ТАРАБАНИТИ

ГРА́ТИ(на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом),ВИГРАВА́ТИна чому й без додатка;МУЗИ́ЧИТИ,МУЗИКУВА́ТИбез додатка (перев. для розваги);ВИКО́НУВАТИщо, з кого (певний музичний твір для слухачів);НАГРАВА́ТИна чому, що, чого й без додатка (тихо або одноманітно, недбало);ЦИГИ́КАТИна чому й без додатка, розм. (невміло, одноманітно);ТНУ́ТИ,ТЯ́ТИ,ВИТИНА́ТИ,ЗАТИНА́ТИрозм.,ШКВА́РИТИрозм.,НАШКВА́РЮВАТИрозм.,РІ́ЗАТИрозм.,НАРІ́ЗУВАТИ(НАРІЗА́ТИ)розм. (на чому, що, чого й без додатка — перев. швидко, із запалом);БРЕ́НЬКАТИрозм.,БРЕНЬКОТА́ТИпідсил. розм.,БРЕНЬКОТІ́ТИпідсил. розм.,БРИ́НЬКАТИрозм.,БРИНЬЧА́ТИрозм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на струнному щипковому інструменті, на роялі тощо);ТРИНДИ́КАТИрозм.,ТРИ́НЬКАТИрозм. (на чому й без додатка — невміло або недбало — на щипковому інструменті);ТАРАБА́НИТИрозм.,БАРАБА́НИТИрозм. (на чому й без додатка — невміло й голосно, перев. на роялі, піаніно);ТЕРЛИ́КАТИ(ТИРЛИ́КАТИ)ірон., зневажл. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому інструменті, гармонії тощо);ПИЛЯ́ТИірон.,ПІЛІ́КАТИірон.,ТІЛІ́КАТИірон. (на чому й без додатка — невміло, перев. на смичковому або щипковому інструменті). Сидить на могилі Козак старесенький, Як голубонько сивесенький, Та на бандурі грає-виграває (дума); Коли почав орать, так у сопілку не грать (прислів'я); Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (І. Нечуй-Левицький); (Острожин:) Ви певне граєте новітніх композиторів? (Леся Українка); Дуже гарно грає (стара) з Шопена (М. Коцюбинський); — Я трохи граю (І. Нечуй-Левицький); Запорожець, підгорнувши ноги, виграє на бандурі (О. Стороженко); Грали (приятелі) в преферанс, часом і музичили собі (Іван Іванович непогано грав на скрипці) (М. Рильський); Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх (З. Тулуб); — Ви ж чули, як він Шопена виконував, скільки вклав душі! (О. Гончар); Онися.. награвала на гітарі якийсь романс (І. Нечуй-Левицький); Баяніст награє польки (А. Головко); Дід Корнійко цигикав та й цигикав на облізлій скрипочці, не знаючи впину, не чуючи втоми (Ю. Яновський); А в коршмі так ріжуть шпарко, на цимбалах тнуть цигани (П. Грабовський); Витинають троїсті веселої-веселої (В. Речмедін); Бандура горлиці бриньчала, Сопілка зуба затинала (І. Котляревський); (Катерина:) А цей ваш друг добре шкварить на гітарі! (О. Корнійчук); Нашкварювати на гармоні; Парубок, зсунувши набік картуза, нарізував на гармонії гопака (Г. Коцюба); Невміло бренькала (Марія Іванівна) на гітарі (Є. Кравченко); Та на цей раз, ненароком загравши, бриньчав Мамай сумно (О. Ільченко); "Гришка триндикає..." — подумав Гандзюк. Справді, на Василевій балалайці — усі знали — грав сьогодні найменший брат його (Г. Косинка); Він увесь вечір тарабанив полечки, вальси.. на розладнаному піаніно (Л. Первомайський); (Товстоліс:) У мене хворі. А він цілі дні барабанив на роялі (І. Кочерга); Сам я трошки терликав на скрипці (М. Кропивницький); Кривобокий скрипаль щось пиляв на скрипці, а його партнер акомпанував йому на старому розбитому роялі (П. Колесник); Платон.. пілікає на скрипці, Ліда сміється (О. Корнійчук); Бубонові підспівувала.. балалайка: вона тілікала тонким голосом і, здавалося, не в силі була заглушити голосні удари бубна (Г. Косинка).

