ТЕКТИ

II.ВАЛИ́ТИ(іти у великій кількості, натовпом),ВАЛИ́ТИСЯ,СУ́НУТИ,СУ́НУТИСЯ,ПОСУВА́ТИСЯ,ВАЛУВА́ТИ,ПЛИСТИ́(ПЛИВТИ́),ПЛИ́НУТИ,ТЕКТИ́,ПОСУВА́ТИрозм.;РИ́НУТИ,ПЕ́РТИрозм.,ПЕ́РТИСЯрозм. (швидко, навально);НАСУВА́ТИ,НАСУВА́ТИСЯ(звідкись на кого-, що-небудь). — Док.:вальну́ти,повали́ти,повали́тися,посу́нути,посу́нутися,поплисти́(попливти́),попли́нути,потекти́,ри́нути,попе́рти,насу́нути,насу́нутися. Валить, мов тії хвилі, люд од табору (П. Куліш); Така-то збірниця валилась, Енея щоб побити в пух (І. Котляревський); Сунуть лавами селяни, тільки вила мелькотять (В. Сосюра); Отари овець сунуться по степу (І. Нечуй-Левицький); Тихо посувалась юрма з гори в долину (М. Коцюбинський); У присмерку вечора валували великі натовпи (Г. Епік); Мішана юрба пливла до церкви з трьох боків (І. Микитенко); З веселих сіл і селищ давніх все плине люд, мов ручаї (А. Малишко); Юрба текла, текла і раптом стала (Леся Українка); Військо вже і посувало тудою просто у Туреччину (Марко Вовчок); Збори закінчились. Шумливий потік ринув із залу (І. Багмут); Між рядняних наметів і яток пруть валом люди, коні і поліцейські (М. Коцюбинський); Жваве військо шумить-насуває (П. Грабовський); Ти бачив у вікно, як у сутінках насувалися червоні (А. Головко).

ВІДБУВА́ТИСЯ(про дію, подію, явище тощо — мати місце),ТРАПЛЯ́ТИСЯ,ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ,БУ́ТИ,ПРОХО́ДИТИ,ДІ́ЯТИСЯ,РОБИ́ТИСЯ,ЧИНИ́ТИСЯ,ІТИ́(ЙТИ́),ВЕРШИ́ТИСЯуроч.,ДОВЕ́РШУВАТИСЯуроч.;ОБХО́ДИТИСЯбез кого, чого (перев. з част. не);СТАВА́ТИСЯ(перев. про завершений процес, подію);ТОЧИ́ТИСЯ(перев. про щось тривале);ТВОРИ́ТИСЯрозм. (про щось незвичайне);КО́ЇТИСЯ(про щось недобре);ТЕКТИ́,ВЕСТИ́СЯ(про розмову);РОЗІ́ГРУВАТИСЯ(про події);ВИНИКА́ТИ(час від часу);ІТИ́СЯ(ЙТИ́СЯ)(певним чином здійснюватися). — Док.:відбу́тися,тра́питися,здійсни́тися,пройти́,зді́ятисярідшезроби́тися,зчини́тися,піти́,зверши́тися,доверши́тися,обійти́ся,ста́тися,створи́тисярідшеско́їтися,потекти́,розігра́тися,ви́никнути,піти́сярідко. В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв'язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись (війна), тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); (Учитель:) Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами — я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); (Кассандра:) Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті (Києві) (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). — Пор.передува́ти, 1.ста́тися.

