СВАРИТИСЯ

ЛА́ЯТИ(різкими словами висловлювати осуд, докори),СВАРИ́ТИ,ЛА́ЯТИСЯ,СВАРИ́ТИСЯ,КАРТА́ТИ,ГА́НИТИ,ГРОМИ́ТИ,РОЗНО́СИТИпідсил.,КЛЯ́СТИ́розм.,ВІДЧИ́ТУВАТИрозм.,ЧИ́СТИТИрозм.,ГРІ́ТИрозм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ГРИ́ЗТИрозм.,НАБИРА́ТИрозм.,ПЕКТИ́розм.,ЧЕСА́ТИрозм.,ПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЦЮВА́ТИрозм.,РОЗДРАКО́НЮВАТИрозм.,КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,КОСТИ́ТИфам. рідко,ЧЕСТИ́ТИзаст.,ЛОТО́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИдіал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,БЕ́ШТАТИдіал.,БА́НИТИдіал.,БАНІТУВА́ТИдіал.;ГРИ́МАТИ(голосно);КОРЕНИ́ТИ,КРОПИ́ТИжарт. (дошкульно). — Док.:ви́лаяти,пола́яти,нала́яти,обла́ятирідкови́сварити,посвари́ти,насвари́тирозм.ви́лаятися,нала́ятися,насвари́тисярозм.зга́нити,ви́ганити,рознести́,відчита́ти,пошпе́тити,ви́шпетити,набра́ти,роздрако́нити,ви́бештуватидіал.ви́банітувати,нагри́мати. Старий.. почав бурчати і лаяти сина за неповороткість (З. Тулуб); Безконечне гасання по відділках, де вона когось сваритиме, когось миритиме — таке її життя (О. Гончар); Як не сварилася, не лаялась, не билася Оришка, а не зробила з дочки працьовитої кріпачки (Панас Мирний); Заболотний гостро картав себе за короткозорість (С. Журахович); Він ганив і зло висміював своїх товаришів-художників (В. Козаченко); Товариш Мрачний цілими днями громив "апаратчиків" і запевняв Івана Івановича, що "це їм так не пройде" (М. Хвильовий); Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (В. Кучер); Вони кричать: за нами право, вони кленуть: ти (Цезар) бунтівник (переклад М. Зерова); Бабуся стояла на порозі, підперезана хусткою, і, розмахуючи віником, відчитувала дітей (Є. Кравченко); Жінка його чистила на всі заставки, а він мовчав (П. Колесник); Степка.. чула крикливі Настині слова, чула, що та когось шпетить, висварює (Ю. Бедзик); — Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях (Леся Українка); — Чи ти забув, як тебе на буряках при всьому мирі набирали та кляли (І. Кучер); Баронеса.. привселюдно пекла мене за якийсь нікчемний спирт (Леся Українка); Стара Пястова чесала Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде); — Он як він її перчить. Молодець! (А. Шиян); Вербовий виступив. Щось похвалив, щось полаяв .. а найдужче "роздраконив" інтимну лірику за вплив акмеїстів (І. Муратов); — Правильно Крили в районі, що в мене бувають непоєні коні! .. (С. Олійник); Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить (І. Котляревський); — Уже як тільки не костила, чого тільки не накликала на його голову! (А. Головко); — То се ти його так честиш? За віщо так? (Панас Мирний); Відколи найстарша його донька Анничка вкалічіла, відтоді Параска дуже лоточить його (М. Черемшина); Всяка шельма псякує (Словник Б. Грінченка); О. Антоній.. став Гриця, як то кажуть, псячити. — Ти сякий-такий, маєш мені присягнути від горівки, розумієш? (Лесь Мартович); Не вважає архирей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (С. Руданський); Вибештував, буде з його (М. Номис); Без угаву банив чоловік свою жінку (Я. Баш); Механізатори.. сваряться з виконробом, банітують механіка (О. Гончар); — І де ти, Ганко, волочишся стілький час? — гримала пані Кирницька (І. Франко); Хоч як було старий Макуха його лає і коренить, то він усе мовчить та знай-таки робить своє діло (Г. Квітка-Основ'яненко); — Це ти тут свекор над усіма, — почала вона кропити Макара (С. Васильченко). — Пор.докоря́ти.

