ЖАЛКУВАТИ

БЕРЕГТИ́(ощадливо витрачати або використовувати),ЗБЕРІГА́ТИ,ВІДКЛАДА́ТИ,ПРИБЕРІГА́ТИ,ПРИТРИ́МУВАТИ,ПРИДЕ́РЖУВАТИ(залишати про запас);ШКОДУВА́ТИ,ЖАЛІ́ТИ,ЖАЛКУВА́ТИрозм.,ЖА́ЛУВАТИрозм.,рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док.:зберегти́,відкла́сти,приберегти́,притри́мати,приде́ржати,пошкодува́ти,пожалі́ти,пожалкува́ти. Це про тебе, мій друг, хіба я не беріг кращих слів, що ніщо їх не змило... (І. Гончаренко); Берегти костюм для урочистих випадків; В ці ночі довгі І недоспалі Зберіг заводу я Немало сталі (Л. Забашта); Вона почала готувати рушники й одкладала зайві гроші на скриню (І. Нечуй-Левицький); Старий Гнат хоча й любив ярмарки та чарку, але, як міг, приберігав хліб на лиху годину, бо карбованець завжди може обдурити людину, а зерно — ніколи (М. Стельмах); Він на пасовищі не з'їдав їх (вареників),.. придержував до самого вечора, щоб хоч що-небудь принести меншим сестрам і братові (М. Рудь); Опришок — це той, що.. грошей не шкодує, розкидаючи їх жменями в товпу (Г. Хоткевич). — Пор.заоща́джувати.

БЕРЕГТИ́(дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь),ОБЕРІГА́ТИ,УБЕРІГА́ТИ(ВБЕРІГА́ТИ),ЖАЛІ́ТИ,ШКОДУВА́ТИ,ЖАЛКУВА́ТИрідше,ЖА́ЛУВАТИрідше,ЩАДИ́ТИпідсил. — Док.:зберегти́,оберегти́,уберегти́(вберегти́),пожалі́ти,пошкодува́ти,пожалкува́ти,пожа́лувати,пощади́ти. "Ось так, як ми саджанці, так ви дітей наших бережіть", — могла б ця молода жінка зараз сказати Марисі Павлівні (О. Гончар); — Аби тільки землю руську вберегти, щоб її чужі пси не розхапали (А. Хижняк); — Пустився в бійку — чуба не жалій! (прислів'я); Василя Назаровича Боженка любили всі, хто не шкодував власного життя для революції (О. Довженко); Він думав, як же повести бойові дії, щоб щадити життя кожного бійця (Ю. Смолич). — Пор. 1.оберіга́ти.

ЖАЛІ́ТИ(відчувати жалість, співчуття до когось),ШКОДУВА́ТИ,ЖАЛКУВА́ТИ,МИ́ЛУВАТИ,ЖА́ЛУВАТИрідше,ШКОДІ́ТИдіал. Мачуха так чужих дітей жаліє, як зимою сонце гріє (прислів'я); Усі, хто знав її, жалкували молоду, тиху молодицю й її дочку малу (Марко Вовчок); Звелів він негайно запалити млин.. й грабувати всі окружні селитьби, не милуючи нікого, навіть кішки (М. Старицький); Тож не шкодуй, і не жалуй мене, й не пом'якшуй нічого, А розкажи все докладно, що бачить тобі довелося (переклад Бориса Тена); Степан вагався.. Він любив свою дочку і шкодів віддавати її (Л. Яновська). — Пор. 1.пожалі́ти.