ЛИ́ТИСЯ(про будь-яку рідину),ЛЛЯ́ТИСЯрідше,ТЕКТИ́,ЛИ́ТИ,БІ́ГТИ,ПЛИСТИ́,ПЛИВТИ́,ПЛИ́НУТИ,ТОЧИ́ТИСЯ,РИ́НУТИпідсил.,ЦІДИ́ТИпідсил.,ЮШИ́ТИпідсил.,СИ́ПАТИСЯрозм.,ХЛЮЩА́ТИрозм.,ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИпідсил. розм.,ТОКУВА́ТИрозм. рідко,ЦВИ́ГАТИ(ЦВІ́ГАТИ)діал.,ХЛЯ́НУТИдіал.,БУ́РИТИпідсил. діал.;ІТИ́(ЙТИ),ЦЕБЕНІ́ТИ(ЦИБЕНІ́ТИ)підсил. розм. (перев. про кров);СТРУМУВА́ТИ,СТРУМЕНІ́ТИ,СТРУМЕНІ́ТИСЯ,СТРУМИ́ТИ,СТРУМІ́ТИ,СТРУМИ́ТИСЯ,ЦІДИ́ТИСЯ,ДЗЮРИ́ТИ(ЦЮРИ́ТИ)розм.,ЦЮРКОТА́ТИпідсил. розм.,ЦЮРКОТІ́ТИпідсил. розм.,ЧЮРИ́ТИ(ЧУРІ́ТИ)діал.,ЧУ́РКАТИдіал. (тонким струменем);КОТИ́ТИСЯ(краплями). Через муровану греблю тихо лилася вода, булькотіла й шуміла по східцях і вливалась в Сулу (І. Нечуй-Левицький); З неба темного невпинно ллється дощ без краю, — Певне, нічка затопити Моренько бажає (Леся Українка); Тече вода в синє море, Та не витікає (Т. Шевченко); Він показав руки свої в землюці і в крові. — Бач, чим підкопувалися! Аж піт з усіх лив (А. Головко); Струмують, ґрунт змивають води. Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки (М. Шпак); Одійшли (дівчата) дальше од кручі, де вода ще не дійшла до каміння і пливе тиха да чиста (П. Куліш); Там Рось тихо плине зеленою водою між високими кам'яними стінами (І. Нечуй-Левицький); Першим стояв високий робітник у косоворотці. З руки в нього точилася кров (П. Панч); Рибалка довго ходить по дібровах, .. Де ключ прозоро б'є з-під косогору, І рине, і дробиться по піску (М. Рильський); Зимний дощ цідив, як із відра (І. Франко); (Полікарп Іванович:) Сонце парить, піт юшить з тебе (М. Кропивницький); Дощ острий, зимний сипавсь з хмар густих, в лице ми сік, промочував все тіло (І. Франко); Прокинувся — мокрий: хлющить з мене піт! (І. Нехода); Рука нащупує затвор, але плече відмовляється слугувати — кров б'є цівкою (В. Логвиненко); А Тимофієві й досі здається, що кров командира токує по узбережжю, втискається в пісок (М. Стельмах); А вода хляне та й хляне (Словник Б. Грінченка); Бурить як з барила (Словник Б. Грінченка); Денис заліплює ранку бинтом. — І кров не йде! (О. Гончар); (Максим:) Та ви ж хоч сорочкою руку зав'яжіть! Бач, як кров цебенить! (Я. Мамонтов); Розхристаний, скривавлений.., він ніяково тупцявся перед кошовим, мацаючи поранену руку, з якої цибеніла кров (С. Добровольський); Наші вже пішли. Навмисне залишили нас удвох, — сказала дівчина, витираючи сльози, що так і струмували з її очей (П. Автомонов); Він помітив поставленого на триніг шланга, з якого пружинистою цівкою струменіла на квітник вода (Ю. Мушкетик); Скриплять на завісах хвіртки, співучою цівкою струмить молоко в дійниці (М. Іщенко); З високих скель струмів у озеро пінявий водоспад (Л. Смілянський); Піт брудними патьоками струмився по його обличчю (С. Добровольський); Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться (Г. Квітка-Основ'яненко); Трьома струмцями піт з його дзюрив (П. Грабовський); Кров із тебе цюритиме, так будуть бити! (Л. Мартович); Сльози капали, цюркотіли, розливалися ріками (Б. Харчук); Там (у храмі).. траплялась нагода оддячить Гутенюкам за смерть Василеву та за ту кров, що не раз чюрила з Палійчуків (М. Коцюбинський); — Я кинув геть топорець, обілляв безтямну водою, спинив кров, що чуріла з її рани (І. Франко); У матері по кам'яному обличчю котились сльози й падали на хліб (Ю. Яновський). — Пор. 1.витіка́ти.