ЛА́ЯТИ(обзивати кого-небудь образливими словами),ЛА́ЯТИСЯ,ОБЗИВА́ТИ,СВАРИ́ТИ,СВАРИ́ТИСЯ,ПРОКЛИНА́ТИ,ПАПЛЮ́ЖИТИ,КЛЯ́СТИ́розм.,НАБИРА́ТИрозм.,УЗИВА́ТИ(ВЗИВА́ТИ)розм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ХРЕСТИ́ТИрозм.,ВИ́СПОВІДАТИ,ШЕРСТИ́ТИрозм.,ОЗИВА́ТИрідше,ПОЧИ́ТУВАТИрозм. рідко,ПОЧИТА́ТИрозм. рідко,КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,ФУ́КАТИдіал.,ФУ́КАТИСЯдіал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИдіал.,ЦАБА́НИ́ТИдіал.;ЛИХОСЛО́ВИТИ(перев. соромітними словами);БАТЬКУВА́ТИрозм.,БАТЬКУВА́ТИСЯрозм. (образливо згадуючи батька);МАТЮКА́ТИрозм.,МАТЮКА́ТИСЯрозм.,МАТІРКУВА́ТИрозм. (вживаючи матюки);ЧОРТИХА́ТИСЯрозм.,ЧЕРКА́ТИрозм.,ЧЕРКА́ТИСЯрозм. рідше (згадуючи чорта). — Док.:ви́лаяти,нала́яти,обла́ятирідкови́лаятися,нала́ятися,обізва́ти,проклясти́,набра́ти,узва́ти,пошпе́тити,ви́батькувати,ви́батькуватися,озва́ти. Данилко знаходив батька й вів додому, дорогою він лаяв його всіма словами, які чув од мами (Ю. Яновський); Навіть Брага Левко Іванович, який рідко лається, зараз не дуже добирає слова (О. Гончар); Олекса .. обзиває брата усякими словами (М. Стельмах); Дуже то немилий випадок, як тебе при людях сварять і плюгавлять (Лесь Мартович); Коня не бий, слуги не проклинай, жінки не дражни, коли хочеш, щоб статкували (прислів'я); Жінка до мене: — Ти сякий, ти такий, ти затеряв ґрунт, ти лайдаку, ти пияку, ну паплюжить (Лесь Мартович); Крик, гармидер і шум. Польові цабанять, В батька-матір кленуть, стадо хочуть загнать (І. Франко); Хіба не вони зневажають ваше добре ім'я, узиваючи Вас хамами та рабами неключими? (П. Куліш); Він, голову піднявши вгору, Кричав, опарений мов пес. Олімпських шпетив на всю губу (І. Котляревський); Заніздра.. хрестив Гудзя не зовсім приємними епітетами (С. Добровольський); (Явтух:) Та й чого ти мене раком озиваєш? (О. Корнійчук); Шарківна почитує (молодицю) і в батька, і в матір, і в рід увесь, аж луна ходить над базаром (С. Васильченко); (Марія Михайлівна:) У нас в полку був один такий партизан, то бувало цілий день лається. ..В окопі чи в засідці сидить і то не втерпить — висуне голову і криє білих (І. Кочерга); По-соромітському не кобенить (Добрість), не виє, Під лавкою в шинку, мов цуцик, не засне (П. Гулак-Артемовський); (Агафія:) Батько гнівався, фукав, ну, але нарешті не боронив, — каже: най буде професором (І. Франко); — Судія такий добродушний, говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався, не бив мене так, як шандар (І. Франко); Вона так псячить чоловіка (Словник Б. Грінченка); І чого їм від нього треба? Не курить, не п'є, не лихословить (Л. Дмитерко); Він.. дав волю серцю, став батькувати, лаятись.. (Панас Мирний); — Вночі в вагоні ти, Грицьку, інакше говорив. Чи забув, як батькувався сам від обурення? (А. Головко); А пан скажений. ..Ну вже ж і матюкав, сукин син! (Остап Вишня); Хтось матюкався нам услід, ховаючися за тинами... (В. Сосюра); Лаялись (у тюр-мі) страшенно: ... тут кляли й матіркували у все, в що хочете (М. Коцюбинський); Він нервувався й чортихався так, що аж кінь під ним танцював (Д. Бузько); (Стась:) Чорт би забрав усіх Кармелюків на світі! (Пані:) Я ж тебе прошу, як доброго: ..не черкай хоч сьогодні! (С. Васильченко); — Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті, — благальним тоном промовила мати (О. Гончар).

