ГАТИТИ

БИ́ТИпо чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь),ГАМСЕ́ЛИТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИпідсил. розм.,ГИЛИ́ТИпідсил. розм.,ГРІ́ТИпо чому, об що, у що, підсил. розм.,ДУБА́СИТИпідсил. розм.,КРЕСА́ТИпідсил. розм.,МОЛОТИ́ТИпо чому, об що, у що, підсил. розм.,МОСТИ́ТИпідсил. розм.,ПРА́ТИпідсил. розм.,САДИ́ТИпідсил. розм.;УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ)(про окремі удари);БА́ЦАТИрозм. (ударяти з різким коротким звуком). Тимофій бере долото, злегка сокирою б'є по ньому — робить зарубку (М. Стельмах); Він знову згадав за молоток і, відвернувшись, якось аж люто почав гамселити по цвяхах (О. Гончар); Він підхопився на ноги і став гатить підбором в те місце, де стояла щука, аж доки під чоботом не хрокнула вода (Григір Тютюнник); Понеслася журлива пісня; і вголос їй дружкова шабля гепає в стелю раз, удруге і втретє (Панас Мирний); Ті, що сиділи у перших рядах, не тільки аплодували, а й гріли чобітьми в підлогу (В. Кучер); Крешуть коні кригу копитами (М. Терещенко); Рязанов над силу молотив колотушкою по дзеркальних вічках контейнера (В. Логвиненко); Коні.., глухо ржучи самим черевом, в землю мостили копитом (П. Тичина); Перемо так ціпами, що, мабуть, аж на край села чутно (Панас Мирний); Десятки кулаків садять, б'ють у двері, закладені зовні, як прогоничем, товстим ломом (О. Гончар); Могутнім хвостом ударяв (кит) пароплав по боках і ховався в воду (М. Трублаїні). — Пор. 1.сту́кати, 1.уда́рити.

БИ́ТИкого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь),ПОБИВА́ТИрозм. рідше,МІ́РЯТИкого, перев. чим, розм.,ПИСА́ТИперев. у що, по чому, розм.,ПО́ШТУВАТИкого, перев. чим, розм.,ПРИГОЩА́ТИ(ПРИГО́ЩУВАТИ)кого, перев. чим, розм.,ЧАСТУВА́ТИкого, перев. чим, розм.,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ)рідше,ТРІ́СКАТИкого, перев. по чому або у що, чим, розм.,ГАМСЕ́ЛИТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИпідсил. розм.,ГИЛИ́ТИпідсил. розм.,ГОЛО́МШИТИпідсил. розм.,ГРІ́ТИпідсил. розм.,ДАВА́ТИкому, перев. у що, по чому, підсил. розм.,ДУБА́СИТИпідсил. розм.,ДУ́ТИпідсил. розм.,ДУХОПЕ́ЛИТИпідсил. розм.,КОЛОШМА́ТИТИпідсил. розм.,КРЕСА́ТИпідсил. розм.,КРОПИ́ТИпідсил. розм.,ЛОКШИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПЦЮВА́ТИпідсил. розм.,ЛУШПА́РИТИпідсил. розм.,ЛУЩИ́ТИпідсил. розм.,МАНІ́ЖИТИпідсил. розм.,МІСИ́ТИпідсил. розм.,МОЛОТИ́ТИпідсил. розм.,МОСТИ́ТИпідсил. розм.,МОТЛОШИ́ТИпідсил. розм.,НАКЛАДА́ТИкому, підсил. розм.,ПЕРІ́ЩИТИпідсил. розм.,ПОЛОСКА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ПОТЯГА́ТИ(ПОТЯ́ГУВАТИ)перев. чим, підсил. розм.,ПРА́ТИперев. чим. підсил. розм.,РЕПІ́ЖИТИпідсил. розм.,ПІ́ЖИТИпідсил. розм., рідше,САДИ́ТИперев. чим, підсил. розм.,СТРИ́ГТИкого, перев. чим, по