ОПУСКАТИСЯ

ЗАНУ́РЮВАТИСЯ(опускатися у воду чи в іншу рідину),ПОРИНА́ТИ,ЗАРИНА́ТИ,ПІРНА́ТИ,ВПІРНА́ТИ(УПІРНА́ТИ),ОПУСКА́ТИСЯ. — Док.:зану́ритися,пори́ну́ти,зарину́ти,пірну́ти,впірну́ти(упірну́ти),опусти́тися. Судно то занурювалось у воду, то високо злітало вгору на спині кита (М. Трублаїні); Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І. Нехода); Кінські ноги чвакали (у багні), ніби заринали в розведену смолу, і чимдалі їх хода ставала важча (О. Досвітній); З води то виринала, то знов пірнала величезна риба (М. Трублаїні); Намагаючись зникнути з очей погоні,.. Сахно неглибоко пірнала й відпливала під водою убік (Ю. Смолич); Сурмач падає за борт, в море. Упірнає глибоко в воду від високого падіння (Ю. Яновський). — Пор. 1.пірну́ти.

ЗВИСА́ТИ(про предмети — висіти, тримаючись на чому-небудь одним чи кількома кінцями),ВИ́СНУТИ,ПОВИСА́ТИ,ЗВІ́ШУВАТИСЯ,СПУСКА́ТИСЯ,ОПУСКА́ТИСЯ,СПАДА́ТИ,ОПАДА́ТИ,ПА́ДАТИ(про одяг, волосся, гілки і т. ін.);ВІДВИСА́ТИ(відхилившись від чогось). — Док.:зви́снути,пови́снути,зві́ситися,спусти́тися,опусти́тися,спа́сти,опа́сти,відви́снути. Юрко дуже зручно прилаштував собі електричну лампочку — вона звисала низько над столом (О. Донченко); Виснуть тяжко за тини антонівки (К. Герасименко); Тонкі кінчики винограду були жовто-зелені й звішувались з сірих скель (І. Нечуй-Левицький); Посередині юрти спускалися зверху шнури й китиці, призначення яких важко було одразу відгадати (З. Тулуб); Лазар побачив низеньку людину, наче не злу, на якій все — вуси, волосся, старий мундир — звисало і опадало (М. Коцюбинський); Тонке полотно хвилями лежало на її колінах, спускалось долу, падало на поміст (І. Нечуй-Левицький); Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Н. Кобринська). — Пор. 1.ви́сі́ти.

ЛЯГА́ТИ(про людей та деяких тварин — приймати горизонтальне положення),ПА́ДАТИ,ПРИПАДА́ТИ,ОПУСКА́ТИСЯ,ЗЛЯГА́ТИрозм.,КЛА́СТИСЯрозм.,ОБЛЯГА́ТИСЯрозм. рідше;РОЗЛЯГА́ТИСЯ,РОЗВА́ЛЮВАТИСЯрозм. (лягати вільно, невимушено, розкинувшись);ЗАЛЯГА́ТИ(лягати надовго);РОЗПЛА́СТУВАТИСЯ,РОЗПЛА́ТУВАТИСЯрідше (лягати пластом);ПРОСТЯГА́ТИСЯ,ПРОТЯГА́ТИСЯ,ПРОТЯ́ГУВАТИСЯ,РОЗТЯГА́ТИСЯ,РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ(витягнувшись на весь зріст). — Док.:лягти́,припа́сти,опусти́тися,злягти́,покла́стися,положи́тися,облягти́ся,розлягти́ся,розвали́тися,залягти́,розпласта́тися,розплата́тися,простягти́ся,простягну́тися,протягти́ся,протягну́тися,розтягти́ся,розтягну́тися,улаштува́тися(влаштува́тися). Яків лягає на ліжко (М. Стельмах); Довгим, вузьким коридором він іде під охороною до своєї камери і падає на полотняні нари (М. Стельмах); Раз у раз спиняючись, перечікуючи і припадаючи до землі, проповзла вона метрів із п'ятнадцять (Ю. Смолич); Але Василина вже безвільно, без жодного крику опускалася на сніг (М. Стельмах); Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому — та й зляже (Панас Мирний); Сьогодні вона наготовилася оце кластися вдруге, щоб поспати перед вечірнім чаєм (А. Кримський); Лазар замовк, поклався на ліжко, заплющив очі і став чекати (М. Коцюбинський); Хочуть (діти) його відпровадити додому, а він не хоче: положився на лавці, просить, що вже не буде ні стогнати, ні йойкати (С. Ковалів); Колгосп не хотів спати увечері, долаючи стару сільську традицію облягатися із заходом сонця (Б. Харчук); Кіно.. літом крутили прямо надворі, в садку. Глядачі розлягалися прямісінько на траві (Григорій Тютюнник); Досить-таки атлетичного складу хлопчина не тільки не злякався суворого голосу, а більше того — демонстративно розвалився на ліжку (Ю. Збанацький); Батько, пообідавши, заліг спати (Ю. Смолич); Він безсило, як підстрелений птах, розпластується на килимі (Д. Ткач); Прискочив (Василь) до Йвася, що розплатавшись на траві проти сонця, спав, як убитий (Панас Мирний); Потомлені бійці з насолодою простяглися на теплій землі (П. Панч); Хлопчик розтягся на сухому торішньому листі, стомлений (О. Іваненко); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою, як кому вигідніш — хто в холодку на призьбі, хто на сонці, спину гріючи, на спориші розтягнеться (А. Головко).