ШКОДУВА́ТИза чим, про (за) що, із спол. щ о (переживати через щось непоправне, втрачене, загублене),ЖАЛКУВА́ТИ,ЖА́ЛУВАТИ,ЖАЛІ́ТИ,УБОЛІВА́ТИ(ВБОЛІВА́ТИ),ДОСА́ДУВАТИна що;КА́ЯТИСЯв чому,РОЗКА́ЮВАТИСЯв чому (у зробленому, вчиненому). — Док.:пошкодува́ти,пожалкува́ти,пожа́лувати,пожалі́ти,подоса́дувати,пока́ятися,розка́ятися. Таке моє давнє правило: ніколи не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Її серце пом'якшало, і вона дуже жалкувала за тим, що недобре обходилась з своєю невісткою (І. Нечуй-Левицький); Скажи йому, як побачиш, що я його дуже вітаю і жалую, що, певне, не хутко прийдеться нам з ним побачитись (Леся Українка); Їхав Кармель далі та все тільки оглядався на село Лани, жаліючи, що вже попрощавсь з дівчиною (Марко Вовчок); — А от Тимоха уболіває все, — сказав по паузі Прокіп Іванович, — за свою невдачу тоді: і коня вбито, і вроді як дурно зовсім (А. Головко); Перегуда всю ніч пролежав в щілині, лаючи себе за необережність і досадуючи на відсутність курива (Л. Первомайський); Вона вже каялась, що піддалась на Марійчині вмовляння (Є. Гуцало); Стриманий, небагатослівний, Іван Федорович здавався винуватим, сумним, наче в чомусь розкаювався (О. Сизоненко). — Пор. 1.пожалі́ти.

жалкувати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem жалкувавши жалкуючисетоватьДеепричастная формаem сетуя жалкувати за минулим життям сетовать за минувшей жизнью...Большой украинско-русский словарь
жалкувати—ую уш недок.i неперех. Те саме що жалти . за кимi чимi по комуi чомуi про щоi об чмi рдкоi. Вдчувати душевний бль журитися за ким чимнебудь про когось щось. Вдчувати ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
жалкувати—жалкувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
жалкувати—жалкуватийу у...Орфоепічний словник української мови
жалкувати—жалкуватие уйу уйеиш....Орфоэпический словарь украинского языка
жалкувати—Жалкувати кую куш за ким про що...Правописний словник Голоскевича
жалкувати—Не жалкуй на сусда коли спали до обда.Не перекладай свою вину на нших....Приповідки або українсько-народня філософія
жалкувати—див.em журитися каятися...Словник синонімів Вусика
жалкувати—шкодувати жалти за ким журитися на кого бдкатися наркати кого спвчувати кому з ч. не не берегти не щадити не обергати....Словник синонімів Караванського
жалкува́ти—ЖАЛКУВАТИ ую уш недок. . неперех. Те саме що жалти . Жалкувала що нкому й розказати того усього що охвицер [офцер] казав батьков Кв.Осн. II Юнак жалкував що не зможе на...Словник української мови в 11 томах
жалкувати—ую уш недок. неперех. Те саме що жалти . за кимem чимem по комуem чомуem про щоem об чмem рдкоem. Вдчувати душевний бль журитися за ким чимнебудь про когось щось. В...Толковый словарь украинского языка
жалкувати—regret...Украинско-английский юридический словарь
жалкувати—To regret to deplore to rue to repent to be sorry forem to feel sorry forжалкувати за втраченим часом to regret lost timeжалкувати про сво помилки to be sorry for ones ...Українсько-англійський словник
жалкувати—бедаваць наракаць...Українсько-білоруський словник II
жалкувати—Бедаваць...Українсько-білоруський словник II
жалкувати—бедавацьнаракаць...Українсько-білоруський словник
жалкувати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
жалкувати—...Українсько-китайський словник
жалкувати—ую уш aowa ubolewa narzeka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
жалкувати—жалеть сожалеть на кого на что жаловаться сетовать разг. пенять...Українсько-російський словник
жалкувати—не жалти не жалкувати свох нг. Дуже багато ходити бгати незважаючи на втому. Катря не жалла свох нг скльки хапало духу мчалася спотикалася об груду падала у висок кучугур...Фразеологічний словник української мови