ГАНЧІРКА

ГАНЧІ́РКА(шматок тканини, перев. господарського призначення),ШМА́ТАрозм.,ШМАТИ́НАрозм.,ШМА́ТКАрозм.,ОНУ́ЧАрозм.,ОНУ́ЧКАрозм.,ШМАТЯ́НКАдіал.;ДРАНТИ́НАрозм. (зі старої тканини);СТИ́РКА,ПІДТИ́РКАрозм.,ПРО́ТИРКАрозм. (для витирання чого-небудь);МИ́ЙКА(перев. для миття посуду). Килина взяла ганчірку, наблизилась до його столика, заходилась витирати (Є. Гуцало); Мазали (школярі) різні дива крейдою на таблиці і стирали їх відтак швидко намоченою шматою (І. Франко); З тими чобітьми він сідав на призьбу і витирав їх шматиною від пороху й смарував дьогтем (В. Стефаник); Інженер-механік.. витирає шматкою замаслені руки (В. Логвиненко); Зніме (сластьонниця) стару онучу, що нею горщик з тістом накритий (Г. Квітка-Основ'яненко); Замівши хату й сіни, вона зібрала сміття в дрантину (І. Нечуй-Левицький); Вона била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп'яно, витираючи його (Леся Українка); На позаливаній долівці стояв цебер, повний помий, валялись під ногами мокрі мийки, ганчірки, лушпиння з бараболі (М. Коцюбинський).

ЛАХМІ́ТТЯ(старий, подертий одяг),РУ́Б'Я,ДРА́НТЯ,ЛА́ТИмн.,РА́М'Я,РА́МТЯрідше,РИ́ЗЗЯрідше,ЛА́ХИмн., розм.,ЛА́ХМАНИ́мн., розм.,ЛАХМА́ННЯрозм.,ЛАХМАНИ́НАрозм.,ДРА́НКАрозм.,РЯДЮ́ГАрозм.,ХЛАМІ́ТТЯрозм.,ШМА́ТТЯрозм.,ГАНЧІ́РКАзневажл.,ГАНЧІ́Р'Язневажл.,МАНА́ТТЯзневажл.,ГАНЧІРЯ́ЧЧЯпідсил. зневажл.,ШАРПАНИ́НАрозм. рідко,РВАННЯ́розм. рідко,ДРАННЯ́заст.,ДЕРЮ́ГАзаст.,ТАНДИ́ТАзаст.,ФА́НТЯдіал.,ГНО́ТТЯдіал.,СТРА́П'Ядіал.,СТРА́ПКИдіал.,ФАЛА́ТТЯдіал.,ФУРФА́НТЯдіал.;ВЕРЕ́ТТЯрозм.,ВЕРЕ́ТИЩЕзаст.,ЦУ́Р'Ядіал.,ЦУ́НДРА(ЦУ́НДРЯ)діал.,ЦУНДРИ́НАдіал. (перев. з грубої тканини);ЛА́НЦІмн. (перев. домашнього вжитку);НЕДО́НОСКИмн. (кимось недоношений). Старий робітник у лахмітті. Заріс бородою, запалені очі (Ю. Яновський); Я.. хочу бачити свою дружину не в руб'ї та гнотті, а мов намальовану (М. Стельмах); Знаєш багачок? ..Навезе від батька матері дрантя та ганчір'я всякого, та й не руш його... (Панас Мирний); Панські шати — наші лати (прислів'я); Була вона каліка, .. злидні.. укривали її тіло ганчірками, гноттям, рам'ям та грязюкою (Панас Мирний); Вітер.. весело тріпав рамтям, що висіло у нього на плечах замість сорочки (Г. Епік); Під снігом, під метелицею старець до ріки бреде: скорчився, згорбився, труситься, в дірявому риззі (Ганна Барвінок); В хаті не було нічого, крім кількох торбів, палиці дідової, шапки, позшиваної з тисячних латок, та й деяких других лахів (І. Франко); Ми тулимось в холодних підземеллях: Там наші хати; носим лахмани... (П. Грабовський); Їх лиця пожовкли з нужди, ..