ПОГРО́ЖУВАТИкому (попереджати з погрозою про покарання),ГРОЗИ́ТИ,ГРОЗИ́ТИСЯ,ЗАГРО́ЖУВАТИ,ПРИГРОЖУВАТИ,СТРАХА́ТИкого,НАХВАЛЯ́ТИСЯна кого і без додатка, розм.,ХВАЛИ́ТИСЯбез додатка, розм.,ВИХВАЛЯ́ТИСЯперев. без додатка, розм.,СВАРИ́ТИСЯрозм.,НАГРО́ЖУВАТИСЯдіал.,ВІДХВА́ЛЮВАТИСЯдіал. — Док.:погрози́ти,загрози́ти,пригрози́ти,настраха́ти,насвари́тися,нагрозитися,відхвали́тися. Непийвода більше за всіх лютував і погрожував послати на шибеницю всю варту, котра дала змогу єзуїтові отруїтися (Н. Рибак); Жінка грозить чоловікові, той ворогує на жінку (переклад М. Зерова); Мене вкинули у возок і одвезли два десятники додому і священикові.. грозилися, що зачинять мене десь у дорозі або де й гірше... (Марко Вовчок); Староста вмовляв Михайла Барабаша, загрожував йому, підкупав його родичів, навіть родину... (Л. Смілянський); Коли незнайома пригрозила, що виб'є вікна, тітка Клавда відразу принишкла (Ірина Вільде); Урущак страхав притягти Мусія Завірюху до одвіту за наклеп (К. Гордієнко); Мав (Олійниченко) звичай завсігди нахвалятися: — Стривайте ви! Уберемо ми вас у шори, мужлани! (Б. Грінченко); Прийшлося таки оддати (гроші), бо чоловік хвалився, що й скриню рознесе й Хіврю уб'є, як не дасть (Грицько Григоренко); — Вони вихваляються порізати всю старшину (З. Тулуб); Свариться, що вона усім скаже, що її вбила мати, ніхто другий, як мати (Панас Мирний); Єгомость нагрозився, що запроторить її в пащу до Люципера (переклад М. Лукаша); Цей не дав йому яблука та ще, як той став відхвалюватись, злаяв катом (А. Свидницький).

ПОСВАРИ́ТИСЯ(вступити в сварку, в суперечку з кимсь),РОЗСВАРИ́ТИСЯрозм.,ПОСЕ́РДИТИСЯрозм.,ПОГНІ́ВАТИСЯрозм.,ПОГРИ́МАТИСЯрозм.,ПОГРИ́ЗТИСЯрозм.,ПОЇ́СТИСЯрозм.,ПОГИ́РКАТИСЯрозм.,ПОЛА́ЯТИСЯрозм.,ОБЛА́ЯТИСЯрозм. рідше,ПОРІЗНИ́ТИСЯдіал.;РОЗБРАТА́ТИСЯрозм. (про близьких друзів). — Чого засмутився, Юрку? З батьком посварилися? (М. Томчаній); Скинула (кобила) лоша, і Турії розсварилися — Мирон з Ганкою, діти між собою (Б. Харчук); Розділивши батьківське добро, обидві сестри посердились (І. Нечуй-Левицький); — Не розумію, пані, вашої невірності — скажіть хоч тепер, чи не любите, чи погнівалися із своїм гарним Юстином? (Уляна Кравченко); Отак було Юрко з Іваном Федоровичем при зустрічі обов'язково погримаються... (Остап Вишня); (Максим:) Ви вже, Прісю, одсердились? (Пріся:) Та що з вами зробиш — не хотілось погризтись наостанку (С. Васильченко); — Вибачте, що ми сьогодні з вами трохи погиркались... (О. Досвітній); — Тато вчора прибігли із сінокосу сердиті, люті, із вашими полаялися, чи що (Григорій Тютюнник); Він облаявся зо всіма (Словник Б. Грінченка); Як яблучка розкотилися, То так же ми порізнилися (пісня); — Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд (А. Крушельницький). — Пор. 1.свари́тися.