ЛУНА́ТИ(про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним),ЛИ́НУТИпоет.,ЛЕТІ́ТИ,ЛИ́ТИСЯ,НЕСТИ́СЯ,ПІДНО́СИТИСЯ,ТЕКТИ́,ІТИ́(ЙТИ́),ПЛИСТИ́,ПЛИВТИ́,ПЛИ́НУТИ,УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ)підсил.,РОЗРИВА́ТИСЯпідсил.,РОЗТИНА́ТИСЯпідсил.,ВИРИВА́ТИСЯ,ПІДІЙМА́ТИСЯ(ПІДНІМА́ТИСЯ)(перев. зі сл. голос, гомін, спів і т. ін.);РОЗНО́СИТИСЯ,ПРОНО́СИТИСЯтільки 3 ос. (миттю розноситися),ЛІТА́ТИ,РОЗТІКА́ТИСЯ,РОЗХО́ДИТИСЯ(РОЗІХО́ДИТИСЯрідко),РОЗЛЯГА́ТИСЯ,РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ,РОЗСТЕ́ЛЮВАТИСЯ,РОЗКО́ЧУВАТИСЯ,РОЗДАВА́ТИСЯрідше,РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯрідше (в різні боки);РОКОТА́ТИ(РОКОТІ́ТИрідко)(про рокітливі звуки);ПРОРІ́ЗУВАТИ,ПРОРІЗА́ТИ,ПРОНИ́ЗУВАТИ,ПРОТИНА́ТИ(несподівано різко лунати, порушуючи тишу);ПРОРИВА́ТИСЯ(долаючи шумовий бар'єр, ставати чутним);ПРОБІГА́ТИ,ПРОКО́ЧУВАТИСЯ(раптово виникаючи, поширюватися);РОЗЛУ́НЮВАТИ(поширюватися луною);ПА́ДАТИрозм. (перев. про різкі, уривчасті звуки). — Док.:пролуна́ти,поли́нути,полеті́ти,поли́тися,понести́ся,піднести́ся,потекти́,піти́,поплисти́,попливти́,уда́рити(вда́рити),розірва́тися,розітну́тися,ви́рватися,підійня́тися(підня́тися),рознести́ся,пронести́ся,розтекти́ся,розійти́ся,розлягти́ся,розстели́тися,розкоти́тися,розда́тися,розполони́тися,прорі́зати,прониза́ти,протну́ти,протя́ти,проляща́ти,прорва́тися,пробі́гти,прокоти́тися,упа́сти(впа́сти). Пісня лунала широко і бурхливо, як молода повінь (О. Гуреїв); Лине пісня в гаю солов'їна (В. Сосюра); Летів — розлягався той (батьків) вигук аж у край на Ланове, на Ставище (Є. Кротевич); Не хотілося їй зараз нічого, крім одного, — щоб пісня не кінчалась ніколи, щоб лилася й лилася отак, як вічна молодість, як її невгасиме перше кохання... (О. Гончар); Звуки дзвінків на хребті коня неслись далеко в глуху глибінь лісу й там десь ніби губились (О. Кобилянська); За місто, за села, за труд стариків Весільний, веселий підноситься спів (П. Усенко); І пісня текла, мов дзюрчання ключа (В. Бичко); Регочеться мій друг, і луна йде коридорами, як у лісі (Ю. Яновський); Мелодія пливла над сонними дахами, і дивно було чути її цієї темної ночі (О. Донченко); Хвильки звуків пливуть у дзвінкій тиші долини (С. Чорнобривець); Пісня розлягається. Всі люди збираються в одну купу і зазирають за кон, звідкіля плине пісня (І. Карпенко-Карий); От вдаряє акорд.., зразу стає спокійно і затишно (Ю. Смолич); За плечима у юрми билось і розривалось голосіння Маланки та плач жіночий (М. Коцюбинський); З того часу двічі на день над глибокою балкою розтинався голосний шкільний дзвоник (В. Кучер); З самого глибу душі виривається пісня і так любо ллється, так виливається поволі (Панас Мирний); І мідний роздільний дзвін розноситься вгорі, відраховуючи секунди, надаючи їм незвичайної ваги і значимості (Ю. Яновський); Нестямний крик пронісся над пасікою і помчався у ліс (Панас Мирний); Долинами пісня літає (Ю. Яновський); А з дверей троїцької церкви.. розтікався прекрасний християнський спів (М. Стельмах); То не срібний дзвоник дзвонить, то її (Галі) голос розходиться по двору (Панас Мирний); Розлягаються тії хори по хуторі і линуть далеко-далеко, в степ розлогий, перебивають один другого, то спільно лунають (Леся Українка); Чужим, далеким смутком розстелявся голос, тремтів невідомими сльозами-іскрами (С. Васильченко); О шостій годині, з першими вибухами в скелях, що гучною луною розкочувались по околицях, він ішов до котлована (Г. Коцюба); Щось