ЛЯГА́ТИ(про світло, тінь, сніг і т. ін. — розповсюджуючись по якій-небудь поверхні, покривати її собою),ПА́ДАТИ,УСТЕЛЯ́ТИСЯ(ВСТЕЛЯ́ТИСЯ),УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ(ВСТЕ́ЛЮВАТИСЯ),ПРОСТЯГА́ТИСЯ,ВІДКИДА́ТИСЯрозм.;СІДА́ТИ,ОСІДА́ТИ(про росу, туман, пил і т. ін.);ОПУСКА́ТИСЯ(про темряву й т. ін. — охоплювати, окутувати собою що-небудь);ПРИПАДА́ТИ,ПОЛЯГА́ТИ,РОЗПЛА́СТУВАТИСЯ,РОЗПЛА́ТУВАТИСЯрідше (про дим і т. ін. — стелитися низько над землею). — Док.:лягти́,устели́тися(встели́тися),простягти́ся,простягну́тися,відки́нутися,сі́сти,осі́сти,опусти́тися,припа́сти,полягти́,розпласта́тися,розплата́тися. Яскраве сонячне проміння лягає на підлогу (І. Кочерга); Сині тіні лягають на землю (Н. Рибак); Він (сніг) лягав товстим шаром на покрівлі будинків (П. Загребельний); Бігає (художник) по кімнаті, ..все обмірковує, куди найбільше падає світло (О. Донченко); Земна тінь від осокорів падала на сорочки, .. на понурі обличчя (Григорій Тютюнник); — Коли вже на цвіт падає погожа роса, я до схід сонця буджу бджолу на роботу (М. Стельмах); Шлях устелявся шаром тонкого пороху (І. Ле); Світло місяця лилося вікном, устелюючись срібними, матовими пасмами на помості (О. Кобилянська); Вже довге проміння вечора простяглося по кімнаті (Ю. Яновський); Холодні роси сідають йому на постоли (М. Коцюбинський); Сніг сідав йому на волосся (І. Микитенко); На землю осідав важкий, густий туман (О. Десняк); Вечір опускався за вікнами кабінету (В. Собко); Дим з папіроси вився і припадав до землі (Ю. Яновський); По Чернечій балці густий туман поліг (І. Ле); Важкий дим чорним крилом розпластався над заставою (Ю. Збанацький); На долинці.. піднімався на лапи туман і ..м'яко розплатувався над землею (М. Стельмах). — Пор. 1.стели́тися.

