ДУЖИЙ

ВЕЛИ́КИЙ(який перевищує інші подібні за ступенем або силою вияву),ЧИМА́ЛИ́Й,НЕМАЛИ́Й,ДУ́ЖИЙ,ЗНАЧНИ́Й,НЕАБИ́ЯКИЙ,ДО́БРИЙ,ВАЖКИ́Й,ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙпідсил.,ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙпідсил.,ПРЕВЕЛИ́КИЙпідсил.,МОГУ́ТНІЙпідсил.,КОЛОСА́ЛЬНИЙпідсил.,ГРАНДІО́ЗНИЙпідсил.,ТИТАНІ́ЧНИЙпідсил.,ШАЛЕ́НИЙпідсил.,МАСШТА́БНИЙ,НЕСВІ́ТСЬКИЙрідше, підсил.,ГОМЕРИ́ЧНИЙрідко,НЕСОСВІТЕ́ННИЙрозм. підсил. Всі підняли великий крик (І. Котляревський); Спека була чимала (Леся Українка); Далеко в зеленому степу лунає дужий баритон вівчара (І. Нечуй-Левицький); В голові гуло. А в усьому тілі відчувалася важка, незвична втома (В. Козаченко); Скинення царя і самодержавства ми.. зустріли з величезною стихійною радістю (О. Довженко); Владна зламати вона (Кіпріда) велетенську потугу героїв (М. Зеров); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю (Л. Яновська); З-під гарби чулося могутнє хропіння (Григорій Тютюнник); Силою колосального напруження я вихоплюю свого револьвера і починаю цілитись (П. Колесник); І всі ці великі нещастя (голод, неосвіченість, тиранія тощо в дореволюційній Росії) величезні, колосальні, грандіозні (Леся Українка); Титанічна працездатність людини; Вирушали удосвіта, холодком, поки не було ще отієї шаленої спеки (І. Муратов); У ньому (романі Тихого "Рахунок за сонце") нема масштабного зображення подій (з журналу); На той несвітський крик миттю прибігли слуги баронеси (Леся Українка); На.. слова Божка зала вибухає гомеричним реготом (Т. Масенко); В несосвітеннім сум'ятті Вперед ми рвались без ваги (переклад М. Лукаша). — Пор. 1.винятко́вий, 1.надзвича́йний, 1.необме́жений, 1.необме́жений,несказа́нний.

ЗДОРО́ВИЙ(який має міцне здоров'я),ДУ́ЖИЙ,КВІТУ́ЧИЙ(здоровий, свіжий). (Принцеса:) Ти певне знов здоровим, дужим станеш, але для мене ти вже вмер (Леся Українка); До їдальні зайшов молодий красень, веселий, квітучий (Ю. Збанацький). — Пор. 1.си́льний.

СИ́ЛЬНИЙ(який відзначається великою фізичною силою),ДУ́ЖИЙ,МІЦНИ́Й,ПОТУ́ЖНИЙ,МОГУ́ТНІЙпідсил.,ЗДОРО́ВИЙрозм.,ДВОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм.,СТОЖИ́ЛЬНИЙпідсил. розм.,СТОСИ́ЛИЙпідсил. поет.,МОГУ́ЧИЙпідсил. заст.,МО́ЖНИЙзаст.,КРІ́ПКИЙрідше;ПОВНОСИ́ЛИЙ(повний сил, енергії);СНАЖНИ́Йдіал. (сильний, не виснажений);М'ЯЗИ́СТИЙ,М'ЯЗУВАТИЙ,МУСКУЛИ́СТИЙ,МУСКУЛЯ́СТИЙ,ЖИ́ЛАВИЙ(який має розвинені м'язи);ТРИВКИ́Й(фізично витривалий). Він був виспаний, здоровий і сильний, тіло переливалося мускулами (Григорій Тютюнник); На лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий, у плечах широкий (Леся Українка); Шумейко, міцний дід років 60-ти, майструє за столом модель парусного судна (П. Кочура); Вся увага хлопцева скупчилася на двох потужних звірах (турах) (П. Загребельний); За три місяці напівголе орля перетворилося на могутнього грізного птаха (З. Тулуб); (Іван:) І був у того чоловіка один одним син, гарний парубок і здоровий такий, що й вола б надвоє роздер (М. Кропивницький); Ми — двожильні. Ми виживем, інші ж навіки пропали (А. Малишко); А коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко); Він (солдат) помужнів. Вітчизна крила Йому незборені дала. Він полетів — орел стосилий, В сто раз сильніший за орла! (М. Гірник); — Ой же сильний він, кріпкий! — сказала Яринка (П. Тичина); При оглядинах Гаркуша не забракував нікого, всі були здорові, повносилі (О. Гончар); Коляску вкотили Мелашка і дядько Захар — дебелий, жилавий санітар (А. Хижняк); Чоловік, худий і зниділий, але з природи кремезний та тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Леся Українка).