їх одіж — то позшиване лахмання, що ледве-ледве держиться на тілі (І. Франко); — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (М. Стельмах); Одяглася Катерина погано, накинула на себе дранку, що крізь неї вітер пронизував тіло (С. Чорнобривець); Лежать (тюремники) на великому гуртовому полу серед брудного хламіття (Б. Грінченко); Все на нім брудне, злиденне: Шмаття — дертеє, смердюче (А. Кримський); Холодне тіло округи Манаттям деяким прикрили (Я. Щоголів); (Запорожець:) Візьми собі мою шарпанину за коня та носи на здоров'я (М. Кропивницький); Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. ..Неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом і рванням (О. Довженко); І ходить (село Будище) не в дранні і не бідує (А. Турчинська); Прожила дерюгу на Мусієву наругу, а Мусій кучеряв та дерюгу викупляв (М. Номис); Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим (Словник Б. Грінченка); Одежинка.. носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям (Панас Мирний); Кляпи від сурдута бідного Хоми давно були повідривані і висіли, мов нужденне фалаття (І. Франко); Його довга бекеша .. висіла довгим фурфантям та била його о худі, заталапані литки (І. Франко); А це — Сисой, що хіть свою презміг, щодня ходив до річки у веретті і роздягався з голови до ніг, щоб комарі кусали в очереті (Л. Костенко); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вівчар тяжко зітхнув: То що робити далі? Ніякого майна, лиш цур'я на плечах (казка); — Чуєте, — говорила тихо Марусина тітка, — скільки грошей має, а я не могла цундрину прикупити на дівку, що на відданні (М. Томчаній); Він завжди носив недоноски з чужих пліч (Д. Ткач). — Пор. 1.мо́тлох.

ЛЕГКОДУ́Х(людина з слабкою волею),СЛАБОДУ́Х,СЛАБОДУ́ХИЙ,ГАНЧІ́РКАзневажл.,КВАЧзневажл.,СЛАБА́Кзневажл.,СЛИМА́Кзневажл.,СЛИЗНЯ́Кзневажл.,СЛИНЬКО́зневажл. Щоб потурати отаким легкодухам та боягузам, за це вже хай вибачають! (А. Головко); (Дудар:) Ти ж не слабодух. Тримайся! (І. Микитенко); Слабодухий завжди шукає для виправдання якісь сторонні сили (Є. Куртяк); Сила кудись нестримно збувала. .."Ганчірка! Боягуз!" — ще кричало щось, билося всередині (Н. Тихий); — Не буде з його нічого, — каже Назар. — Я одразу побачив, що він справжній квач, — ще тоді, як він Устину обідом нагодував (Марко Вовчок); На життєвій орбіті він не був слабаком. Невдачі його допікали боляче, він панікував, але не втікав, не ховався (Ю. Мушкетик); — Цей безвольний слимак не страшний. Він боїться викриття і мовчатиме (А. Хижняк); — За Лідусю! Жоден з мужчин-слизняків і мізинця її не вартий! (А. Крижанівський).