НАЛЯГА́ТИна що (про темряву, мряку, туман і т. ін. — охоплювати, окутувати собою що-небудь),НАВИСА́ТИнад чим,ОПУСКА́ТИСЯна що і над чим,СПАДА́ТИ,СПУСКА́ТИСЯна що і над чим. — Док.:налягти́,нави́снути,опусти́тися,спа́сти,спусти́тися. Тиша налягла на весь світ, м'яка і тепла (В. Собко); Ніч нависала над мертвим степом (С. Голованівський); Згори на верхоліття лісу спускався сизий присмерк (М. Стельмах); І тільки як спали на землю вечірні сутінки, — прининився бій (П. Кочура); Темний морок спустився на землю (Панас Мирний). — Пор. 1.насува́тися.

ОБВИСА́ТИ(відтягуючись, втрачаючи пружність, відвисати — про частини тіла, шкіру, взагалі про тіло),ЗВИСА́ТИ,ОПУСКА́ТИСЯ,ОСІДА́ТИ. — Док.:обви́снути,зви́снути,опусти́тися,осі́сти,осу́нутися. Обличчя його було жовте й виснажене, під очима обвисали набряклі мішки (В. Кучер); Шкіра на його брезклому обличчі обвисла (Є. Гуцало); На комір сірого кітеля звисає підборіддя (А. Хижняк); Коло мене стояв якийсь чорний панок.., ще недавно, видимо, гладкий. Жовті мішки під очима і на щоках звисали (М. Коцюбинський); Як поблід і схуд хлопець, та й круті плечі його наче осіли (М. Стельмах); Колись широкі плечі тепер якось повисли й осунулися (Д. Мордовець).

ОСІДА́ТИна кого-що, на кому-чому і без додатка (про сніг, пил і т. ін. — лягати на поверхню чого-небудь),СІДА́ТИ,ОПАДА́ТИ,ОПУСКА́ТИСЯ,СПАДА́ТИ,НАСІДА́ТИ,УЛЯГА́ТИСЯ(ВЛЯГА́ТИСЯ),ВИПАДА́ТИ(про росу). — Док.:осі́сти,сі́сти,опа́сти,опусти́тися,спа́сти,насі́сти,улягти́ся(влягти́ся),ви́пасти. Посідали, слухаємо: справді, тупотять коні; підковані, багато. А не видно було нічого — стемніло, та й мряка стала осідати (М. Грушевський); Сніг сідав йому на волосся (І. Микитенко); На обрії сніжок, мов килим, опада (А. Малишко); Ось на цей зруб пелюстками ромашки опускається метелиця (М. Стельмах); На майдані пил спадає, Замовкає річ... Вечір. Ніч (П. Тичина); Курява дороги насіла на них (жінок) густою верствою (І. Франко); Курява на вулицях вляглась (І. Нечуй-Левицький); Повітря було наскрізь сухе, не випадала навіть роса (О. Гончар).

ОПОВИВА́ТИ(про світло, темряву тощо — поширюючись, заповнювати собою навколишній простір),ОГОРТА́ТИ(ОБГОРТА́ТИ),ОБКУ́ТУВАТИ(ОКУ́ТУВАТИ),ОБІЙМА́ТИ(ОБНІМА́ТИ),ПОКРИВА́ТИ,ВКРИВА́ТИ(УКРИВА́ТИ),ПОВИВА́ТИ,ОБЛИВА́ТИ,ОХО́ПЛЮВАТИ(ОБХО́ПЛЮВАТИ),ОБЛЯГА́ТИ,ОКРИВА́ТИ,ВГОРТА́ТИ(УГОРТА́ТИ)рідше,СПОВИВА́ТИрідше;ОПУСКА́ТИСЯна що (окутувати собою що-небудь). — Док.:опови́ти,огорну́ти(обгорну́ти),обку́тати(оку́тати),обійня́ти(обня́ти),покри́ти,вкри́ти(укри́ти),пови́ти,обли́ти,обілля́ти,охопи́ти(обхопи́ти),облягти́,окри́ти,вгорну́ти(угорну́ти),спови́ти,опусти́тися. Вечір захопив її на скрині, темрява оповила хату (М. Коцюбинський); Запашний український вечір ласкаво огорта натомлену землю (М. Старицький); Важкий присмерк лягав на землю, обгортав хати, тини, дерева (Л. Первомайський); Темрява обкутала все (О. Досвітній); Вечірні сутінки окутували ліс (А. Шиян); Вже й ніч землю обіймає (Марко Вовчок); Блідо-рожеве світло потиху лилося з ліхтаря, покриваючи всю кімнатку якоюсь таємною напівтемрявою (Г. Хоткевич); Місяць крався по небу і своїм срібним світом, мов серпанком, укривав долину (Панас Мирний); З-за густого жита пишно викотилось сонце і облило зелені ниви червоним огнем (І. Нечуй-Левицький); На заході півнеба охопили нерухомі заграви (О. Гончар); Темнота обхопила його при вході (І. Франко); Хоч ніч облягає, та в пітьмі глибокій Вже грають-палають досвітні вогні (В. Еллан); Темна.. ніч окрила землю (І. Франко); Присмерки уже вгортали землю (М. Рильський); Сизий присмерк сповиває сусідні верхи (В. Бабляк); Сірий похмурий вечір опускався на землю (М. Стельмах). — Пор. 2.напо́внити.