СИ́ЛЬНИЙ(про удар — зроблений з великою силою),ДУ́ЖИЙ,МОГУ́ТНІЙ,МОГУ́ЧИЙзаст.,ПОТУ́ЖНИЙ,ВІДЧУ́ТНИЙ,ПОВНОСИ́ЛИЙ. Бійці.. на бігу вскакували в свої хиткі судна, дужими ударами весел відпихалися на глибоке (О. Гончар); Раптом дужий стусан у спину урвав мої думки (П. Колесник).

СИ́ЛЬНИЙ(про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. — значний за силою вияву),ВЕЛИ́КИЙ,СТРАШЕ́ННИЙ,ДОШКУ́ЛЬНИЙ,КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.;Я́РИЙ,ДУ́ЖИЙ(перев. про вітер);ПЕКУ́ЧИЙ,ШПАРКИ́Й(перев. про сонце, мороз);МІЦНИ́Й,ЛЮ́ТИЙ,ЖОРСТО́КИЙ,КРІ́ПКИ́Й,ЦУПКИ́Й(перев. про мороз);ЯДЕ́РНИЙ,ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). — Пор. 2.бурхли́вий, 3.лю́тий.

дужий—адктив...Большой украинско-русский словарь
дужий—а е. Який ма велику фзичну силу сильний. Дуже великий значний щодо сили ступеня вияву т. н. Який ма велику силу авторитет вплив могутнй. у знач. м.i дуж жих мн. Люди з т...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дужий—дужий прикметник...Орфографічний словник української мови
дужий—Дужий дужа дуже дуж жих...Правописний словник Голоскевича
дужий—.См. Дюжий...Словарь русского языка XVIII в
дужий—див.em сильний...Словник синонімів Вусика
дужий—сильний мцний сил. могутнй потужний стосилий З. П. витривалий твердий стйкий вольовий фзично здоровий не хворий сил. здоровий як бугай дуженький дуженний....Словник синонімів Караванського
ду́жий—ДУЖИЙ а е вищ. ст. дужчий. . Який ма велику фзичну силу сильний. На лихо соб Корнй вдався парубком гарним високий дужий у плечах широкий Л. Укр. III Дуж кон не йшли а ...Словник української мови в 11 томах
дужий—ДУЖИЙ зап. южн. кур. твер. калужск. дюжий сильный крепкий о человеке о ветре и пр. Дужа дуже нареч. очень весьма больно сильно гораздо крепко порато. Дужаться зап. бороть...Толковый словарь живого великорусского языка
дужий—а е. Який ма велику фзичну силу сильний. Дуже великий значний щодо сили ступеня вияву т. н. Який ма велику силу авторитет вплив могутнй. у знач. м. дуж жих мн. Люди ...Толковый словарь украинского языка
дужий—сильний мцнийem strong robust vigorous hale brawny trig lusty sappy здоровийem healthy well...Українсько-англійський словник
дужий—дужы магутны моцны...Українсько-білоруський словник II
дужий—Дужы...Українсько-білоруський словник II
дужий—дужымагутнымоцны...Українсько-білоруський словник
дужий—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
дужий—Kraftig strk mgtig solid...Українсько-датський словник
дужий—...Українсько-китайський словник
дужий—Kraftig kraftfull sterk mektig...Українсько-норвезький словник
дужий—silny zdrowy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
дужий—отличающийся силой сильный разг. здоровый дюжий крепкий разг. двужильный отличающийся выносливостью обладающий здоровьем здоровый...Українсько-російський словник
дужий—Kraftig kraftfull stark mktig...Українсько-шведський словник
дужий—сильный укр. дужий мощный крепкий польск. duzy большой сильный duzo много.Родственно лит. daug много лтш. daudz daudzi много padugt иметь время возможность гот. daug годи...Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
дужий—дужий дужийсильный укр. дужий мощный крепкий польск. duzy большой сильный duzo много.Родственно лит. daug много лтш. daudz daudzi много padgt иметь время возможность гот....Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)