СВИСНУТИ

СВИСТІ́ТИ(утворювати свист губами),СВИСТА́ТИ,ПРИСВИ́СТУВАТИ,НАСВИ́СТУВАТИ,ВИСВИ́СТУВАТИ(мелодію). — Док.:сви́снути,присвиста́ти,присви́снути,присвисті́ти,насвиста́ти. Гнат байдуже лупнув очима, губи його знову склалися в дудочку. — Перестань свистіти, це тобі не в конюшні! (Григорій Тютюнник); Опришок біг із лісу й свистав (Г. Хоткевич); Походжали два якісь матроси, весело насвистуючи мотив з опери (В. Кучер).

СВИСТІ́ТИ(видавати свист через спеціальний пристрій),СВИСТА́ТИ,СЮРЧА́ТИ. — Док.:засвисті́ти,засвиста́ти,сви́снути,засюрча́ти. Машина свистить, і ми товпимось до вікна (М. Коцюбинський); Інспектор безперестанку і безрезультатно свистав у поліцейський свисток (Ю. Смолич); Вартовий одсахується назад, вихоплює сюрчка й починає сюрчати (П. Колесник).

УДА́РИТИ(ВДА́РИТИ)у що, по чому, об що, чим (зробити удар по якомусь предмету, по чому-небудь),БА́ХНУТИрозм.,БАБА́ХНУТИпідсил. розм.,БЕБЕ́ХНУТИпідсил. розм.,БУ́ХНУТИрозм.,БА́ЦНУТИрозм.,ГА́КНУТИрозм.;ГА́ХНУТИпідсил. розм.,ЖА́ХНУТИпідсил. розм.,ГЕ́ПНУТИпідсил. розм.,УГАТИ́ТИ(ВГАТИ́ТИ)підсил. розм.,ХРЬО́ПНУТИрозм.,ХРЯ́ПНУТИрозм.,ХРЯ́СНУТИрозм.,УЖА́РИТИ(ВЖА́РИТИ)підсил. розм.,ШВАРНУ́ТИрозм.,ШВА́РКНУТИрозм.,ШВАРКОНУ́ТИрозм.,ШКВА́РКНУТИ(ШКВАРНУ́ТИ)розм. (з силою);ЛЯ́СНУТИ,ЛУ́СНУТИрозм.,ДЗИ́ЗНУТИ(ДЗИ́ҐНУТИ)розм.,СВИ́СНУТИрозм.,ЦЮ́КНУТИрозм. (утворюючи при цьому дзвінкий, свистячий і т. ін. звук). Залізний болт з брязком ударив у віконницю (М. Коцюбинський); — З чого ж починати? — вдарив Денис по молодому дубкові сокирою (Григорій Тютюнник); Матрос вихопився і вмить опинився біля вихідних дверей. Він бахнув у них ногою — і вони тріснули надвоє (О. Досвітній); Бацне (учитель) школярською головою об дошку.. і, як грудку, викине хлопця в сіни (Д. Бедзик); Він з досади так гакнув по зубилу, що молоток зіскочив і боляче вдарив його в руку (О. Бойченко); Не було замків перед Довбушевою силою. Він гахнув усім тілом, усією вагою в двері, й вони зіскочили з петель (Г. Хоткевич); Шкода моєї шапки: як угатить (жандарм) кольбою по шапці та й розпоре (Лесь Мартович); Аркадій підвівся, витяг з кишені пачку грошей і недбало ляснув паперами об стіл (О. Копиленко); Покуштує (Валя) малини, надкусить кислу сливу і лусне нею об дерево (С. Васильченко); Куля дзизнула в камінь (П. Загребельний); Вона вскочила в Лаврінову хату, вхопила кочергу та й свиснула нею по купі горшків, що сохли на лаві (І. Нечуй-Левицький); Цюкнув (Іван Ілліч) вістрям своєї залізної палиці об підлогу (Є. Гуцало). — Пор. 1.би́ти, 2.би́ти, 1.поби́ти.