СВАРИ́ТИСЯбез додатка, з ким (дорікати один одному, звинувачувати один одного в чомусь тощо),ПЕРЕСВА́РЮВАТИСЯ,КОЛОТИ́ТИСЯ,ГРИ́ЗТИСЯрозм.,ГАРИ́КАТИСЯрозм.,ГИ́РКАТИСЯрозм.,ГА́РКАТИСЯрозм.,ЗМАГА́ТИСЯрозм. рідше,ВАДИТИСЯдіал.,ВАГУВА́ТИСЯдіал.,ФУ́КАТИСЯдіал.;ПІКІ́РУВАТИСЯ(обмінюватися гострими словами);СКАНДА́ЛИТИ(вчиняти особливо гостру, галасливу сварку, що набуває розголосу);ЛА́ЯТИСЯ,ПАПЛЮ́ЖИТИСЯрозм. (ображати один одного лайливими словами);ЗАДИРА́ТИСЯз ким,ЗАЇДА́ТИСЯз ким (починати сварку);БАТЬКУВА́ТИСЯ(особливо грубо). Чи то раз бува, що чоловік із жінкою сваряться? (Леся Українка); (Мусій:) Як маємо гризтись та свариться, Давайте будемо краще мириться (М. Кропивницький); Гризеться (Лукія Назарівна) з директором, ніколи, здається, між ними миру нема (О. Гончар); Старий знову чогось не помирився із сином і навіть у Святвечір знайшов час гарикатись (М. Стельмах); Діти щебечуть під вікном, не гиркаються (В. Кучер); (Рябина:) Оба вони (писар і корчмар).. потаємно гаркаються (І. Франко); Соломія.. реготалась, неначе вона й не змагалась і не лаялась з Романом того-таки дня (І. Нечуй-Левицький); Не зжиться двом добрим молодцям: Із-за мене все вадяться вони (І. Франко); Він кислоокої Хвеськи, що батько йому велить любити й брати за себе, не хоче і вони щодня вагуються (Ганна Барвінок); Судія.. говорив зо мною по-людськи, не кричав, не фукався (І. Франко); Мсьє і мадам Енно, пікіруючися гострими слівцями з приводу щойно пережитих пригод, стояли поруч на носі катера (Ю. Смолич); — А батько, мати дома? — Дома. — Що ж вони роблять? — Лаються (Панас Мирний); Ледаркуватий, добродушний.. Піхтір не любив задиратись з хлопцями (С. Васильченко); Віктор рішуче приступив до Тимка: — Чого ти заїдаєшся? (Ю. Збанацький). — Пор. 1.посвари́тися.

сваритися—сварюся сваришся недок.i Вступати в сварку з кимнебудь сперечатися один з одним. на кого без додаткаi. Висловлювати сво невдоволення осуд нод образливо лаяти. на когоi ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сваритися—ссориться браниться ругать....Краткий церковнославянский словарь
сваритися—сваритися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
сваритися—сваритисяса аuриеsupса аuриеsupца аuраца нак.em риuса р...Орфоепічний словник української мови
сваритися—сваритиеса руса ариеса ариеца араца нак. риса рца....Орфоэпический словарь украинского языка
сварити(ся)—Сваритися рюся сваришся риться ряться...Правописний словник Голоскевича
сваритися—Дай Боже вам посваритись а нам подивитись.Глум з сварливих людей.Кусаються як оснн мухи.Значння що й попередн.Сварине розум бийнема ще кого.Про малу дитину.Свармся дду за...Приповідки або українсько-народня філософія
сваритися—див.em грозити лаяти...Словник синонімів Вусика
сваритися—гризтися сперечатися задатися не мирити гиркатися гарикатися конфлктувати на кого лаяти кого пальцем насварюватися погрожувати дк. ПОСВАРИТИСЯ чогось не подлити о. розбит...Словник синонімів Караванського
сваритися—грубо звинувачувати один одного в чомусь гризтися надовго задатися часто пересварюватися з лайкою паплюжити лаятися....Словник синонімів Полюги
свари́тися—СВАРИТИСЯ сварюся сваришся недок. . Вступати в сварку з кимнебудь сперечатися один з одним. Вони почали сваритись. В серц у Гната накипала ненависть до нелюбо жнки нехть ...Словник української мови в 11 томах
сваритися—СВАРИТИСЯ сварюся сваришся недок. Вступати в сварку з кимнебудь сперечатися один з одним.Вони почали сваритись. В серц у Гната накипала ненависть до нелюбо жнки нехть до ...Словник української мови у 20 томах
сваритися—сварюся сваришся недок. Вступати в сварку з кимнебудь сперечатися один з одним. на кого без додаткаem. Висловлювати сво невдоволення осуд нод образливо лаяти. на кого...Толковый словарь украинского языка
сваритися—barrot be at quarrel quarrel...Украинско-английский юридический словарь
сваритися—To quarrel to bicker to squabble to have words withem розм.em to be at loggerheads withвони завжди сваряться they are always abusing each other...Українсько-англійський словник
сваритися—лаяцца сварка сварыцца спрэчка...Українсько-білоруський словник II
сваритися—Лаяцца...Українсько-білоруський словник II
сваритися—лаяццасваркасварыццаспрэчка...Українсько-білоруський словник
сваритися—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
сваритися—Skndes...Українсько-датський словник
сваритися—...Українсько-китайський словник
сваритися—Krangle...Українсько-норвезький словник
сваритися—[swarytysja]kci si...Українсько-польський словник
сваритися—рюся ришся kci si sprzecza si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
сваритися—пререкаться ссориться браниться ругаться вздорить перебраниваться перекоряться сваритися на кого бранить [ругать и т.д.] кого делать угрожающий жест рукой и перен. пред...Українсько-російський словник
сваритися—Brka...Українсько-шведський словник