ДОГЛЯДІТИСЯ

ВДИВЛЯ́ТИСЯ(УДИВЛЯ́ТИСЯ)(на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь),ВГЛЯДА́ТИСЯ(УГЛЯДА́ТИСЯ),ПРИДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого, на кого-що й без додатка,ПРИГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, кому, чому й без додатка,ДОДИВЛЯ́ТИСЯдо кого-чого,РОЗДИВЛЯ́ТИСЯкого, що, на кого-що й без додатка,ВИТРІЩА́ТИСЯна кого-що,ДОГЛЯДА́ТИСЯдо кого-чого, розм.,ЗОРИ́ТИна кого-що, розм.,НАЗИРА́ТИбез додатка, розм.,ПРИЗИРА́ТИСЯдо кого-чого, діал.,ВПИВА́ТИСЯ(УПИВА́ТИСЯ)в кого-що,ВПИНА́ТИСЯ(УПИНА́ТИСЯ),ВТУ́ПЛЮВАТИСЯ(УТУ́ПЛЮВАТИСЯ),ВСТРОМЛЯ́ТИСЯ(УСТРОМЛЯ́ТИСЯ),ВСТРО́МЛЮВАТИСЯ(УСТРО́МЛЮВАТИСЯ),ПРОНИКА́ТИ,ПРОНИ́ЗУВАТИ,ПРОЙМА́ТИ,ПРОСВІ́ЧУВАТИ,ПРОШИВА́ТИ,ПРОКО́ЛЮВАТИ,ПРОМА́ЦУВАТИрозм.,ПРОШТРИ́КУВАТИрозм.,ПОГЛИНА́ТИ,ВБИРА́ТИ(УБИРА́ТИ),Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПРИРОСТА́ТИдо кого-чого,ВПИРА́ТИСЯ(УПИРА́ТИСЯ)в кого-що (у сполуч. зі сл. очима, поглядом);ВСТРОМЛЯ́ТИ(УСТРОМЛЯ́ТИ)в кого-що,ВСТРО́МЛЮВАТИ(УСТРО́МЛЮВАТИ),ВТУ́ПЛЮВАТИ(УТУ́ПЛЮВАТИ),УПИРА́ТИ(ВПИРА́ТИ)(у сполуч. зі сл. очі, погляд). — Док.:вдиви́тися(удиви́тися),вгле́дітися(угле́дітися),вгля́дітися(угля́дітися),придиви́тися,пригле́дітися,пригля́дітися,пригля́нутися,додиви́тися,роздиви́тися,ви́тріщитися,догляді́тися,нази́рити,впи́тися(упи́тися),вп'ясти́ся(уп'ясти́ся),впну́тися(упну́тися),вту́питися(уту́питися),встроми́тися(устроми́тися),прони́кнути,прониза́ти,пройня́ти,проши́ти,проколо́ти,уп'я́лити(вп'я́лити),прома́цати,проштрикну́ти,прирости́,упе́ртися(впе́ртися),встроми́ти(устроми́ти),вту́пити(уту́пити),упе́рти(впе́рти). З жальним подивом вдивляється мандрівник у найдорожчі місця серед рідних руїн (О. Довженко); Кожна з жінок, удивившись у яку-небудь річ, думала про себе (Панас Мирний); Улас.. з острахом вглядався в море вогнів, що мерехтіли на горизонті (Григорій Тютюнник); Кінорежисер уважно придивлявся до Сашкового обличчя, наче вивчав кожну його рису, кожен рух (Л. Смілянський); За мить вона знову появилася і, близько підійшовши до нас, почала приглядатися (О. Досвітній); Він йшов тихо, додивляючись до кожного куща, чи не хитається він, чи не видно з-за його любої йому постаті (Панас Мирний); — Як же ти зберегла все це? — здивовано розпитував Лекс, роздивляючись вже досить приношені, але зараз такі приємні речі (В. Собко); Він повернув раптом голову до людей і витріщився на них страшно (О. Кобилянська); Роботи в мене було небагато — так я тинявся, до всього доглядаючись, до всього дослухаючись (Марко Вовчок); В однім наметі дід не спить; ..