ОБІЦЯТИ

ОБІЦЯ́ТИ(зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином),ОБІЦЯ́ТИСЯрозм.;НАХВАЛЯ́ТИСЯрозм. (хвастовито);ОБІЩА́ТИрозм.,ОБІЩА́ТИСЯзаст., розм.,ОБРІКА́ТИзаст.,ОБІЦЮВАТИдіал.,ПРИРІКА́ТИдіал.,ПРИОБІ́ЦЮВАТИдіал. — Док.:пообіця́ти,пообіця́тися,пообіща́ти,пообіща́тися,обректи́,пообі́цювати,приобіця́тидіал.приректи́,поміни́тидіал.поміни́тисядіал. Тонув — сокиру обіцяв, а витягли — і топорища шкода (прислів'я); Обіцявся чорнобривий, Коли не загине, Обіцявся вернутися (Т. Шевченко); — Е, і погуляємо ж, молодиці, на тому весіллі! — нахвалялася Настя Гірчак, гупаючи ногами об землю (І. Цюпа); Орися обіцяла написати тітці скоро (Леся Українка); (Олена:) Сьогодні обіщався надійти з Брусової на вулицю Олекса з скрипкою (С. Васильченко); На заручинах обрікають молодятам подарунки (Словник Б. Грінченка); І обіцював, що справить йому пушку (рушницю) і топорець купить (Марко Черемшина); Робітники, раді так несподіваній щедрості Германа і його обіцянкам, кланялися і прирікали мовчати (І. Франко); Він обіцяв присадкуватому клинчик на отаву, а старенькому тихцем помінив дати п'ятку (Лесь Мартович); Ніхто нічого не сказав.. Один тільки рудий Герасим помінився дещо розказати (Б. Грінченко).

ПРОВІЩА́ТИ(ПРОВІ́ЩУВАТИрідше)(своєю появою, проявами, поведінкою, словами тощо вказувати на якісь зміни, події та ін., що мають настати),ПЕРЕДВІЩА́ТИ,ЗВІЩА́ТИ,ВІЩУВА́ТИ,ОБІЦЯ́ТИ,ПРОРОКУВА́ТИкнижн., поет.,ПРОРО́ЧИТИкнижн., поет.,ПРОРІКА́ТИзаст., поет.,ПРИРІКА́ТИзаст., поет. — Док.:провісти́ти,провіщува́ти,передвісти́ти,звісти́ти,напророкува́ти,напроро́чити,проректи́,приректи́. Потемніле від глибоко прихованої скорботи, дідове обличчя не провіщало нічого радісного (Я. Гримайло); Постріл провістив, що для диких плес скінчилась ера мирного життя (Ю. Мушкетик); Починають шуміти дерева, передвіщаючи грозу (А. Шиян); На Вітоші світає, Палає хмарка біло-золота, Звіщаючи, що швидко день настане (П. Воронько); Ті рідкі випадки, коли їх очі стрічались, були пам'ятні Лазареві і віщували недобре (М. Коцюбинський); На деякий час запала мовчанка, що обіцяла ще більшу сварку (Григорій Тютюнник); Та й сни були, як і життя — страшні та неодрадні.. Що вони віщують, що пророкують? (Панас Мирний); Птахи пророчили весну (В. Швець); Як меч, він (Т. Шевченко) слово піднімав, і в сонце правди й волі вірив, і світлу долю прорікав (І. Гончаренко).

обіцяти—яю яш недок.i перех.i i безi додаткаi. Давати обцянку комунебудь зобовязуватися зробити щось дяти певним чином. Запевняти когонебудь що вн одержить матиме щось. Подавати...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
обіцяти—обцяти обцювати золот гори обцяти золотий обцяти а не додержувати паскудство обцянки завжди потрбно виконувати Франко...Лексикон львівський
обіцяти—обцяти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
обіцяти—обцятийу ца...Орфоепічний словник української мови
обіцяти—обцатие цайу цайеиш....Орфоэпический словарь украинского языка
обіцяти—Обцяти цяю цяш...Правописний словник Голоскевича
обіцяти—Лпше не обцяти як слова не додержати.Не годен слова додержати так не обцюй. Недодержання слова уважають слабим характером.Обцяв Бог дати та казав заждати.Призначене вд Бо...Приповідки або українсько-народня філософія
обіцяти—Божитися божкати божкатися ййкати заклинатися заприсягатися заркатися клястися клястисябожитися клястисяхреститися маткобожитися обцятися общати обнадювати общатися прися...Словник синонімів Вусика
обіцяти—обцятися давати слово зобовязуватися г. обцювати приобцювати не робити заркатися давати зарк успх подавати над на гарну погоду вщувати пророкувати г. заповдати щастя усмх...Словник синонімів Караванського
обіцяти—зобовязуватися зробити щось розм. обцятися дал. заркатися....Словник синонімів Полюги
обіця́ти—ОБЦЯТИ яю яш недок. перех. без додатка. . Давати обцянку комунебудь зобовязуватися зробити щось дяти певним чином. Турок обцяв що за тижн поставлять мене на ноги Коцюб....Словник української мови в 11 томах
обіцяти—ОБЦЯТИ яю яш недок. що без дод. Давати обцянку комунебудь зобовязуватися зробити щось дяти певним чином.Турок обцяв що за тижн поставлять мене на ноги М. КоцюбинськийЗн...Словник української мови у 20 томах
обіцяти—яю яш недок. перех. em безem додаткаem. Давати обцянку комунебудь зобовязуватися зробити щось дяти певним чином. Запевняти когонебудь що вн одержить матиме щось. Подав...Толковый словарь украинского языка
обіцяти—give ones word pledge...Украинско-английский юридический словарь
обіцяти—To promise присягтисяem to swear...Українсько-англійський словник
обіцяти—абяцанка абяцаньне абяцаць дакляраваць...Українсько-білоруський словник II
обіцяти—Абяцанка...Українсько-білоруський словник II
обіцяти—абяцанкаабяцаньнеабяцацьдакляраваць...Українсько-білоруський словник
обіцяти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
обіцяти—Love...Українсько-датський словник
обіцяти—em...Українсько-китайський словник
обіцяти—Love...Українсько-норвезький словник
обіцяти—[obicjaty]...Українсько-польський словник
обіцяти—яю яш obieca...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
обіцяти—обещать разг. обещаться подавать надежды предвещать обещать разг. сулить...Українсько-російський словник
обіцяти—Lova...Українсько-шведський словник