Словник синонімів української мови

КУРІТИ

ДИМИ́ТИ(ДИМІ́ТИ)(виділяти, випускати дим),ДИМИ́ТИСЯ(ДИМІ́ТИСЯ),КУРІ́ТИ(КУРИ́ТИ),КУРІ́ТИСЯ(КУРИ́ТИСЯ),ЧАДИ́ТИ(ЧАДІ́ТИ),ДИМУВА́ТИрозм.,КАДИ́ТИрозм.;КОПТІ́ТИ(густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Донченко); Вогнище перетліло і вкрилося попелом, але ще диміло (Григорій Тютюнник); Вона вдивлялася в нафтівку, що вже ось-ось догоряла і не світила, а димилася і наповнювала всю хатину чадом (І. Франко); — Чи за тобою, сину, сто вовків гналось, чи щось димілось під ногами? — занепокоєно стрічає мене, захеканого, на порозі мати (М. Стельмах); На місці застави курів лиш попіл та стриміли чорні комини печей (Я. Стецюк); Вкине (Чіпка) у піч гнилої соломи, тліє вона там собі та курить (Панас Мирний); Підняв (вихователь) недопалок. Він ще курівся (Ю. Збанацький); Де не горить, там не куриться (прислів'я); Праворуч чаділи димом широкі труби і крізь дим проривалися язики полум'я (А. Хижняк); Не відчували (сталевари) опіків на руках, не помічали, як на них починає димувати одяг (П. Загребельний); Кадить світло, скло заяложене, зверху надбите (А. Тесленко); Ще довго коптіла гасова лампа, поки Макар скінчив свій конспект (С. Добровольський).

I.ПАРУВА́ТИ(виділяти пару, тепло, вологу внаслідок температурних змін),КУРИ́ТИСЯ(КУРІ́ТИСЯ),КУРІ́ТИ,ДИМИ́ТИСЯ(ДИМІ́ТИСЯ),ДИМИ́ТИ(ДИМІ́ТИ). Вигріті сонцем поля, скільки зглянеш, буйно парують, теплою земною силою струменять у небо (О. Гончар); Сходило сонце, курилася вогка і тепла земля (Я. Баш); Легеньким відпаром курілося озерце (М. Стельмах); Висохла, спрагла земля ще куріла від сонячної спеки (В. Собко); Димилась ріка. Водяна пара сивими клубками піднімалась угору (В. Гжицький); Дерева димілися ранішнім паром (М. Стельмах); Він зігрівся, димив парою, неначе комин, вуси й брови стали в нього молочні (М. Коцюбинський); Дніпро димів, як пожарище (Я. Баш).

  1. куріти—I рить рдкоi кур недок.i Горти слабо видляючи при цьому дим. Сповнювати повтря димом.II рить недок.i Пдймати куряву вгору. Здйматися вгору про пил снг туман т. н. чимi....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. куріти—курти дслово недоконаного виду горти видляючи дим рдко курти дслово недоконаного виду здймати куряву...Орфографічний словник української мови
  3. куріти—Курти рю риш рять куритися...Правописний словник Голоскевича
  4. куріти—ю ш рдко недок. Горти слабо видляючи при цьому дим. Курють вигасл багаття собаки виють до зрок. ЗД Кур руна. Кривавим стка потоком сонце татарське стожальне разить нап...Словник мови Стуса
  5. куріти—КУРИТИСЯ снг куряву кушпелити кушпотти....Словник синонімів Караванського
  6. курі́ти1—КУРТИ курить рдко кур недок. Горти слабо видляючи при цьому дим. Вкине [Чпка] у пч гнило соломи тл вона там соб та курить Мирний II Тльки перед завсою. горло клька ламп...Словник української мови в 11 томах
  7. куріти—КУРТИstrongstrong курить недок.Горти слабо видляючи при цьому дим. [Чпка] у пч гнило соломи тл вона там соб та курить Панас МирнийТльки перед завсою . горло клька ламп о...Словник української мови у 20 томах
  8. куріти—Istrong рить рдкоem кур недок.Горти слабо видляючи при цьому дим. Сповнювати повтря димом. IIstrong рить недок. Пдймати куряву вгору. Здйматися вгору про пил снг туман ...Толковый словарь украинского языка
  9. куріти—To smoke to emit smoke to dust to raise the dust...Українсько-англійський словник
  10. куріти—tylko osoba kurzy si dymi si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  11. куріти—I куриться о метели вьюге мести порошить мелким снегом II о горящем о тумане паре куриться дымиться выделять дым дымить...Українсько-російський словник
  12. куріти—аж курить. . Бути в розпал в стан найвищого напруження. Втром майнула Катерина до гурту де аж курла гульня С. Васильченко. . Дуже завзято уперто. Ото вискаку з води прокл...Фразеологічний словник української мови