І пильно на поле зорить І на туманні оболоні (М. Драй-Хмара); Все назирав (я), чи не побачу похилого стовбура або вигідної гілки (М. Коцюбинський); Впивався (Брянський) гострим поглядом у поле бою (О. Гончар); Як Христя увійшла з самоваром, він так і упився в неї своїми гострими очима (Панас Мирний); Він напружує очі й впинається ними в рядки (І. Кириленко); Скляними очима він вп'явся в стелю (І. Цюпа); Всі за кущами, присівши, уп'ялися очима в один бік (С. Васильченко); Трифонов зупинився навпроти майора і втупився в нього своїми очима (П. Автомонов); Очі (Матюхи) гостро встромилися в Давида (О. Головко); Почав (Герман) уважно слухати та проникати зором у грубу лісову сутінь (І. Франко); (Лікар) пронизує його ясним, сміливим поглядом (М. Коцюбинський); Там ангел помсти злий, суворий.. Проймав мене знов зором огневим (Леся Українка); "До чого це він гне?" — пронизливими.. очима (Омелян) просвічує Терентія (М. Стельмах); Одчиняючи ворота, прошиває (Катря) мене наскрізь пильним, допитливим поглядом (Я. Качура); Ліниво притягнувши до себе коричневу папку з суворою назвою "Справа", прокурор проколов відвідувача суворим поглядом (Ю. Збанацький); Тимко хмурить брови, промацує очима шелюги (Григорій Тютюнник); Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію (Р. Іваничук); Поглинав (Кузь) багатство очима (Григорій Тютюнник); Глянув на Килину так, наче щойно побачив, і тепер усю її вбирає поглядом (Є. Гуцало); Тільки Стасик жер маму блискучим оком (М. Коцюбинський); Штефан.. приріс очима до Миколи (Я. Галан); — Ну що? — знову кинув Прохор і вперся в нього (Никанора) очима (І. Микитенко); Встромляв (Іван) очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі (М. Коцюбинський); Коли Олекса втуплював у нього свої очі (навчився дивитись проникливо), зайда починав мнятися й плутатись (Г. Хоткевич); Пан лейтенант фон-Бюлов одкидається на спинку розкішного крісла і впирає в мене допитливий погляд своїх сірих очей (П. Колесник).

ПОМІ́ТИТИ(сприймаючи зором, слухом тощо, звернути увагу на когось, щось, виділити з-поміж оточення),ПРИМІ́ТИТИ,ПІДМІ́ТИТИ,СПОСТЕРЕГТИ́,ВІДЗНА́ЧИТИ,ЗАУВА́ЖИТИ(ЗАВВА́ЖИТИ)розм.,ЗАМІ́ТИТИрозм.,ЗАПРИМІ́ТИТИрозм.,ПІЙМА́ТИрозм.,НАСТЕРЕГТИ́розм.,ЗВА́ЖИТИрозм.,ПОДИ́БАТИрозм.,УСТЕРЕГТИ́(ВСТЕРЕГТИ́)розм.,УСТЕРЕГТИ́СЯ(ВСТЕРЕГТИ́СЯ)розм.,НАЗОРИ́ТИрозм.,ПОСТЕРЕГТИ́діал.,ПОСТЕРЕГТИ́СЯдіал.,СПОСТЕРЕГТИ́СЯдіал.,ПОКМІ́ТИТИдіал.,ПРИКМІ́ТИТИ(ПРИКМЕ́ТИТИ)діал.,УКМІ́ТИТИ(ВКМІ́ТИТИ)діал.,НАВИДІ́ТИдіал.;ДОБА́ЧИТИ,ДОДИВИТИСЯ,ДОПИЛЬНУВА́ТИ,ВБА́ЧИТИ(УБА́ЧИТИ),ЗАБА́ЧИТИрозм.,УЗДРІ́ТИ(ВЗДРІ́ТИ)розм.,ОБА́ЧИТИзаст.,ДОГЛЯДІ́ТИСЯдіал. (сприймаючи зором). — Недок.:поміча́ти,приміча́ти,підміча́ти,спостеріга́ти,відзнача́ти(відзна́чувати),заува́жувати(завва́жувати),заміча́ти,заприміча́ти,настеріга́ти,зважа́ти,поди́бувати,устеріга́ти(встеріга́ти),устеріга́тися(встерігатися),постеріга́ти,кмі́тити,кмітува́ти,прикме́чувати(прикміча́ти),добача́ти,доба́чувати,вбача́ти(убача́ти),забача́ти,уздріва́ти(вздрівати),догляда́тися. В тих очеретяних джунглях .. людину помітиш хіба що з вертольота (О. Гончар); А я тебе давно уже примітив, як ти тоді у тому димовищі на ціле військо з шаблею ішов! (Л. Костенко); — Запах якийсь чи то тогорічний, чи то... — Ви це добре підмітили.. Це, знаєте, запах з могилок... (М. Хвильовий); Андрій не відразу спостеріг, що з-за нього, через його голову, дивиться на дівчину Денис (Л. Дмитерко); На галявині