чому, підсил. розм.,ТІ́ПАТИпідсил. розм.,ТЛУМИ́ТИпідсил. розм.,ТОВКМА́ЧИТИпідсил. розм.,ТОВКТИ́підсил. розм.,ТОЛОЧИ́ТИпідсил. розм.,ТРОЩИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ЧОВПТИ́підсил. розм.,ЧУ́ХРАТИпідсил. розм.,ШКВА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,ШМАТУВА́ТИпідсил. розм.,ШПА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,МО́РСКАТИпідсил. розм., рідко,БА́НИТИпідсил. діал.,ВАЛИ́ТИпідсил. діал.,МОЛОСУВА́ТИпідсил. діал.,ПРАСУВА́ТИпідсил. діал.;ОБКЛАДА́ТИрозм.,ОКЛАДА́ТИрозм. (кого, перев. чим — бити кругом, по всій поверхні);СИ́ПАТИкому, перев. що, розм. (часто);ПІДДАВА́ТИчим, розм. (звичайно знизу вгору);ВІДВА́ЖУВАТИкому, що або чим, розм.,ЗАТО́ПЛЮВАТИкому, в що, підсил. вульг.,ОГРІВА́ТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИкого, перев. чим, підсил., розм.,ЗАЦІ́ДЖУВАТИкому в що, підсил. вульг. (про окремі удари);КУЛА́ЧИТИрозм. (бити кулаком, кулаками);СТУСУВА́ТИрозм.,ТАСУВА́ТИрозм.,ТУ́ЗАТИ(ТУСА́ТИ)розм. (бити, штовхаючи чим-небудь — звичайно кулаком або ногою);ЧУ́БИТИрозм. (бити, хапаючи за чуба, волосся, а також бити взагалі);ВИТЯГА́ТИ(ВИТЯ́ГУВАТИ)розм. (чим — протягуючи по тілу);ШЛЬО́ПАТИрозм. (злегка бити рукою, долонею, перев. дітей);ПОЛОСУВА́ТИрозм. (залишаючи сліди, рубці у вигляді смуг);ГУЛЯ́ТИпо кому-чому, підсил. розм. (про знаряддя побоїв). Вибачайте, що не вивчив, Бо й мене хоч били, Добре били, а багато Дечому навчили!! (Т. Шевченко); Узяв батько сина побивати, взяла мати тяжко дорікати (В. Стефаник); Андрій міряв лозиною то одного, то другого (С. Васильченко); Кричить (ісправник), біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Т. Шевченко); — Досить мені, що старший десь воює, а батька старого тут нагаями поштують! (І. Цюпа); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (А. Хижняк); Іван тяв перший, просто в чоло (М. Коцюбинський); Вона не тріскала доньку ложкою по лобі.., а сумирно зітхала (М. Стельмах); — Разом тих панів мостивих, добрим гуртом будете так сильно лупцювати, так дуже духопелити... — Гамселити, — підказав Покиван. — Товкмачити, — підказали з юрби. — Дубасити! — Гріти! Періщити! — Гатити! Молотити! Дубцювати! — Хворостити! Хвоїти! Шпарити! Чухрати! — Окладати! Банити! Пужити! Шмагати! — Трощити! — Гепати! Гилити! Голомшити! Кулачити! Маніжити! Локшити! Потрошити! (О. Ільченко); Павло Гречаний, у подертій сорочці і з розбитою бровою, гатив розкуркулених направо й наліво (Григорій Тютюнник); — Давайте всім і в ніс і в уси (І. Котляревський); Вони налітали один на одного, одскакували, падали, вертілися по землі, схоплювались і знову дубасили один одного (Г. Коцюба); — Плітьми мене, шельму, дути! Козацькими нагаями пороти!.. — скрикнув Довбня (Панас Мирний); (Андрій:) То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (З. Мороз); Батько зняв із себе пояса, склав його вдвоє і — стій і дивися — кропив Мефодя (Б. Харчук); Як назбігалося людей!.. Давай локшити вовка (О. Іваненко); Голова й десяцький перелякались... Вони думали, що з-під мосту вискакують дідьки та луплять їх по спині (І. Нечуй-Левицький); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив (О. Довженко); А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили (А. Головко); Вони (борці) попускалися один одного і