УДА́РИТИ(ВДА́РИТИ)кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару),БА́ХНУТИрозм.,БАБА́ХНУТИрозм.,БУ́ХНУТИрозм.,БА́ЦНУТИрозм.,БЕ́ХНУТИрозм.,БЕБЕ́ХНУТИрозм.,СТУ́КНУТИрозм.,СТУСНУ́ТИрозм.,СТУСОНУ́ТИпідсил. розм.,ДЗИ́ЗНУТИ(ДЗИ́ҐНУТИ)розм.,СВИ́СНУТИрозм.,ВІДВА́ЖИТИрозм.,ЦЮ́КНУТИрозм.,СУНУ́ТИрозм.,ДА́ТИпо чому, в що, фам.,МАЗНУ́ТИфам.,ЗМА́ЗАТИфам.,ПРИПЕЧА́ТАТИфам.,ГА́КНУТИрозм.,ГАГА́КНУТИрозм.,ЗАГИЛИ́ТИрозм.,ПЕРЕХРЕСТИ́ТИрозм.,НАВЕРНУ́ТИрозм.,ПРОЇ́ХАТИСЯрозм.,ХВИ́СНУТИрозм.,ХВИ́СЬНУТИрозм.,ХЛИСНУ́ТИрозм.,ПРИГОСТИ́ТИрозм.,БРЯ́ЗНУТИрозм.,ЗАЦІДИ́ТИвульг.,ЗАЇ́ХАТИвульг.,ЗАТОПИ́ТИвульг.,З'ЇЗДИТИвульг.,УДЕ́РТИ(ВДЕ́РТИ)діал.,УДРА́ТИ(ВДРА́ТИ)діал.,МОЛОСНУ́ТИдіал.,ТЕЛЕ́ХНУТИдіал.,ВАЛЬНУ́ТИдіал.,ГРЯ́НУТИдіал.,ШЕМЕНУ́ТИдіал.,ФРА́СНУТИдіал.,ТРА́ХНУТИрозм.,УГАТИ́ТИ(ВГАТИ́ТИ)розм.,УЛУПИ́ТИ(ВЛУПИ́ТИ)розм.,УШКВА́РИТИ(ВШКВА́РИТИ)розм.,УШПА́РИТИ(ВШПА́РИТИ)розм.,ШКВАРНУ́ТИ(ШКВА́РКНУТИ)розм.,УШКВАРНУ́ТИ(ВШКВАРНУ́ТИ)розм.,ШАРНУ́ТИрозм.,УЖА́РИТИ(ВЖА́РИТИ)розм.,ОГРІ́ТИрозм.,УГРІ́ТИ,УРІЗАТИ(ВРІ́ЗАТИ),УЧЕСА́ТИ(ВЧЕСА́ТИ)розм.,УЧИ́СТИТИ(ВЧИ́СТИТИ)розм.,ЧЕСОНУ́ТИрозм.,ДОВБОНУ́ТИрозм.,СТРУГНУ́ТИрозм.,УДЖИГНУ́ТИ(ВДЖИГНУ́ТИ)розм.,МОРСНУ́ТИрозм.,ЛУ́СНУТИфам.,ДРИ́ЗНУТИфам.,ДВИГНУ́ТИ(ДВИ́НУТИ)фам.,ДВИГОНУ́ТИфам.,ЛИГНУ́ТИвульг. (з великою силою);ПОТЯГНУ́ТИ(ПОТЯГТИ́)розм.,ВИ́ТЯГНУТИ(ВИ́ТЯГТИ)розм.,ХРЬО́ПНУТИрозм.,ХРЯ́ПНУТИрозм.,ХРЯ́СНУТИрозм.,ОПЕРЕЗА́ТИрозм.,УПЕРЕЗА́ТИ(ВПЕРЕЗА́ТИ)розм.,ПОЛОСНУ́ТИрозм.,ПОЛОСОНУ́ТИпідсил. розм.,ОПЕРІ́ЩИТИпідсил. розм.,УПЕРІ́ЩИТИ(ВПЕРІ́ЩИТИ)підсил. розм.,УРЕПІ́ЖИТИ(ВРЕПІ́ЖИТИ)підсил. розм. (перев. батогом, різкою, палицею й т. ін., залишаючи довгий слід);ЛЯ́СНУТИ,ПЛЕСНУ́ТИ(долонею, утворюючи ляскіт). Олеся.. легко вдарила Балабуху по плечі: — Та покинь-бо оту люльку та говори зі мною (І. Нечуй-Левицький); Хорунжий люто замахнувся нагаєм на курінного Хліба,.. але Хліб так ударив ланцюгом Хорунжого, що той тільки несамовито зойкнув і упав мертвим (О. Довженко); Думала, що (чоловік) бахне сокирою і воліла, щоби вперед сама загинула (В. Стефаник); Велика дошка впала зверху так близько, що ледве не бабахнула мене по голові (Л. Смілянський); — Ох! ох! ох! — стогнав голова. — Це він! це сатана! як бухнув мене в спину, то в мене з очей так і посипались іскри (І. Нечуй-Левицький); Твердий кулак стукнув Хому просто по зубах і той заїкнувся на півслові (У. Самчук); Двоє малюків теж завелися, мов півники: — Не бризкайся, бо так і дзизну! — Ану дзизни! (О. Гончар); Свиснув нагай по обличчі старого Івана, і зачервоніла кривава рана (Мирослав Ірчан); Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (О. Ільченко); Випроставши руки, він сунув кулаком у щелепи старшину (С. Васильченко); Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський); Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (І. Котляревський); — От я тобі кулаком під дихало змажу, щоб ти не патякав своїм дурним язиком, — насварився хтось із гурту (Григорій Тютюнник); (Тарас:) Як припечатаю, так і спухнеш (І. Микитенко); Звичайно, потурати не слід, — було б таки заїхати по мармизі (А. Головко); — Признаюсь, я з великим би задоволенням зараз з'їздив би вам по пиці (С. Добровольський); Панич якось його чи вскубнув чи вщипнув. А той як виважить руку, як удере його з усього маху по пиці (Панас Мирний); Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові (Словник Б. Грінченка); Гринь Воробець хопив за тріпачку, вальнув раз Якима по спині (В. Козаченко); — Отворіт, на милість Бога, отворіт! — закричала стара і з цілим розмахом грянула собою о двері колиби (І. Франко); Та в тій хвилі Осел як не замахне ногою, як не фрасне Вовка копитом у зуби (І. Франко); — Та трахни його, Артеме, щоб знав, як! (А. Головко); Григорій з розгону вгатив його кулаком в обличчя (М. Стельмах); Зірвав (благочинний) з гвіздка кадильницю і, розмахнувши нею до свисту, влупив отця Олександра по голові (І. Микитенко); — Якби таким (києм) хоч один раз ушкварити твого дурного батька, так він би і з місця не піднявся (Г. Квітка-Основ'яненко); Тут лейтенант як вшпарить по гітлерівцях з одного боку, ну, а я з другого (М. Стельмах); Далі огрів (дядько) мене зо всії руки по плечах (Марко Вовчок); — Він як схопиться та як вріже мене у вухо, так, вірите, я аж заточився (Л. Первомайський); — Баран як розженеться, як вчистить у лоб! Вовк — беркиць у яр... (казка); — А може, то такий прийом новий, — Візьмуть і книжкою.. Добряче довбонуть по голові? (В. Еллан); Та як виважить долоню, та як морсне по виду мене (А. Тесленко); Як тільки котрий (наймит) оце розігне спину, то Юруш зараз його лусне нагайкою по спині (І. Нечуй-Левицький); В одну мить, двигнувши ногою одного солдата, вдарив (чоловік) другого навідліг кулаком і кинувся тікати (І. Микитенко); Мов коліном хто у груди двигонув (Г. Хоткевич); Юрко.. лигнув Вітьку ногою і все ж таки заліз у бричку першим (О. Сизоненко); (Настя:) Мартине, відчепись! Бо єй-богу, качалкою по спині потягну (І. Карпенко-Карий); Батько.., не знайшовши різки, Дрючком Хведька разів із шість оперезав! (П. Гулак-Артемовський); — Ніхто не зачепить тебе, ніхто нагайкою не полосне по спині (М. Стельмах); Прибіг Хома.. і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Як я врепіжив його батогом, то він аж скрутився (Словник Б. Грінченка). — Пор. 2.би́ти, 1.штовхну́ти.

