ЛАСИЙ

ЖА́ДІ́БНИЙчого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь),ПОЖА́ДЛИВИЙ,ЗАПОПА́ДЛИВИЙ,НЕНАСИ́ТНИЙ,НЕВСИТИ́МИЙ,ЛА́СИЙ,ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЖА́ДНИЙрідше,ЖАДЛИ́ВИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше,ЖАЖДИ́ВИЙрідко,ЖАДЕ́ННИЙпідсил. розм. До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція — пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); (Мірошник:) Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні (дівчата), запопадні до роботи (В. Минко); (Оксана:) Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби — сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).

ЛА́СИЙ(який любить смачне),ЛАСОЛЮ́БНИЙ,СЛА́СНИ́Йрозм.;ЛА́КОМИЙрозм. (який любить поласувати). У хлопця завжди лежали в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе — не сказати! (О. Донченко); — Гледи, Михайло, гледи! Рознесуть твою славну шапку лакомі бджоли на мед (Марко Вовчок).

ОХО́ЧИЙдо чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь),ЗАПОПА́ДЛИВИЙдо чого, на що,ЗАПОПА́ДНИЙдо чого, на що,ГОЛІ́ННИЙдо чого, на що, розм.;БЕРУЧКИ́Йдо чого, розм.,БЕРКИ́Йдо чого, розм.,БЕРУ́ЧИЙдо чого, розм.,ХАПКИ́Йдо чого, розм.,ХВАТКИ́Йдо чого, розм.,ЧІПКИ́Йдо чого, розм.,РУ́ЧИЙдо чого, заст.,ПАДКИ́Йна що, до чого, діал.,ПАДКОВИ́ТИЙдо чого, діал.,ВАБКИ́Йдо чого, діал.,ЗАГА́РЛИВИЙдо чого, діал. (перев. до якоїсь роботи);ЛА́СИЙдо чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів'я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні (дівчата) запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій — гори перевернуть!.. (В. Минко); — Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); — Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга (Порфир), то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); — Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). — Пор.працьови́тий.

СМАЧНИ́Й(який дає смакову насолоду),ДО́БРИЙ,СМАКОВИ́ТИЙ,ЛА́СИЙ,АПЕТИ́ТНИЙ,ЛА́КОМИЙрозм. А куховарка з неї добра: борщу як наварить, то не їж, а прямо навхильці пий, — такий смачний та добрий (Панас Мирний); І пурхав (метелик) у пахощах квіток Та пив смаковитий, солодкий їх сік (Я. Щоголів); Він тільки підморгував хлопам то подати яку-небудь страву, то підлити гостеві меду, то підкласти ласий шматок (З. Тулуб); Корж.. такий апетитний, маслом змащений (І. Ле).

ласий—адктив. дуже смаяний. дуже спокусливий. який ма особливу пристрасть до чогонебудь смачного. охочий до чогосьлакомый...Большой украинско-русский словарь
ласий—а е. Який да смакову насолоду дуже смачний. у знач. м.i ласе сого с. Щонебудь дуже смачне. перен. розм. Дуже принадний спокусливий. Ласий шматокi. Який ма особливу прист...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ласий—ласий прикметник...Орфографічний словник української мови
ласий—Ласий са се до когочого на когощо...Правописний словник Голоскевича
ласий—Кожен ласий на чуж ковбаси.Ковбаса це добрна да у бдних людей на ню й лакомляться.Ласий як циган на сало.Значння як сказано.Найму соб цимбали аби нжки дриали найму соб ...Приповідки або українсько-народня філософія
ласий—див.em жадний ласун скупий смачний...Словник синонімів Вусика
ласий—харч смачний шматок сласний принадний спокусливий на що охочий до запопадливий до схильний до с. жадбний....Словник синонімів Караванського
ласий—який ма пристрасть до чогось взагал смачного зокрема розм. сласний лакомий....Словник синонімів Полюги
ла́сий—ЛАСИЙ а е. . Який да смакову насолоду дуже смачний. Великий кавун як жар червоний дуже ласа штука Гр. Гриб туркоче Я такий Що прибавиш сала . вечеря буде ласа. Краща ...Словник української мови в 11 томах
ласий—ЛАСИЙ а е. Який да смакову насолоду дуже смачний.Великий кавун як жар червоний дуже ласа штука Б. ГрнченкоМадам Кетт пнеться до ласого шматочка щоб вддати його синов М. Д...Словник української мови у 20 томах
ласий—а е. Який да смакову насолоду дуже смачний. у знач. м. ласе сого с. Щонебудь дуже смачне. перен. розм. Дуже принадний спокусливий. Ласий шматокem. Який ма особливу пр...Толковый словарь украинского языка
ласий—про щось смачнеem dainty lickerishласий шматочок перен.em titbit plum охочий до чогосьem greedy ofem fond ofem avid of forem having a weakness forласий до чогонебудь fo...Українсько-англійський словник
ласий—ласы...Українсько-білоруський словник II
ласий—Ласы...Українсько-білоруський словник II
ласий—ласы...Українсько-білоруський словник
ласий—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
ласий—Lkker...Українсько-датський словник
ласий—...Українсько-китайський словник
ласий—Velsmakende deilig...Українсько-норвезький словник
ласий—[asyj]...Українсько-польський словник
ласий—asy шматок шматочок asy ksek...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
ласий—вкусный лакомый на що и до чого пристрастный к чемун. лакомый до чего охотник о женщине охотница до чего и на что разг. охочий до чего падкий до чего и на что...Українсько-російський словник
ласий—Vlsmakande lcker...Українсько-шведський словник
ласий—ласий лакомий шматок кусок. Щонебудь найкраще принадне спокусливе вигдне т. н. Пдступн сусди наш користуючись послабленням сили Русько держави . з усх бокв сунули щоб с...Фразеологічний словник української мови