розпирслися по кутах, але капрал не переставав лущити їх держаком, куди тільки міг засягнути (І. Франко); Часто й густо батько його маніжив за це (Панас Мирний); А дрібнота Уже за порогом як кинеться по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити (Т. Шевченко); (Гаврило:) Братія запорозька, хто з вас не пропивав у житті своєму штанів і сорочок, нехай той бере кия і починає мене, грішного, молотити (О. Корнійчук); Ох же ж і мостили їх (панів)! Ой, по тім'ю стукали! На наших гвинтівочках чукикали, чукали (П. Тичина); Витарабанившися (вилізши) на Сука, толочив (Лемко) його ногами, як баба капусту в бочці або жвавий парубок сіно на оборозі, мотлошив бідака (С. Ковалів); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич); Не добігши одне до одного, вони (півні) злітають угору, ..відчайдушно періщать один одного розчепіреними крильми (Є. Гуцало); Хлопець зривається бігти до корів, за ним конем економ, полоще його нагаєм (С. Васильченко); Потягає (вартовий) його кілька разів тройчаткою, той хрипить, заціпивши зуби (Леся Українка); На його руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (І. Франко); Ауер налетів на нього і почав чесати шомполом вздовж і впоперек. Пальоха вигинався, ховав голову, нахилявся вперед. А Ауер товк його ногами, чимдуж репіжив, поки припер до стіни (А. Хижняк); Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину (Панас Мирний); Він був страшніший од сержанта, Бо всіх за все по спині стриг (І. Котляревський); — А Мартина торік не тіпав на леваді той паршивий Комлик? Спасибі, люди розборонили, а то на місці поклав би... (Г. Коска); — Серце б'ється, живий, — відповів перший. — Видно, гадюки ті ногами його товкли: весь одяг і обличчя в піску (Ю. Шовкопляс); Хазяйка видалась мені справжнісінькою відьмою. Щоранку вона трощить дітей чим попало (П. Колесник); Човпуть його, мов дурного (Номис); Хомиха кожен день свого Хому чухрала (Л. Боровиковський); Ядзя лежала на землі, а верх неї Катруся і зі всіх боків обкладала її кулаками (Н. Кобринська); — Жерти так умієте? — і шпурляла (мачуха) якоюсь ломакою услід за чоловіком, а пасербиці сипала запотиличниками (Г. Хоткевич); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб); Юра розмахується і з усієї сили затоплює Васюті в пику так, що Васюта падає (Ю. Смолич); Старий, побачивши Свирида і сина, мовчки стає проти них, мовчки підіймає палицю і огріває нею Тимофія по плечі (М. Стельмах); Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його.. стусувать (О. Стороженко); Жандарми кинулись гуртом на матроса. Вони схопили його, .. почали тасувати кулаками й ногами (О. Досвітній); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (І. Ле); — Ми Галю від того шибеника (Василя) одняли. Надушив її та й чубить (Панас Мирний); Козак.. бере в руки кий і витягає ним по плечах свого ж товариша, коли він чим завинив (П. Панч); Він не чув, як по спині гуляв З усіх сил володарський канчук (П. Грабовський). — Пор. 1.поби́ти, 2.уда́рити, 1.шмага́ти, 1.штовха́ти.