свиснути—дсл. док. виду що зробити хм.Дприслвникова формаem свиснувшисвистнутьДеепричастная формаem свистнув...Большой украинско-русский словарь
свиснути—ну неш док.i неперех. Однокр. до свистати свистти . неперех. Свистом пдгнати тварину коня вола т. н. перех. i неперех. розм. Сильно з розмаху ударити хльоснути. непер...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
свиснути—свиснути . вкрасти м ср ст райфнути. вдарити м ср ст вгатити свиснути в вухо вухо свиснути в морду морда...Лексикон львівський
свиснути—свиснути дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
свиснути—свиснутину неиsupш нак.em ниеsup снт...Орфоепічний словник української мови
свиснути—свиснутие ну неиш нак. ние снт....Орфоэпический словарь украинского языка
свиснути—Свиснути сну снеш свисни нть...Правописний словник Голоскевича
свиснути—обмереть умереть свиснути од жалости умереть от печали...Сербско-русский словарь
свиснути—див.em красти...Словник синонімів Вусика
сви́снути—СВИСНУТИ ну неш док. . неперех. Однокр. до свистати свистти . Шурка Понедлок раптом заклав два пальц до рота пронизливо свиснув Смолич Свтанок. [Бухта подивився на мо...Словник української мови в 11 томах
свиснути—СВИСНУТИ ну неш док. Однокр. до свистатиstrong свисттиstrong .Шурка Понедлок раптом заклав два пальц до рота пронизливо свиснув Ю. Смолич Тльки свисну миттю кнь прилин...Словник української мови у 20 томах
свиснути—ну неш док. неперех. Однокр. до свистати свистти . неперех.Свистом пдгнати тварину коня вола т. н. перех. em неперех. розм. Сильно з розмаху ударити хльоснути. непе...Толковый словарь украинского языка
свиснути—to whistle to give a whistle театр.em to hiss to catcall to whiz to swish про паровий свистокem to hoot про птахвem to pipe про снарядem to hurtle про кулю втерem to sing...Українсько-англійський словник
свиснути—em свистати...Українсько-китайський словник
свиснути—Istrong [swysnuty] [swysnuty]gwizdn wisn...Українсько-польський словник
свиснути—ну неш wisn gwizdn...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
свиснути—сов. от свистати...Українсько-російський словник
свиснути—як коли доки поки т. н. рак свисне рон. . Уживаться як категоричне заперечення змсту зазначеного виразу нколи. Це тод буде як рак свисне Укр. присл. Денис Коли ж настане...Фразеологічний словник української мови