СТУ́КАТИ(ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт),БИ́ТИ,СТУКОТА́ТИпідсил.,СТУКОТІ́ТИпідсил.,ГРЮ́КАТИпідсил.,ЦЮ́КАТИ,ТУ́КАТИрозм.,ТУТУ́КАТИпідсил. розм.,ТЮ́КАТИрозм.,КО́ВТАТИдіал.;ПОСТУ́КУВАТИ,ВИСТУ́КУВАТИ,ПРИСТУ́КУВАТИ(стукати розмірено або час від часу);ПРОСТУ́КУВАТИ(розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось);БУБНИ́ТИрозм.,БУБОНІ́ТИрозм. (дрібно);ТОРОХТІ́ТИ,КАЛАТА́ТИ,БАРАБА́НИТИ,ТАРАБА́НИТИпідсил. розм.,ТОКОТА́ТИ(ТОКОТІ́ТИ)діал. (часто й гучно стукати);ГУ́ПАТИ,ГУПОТІ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИрозм.,БА́ХКАТИрозм.,БА́ХАТИрідше,БАБА́ХКАТИрозм.,БАБА́ХАТИрідше,ГА́ХКАТИрозм.,ГАМСЕЛИ́ТИфам.,ТРА́ХКАТИрозм.,ТРАХКОТІ́ТИпідсил. розм.,ТАРА́ХКАТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТОРО́ХКАТИрозм.,ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм. (стукати з великою силою);СТУГОНІ́ТИрозм. (безперервно з великою силою);ЛОПОТА́ТИ(ЛОПОТІ́ТИ)(видаючи глухі звуки);ЦО́КАТИ(чимсь металевим). — Док.:посту́кати,сту́кнути,постукоті́ти,грю́кнути,цю́кнути,ту́кнути,тю́кнути,ви́стукати,пристукнути,просту́кати,гу́пнути,ге́пнути,ба́хнути,баба́хнути,га́хнути,тра́хнути,тара́хнути,торо́хнути,цокнути. Скільки раз намагався (єпископ) перервати ту мову і стукав патерицею об землю (Леся Українка); Бити в рейку, скликаючи на обід; — Чи ти швидко перестанеш стукотіти та бряжчати? (І. Нечуй-Левицький); — Ти пустопорожній фантазер! — рикнув Гризота, грюкаючи кулаком по столу (В. Речмедін); Дятли ще дужче тукать взялися (П. Тичина); Ремиґали корови, важко дихали та нечасто постукували ногами об короби чи ясла (Г. Епік); На рейках колеса вистукують дзвінко (І. Муратов); Він то білів, то червонів на обличчі і нервово бубнив пальцями по столу (П. Козланюк); Десь калатав у клепачку, скілько було сили, сторож (С. Васильченко); У шибки барабанив дощ (В. Гжицький); По токах гупають ціпи (О. Гончар); Молот гепає, сокира цюкає, а прядка хурчить (П. Панч); Об гарячі жерстяні дахи торохкали каштани, підплигували, як на жаровні, і падали на бруківку (Григорій Тютюнник); Стугонів, вицокував, мчав по рейках поїзд, гойдались вагони, заколисуючи бійців (І. Цюпа); Хвиля від хвилі лопотіли грубі дощові краплі в вікно (І. Франко). — Пор. 1.би́ти, 1.торохті́ти.

