левицький); Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене (Б. Грінченко); Турчав і турчав (Кнурець) у вуха Дашуньці, а вона вдавала, ніби уважно слухає (П. Загребельний); Що кому треба, той про те й теребить (прислів'я); Жінка з дивовижним терпінням слухала і знов рівним, ласкавим голосом твердила своє, завчене, видно, назавжди (С. Журахович); Вона того не слухає, а править своє. Вечеря на столі — просить вечеряти (Марко Вовчок); — П'ю за сміливість! — За сміливість! — лунають голоси, вторуючи брязкоту чарок (М. Коцюбинський); Дмитренко дедалі став учащати: "так" та "бачите", — видно, він гаразд і сам ні бачив, ні знав того, про віщо розказував (Панас Мирний); В розповідях своїх, особливо про себе, Роман Петрович по двічі і по тричі, певне забуваючи, повторювався (В. Козаченко).

ОБЛЯМО́ВУВАТИ(оздоблювати облямівкою),ОТОРО́ЧУВАТИ(ОБТОРО́ЧУВАТИ),ЛЯМУВА́ТИ,ОКАНТО́ВУВАТИ(ОБКАНТО́ВУВАТИрозм. рідше),КАНТУВА́ТИрозм.,ОБВО́ДИТИрозм.,ТОРОЧИ́ТИрідше,ОБШИВА́ТИрідше. — Док.:облямува́ти,оторочи́ти(обторочи́ти),окантува́ти(обкантува́ти),обложи́ти,обвести́,обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.

торочити—I торочитиочу очиш недок.i перех.i Висмикувати витягати нитки з крав тканини роблячи торочки. Обшивати облямвкою кра одягу портьр т. н. для оздоби оторочувати.II тороч...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
торочити—торочити дслово недоконаного виду верзти торочити дслово недоконаного виду обрублювати обвязувати...Орфографічний словник української мови
торочити—Istrong [торочу чиеsupш нак.em оuч оuчтеиsup верзти [торочи оuчиеsupш нак.em очиu роуsupчuт обрублювати обвязувати...Орфоепічний словник української мови
торочити—I торочиетие чу чиеш нак. оч очтеи верзтиII торочитие роучу очиеш нак. очи роучт обрублювати обвязувати....Орфоэпический словарь украинского языка
торочити—Торочити рочу рочиш рочать торочи чть. Торочити рушникиторочити рочу рочиш рочать тороч рочте. Дурний дурне й торочить...Правописний словник Голоскевича
торочити—Рвати [I]...Словник з творів Івана Франка
торочити—див.em говорити...Словник синонімів Вусика
торочити—д! ТОВКМАЧИТИ ЗН. базкати патякати варнякати....Словник синонімів Караванського
торо́чити—ТОРОЧИТИ чу чиш недок. перех. розм. . також без додатка. Говорити одне й те саме повторювати щось клька або багато разв. Вн усм це саме торочить а ти його Романе не дуже...Словник української мови в 11 томах
торочити—ТОРОЧИТИ очу очиш недок. що. Висмикувати витягати нитки з крав тканини роблячи торочки.В сусдоньки я була Рушнички торочила з народно псн Ну чого розслася. Збирай зо стол...Словник української мови у 20 томах
торочити—Istrong торочитиочу очиш недок. перех. Висмикувати витягати нитки з крав тканини роблячи торочки. Обшивати облямвкою кра одягу портьр т. н. для оздоби оторочувати. IIs...Толковый словарь украинского языка
торочити—техн. бахромить...Украинско-русский политехнический словарь
торочити—I to repeat over and over again to trim...Українсько-англійський словник
торочити—I. торочити чу чиш papla ple gupstwa brednie II. торочити чу чиш . obszywa frdzlami lamwk . wypruwa nitki z brzegu tkaniny...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
торочити—I торочити оторачивать каймой обычно окаймлять II торочити разг. настоятельно повторять одно и то же твердить разг. долдонить ладить говорить вздор нести плести...Українсько-російський словник