ДУЖЕ

ВА́ЖКОв сполуч. зі сл. хворіти, бути пораненим і т. ін. (з загрозою для життя),ТЯ́ЖКО,СИ́ЛЬНО,ДУ́ЖЕрозм. Упав важко поранений Пахомов (О. Довженко); Він тяжко хворий. Йому потрібний абсолютний спокій (М. Стельмах); — Ні, не вмерла (Ганна), А дуже нездужа (Т. Шевченко).

ДУ́ЖЕ(великою мірою),НЕМА́ЛО,ЗНА́ЧНО,ЧИМА́ЛО,ВЕ́ЛЬМИ,ІСТО́ТНО,СУТТЄ́ВО,ДО́СИТЬ,НАДЗВИЧА́ЙНОпідсил.,НЕЗВИЧА́ЙНОпідсил.,ВКРАЙ(УКРА́Й)підсил.,БЕЗМЕ́ЖНОпідсил.,НЕСКІНЧЕ́ННОпідсил.,БЕЗМІ́РНОпідсил.,НЕЗМІ́РНО(НЕЗМІ́РЕНО)(НЕЗМІ́РЯНО)підсил.,ПОНАДМІ́РУпідсил.,НЕЙМОВІ́РНОпідсил.,БЕЗКІНЕ́ЧНО(БЕЗКОНЕ́ЧНО)підсил.,СИ́ЛЬНОрозм.,ДО́БРЕрозм.,НЕПОМА́ЛУрозм.,ХТО́ЗНА-ЯКрозм.,ЗДО́РОВОрозм.,ГЕТЬрозм.,ПРИ́ТЬМО́Мрозм.,ПРИ́ТЬМА́розм.,ДУ́ЖЕНЬКОрозм.,ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,НАПРОПА́ЛЕпідсил. розм.,ТЯ́ЖКОпідсил. розм.,БЕЗУ́МНОпідсил. розм.,ЗАПА́МОРОЧНОпідсил. розм.,НЕСКАЗА́ННОпідсил. розм.,НЕПЕРЕВЕ́РШЕНОпідсил. розм.,ЗБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,СТРА́ШНОпідсил. розм.,СТРАХпідсил. розм.,ЖАХЛИ́ВОпідсил. розм.,НЕЛЮ́ДСЬКИпідсил. розм.,БЕ́ЗМІРпідсил. розм.,БЕЗ КРА́Ю(БЕ́ЗКРАЙ)підсил. розм.,НЕАБИ́ЯКпідсил. розм.,ПРЕМНО́ГОзаст., уроч.,ЗЕЛО́заст.,БА́РЗОзаст.,КРІ́ПКОдіал.,СИ́ЛЬНЕдіал.;НЕДОСЯ́ЖНО,ТРИ́ЧІрозм. (указує на дуже високий ступінь ознаки);НАБАГА́ТО,ДАЛЕ́КО(при вищому ступені прикметників і прислівників). — А Донат і справді любить (Світлану)? — Дуже! — сказав я і в захопленні розвів руками, наче був неймовірно здивований, що він так сильно й вірно любить її (Є. Гуцало); Петро чомусь був мовчазний і тим немало дивував гостей (П. Панч); У новому фільмі "Арсенал" я значно звузив рамки своїх чисто кінематографічних завдань (О. Довженко); Зостанусь тут ще завтра і позавтрьому, бо ще не все бачила, що хтіла, та й таки втомлена чогось чимало (Леся Українка); Він був би вельми показний із своїм високим зростом.., але все псували йому золотушні червоні очі (П. Загребельний); Заболотний заговорив вільно, без тих стримуючих перепон, яких зовні не видно, але які часом істотно позначаються на характері розмови (С. Журахович); Для характеристики процесу формування української народності суттєво важливі дані історії мови (з наукової літератури); Спокійно підняла (Килина) великий і досить тяжкий цебер з помиями (В. Винниченко); Тигр був надзвичайно великий, з жахливими, ніби полірованими іклами (З. Тулуб); Я незвичайно глибоко, підвищено-вразливо відчув цю катастрофу і всі зв'язані з нею моральні пониження (М. Грушевський); Він став ще худіший, неначе його тіло вкрай виснажилось од походів та битв (І. Нечуй-Левицький); Юлка була безмежно рада, що ніхто їй сьогодні не заважає танцювати з Михайлом (М. Томчаній); Забуваючи одне про одного на нескінченно важких дорогах війни, вони частку своєї любові переносили на товаришів по зброї (О. Гончар); Чим далі він ішов, тим більше йому лишалося йти, так же безмірно далеко, як і безмірно тяжко (І. Багряний); Скажіть Вані, що я незмірно очарована його портретом (Леся Українка); І стали ми, мов щит із сталі, в борні незмірено тяжкій (В. Сосюра); Казкове авто вилітає на брук,.. стеле дорогу — фантастичну, незміряно прекрасну (І. Микитенко); Скінчилась нарешті довга полярна зима зі сніговіями, лютими морозами і безконечно довгими вечорами (В. Гжицький); (Галя:) А кажи: добре забилася? Коліна позбивала? (Панас Мирний); Ой жалю мій, жалю, Гіркий непомалу! Упустив я голубочку, Та вже не спіймаю (І. Франко); Батько й мати хтозна-як свою одиначку любили й кохали (переклад М. Лукаша); Такої жінки не найти, і жалувала мене здорово! (Ганна Барвінок); Бабам притьмом треба дощу на бараболю, на огірки (М. Коцюбинський); (Галя:) З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (В. Самійленко); Василько лазив на дерево і розпанахав штани. За це йому перепало добряче (О. Гуреїв); Сей Іваненко напропале закохався.. у куплі та в продажі (Марко Вовчок); Вранці прокинувся — сонце, сонце, безумно щедре сонце! (М. Рильський); Чернишеві здалося, ніби він.. виходить на дорогу, запаморочно велику, дуже відповідальну і прекрасну (О. Гончар); Засумував же тяжко наш Осауленко.., занудив світом несказанно (П. Куліш); Яке воно (сонце) красиве, неперевершено красиве (В. Логвиненко); Згадав (чорт), що в сім же селі є преєхидна баба, збіса хитра і лукава (О. Стороженко); Петро.. в манері людини, якій достобіса набридли всякі застольні анекдоти, намагається сказати те, що належить йому сказати по праву батька (І. Драч); І в полудень ясне небо страшно потемніло (С. Руданський); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську! (Леся Українка); У мене немає жодної мети розповіді, але я не знаю, чому вона мене жахливо гнітить (Ю. Яновський); Перший крок виявився нелюдськи важкий (П. Загребельний); Галя.. безмір уболівала його боліннями (Є. Кротевич); Без краю бридка та дівка Катря (Олена Пчілка); Як одкрити очі цьому темному, безщасному, але безкрай милому людові..? (Дніпрова Чайка); (Бичок:) До всього я, государиня моя, вчений, та ще й неабияк вчений! (М. Кропивницький); — Я, гетьмане, тим, що маю, премного задоволений (Н. Рибак); — Пан воєвода сказати велів, що його війська зело потомлені стали від безперервних цілорічних боїв (І. Ле); У суботу на неділю Присниться удові сон, Барзо дивен напрочуд... (дума); Цього сироту, Левка, узявши на свої руки, кріпко жалувала (Горпина) (Г. Квітка-Основ'яненко); — Може, сестру побачиш, ..то скажи, що засмутила вона мене сильне (Г. Квітка-Основ'яненко); — Тричі дякую вам. — На здоров'я, на здоров'я, Маріє, — подобрішав голос Плачинди (М. Стельмах); Видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О. Гончар); Я далеко менше стомлений дорогою, ніж торік (М. Коцюбинський). — Пор. 1.на́дто.