ВИТРАЧА́ТИщо (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою),ТРА́ТИТИ,ЗАТРА́ЧУВАТИ,ЗАТРАЧА́ТИ,ВИТРА́ЧУВАТИ,ВКЛАДА́ТИ(УКЛАДА́ТИ),ПРОТРА́ЧУВАТИрозм.,ПУСКА́ТИрозм.;ПРОЖИВА́ТИ(на прожиття);ПРОЇДА́ТИрозм. (на харчування);ВИТРАЧА́ТИСЯ,ТРА́ТИТИСЯ(без додатка — витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь);ГАТИ́ТИрозм.,ВГА́ЧУВАТИ(УГА́ЧУВАТИ)розм.,ВГАНЯ́ТИ(УГАНЯ́ТИ)розм.,ВСА́ДЖУВАТИ(УСА́ДЖУВАТИ)розм.,ВБУХА́ТИ(УБУХА́ТИ)фам., рідко (у великій кількості). — Док.:ви́тратити,стра́тити,затра́тити,потра́тити,вкла́сти(укла́сти),положи́тирідкопротра́тити,пусти́ти,прожи́ти,прої́сти,ви́тратитися,потра́титисярозм.стра́титися,вгати́ти(угати́ти),ввігна́ти(увігна́ти),вгна́ти(угна́ти),всади́ти(усади́ти),вбу́хнути(убу́хнути),втелю́щити(утелю́щити)фам. (Руфін:) З маєтків наших я тобі нічого не бороню й ніколи не спитав би, куди та на що гроші витрачаєш (Леся Українка); Пани й пані тратили скажені гроші на дорогі убори (І. Нечуй-Левицький); — Мама казала, що мало дров купила, бо дуже багато грошей стратила на тую канапку! (Леся Українка); — Карбованець можна затратити в різних господарствах,.. з різною ефективністю (з журналу); — Концесіонерам доведеться вкладати чимало коштів, щоб.. з індійських річок дістати воду на концесійні землі (І. Ле); Вкласти гроші в будівництво; Не один останню копійку протратив на свічки, та молився,.. щоб Бог поміг щасливо (скласти екзамен) (А. Свидницький); — А гроші на що пускаєш? — На делікатеси дітям! — ..всміхався Матрос-Марусик (Є. Гуцало); Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть (Панас Мирний); Капітанша знов сиділа без роботи, проїдаючи останні зароблені шаги (І. Нечуй-Левицький); (Палажка:) З останнього витрачаються (батьки) та учать їх (дітей), щоб із них люди вийшли (С. Васильченко); — Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Г. Квітка-Основ'яненко); Мало не всі свої статки він вгатив в окрему чинбарню (М. Стельмах); — Це хтось двигонув собі (хату), так двигонув!.. Це, брат, не одну тисячу вгнав (А. Головко); Крейгер всадив (у скуповування акцій) уже всі свої гроші (Ю. Смолич); — Це він усі свої гроші туди вбухав (Словник Б. Грінченка); — Двадцять п'ять карбованців втелющив та за упряж три (І. Нечуй-Левицький).

ГАТИ́ТИ(робити гатку або греблю, відгороджуючи воду),ЗАГА́ЧУВАТИ,ПЕРЕГА́ЧУВАТИ,ПРИГА́ЧУВАТИ,ГАРДУВА́ТИдіал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). — Док.:загати́ти,перегати́ти,пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом. Гачу, гачу — не загачу, Кого люблю — не побачу (пісня); (Граф:) Перегати струменю його шлях, він собі знайде другий (І. Карпенко-Карий); Гардувати у ставку воду (Словник Б. Грінченка).

СТРІЛЯ́ТИ(робити постріл, постріли з вогнепальної зброї),БИ́ТИ,ПАЛИ́ТИрозм.,СМАЛИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ДОВБА́ТИпідсил. розм.,ДОВБТИ́підсил. розм. (уперто й методично — перев. з гармат);СТРОЧИ́ТИ,ТАТА́КАТИрозм.,ТА́КАТИрозм.,ТАТА́ХКАТИрозм. (з кулемета, автомата);СТУ́КАТИ(неголосно, на відстані);СТУГОНІ́ТИ(безперервно і сильно);ПОСИЛА́ТИ(із сл. куля, снаряд і т. ін.). — Док.:ви́стрелити,стре́льнути(стрі́льну́ти),уда́рити(вда́рити),ви́палити,лу́пнути,чесну́ти,чесону́ти,вгати́ти,довбну́ти,довбону́ти,пальну́ти,палахнутирозм.прострочи́ти,тата́кнути,тата́хнути,сту́кнути,посла́ти. Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Яновський); — Як на війні було: стрілянина, з гармат же били, як барикади розбивали (А. Головко); (Кряж:) То я тоді, як смеркло, запріг коней, викликав Ганю, закутав її в бурку і — по конях..! Вискочив її батько, спустив собаку з ланцюга, схопив берданку і давай по мені смалити (М. Зарудний); Зенітки луплять, шум такий (С. Воскрекасенко); — Як почнуть артпідготовку — кожна батарея знає, по якому (доту) їй ціляти. Та по тому, а та по тому, гатитиме йому в лоба, аж поки він і не лусне! (О. Гончар); З лісу строчив без кінця кулемет (В. Сосюра). — Пор. 2.ба́хнути.