ОПУСКА́ТИСЯ(переміщуватися нижче, донизу),ЗНИ́ЖУВАТИСЯ,ЗНИЖА́ТИСЯ,СПУСКА́ТИСЯ,ОСУВА́ТИСЯ,ОПАДА́ТИ,ОСІДА́ТИ,ПА́ДАТИ,ПРИПАДА́ТИ,ХЛЯ́НУТИрозм.,ХЛЯ́ТИрозм., рідко;ПОНИКА́ТИ(перев. про голову);ПРОВА́ЛЮВАТИСЯ,ПІРНА́ТИ(про судно, літак і т. ін., що рухається — переміщатися різко вниз);ПЛАНЕРУВА́ТИ(про планери, літаки, птахів — переміщатися вниз повільно, плавно). — Док.:опусти́тися,зни́зитися,спусти́тися,осу́нутися,опа́сти,осі́сти,упа́сти(впа́сти),припа́сти,пони́кнути,провали́тися,пірну́ти,спланерува́ти. Я бачу, як камінець опускається щораз нижче й нижче в глибінь моря (Ю. Яновський); Описавши велике коло над морем, чайка почала повільно знижуватись (Ю. Збанацький); Хмари спускались над горами все нижче та нижче (І. Нечуй-Левицький); Дем'ян осувається грудьми вниз (Ю. Смолич); Котовський заходив у море по коліна в найдужчий.. шторм — і хвилі опадали (Ю. Смолич); Ось сонце ще більше осіло (Панас Мирний); Руки падають, і він мовчить, безсилий (М. Рильський); Маковейчик припадає майже до землі (О. Гончар); А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий (Словник Б. Грінченка); Коли часом у важкій задумі моя поникне голова, легенький стук у вікно чи в двері потоки мрій перерива (І. Франко); Виринав (баркас).., щоб знову провалитися потім у водяну пучину (А. Шиян); Літак.. круто пірнув до землі (І. Ле); Поранений (чирок) спланерував в очерет (Ю. Мушкетик).

ОПУСТИ́ТИСЯ(втратити колишню працездатність, енергію, охайність, моральні якості тощо),УПА́СТИ(ВПА́СТИ),СКОТИ́ТИСЯ,ПРОПА́СТИ,ПОХНЮПИТИСЯрозм. — Недок.:опуска́тися,па́дати,ско́чуватися,пропада́ти,хля́нути,хля́ти. Філька опускався і все частіш випивав у товаристві вигнанців з комуни (О. Кундзич); Ти вступиш у хор панегіристів? В тую зграю запроданців, злочинців проти хисту? О, краще б ти навіки занімів,.. ніж так упасти!.. (Леся Українка); — Пропав чоловік!.. Ніколи ж такого не було, а це на тобі. — Де він так набрався? (Григорій Тютюнник); Хлопи дуже похнюпились, а шляхтичі немов на дріжджах росли (І. Франко); Свідомість меркла, хляла воля, мозок терп (Ю. Смолич).