О́ДЯГ(сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло),ОДЕ́ЖА,УБРА́ННЯ(ВБРА́ННЯ),УБИРА́ННЯ(ВБИРА́ННЯ),УБІ́Р(ВБІР),ТУАЛЕ́Т,СТРІЙ,ОДЕ́ЖИНАрозм.,О́ДІЖрозм.,ОДЯГА́НКАрозм.,ВДЯГА́НКА(УДЯГА́НКА)розм.,ОДЯГА́ЛОрозм.,ОДІВА́ННЯрозм.,ОДІ́ННЯрозм.,МАНА́ТКИмн., розм.,МАНА́ТТЯрозм.,РЯДНИ́НАрозм.,ОБЛАЧЕ́ННЯуроч., ірон.,ПЛА́ТТЯзаст.,ПЛАХІ́ТТЯзаст.,ОДІ́Язаст.,ОДЯ́ГАдіал.,ОГО́РТКАдіал.,НО́ШАдіал.,РО́БАдіал.,ЛУДІ́ННЯдіал.,ФА́НТЯдіал.,ФАНТИ́НАдіал.;ВЕРЕ́ТА,ВЕРЕТЯ́НКА,ВЕРЕ́ТИЩЕзаст. (з грубої тканини);ГАРДЕРО́Б(про сукупність таких виробів для однієї людини);КОСТЮ́М(звичайно національний);НАРЯ́Д,ПРИБО́РИмн., діал. (гарний, святковий одяг);ША́ТИмн., заст., поет.,РИ́ЗАперев. мн., заст., поет. (багатий, розкішний одяг);ДРА́НТЯрозм.,ЛАХМІ́ТТЯрозм.,ШМА́ТТЯрозм., зневажл.,ГАНЧІ́РКАрозм., зневажл. (старий, подертий, а також — взагалі про одяг). Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (П. Панч); Не одежа красить людину, а добрі діла (прислів'я); В убранні багрянім на троні, Від ізмарагдів блискучому, Феб засідав світлосяйний (М. Зеров); Ой піду я охотою в службу, Дадуть мені тісне убирання, Солдатське вічне горювання (пісня); Любила Параска уборами менжувати (Панас Мирний); Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш панії в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка); Багато гостей, серед яких чимало в маскарадних строях (І. Кочерга); Одягнені в благеньку одежину, хлоп'ята теж прийшли зустрічати партизанів (А. Шиян); Згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Пішла до скрині, відкинула важку дубову ляду, дістала з-під якихось одяганок бобрикове пальто (М. Стельмах); Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Словник Б. Грінченка); Різнила Кучія хіба що повнота, її не могло приховати ніяке одіння (М. Олійник); Для одежі не було опрічної коморки, де можна було б поскладати й замкнути свої бурлацькі манатки (І. Нечуй-Левицький); — Прибери к бісу своє манаття! — крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок (Л. Яновська); Пішов Кармелюк до куми в гості, Покинув плаття в лісі на мості (П. Чубинський); Там, де зустрінеться їх (підданих) три, Най підбирають швидш плахіття; Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (П. Грабовський); Од панщини сильно тяжко було видряпаться, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба, харч своя, одяга своя (збірник "Народні оповідання"); Мати.. глянула на Тараса й каже: — Годі до школи ходити, як нема хліба в хаті й огортки на тілі (О. Ковалів); Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Лесь Мартович); (Хима (убігла):) Ось ваша роба, дядю Лука (М. Куліш); Молодці і дівчатавідданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали (Я. Качура); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г. Хоткевич); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вибирати йому (Льові) не було з чого — гардероб у нього був дуже нечисленний (В. Підмогильний); Юнаки і дівчата в яскравих національних костюмах виконують гопак (з газети); Сьогодні зодяглася (мати) в той самий наряд, що був на ній і тоді, коли її дочка перший раз виходила заміж (Є. Гуцало); Буденна одіж наче смертний гріх Темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка); Їхала (Катерина) селом... їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич); Вдягнений він був у дрантя, а пов'язаний хусткою (П. Кочура); Дивимось: із запічка злазить хлопчик у лахмітті у якомусь (А. Тесленко); Подивіться хоча б на татар: і працюють як слід, і не пиячать, і з усього задоволені. А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (З. Тулуб). — Пор. I. 1.наря́д.