НА́ДТО(більше від звичайної норми, міри, межі),ЗАНА́ДТО,НАДМІ́РНО,НАДМІ́РУ,ПОНАДМІ́РУ,НЕПОМІ́РНОпідсил.,НАД (ПО́НАД, ЧЕ́РЕЗ) МІ́РУ,НЕ В МІ́РУрозм.,ДУ́ЖЕ ВЖЕрозм.,ЧЕ́РЕЗ КРАЙпідсил. розм.,НАДМІ́Ррідше;ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНО(підкреслено надмірно). Це була надто марудна й обтяжлива ноша (Я. Баш); Один матрос надто сильно загріб, і весло зламалося (М. Трублаїні); Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий (Б. Грінченко); Наші літературні редактори.. іноді надмірно захоплюються "причісуванням" мови на один лад (М. Рильський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця (П. Загребельний); Очі Любові Прохорівни непомірно розкрилися в орбітах (І. Ле); Мовчати й переживати самому все, що сталося в цей вечір і що взнав, — було над міру (І. Ле і О. Левада); На подвір'ї управитель.. незлобно пересварюється зі своєю не в міру ревнивою дружиною (М. Стельмах); Горілки не вживав (Кузьма Трохимович) так, щоб через край (Г. Квітка-Основ'яненко); Він побачив людей трохи запізно, надмір захоплений своєю їздою (Н. Рибак); Галка сиділа навпочіпки біля буфета, перебільшено заклопотано переставляла посуд (Ю. Мушкетик). — Пор.ду́же.