СТУ́КАТИ(ударяючи в двері, вікно, давати знати про свій прихід, проситися зайти),СТУ́КАТИСЯ,СТУКОТА́ТИпідсил.,СТУКОТІ́ТИпідсил.,ГРЮ́КАТИпідсил.,ГУ́ПАТИпідсил.;БАРАБА́НИТИ,ТАРАБА́НИТИрозм.,ТУРГОТІ́ТИрозм. (стукати часто). — Док.:посту́кати,сту́кнути,посту́катися,грю́кнути,гу́пнути. Прийшли в село вночі. Стукаємо в палац Любомирського — нас не пускають (І. Нечуй-Левицький); Отець Миколай.. завзято котиться до хати, не стукаючись, рве на себе двері (М. Стельмах); Хтось щосили почав грюкати внизу в двері (О. Донченко); Сьогодні він спинявся біля кожного двору, гупав кийком у ворота (І. Багмут); Може, справді хто під вікном ходить, немов у шибку барабанить? (І. Цюпа); У хвіртку, закладену на засув, тарабанить хтось з вулиці (Ю. Смолич); Раз уночі чує він — хтось турготить у віконце (О. Стороженко).

ТОРОХТІ́ТИрозм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти),ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТРІЩА́ТИрозм.,ТРІСКОТАТИ(ТРІСКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТЕРКОТА́ТИ(ТЕРКОТІ́ТИ)розм.,ЦОКОТА́ТИ(ЦОКОТІ́ТИ)розм.,ТАРАБА́НИТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)розм.,ДРІБОТА́ТИ(ДРІБОТІ́ТИ)розм.,СИ́ПАТИрозм.,СТРОЧИ́ТИрозм.,СТРЕКОТА́ТИ(СТРЕКОТІ́ТИ)розм.,СОКОТА́ТИ(СОКОТІТИ)розм.,СКРЕКОТАТИ(СКРЕКОТІТИ)розм.,СКРЕГОТАТИ(СКРЕГОТІ́ТИ)розм.,СОКОРИ́ТИрозм.;ДЖЕРҐОТА́ТИ(ДЖЕРҐОТІ́ТИ)розм.,ДЖЕРКОТА́ТИ(ДЖЕРКОТІ́ТИ)розм.,ШВАРҐОТА́ТИ(ШВАРҐОТІ́ТИ)розм.,ШВАРКОТА́ТИ(ШВАРКОТІ́ТИ)розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм. (нерозбірливо);ПОРОЩА́ТИрозм.,ПОРОЩИ́ТИрозм., (перев. сердито);ЩЕБЕТА́ТИрозм.,ЦВІРІ́НЬКАТИрозм.,ЦВІРІНЧА́ТИрозм. (перев. про жінок і дітей);ЛЯЩА́ТИрозм.,ЛЯСКОТА́ТИ(ЛЯСКОТІ́ТИ)підсил. розм. (дуже голосно). — А Пріська вже не мовчала й торохтіла: — Вона не вперше це краде. Вона кілька разів у мене тягала. Тільки кинеш торбу з пирогами — так і потягне (Б. Грінченко); — І тіточко, і голубочко, пошийте мені щоякнайшвидше.. — Та не тріщи, сороко, бачиш, скілько роботи (Грицько Григоренко); — Що, бив би? Може, битимеш?! Малі руки... руки не виросли! — тріскотала вона, соваючись на місці (Панас Мирний); Горпина шепнула до неї: — Дай спокій, сестрице! Мама все мусять теркотати (І. Франко); Іноді присідала до неї Настя, вона цокотіла безупинку (С. Тудор); — Добра баба в хаті, як добра квочка: вона і дітей доглядить, і курчата добре висидить, і курчата добре вилупить, — тарабанила сваха, заплутуючись у думках (І. Нечуй-Левицький); (Людмила:) Тарахкотить... Тарахкотить... Ледве розтовмачила їй (З. Мороз); — Кажу тобі, — витратився й витрусився до останньої гривні, ні шага за душею нема, хоч в домовину лягай, — дріботів дід Грицай (І. Нечуй-Левицький); Маруся вертілась, сипала свої зауваження (Ірина Вільде); Бабуся вміє розповідати. Рукою підперла щоку, дивиться кудись у долину і строчить, і строчить... (Ю. Збанацький); Дівчата в білих свитках стрекочуть, як сороки-білобоки проти місяця (С. Васильченко); (Явдоха:) Вбігла Христя Ревенкова, Василина Шкаренкова і почали сокотати, мов ті сороки (М. Кропивницький); Тишу порушувало двоє: Вінцусиха, що скрекотіла, як сорока, то тут, то там, і п'яний Яшка Смолюк (І. Муратов); Панійки скреготять, як ті сороки (Панас Мирний); — Заспокойся, Прокошо, не гарячись, — сокорить біля