ганчірка—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
ганчірка—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
ганчірка—и ж.i Шматок старо зношено тканини. перен. зневажл. Про зношений старий одяг близну. Одяг взагал. перев. мн. перен. зневажл. Про жноч убори. перен. зневажл. Про безв...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ганчірка—ганчрка менник жночого роду Але дв три чотири ганчрки...Орфографічний словник української мови
ганчірка—ганчрка менник жночого роду Але дв три чотири ганчрки...Орфографічний словник української мови
ганчірка—ганчрка д. м.em рц мн.em ркиu родв ганч...Орфоепічний словник української мови
ганчірка—ганчрка д. м.em рц мн.em ркиu родв ганч...Орфоепічний словник української мови
ганчірка—ганчрка ркие д. м. рц мн. рки рок дв ганчркие....Орфоэпический словарь украинского языка
ганчірка—ганчрка ркие д. м. рц мн. рки рок дв ганчркие....Орфоэпический словарь украинского языка
ганчірка—Ганчрка ки ц чрки чрок...Правописний словник Голоскевича
ганчірка—Ганчрка ки ц чрки чрок...Правописний словник Голоскевича
ганчірка—Iганчря ганчрочка ганчряка Як взьму ганчряку! дрантя лахи лахмття мотлох шмати шматина шматка слабодухий...Словник синонімів Вусика
ганчірка—Iганчря ганчрочка ганчряка Як взьму ганчряку! дрантя лахи лахмття мотлох шмати шматина шматка слабодухий...Словник синонімів Вусика
ганчірка—шмата шматка шматина дрантина у кагл каглянка хто слабодух квач хрунь....Словник синонімів Караванського
ганчірка—шмата шматка шматина дрантина у кагл каглянка хто слабодух квач хрунь....Словник синонімів Караванського
ганчірка—шматок тканини бльший шмата невеличка шматинка шматка переважно для взуття онуча для миття стирка мийка....Словник синонімів Полюги
ганчірка—шматок тканини бльший шмата невеличка шматинка шматка переважно для взуття онуча для миття стирка мийка....Словник синонімів Полюги
ганчі́рка—ГАНЧРКА и ж. . Шматок старо зношено тканини. Де то вже нема. [мене]! обзвалася Зубиха лзучи зпд покутя таскаючи превеликенний горщик ганчркою завязаний Кв.Осн. II Вог...Словник української мови в 11 томах
ганчірка—ГАНЧРКА и ж. Шматок старо зношено тканини що використовуться для рзних господарських потреб. Де то вже нема [мене]! обзвалася Зубиха лзучи зпд покутя таскаючи превелике...Словник української мови у 20 томах
ганчірка—ГАНЧРКА и ж. Шматок старо зношено тканини що використовуться для рзних господарських потреб. Де то вже нема [мене]! обзвалася Зубиха лзучи зпд покутя таскаючи превелике...Словник української мови у 20 томах
ганчірка—и ж. Шматок старо зношено тканини. перен. зневажл. Про зношений старий одяг близну. Одяг взагал. перев. мн. перен. зневажл. Про жноч убори. перен. зневажл. Про безво...Толковый словарь украинского языка
ганчірка—техн. ветошка тряпка обтирка тряпка для обтирания...Украинско-русский политехнический словарь
ганчірка—rag для пдлогиem floor cloth для пилуem duster перен. знев.em про людинуem milksop wet rag...Українсько-англійський словник
ганчірка—rag для пдлогиem floor cloth для пилуem duster перен. знев.em про людинуem milksop wet rag...Українсько-англійський словник
ганчірка—ануча...Українсько-білоруський словник II
ганчірка—ануча...Українсько-білоруський словник II
ганчірка—Ануча...Українсько-білоруський словник II
ганчірка—Ануча...Українсько-білоруський словник II
ганчірка—ануча...Українсько-білоруський словник
ганчірка—ануча...Українсько-білоруський словник
ганчірка—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
ганчірка—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
ганчірка—Klud...Українсько-датський словник
ганчірка—Klud...Українсько-датський словник
ганчірка—em em...Українсько-китайський словник
ганчірка—em em...Українсько-китайський словник
ганчірка—Fille klut...Українсько-норвезький словник
ганчірка—Fille klut...Українсько-норвезький словник
ганчірка—ж.ciereczka cierka szmatka...Українсько-польський словник
ганчірка—ж.ciereczka cierka szmatka...Українсько-польський словник
ганчірка—и cierka szmatka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
ганчірка—и cierka szmatka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
ганчірка—тряпка разг. тряпица ветошка перен. прен. тряпка...Українсько-російський словник
ганчірка—тряпка разг. тряпица ветошка перен. прен. тряпка...Українсько-російський словник
ганчірка—Klut...Українсько-шведський словник
ганчірка—Klut...Українсько-шведський словник
ганчірка—як викручена ганчрка. Дуже стомлений знесилений. Ледве тримаючись на ногах як викручена ганчрка Сад Ал сдав у машину будвельного вддлу ван Ле....Фразеологічний словник української мови
ганчірка—як викручена ганчрка. Дуже стомлений знесилений. Ледве тримаючись на ногах як викручена ганчрка Сад Ал сдав у машину будвельного вддлу ван Ле....Фразеологічний словник української мови