гатити—гачу гатиш недок.i перех. Робити гатку або греблю вдгороджуючи воду. Прокладати гатку через болото. перех. розм. Витрачати щонебудь марно викидати. неперех. розм. Удар...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гатити—гатити . бити м ср ст валити. ударяти стукати м ср ст Чого так гатиш в двер думаш що в нас вс глух цлком терпцю не маш Авторкагримати...Лексикон львівський
гатити—гатити . бити м ср ст валити. ударяти стукати м ср ст Чого так гатиш в двер думаш що в нас вс глух цлком терпцю не маш Авторкагримати...Лексикон львівський
гатити—гатити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
гатити—гатити аuтиеsupш нак.em атиu ат...Орфоепічний словник української мови
гатити—гатити аuтиеsupш нак.em атиu ат...Орфоепічний словник української мови
гатити—гатитие ачу атиеш нак. ати атт....Орфоэпический словарь украинского языка
гатити—гатитие ачу атиеш нак. ати атт....Орфоэпический словарь украинского языка
гатити—Гатити гачу гатиш гатять...Правописний словник Голоскевича
гатити—Гатити гачу гатиш гатять...Правописний словник Голоскевича
гатити—гатить прудить запруживать...Сербско-русский словарь
гатити—робити греблю...Словник лемківскої говірки
гатити—робити греблю...Словник лемківскої говірки
гатити—див.em бити...Словник синонімів Вусика
гатити—див.em бити...Словник синонімів Вусика
гатити—загачувати робити гать молотком стукати вдаряти бити....Словник синонімів Караванського
гатити—загачувати робити гать молотком стукати вдаряти бити....Словник синонімів Караванського
гатити—ГАТИТИ гачу гатиш недок. що. Робити гатку або греблю вдгороджуючи воду.У робочу пору тисячами вигонювали [виганяли народ] розкопувать дороги гатить гребл . розчищать садо...Словник української мови у 20 томах
гатити—гачу гатиш недок. перех. Робити гатку або греблю вдгороджуючи воду. Прокладати гатку через болото. перех. розм. Витрачати щонебудь марно викидати. неперех. розм. Удар...Толковый словарь украинского языка
гатити—To dam up with brushwood or earthem to make a road on swampy groundem to embank to dike to mound...Українсько-англійський словник
гатити—To dam up with brushwood or earthem to make a road on swampy groundem to embank to dike to mound...Українсько-англійський словник
гатити—em em em Гатити гопака em...Українсько-китайський словник
гатити—em em em Гатити гопака em...Українсько-китайський словник
гатити—гачу гатиш gaci tamowa robi tam...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
гатити—гачу гатиш gaci tamowa robi tam...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
гатити—гатить делать запруду прудить ударять разг. бить наносить побои разг. колотить гвоздить дубасить стрелять разг. палить садить гатити гопака отплясывать гопака...Українсько-російський словник
гатити—гатить делать запруду прудить ударять разг. бить наносить побои разг. колотить гвоздить дубасить стрелять разг. палить садить гатити гопака отплясывать гопака...Українсько-російський словник
гатити—греблю не гатять ким чим яким. Треба дорожити цнувати. Оксана в госпталь перейшла щиро сказав лкар. Давно пора. Такими як вона греблю не гатять В. Кучер. тльки можна гре...Фразеологічний словник української мови
гатити—греблю не гатять ким чим яким. Треба дорожити цнувати. Оксана в госпталь перейшла щиро сказав лкар. Давно пора. Такими як вона греблю не гатять В. Кучер. тльки можна гре...Фразеологічний словник української мови