важке упало, стукнуло — роздалася луна навкруги... (Панас Мирний); Пісня лине від серця .. Мов весняна ріка, розполонилися голоси (К. Гордієнко); На млинах вода шумить, стогне, рокоче... (Панас Мирний); Глядів (Борис) на бистро пливучу чисту воду, що стиха рокотіла, б'ючись об каміння (І. Франко); Час од часу тишу ночі прорізував хрускіт крижин, що ламалися на залізних хребтах передмостових "сторожів" (А. Шиян); Раптом ясний ранок пронизав дитячий розпачливий, обурений лемент (С. Васильченко); Ніч протинають залпи, крики... (В. Сосюра); Чистий дівочий сопрано, мов золотою ниткою, прорізав оксамитно чорну тишу (Дніпрова Чайка); Раптом крізь шум заводу проривається зойк (І. Микитенко); Грім пробігає над головами юнаків, блискавки яскравішають (В. Бабляк); Наче й тихі стояли дуби та клени і ясени, а все ж над лісом прокочувався таємничий, лякаючий шепіт (А. Шиян); Вийде, бувало, хтось із хати у літню чи в осінню ніч і чує, як далеко-далеко в полі пісня розлунює... (С. Олійник); З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди (М. Коцюбинський); Дзвони несподівано впали (М. Коцюбинський). — Пор.доно́ситися.

МИНА́ТИ(про час, пору життя, події тощо — наближатися до кінця, закінчуватися),МИНА́ТИСЯ,ІТИ́(ЙТИ),ПРОХО́ДИТИ,ПРОМИНА́ТИ,ЛИ́НУТИ,ПРОТІКА́ТИ,ТЕКТИ́,ПРОПЛИВА́ТИ,СПЛИВА́ТИ,ПЛИВТИ́(ПЛИСТИ́),ПЛИ́НУТИ,СТІКА́ТИ,СХО́ДИТИ(ЗІХО́ДИТИрідше),ЗНИКА́ТИ(ІЗНИКА́ТИрідше),ВИХО́ДИТИрозм.,ПЕРЕХО́ДИТИрозм.,ПРОЛЯГА́ТИрозм. (перев. про час);ТЯГТИ́СЯ(ТЯГНУ́ТИСЯ),ВОЛОКТИ́СЯ,ПРОВОЛІКА́ТИСЯрозм.,ПЕРЕВО́ДИТИСЯрозм. (про час — одноманітно, повільно). — Док.:мину́ти,мину́тися,помину́тисязаст.пройти́,промину́ти,проли́нути,протекти́,перекоти́тисярозм.віддалі́тирозм.спливти́(сплисти́),спли́нути,пропливти́(проплисти́),пропли́нути,стекти́,зійти́,зни́кнути(ізни́кнути)(зни́кти)(ізни́кти),ви́йти,перейти́,пролягти́,протягти́ся(протягну́тися),проволокти́ся,перевести́ся. Минає година, друга, третя (Б. Грінченко); Вже миналася осінь смертельна І відступала дорогу морозам; пропасниця люта Не докучала недужим (М. Зеров); Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло (Панас Мирний); Не нагадуй про страхи: поминулися вони (Марко Вовчок); Проходили тижні, складались у мі-сяці (Ю. Яновський); Дні надходять буряно й схвильовано проминають (Н. Забіла); -. Годі, годі! Усе вже те оддаліло-проминуло — забувай та кохай мене (Марко Вовчок); Швидко лине новорічна ніч (В. Собко); Величне життя протікає вгорі наді мною (С. Крижанівський); Дні течуть, немов ріка, І рік за роком пропливає; Не знаю, де ти, хто ти, що ти нині, Усе перекотилось без сліда (М. Рильський); Ішли роки, ясні й тривожні, Та не спливали в небуття (М. Гірник); Тяжко-важко, в неописанній тривозі, плила їй година за годиною (І. Франко); Стечуть роки — зима прийде незвана Спинити рух думок (М. Стельмах); Ніхто не пише, дні сходять у мене давно однаково (М. Коцюбинський); День зникав (Г. Коцюба); Але коли вийшов рік, нараз одної ночі міщани нападали на царську палату (І. Франко); Ми з тестем з ранку до ночі не розгинаємось, теща — їсти варить та внука бавить. День за днем, ніч за ніччю — так життя й переходило (І. Муратов); За Байдою пролягло піввіку (І. Ле); Час тягнеться помалу. Сонце наче спинилось на горизонті і глузує з нас (П. Колесник); Сумно, поволі, важко волікся час у повдовілій хаті (І. Франко); Проволоклося ще два тижні (Я. Качура); Багато тих вечорів довгих перевелося в нас без розмови, без гомону (Марко Вовчок). — Пор. 2.бі́гти.