НАЙБІ́ЛЬШЕ(НАЙБІ́ЛЬШрідше)(щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії),НАЙДУ́ЖЧЕ,НАЙСИЛЬНІ́ШЕ,ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕпідсил.,ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕпідсил.,БІ́ЛЬШ ЗА ВСЕ(БІ́ЛЬШЕ ЗА ВСЕ)(ЗА ВСІХ— щодо людей і, рідше, тварин),БІЛЬШ УСЬО́ГО(БІ́ЛЬШЕ ВСЬОГО́)рідше,НАД УСЕ́(ПО́НАД УСЕ́)підсил.;ОСОБЛИ́ВО,НАЙПА́ЧЕзаст. (найбільшою мірою);НАЙГІ́РШЕ(НАЙГІ́РШ)розм. (стосовно того, що викликає несхвальне ставлення мовця). Вона жила тепер для своїх дітей, а найбільше втішалася своєю дочкою Мартусею (І. Нечуй-Левицький); — Гірше всього на світі не люблю задавак. — А кого найбільше любиш? (М. Стельмах); Митруньо налякався найдужче: заверещав не своїм голосом і став утікати (Л. Мартович); Почалась розмова, в якій сторожиха намагалась якнайбільше довідатись від Раїси та якнайбільше розповісти їй (М. Коцюбинський); — А на мене моральні сентенції впливають зовсім так само: щонайбільше тоді хочеться мені життя, вільної воленьки (Г. Хоткевич); Він більш за все любив читати книжки (І. Нечуй-Левицький); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (В. Сосюра); Заєць вимок під дощем, Заєць плаче під кущем: "Я боюся грому, зливи, І вовків, і тих лисиць, А найбільше й особливо — Псів, мисливців та рушниць!" (Л. Первомайський); Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого! (П. Грабовський); У Бовтуновому гаю примусили вони селянина, щоб вів їх дві години гаєм. Олексій храбрував тут найгірше (П. Куліш). — Пор. 1.бі́льше,ду́же.

дуже—прислвнику великiй мiрi надто надзвичайноочень не дуже давно не очень давно вд словаem дужийадктив...Большой украинско-русский словарь
дуже—дужедуже присл.i Великою мрою надто надзвичайно....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дуже—Дуже нар. Очень. Да чиста панна сина породила да в Офлейовим мст дуже рано. Чуб. . . Н братця тепера дуже й дуже лучче стало нашому братов. Харьк. Сильно очень. Ой мили...Грінченко. Словарь української мови
дуже—дуже прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
дуже—Дуже присл....Правописний словник Голоскевича
дуже—Не дуже били бльше грозили.Тшився слуга якого господар сварив з якось причини.Не дуже того просять до за чуба термосять.Кого бють того не питають що вн бажа.Хто дуже прос...Приповідки або українсько-народня філософія
дуже—багато барз дуже дуже багато...Словник лемківскої говірки
дуже—Ажаж ажажаж барзо дал.em вельми диявольськи донезмоги донкуди жах сти хочеться жах! живо живо цкавиться занадто конче надмр надмрно надмру надзвичай надзвичайно надто на...Словник синонімів Вусика
дуже—пр.н. великою мрою надзвичайно треба до зарзу дуженько п! НАДТО....Словник синонімів Караванського
дуже—значною мрою немало значно чимало вельми пдсип надзвичайно незвичайно неймоврно без краю....Словник синонімів Полюги
ду́же—ДУЖЕ присл. У великй мр надто надзвичайно. Еней же хав щось несмло Бо море дуже надоло Котл. . Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору Н.Лев. II Самй [Галин] стало ду...Словник української мови в 11 томах
дуже—дужедуже присл. Великою мрою надто надзвичайно....Толковый словарь украинского языка
дуже—Very most greatly exceedingly much highly extremely розм.em precious jolly ever so mighty immenselyдуже вам вдячний thank you ever so muchдуже добре very well...Українсько-англійський словник
дуже—надта...Українсько-білоруський словник II
дуже—Надта...Українсько-білоруський словник II
дуже—надта...Українсько-білоруський словник
дуже—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
дуже—Meget ganske...Українсько-датський словник
дуже—em Мен це дуже подобаться...Українсько-китайський словник
дуже—Meget ganske svrt veldig noks...Українсько-норвезький словник
дуже—[due]дуже добре погано bardzo dobrze leдуже дякую прошу dzikui prosz bardzo!мен дуже подобаться bardzo mi si podoba...Українсько-польський словник
дуже—bardzo...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
дуже—нар. очень весьма чрезвычайно сильнее крайне сильно не дуже примно не очень [не особенно не совсем] приятно...Українсько-російський словник
дуже—Trs...Українсько-французький словник
дуже—Ganska...Українсько-шведський словник