СІДА́ТИ(займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо),САДОВИ́ТИСЯрозм.,УСІДА́ТИ(ВСІДА́ТИ)діал.;ОПУСКА́ТИСЯ,СПУСКА́ТИСЯрідше (на щось низьке, на землю);УСА́ДЖУВАТИСЯ(ВСА́ДЖУВАТИСЯ),УСІДА́ТИСЯ(ВСІДА́ТИСЯ)розм. (зручно влаштовуючись);ПРИСІДА́ТИ(ненадовго);ОСІДА́ТИ(повільно, важко);ПА́ДАТИ,ПЛЮ́ХАТИСЯрозм. (швидко або незграбно);ПІДСА́ДЖУВАТИСЯ(до когось, на щось). — Док.:сі́сти,усі́сти(всі́сти),опусти́тися,спусти́тися,усадови́тися(всадови́тися),усі́стися(всі́стися),присі́сти,осі́сти,упа́сти(впа́сти),плю́хнутися,підсі́сти. — Сідайте ж! — показала вона рукою на стілець. Бичковський сів (І. Нечуй-Левицький); Заграй востаннє на сопілку І на коня скоріш сідай (В. Сосюра); (Прохор:) Милості просимо садовитися. (Сільський староста:) Можна і сісти (М. Кропивницький); Важко опускається звіровод на лаву (О. Довженко); Єнченко запалив цигарку і в задумі опустився на стілець (П. Автомонов); Балабуха.. несміливо опустився на стілець (І. Нечуй-Левицький); Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (А. Кримський); Андрійко всаджувався на стільці,.. клав собі на коліна якусь товсту книжку (Ю. Бедзик); — Доня не зрозуміла батька.. — сказав він, усідаючись біля ложа (Д. Міщенко); Тетяна Василівна ждала, доки вони всядуться (П. Загребельний); Юрко плюхається поряд з Вітькою на призьбу (О. Сизоненко).

СХО́ДИТИ(іти донизу по дорозі, стежці, сходах і т. ін.),ЗІХО́ДИТИрідше,СПУСКА́ТИСЯ,ОПУСКА́ТИСЯ,ЗСТУПА́ТИдіал.;ВИХО́ДИТИ,ВИСА́ДЖУВАТИСЯ(з вагона поїзда, тролейбуса, автобуса і т. ін.);ЗЛА́ЗИТИ(з воза, коня);СПІШУВАТИСЯ(з коня та іншої тварини). — Док.:зійти́,спусти́тися,опусти́тися,зступи́ти,ви́йти,ви́садитися,злі́зти,скочити,спі́шитися. З гори — видно Рудикові — сходить униз наймит (Г. Косинка); Я.. дивився, як вона спускається по сходах із другого на перший поверх (Є. Гуцало); Палій піднявся, зступив з рундука і тихо подибав через просторий двір до левади (Д. Мордовець); Іде останній трамвай, виходить з нього вона (В. Сосюра); З піснями, з лементом висаджувалися (з поїзда) студенти (І. Ле); — Бачите, як паніматка зраділа? То-то! — задоволений, злазить з воза отець Миколай (М. Стельмах); Тарас зліз з коня (О. Довженко); Імператор зійшов з коня, ще раніше від нього спішились полководці (С. Скляренко).