ОСИПА́ТИСЯ(ОБСИПА́ТИСЯ)(губити своє насіння на час дозрівання),СИ́ПАТИСЯ,ТЕКТИрозм. — Док.:оси́патися(обси́патися). Пшениця осипалася: люди не вспівали вхопити (Панас Мирний); Хліба подекуди вже починали обсипатися (Я. Качура); Збіжжя вже.. подекуди зачинало сипатися (Н. Кобринська); Сонце пекло, пшениця сохла, от-от буде текти (М. Коцюбинський).

СИ́ПАТИСЯ(про щось сипке, дрібне — переміщатися вниз),ТРУСИ́ТИСЯ,ПА́ДАТИ,ВИСИПА́ТИСЯ,ВИПАДА́ТИ(сипатися звідкись);СІ́ЯТИСЯ(падати дрібними часточками згори; про борошно, насіння, зерно тощо — падати крізь отвори);ПРОСІВА́ТИСЯ,ПРОСІ́ЮВАТИСЯ(крізь отвори);РОЗСІВА́ТИСЯ,РОЗСІ́ЮВАТИСЯ(на якомусь просторі);ТЕКТИ́,СТІКА́ТИ(безперервним потоком);ЦІДИ́ТИСЯ(тонким струменем). Велетень у шинелі рушив ходом сполучення.. і пісок сипався за чоботи і шинелю (Григорій Тютюнник); Сніг трусився з стріхи, наче сухий пісок (І. Нечуй-Левицький); Жито достигло враз, воно аж дзвеніло і вже почало висипатись (О. Донченко); Щось у мене дома діється: На решето мука сіється, А на сито підсівається, Сама діжа учиняється (пісня); В млині поскрипує немудра снасть й мука тече (М. Стельмах); З коша блідим струмком стікає борошно (І. Кириленко); Пшениця цідилася на купу тоненькою цівкою (Я. Качура).

ТЕКТИ́(про річку, струмок тощо — переміщати свої води в певному напрямі, проходити своєю течією),ПЛИВТИ́(ПЛИСТИ́),ПЛИ́НУТИ,БІ́ГТИ,КОТИ́ТИрозм.,ЛИ́НУТИрідко;ПРОТІКА́ТИ(проходити своєю течією де-небудь);МЧА́ТИ,МЧА́ТИСЯ(з великою швидкістю, бурхливо);ЛЕЛІ́ТИ(вузьким, невеликим потоком, повільно);СТРУМУВА́ТИ,СТРУМЕНІ́ТИ,СТРУМЕНІ́ТИСЯ,СТРУМИ́ТИ(СТРУМІ́ТИ)(перев. струменем, вузьким потоком);ДЗЮРЧА́ТИ,ДЗЮРКОТА́ТИ(ДЗЮРКОТІ́ТИ),ДЗЮРИ́ТИ(маленьким струмком). Тече вода в синє море, Та не витікає (Т. Шевченко); Тече ріка, шумить ріка Велично і розлого (М. Рильський); Рівчаками пливуть потоки і підмивають сіно (М. Коцюбинський); Ворскло, Ворскло! Як тихо й ласкаво плинуть чисті твої води (Л. Первомайський); Струмують, ґрунт змивають води. Біжать воркуючи струмки До повноводої ріки (М. Шпак); Між горами котить річка глибока (Марко Вовчок); Спокійно линуть води Дніпра (С. Скляренко); Під схилом букового лісу протікає потічок (М. Томчаній); Широкий, повноводий, каламутними хвилями мчав Дніпро, вихопившись із звужених скель коло кічкацького мосту (Г. Коцюба); Так далеко, як тільки могло засягнути в присмерках око, мчалися вже не гладкі вали, а запінені білі гребені (Мирослав Ірчан); Прудко біжить та річка гоней із двадцять, до самої луки зеленої, — по луці вже тихо і широко розливається і тихо далі леліє попід гаями, а там у високих очеретах десь пропадає (Марко Вовчок); Мов крізь рожеву млу, струмує синя Рось (М. Рильський); Поміж двома горбами мляво струмила річка (Н. Рибак); Проти них з високих скель струмів у озеро пінявий водоспад (Л. Смілянський); По балках дзюрчали струмки (З. Тулуб); По узгір'ю дзюркоче струмок (О. Левада).