нього Одарка (Григорій Тютюнник); Дівчатка і почали вбиратись.. Джерґочуть біля мене, а мені вже так жалко, що й словечка не скажу (Марко Вовчок); Солдати, з широкими багнетами на рушницях, оточували їх, щось сердито джерґотіли (П. Панч); Усе кудись поспішали (паничі) та поміж себе джеркотали й сміялись (Д. Мордовець); — Чи думаєте — медицина така складна річ? — джеркотіла без угаву Нонна (Ю. Збанацький); — Тут заїжджав до директора наш пан, та як почали шварґотіти, та як почали кричати та змагатись, та трохи не побились (І. Нечуй-Левицький); Що вони говорять, того ми не знаємо, бо по-німецьки шваркочуть (І. Франко); — Чуєш? — шепнув Шаров, — німці цвенькають (В. Минко); Увійшов (Нечипір) у цвинтар, аж дітвори, дітвори... видимо, невидимо! ..Щебечуть, як тії циганчата, та лящать, кричать, порощать (Г. Квітка-Основ'яненко); — Мовчать, прескверна пащекухо, — Юнона злобно порощить, — Фіндюрко, ящірко, брехухо! (І. Котляревський); Дві сусідки й дружина філософа щебетали про щось своє — інтимно хвилююче, парфумне (А. Крижанівський); Шмигали під руки з стиглою морквою малі татарчата й цвірінькали, мов горобці (М. Коцюбинський); Настуся вже он далеко побігла з дівчатками, і цвірінчать, як горобенята, на всю вулицю... (О. Копиленко); Десь уже на селі сухо і різко лящать голоси (Дніпрова Чайка); Коли гості вже порозходились і біля Луківни ляскотіла лише Крихточка та журно квоктала Килина Макарівна, примчала Лариса (Я. Баш). — Пор. 1.базі́кати.

тарабанити—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem тарабанивши тарабанячи. те саме що барабанити. неперех. часто й гучно стукати у двер вкно тощо. перен. швидко й невира...Большой украинско-русский словарь
тарабанити—ню ниш недок.i розм.i неперех. рдкоi. Те саме що барабанити . такожi перех. перен. зневажл. Голосно й без будьяко майстерност грати на роял панно. неперех. Часто й г...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
тарабанити—тарабанити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
тарабанити—Тарабанити баню баниш банять тарабань баньте...Правописний словник Голоскевича
тарабанити—див.em барабанити говорити нести стукати...Словник синонімів Вусика
тарабанити—барабанити у двер стукати мотор тарахкотти колеса стукотти язиком торохкотти цокотти тягар тягти тягнути жм. тирити....Словник синонімів Караванського
тараба́нити—ТАРАБАНИТИ ню ниш недок. розм. . неперех. рдко. Те саме що барабанити . Баран не оглядався. шов тарабанив щосили Фр. VII також перех. перен. зневажл. Голосно й без бу...Словник української мови в 11 томах
тарабанити—ТАРАБАНИТИ ню ниш недок. розм. що без дод. рдко. Те саме що барабанитиstrong .Баран не оглядався. шов тарабанив щосили . Франко що без дод. перен. зневажл. Голосно й б...Словник української мови у 20 томах
тарабанити—ню ниш недок. розм. неперех. рдкоem. Те саме що барабанити . такожem перех. перен. зневажл. Голосно й без будьяко майстерност грати на роял панно. неперех. Часто й гуч...Толковый словарь украинского языка
тарабанити—To drum сильноem to hammer at onem в дверem to knock at on...Українсько-англійський словник
тарабанити—em em em em...Українсько-китайський словник
тарабанити—ню ниш bbni stuka puka papla trajkota...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)