ХИЛИ́ТИСЯ(про рослини — бути похилим, змінювати пряме положення на похиле, звішувати вниз стебло, гілки і т. ін.),СХИЛЯ́ТИСЯ,НАХИЛЯ́ТИСЯ,НАГИНА́ТИСЯ,ГНУ́ТИСЯ,ЗГИНА́ТИСЯ,ПОХИЛЯ́ТИСЯ,ОПУСКА́ТИСЯ,КЛОНИ́ТИСЯ,ПРИГИНА́ТИСЯ,ХИЛЯ́ТИСЯрозм.;ПОЛЯГА́ТИ,ПРИЛЯГА́ТИ,НИ́КНУТИ,ПРИПАДА́ТИ(до землі);УГИНА́ТИСЯ(ВГИНА́ТИСЯ)(донизу — перев. під дією якоїсь ваги);УКЛЯКА́ТИ(ВКЛЯКАТИ)(про злаки — схилившись, засихати). — Док.:схили́тися,нахили́тися,нагну́тися,зігну́тися,погну́тися,похили́тися,опусти́тися,склони́тися,пригну́тися,полягти́,полягти́ся,прилягти,пони́кнути,припа́сти,угну́тися(вгну́тися),укля́кнути(вкля́кнути),уклякти(вклякти). Явір сумними вітами Журливо хилиться на яр (І. Манжура); Високі пірамідальні тополі.. схиляються на вітрі (П. Колесник); Втім, і незораний лан половів — нахилявся хлібами, І, не лежавши в пару, наливав своє стигле колосся (М. Зеров); Дуб лопається, а лозина нагинається (прислів'я); Пшениця гнулася під вітром до землі (В. Кучер); Нехай лоза-телюжина Згинається нижче; А дівчина до милого Притулиться ближче! (Я. Щоголів); Похилились верби в воду Тихої ріки (І. Франко); Три молоді пружні гілки і на них десяток яблук опускалися до самої землі (І. Сенченко); Жалібно клониться калина (Уляна Кравченко); Почалася дощова, грозова злива; до землі пригинався низькорослий овес (С. Чорнобривець); Он рис у сонячних затонах затишних Шумить, хиляється на стеблах золотих (І. Вирган); Трави довгі полягли у лузі (В. Сосюра); Як хліба вистояли проти шаленої стихії? Хоч і прилягли (К. Гордієнко); Яскраві квіти півонії зрізали, безголовий кущ никнув до землі, — зжовклий, захирілий (В. Дрозд); Дерева всюди вгинаються під вагою фруктів (В. Минко); — Наше жито вже сиплеться; через день, через два воно вже вклякне! (І. Нечуй-Левицький).

опускати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem опускавши опускаючиопускатьДеепричастная формаem опускав опуская...Большой украинско-русский словарь
опускати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem опускавши опускаючиопускатьДеепричастная формаem опускав опуская...Большой украинско-русский словарь
опускатися—аюся ашся недок.i опуститися опущуся опустишся док.i Перемщуватися нижче спускатися донизу. Знижуючись сдати на щонебудь про птахв т. н. Знижуючись осдати на щонебудь ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
опускатися—опускатися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
опускатися—перемщатися вниз покриваючи щонебудь про снг пил спадати осдати опадати випадати дрбний дощ роса улягатися....Словник синонімів Полюги
опуска́тися—ОПУСКАТИСЯ аюся ашся недок. ОПУСТИТИСЯ опущуся опустишся док. . Перемщуватися нижче спускатися донизу. Петрову тнь мов хто укопав серед хати стоть вона то пдскаку вгору ...Словник української мови в 11 томах
опускатися—ОПУСКАТИСЯ аюся ашся недок. ОПУСТИТИСЯstrong опущуся опустишся док. Перемщуватися нижче спускатися донизу.Петрову тнь мов хто укопав серед хати стоть вона то пдскаку вго...Словник української мови у 20 томах
опускатися—Занепадати занепасти позанепадати спадати спасти упасти повпадати див. дегенерувати...Словник чужослів Павло Штепа
опускатися—аюся ашся недок. опуститися опущуся опустишся док. Перемщуватися нижче спускатися донизу. Знижуючись сдати на щонебудь про птахв т. н. Знижуючись осдати на щонебудь п...Толковый словарь украинского языка
опускатися—опускаться...Украинско-русский политехнический словарь
опускатися—недок.em опускатися док.em опуститися донизуem to sink to droop to come down to go down to drop псля польотуem to alightопускатися в крсло to sink into a chairопускатися...Українсько-англійський словник
опускатися—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
опускатися—Опускатися навколшки...Українсько-китайський словник
опускатися—Synke g ned...Українсько-норвезький словник
опускатися—опускаться опуститься...Українсько-російський словник
опускатися—Sjunka...Українсько-шведський словник
опускатися—душа в пяти пятки тка опускаться ховаться т. н. втекла опустилася сховалася т. н. чия у кого без додатка. Хтонебудь раптово вдчува сильний переляк комусь ста страшно....Фразеологічний словник української мови