текти—flow...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
текти—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem ткши течучитечь...Большой украинско-русский словарь
текти—тече мин. ч.i тк текла текло наказ. сп.i течи недок.i Перемщати сво води в певному напрям про рчку струмок т. н. плисти. Рухатися свою течю пропливати денебудь. Впадати...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
текти—текти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
текти—текти мин.em тк теиsupклаu нак.em теиsupчиu теи...Орфоепічний словник української мови
текти—теикти теиче мин. тк теикла нак. теичи теичт....Орфоэпический словарь украинского языка
текти—Текти течу течеш течуть тк текла текли ткши течи течть...Правописний словник Голоскевича
текти—По бород текло а в рот не було.Говорять жартома коли не було що зсти....Приповідки або українсько-народня філософія
текти—див.em лити...Словник синонімів Вусика
текти—рчку плисти проткати у море впадати рдину литися струмувати бгти точитися потоками пливти цвкою дзюрити юшити цебенити розмову снуватися час минати збгати псок сипати...Словник синонімів Караванського
текти—перемщуватися в певному напрямку про рдину литися точитися бгти сильно бурити котити струмком цдити дзюрчати струмувати кров з рани юшити цебенти....Словник синонімів Полюги
текти́—ТЕКТИ тече мин. ч. тк текла ло наказ. сп. течи недок. . Перемщати сво води в певному напрям про рчку струмок т. н. плисти. Тече рчка все тихенько моря шука Г.Арт. Байки...Словник української мови в 11 томах
текти—ТЕКТИ тече мин. ч. тк текла ло наказ. сп. течи недок. Перемщати сво води в певному напрям про рчку струмок т. н. плисти.Тече рчка все тихенько моря шука П. ГулакАртемов...Словник української мови у 20 томах
текти—тече мин. ч. тк текла текло наказ. сп. течи недок. Перемщати сво води в певному напрям про рчку струмок т. н. плисти. Рухатися свою течю пропливати денебудь. Впадати ...Толковый словарь украинского языка
текти—техн. течь действие...Украинско-русский политехнический словарь
текти—литисяem to flow to run to streamу не течуть сльози tears are running down her cheeksкран тече the tap is runningрчка тече the river flowsу нього тече кров з носа his...Українсько-англійський словник
текти—бегчы цурчаць цурчэць...Українсько-білоруський словник II
текти—Бегчы...Українсько-білоруський словник II
текти—бегчыцурчацьцурчэць...Українсько-білоруський словник
текти—Flyde strmme rinde sive...Українсько-датський словник
текти—em Текти крзь пальц em...Українсько-китайський словник
текти—Lekke renne...Українсько-норвезький словник
текти—[tekty]...Українсько-польський словник
текти—tylko osoba ciec pyn przecieka бочка тече beczka przecieka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
текти—течь протекать об облаках мыслях и т.п. плыть медленно стекать сочиться о зерне сыпаться осыпаться...Українсько-російський словник
текти—Lcka rinna...Українсько-шведський словник
текти—аж слина з рота по губах котиться тече набга т. н. покотилася потекла набгла т. н. кому у кого без додатка. . Комунебудь дуже хочеться зсти випити щось або хтонебудь ...Фразеологічний словник української мови