ЗАПОПАДНИЙ

ДОГІ́ДЛИВИЙ(який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині),ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ,ЗАПОПА́ДЛИВИЙ,ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ,УПА́ДЛИВИЙдіал. Перед очима так і стояв тато — догідливий, ледве не навколюшках плазує перед Савою-душогубом (В. Петльований); Біля вікна сидить адвокат Павляка, завжди зігнутий у догідливому напівпоклоні (М. Слабошпицький); Євпраксія не вірила запобігливим людям. Нещирість завжди запобіглива (П. Загребельний); Франсуа.. обійшов Гослена, наче посеред кімнати стояв не запопадливий паризький видавець, а старе крісло (Н. Рибак); Люди завше люблять бути щирими й запопадними там, де їм цього самим хочеться (Ю. Яновський); До Ліни мачуха незмінно послужлива і навіть запобіглива (О. Гончар); (Дзвонариха:) Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький). — Пор. 1.вві́чливий, 1.уле́сливий.

ЖА́ДІ́БНИЙчого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь),ПОЖА́ДЛИВИЙ,ЗАПОПА́ДЛИВИЙ,НЕНАСИ́ТНИЙ,НЕВСИТИ́МИЙ,ЛА́СИЙ,ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЖА́ДНИЙрідше,ЖАДЛИ́ВИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше,ЖАЖДИ́ВИЙрідко,ЖАДЕ́ННИЙпідсил. розм. До книжок жадібна стала Марта, все з учителькою та з агрономом радиться (І. Цюпа); Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція — пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції (М. Рильський); (Мірошник:) Дуже він до цієї науки запопадливий (М. Зарудний); Допитливість Іванова була невситима (П. Колесник); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник); Одне радувало ланкового: старанні (дівчата), запопадні до роботи (В. Минко); (Оксана:) Не жадна я до ласощів (М. Кропивницький); Жадливий до роботи хлопець; Пожадний зір опалює мета (А. Малишко); Так уже з діда-прадіда хлібороби — сама вже душа така до землі жаденна (А. Головко).

ЖА́ДІ́БНИЙ(який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.),ПОЖА́ДЛИВИЙ,ЗАПОПА́ДЛИВИЙ,НЕНАСИ́ТНИЙ,ЗАЖЕ́РЛИВИЙ,НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ,ЗАГРЕБУ́ЩИЙрозм.,ЗАПОПА́ДНИЙрідше,ЗАХЛА́ННИЙрозм.,НЕВСИТИ́МИЙрідше,НЕНАЖЕ́РНИЙрідше,НЕСИ́ТИЙрідше,ЗАЖЕ́РНИЙрідше,ЗАГРЕ́БИСТИЙрідше,ПОЖА́ДНИЙрідше. Всі вони (родичі княгині Ольги) жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (С. Скляренко); Він вдався в свого діда Фотія. Такий же дикий, пожадливий, самовпевнений, нещирий (Я. Качура); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар); — Багатство робить людину зажерливою (С. Чорнобривець); Вовк не їсть вовка, не ловить собі подібних.. Але це ненажерливе плем'я (людей) поїдало власних своїх родичів,.. з котрими зводило нескінченні війни за самиць і за місця ловів, і просто за владу і перевагу (М. Грушевський); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи (М. Коцюбинський); Такий захланний, він навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (П. Козланюк); Незліченні природні багатства і неймовірні людські зусилля десятків народів ішли в прірву, а точніше, в ненажерну пельку монстра — виморочної великодержави (з журналу); Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує (Л. Первомайський); Запопадливі до поживи, баришу, розвивають (Саливон з Гнатом) давньовічні навички, пробуджують пожадні хутірські пристрасті (К. Гордієнко). — Пор. 1.скупи́й.

ОХО́ЧИЙдо чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь),ЗАПОПА́ДЛИВИЙдо чого, на що,ЗАПОПА́ДНИЙдо чого, на що,ГОЛІ́ННИЙдо чого, на що, розм.;БЕРУЧКИ́Йдо чого, розм.,БЕРКИ́Йдо чого, розм.,БЕРУ́ЧИЙдо чого, розм.,ХАПКИ́Йдо чого, розм.,ХВАТКИ́Йдо чого, розм.,ЧІПКИ́Йдо чого, розм.,РУ́ЧИЙдо чого, заст.,ПАДКИ́Йна що, до чого, діал.,ПАДКОВИ́ТИЙдо чого, діал.,ВАБКИ́Йдо чого, діал.,ЗАГА́РЛИВИЙдо чого, діал. (перев. до якоїсь роботи);ЛА́СИЙдо чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів'я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні (дівчата) запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій — гори перевернуть!.. (В. Минко); — Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); — Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга (Порфир), то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); — Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). — Пор.працьови́тий.

СТАРА́ННИЙ(який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків),РЕТЕ́ЛЬНИЙ,СУМЛІ́ННИЙ,ДБАЙЛИ́ВИЙ,ЗАПОПА́ДЛИВИЙ,ЗАПОПА́ДНИЙ,ПИ́ЛЬНИЙ,АКУРА́ТНИЙ,СПРА́ВНИЙ,СО́ВІСНИЙ,ДОБРОСО́ВІСНИЙ,РЕ́ВНИЙпідсил.,ПИЛЬНОВИ́ТИЙ,РЕВНИ́ВИЙпідсил. рідше,РВІ́ЙНИЙпідсил. рідше,УПА́ДЛИВИЙдіал.,ПАДКОВИ́ТИЙдіал.,ПАЗОВИ́ТИЙдіал.,ЗАГА́РЛИВИЙдіал.,СТАРЛИ́ВИЙдіал.,СТАРОВЛИ́ВИЙдіал.;СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ,ПЕДАНТИ́ЧНИЙ(який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось). Він змалку старанний в роботі, він знав ремесло (М. Упеник); Дівчата тямущі, ретельні, стрижка (овець) йде добре (І. Багмут); — Будеш старатися, будеш сумлінним — ніхто тебе в нас не покривдить, — обіцяла тим часом Ганна Остапівна (О. Гончар); Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Ю. Смолич); Не так-то й стара (Мотря).., а що роботяща, що запопадлива — то й сказати трудно (М. Коцюбинський); Діти ходили до школи, обоє були дуже пильні і чемні (С. Ковалів); У роботі Дорощук був справний. Він перший з понтонників оголосив себе ударником (О. Донченко); Невтомний робітник, він був при тім і солідний, незвичайно совісний робітник (І. Франко); Батько — добросовісний чиновник духовної консисторії (І. Ле); (Дзвонариха:) Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький); Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Уже закінчила роботу друга зміна, а Штарков і Осокін усе ще ходили по шахті. "Ох і скрупульозна людина!" — лютував Осокін (Д. Ткач). — Пор.посидю́чий.

запопадний—адктив...Большой украинско-русский словарь
запопадний—а е.Те саме що запопадливий....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
запопадний—запопадний прикметник...Орфографічний словник української мови
запопадний—запопаднийstrong усердный жадный [Ф]...Словник з творів Івана Франка
запопадний—див.em жадний...Словник синонімів Вусика
запопадний—а е. Те саме що запопадливий....Толковый словарь украинского языка
запопадний—стараннийem assiduous diligent painstaking zealous запобгливийem obliging complaisant догдливийem ingratiating...Українсько-англійський словник
запопадний—см. запопадливий...Українсько-російський словник