палахкотіло багаття. Христина одразу відзначила: це ті самі злочинці, котрих затримав батько (О. Бердник); Уже згасли наївно-рожеві фарби захід-сонця, — кожну з них я зауважив, за кожною пильно стежив (Д. Бузько); Замітив (Яким) укінці, що ніхто його не слухає, пігнав додому (С. Ковалів); Німий запримітив Лепетю лиш тепер, коли вона принесла своєму чоловікові на міст полуденок (П. Загребельний); В якусь мить хлопець піймав у її погляді щось схоже на співчуття (М. Руденко); Як я настерегла, що вона береться одного разу, — я й собі за нею назирцем побігла (Марко Вовчок); Синявін.. продовжив думку, не зваживши, що гість розтулив рижовусого рота, щоб відповісти на запитання (І. Ле); Ідучи горами, часто можна подибати такі сліди польського господарювання в краю (Г. Хоткевич); — Вже тринадцятий годочок з літа йде (дочці), не встережеш, як пробіжить п'ять років, а там — дівка ... (Я. Качура); (Чумак:) Протри-бо мерщій очі та гарненько доглядай, бо народу сила і не встережешся, як рибу з возів порозтягають (М. Кропивницький); — Впала вона мені добре в око, ледве я її назорив (Марко Вовчок); Давно постеріг (Федір), що з квартирантом коїться щось (Ю. Мушкетик); Ніхто — здавалося — навіть не постерігся, що посеред живих не стало одного (І. Франко); Так, роздумуючи, Целя й не спостереглася, коли була вже близько поштового будинку (І. Франко); П'ятого року по шлюбі молода Петриха стала юшитися і кидатися, як львиця. Покмітили то дівки та й молодиці в селі (Марко Черемшина); Прикмітивши якось, що панні дуже смакує вино, ..надумав він звабити її з допомогою сього Венериного служителя (переклад М. Лукаша); — А, і ви, Андрію, тут? Добрий вечір! А я вас і не вкмітив! (І. Чендей); А в печі пироги кипіли, А його очі навиділи (пісня); Вода кругами йде. Вже око рибакове Добачило у ній живу, тремтливу тінь (М. Рильський); — Коли вже ти вкрав пшеницю, а я допильнувала, то піди десь далеко (І. Нечуй-Левицький); Коли поїдеш навпростець З Охтирки пісками важкими.., То вбачиш бір (Я. Щоголів); Забачивши машину, дівчата несміло підняли руки (І. Цюпа); Як вискочив Грицько (з хати), то перше, що він уздрів при сірому ранковому півсвіті осінньому, то була його жінка, що стояла близько дверей (Б. Грінченко); Чи Чайчиха не обачила — сіла вона собі оддалік (Марко Вовчок); Співав (кобзар), та й поклав кобзу, а я не доглядівся, де вона, сів на неї та й потрощив (О. Стороженко).

доглядітися—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem доглядвшисьприсмотретьсяДеепричастная формаem присмотревшись...Большой украинско-русский словарь
доглядітися—див.i доглядатися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
доглядітися—доглядтися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
догля́дітися—ДОГЛЯДТИСЯ див. доглядатися. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
доглядітися—див. доглядатися....Толковый словарь украинского языка
доглядітися—сов. от доглядатися...Українсько-російський словник