ВИКИДАТИ

БЛЮВА́ТИбез додатки і чим,РИГА́ТИвульг.,ВИКИДА́ТИщо і без додатка, розм. рідше. — Док.:ви́кинути. Міське повітря давило йому груди, затроювало кров із кожним зітханням. Першими тижнями то вже так було зле, що аж кров'ю почав блювати (Г. Хоткевич); — Пий, щоби-сь аж ригав! — обізвався Краньцовський до зарослого чоловіка (Л. Мартович); Не змогла випити Хівря — викинула... Криком кричить, духу пускається!.. (Панас Мирний).

ВИГАНЯ́ТИ(змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.),ПРОГАНЯ́ТИ,ВИГО́НИТИ,ГНА́ТИ,ВИПРОВА́ДЖУВАТИ,СПРОВА́ДЖУВАТИ,ВИСТАВЛЯ́ТИ,ПРОГО́НИТИрідше,ВИПРОВОДЖА́ТИрозм.,ВИКИДА́ТИрозм.,НАГАНЯ́ТИрозм.,НАГО́НИТИрозм.,ВИПИРА́ТИрозм.,ВИКУ́РЮВАТИрозм.,ВИТУ́РЮВАТИрозм.,ВИТУРЯ́ТИрозм.,ТУ́РИТИрозм.,ВИМІТА́ТИрозм.,ВІДПРАВЛЯ́ТИрозм., рідше,ВИРЯДЖА́ТИрозм. рідко,ВИТРУ́ЧУВАТИдіал.,ВИДВОРЯ́ТИзаст.;ВИШТО́ВХУВАТИ(штовхаючи);ВИПИХА́ТИрозм. (пхаючи);ВИТІСНЯ́ТИ(утисками примушувати залишити місце проживання);ВИЛИВА́ТИ(водою з нори звіра);ВИТРА́ВЛЮВАТИ,ВИТРАВЛЯ́ТИ(про звіра — травлячи). — Док.:ви́гнати,прогна́ти,погна́ти,ви́провадити,спрова́дити,ви́ставити,ви́кинути,нагна́ти,ви́перти,ви́курити,ви́турити,ви́турлити,поту́рити,поту́рлити,ви́мести,відпра́вити,ви́рядити,ви́трутити,ви́дворити,ви́штовхати,ви́штовхнути,ви́пхати,ви́пхнути,ви́тіснити,ви́лити,ви́лляти,ви́травити,ви́кишкатирозм. (Храпко:) Хіба я його (сина) жену. Хіба я його виганяю? Хай живе отам на кухні (Панас Мирний); (Меценат:) Тут я господар, і не дозволяю своїх гостей нікому проганяти (Леся Українка); — У залі агітувати невільно! — крикнув він (староста) зі злістю, — бо інакше скажу випровадити! (Н. Кобринська); Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка, інакше вона сама його витурить (Григорій Тютюнник); Начальник табору виставив полоненика за ворота разом з папірцем (Ю. Яновський); Другого дня прогонив Василь кури з грядок (А. Тесленко); У мене нема чим заплатити. Ще викинуть з готелю (М. Коцюбинський); Не приходило йому ніколи на думку нагнати Івана, хоч ненавидів його (Лесь Мартович); Глянула (пані) тими очима, мов випирала ними мене за поріг (С. Васильченко); Гудуть та й гудуть (заробітчани) про своє: і про забастовки, і про землю, і про панів, яких пора вже викурювати з насиджених місць (М. Стельмах); Усе думав (Корній) про те, як би йому відсіля, з хутора, Демка витурити (Б. Грінченко); З окопів і дзотів.. Штиком ворогів вимітала піхота! (І. Нехода); Вона благала усіх родичів навколішках,.. аби Зоню не відправляли з двора (Леся Українка); Він гнівно брязкає по столу кулаком, ладен вирядити сина з хати (К. Гордієнко); Недарма ж жінка та діти витрутили тебе з хати! (М. Коцюбинський); А ключник думає тим часом, як бути йому: видворити п'яниць оцих чи, навпаки, споїти і залишити тут (Д. Міщенко); Пана й осавула хлопці виштовхали на ґанок (В. Кучер); Пані випхала тоді Настю за двері (Марко Вовчок); Вітовт (литовський князь) поставив собі за мету витіснити татар із Причорномор'я (з посібника); Ходив у поле виливати водою ховрахів (Ю. Мокрієв); Всіх вовків, лисиць витравимо (О. Стороженко); Всім бажалось викишкати його (А. Свидницький).

ВИКИДА́ТИ(кидати що-небудь із середини чогось назовні);ВИВА́ЛЮВАТИ(перекидаючи, нахиляючи);ВИШТО́ВХУВАТИ(поштовхами);ВИПИРА́ТИ(натискаючи);ВИТРЯСА́ТИ(трясучи);ВИЖБУ́РЮВАТИрозм.,ВИШПУ́РЮВАТИрозм. рідко (із силою). — Док.:ви́кинути,ви́валити,ви́штовхати,ви́штовхнути,ви́перти,ви́трясти,ви́шпурляти,ви́шпурнути. Вона.. викидала одежу, що лежала зверху в скрині (І. Нечуй-Левицький); Рибалки неквапливо підвели до сітки борт баркаса, вміло вивалили рибу з сітки на дно судна (Ю. Збанацький); Море виштовхувало на землю шматки криги (Ю. Яновський); Казанцев насилу налапав і випер через вікно здоровий узол (І. Нечуй-Левицький); (Марусяк:) Мовчать! Ось гроші!.. (витрясає з череса гроші) (І. Франко); Заряджена злою енергією, Мариня так гарячково почала вижбурювати речі на подвір'я, що збоку могло видатися, ніби в хаті вибухнула пожежа (Ірина Вільде); Вишпурнути сміття.

ВИКИДА́ТИ(випускати з себе),ВИВЕРГА́ТИ,ВИПЛЬО́ВУВАТИ(з рота). — Док.:ви́кинути,ви́вергнути,ви́плюнути. Височенний димар викидає клубки чорного диму (Панас Мирний); Вулкан вивергає.. потоки.. лави (С. Журахович); Він не чистив тарані, як Івась, а з цілої кусав шматки, випльовуючи луску з рота (Панас Мирний).

ВИКРЕ́СЛЮВАТИ(закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.),ВИКЛЮЧА́ТИ,ВИКИДА́ТИ,ВИПУСКА́ТИ,УСУВА́ТИ,ВИМА́ЗУВАТИрозм. рідко. — Док.:ви́креслити,ви́ключити,ви́кинути,ви́пустити,усу́нути,ви́мазати. Вдома при каганці писав (Сухомлинський) свою поему "Ярина". Викреслював, переписував, шукав потрібні слова (І. Цюпа); Я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені" (М. Коцюбинський); Тяжко покалічила його (збірник) цензура, багато зовсім викинула (М. Коцюбинський); Зіпсували мені цілу одну новелу, бо випустили цілу сторону (В. Стефаник); Він (Коцюбинський) .. усував із своїх творів ті іншомовні слова, які негативно позначалися на доступності мови "для широкої публіки" (з журналу); А ви її (дитину) зі спису (списку) вимажіть (І. Франко).

ВИНО́СИТИ(про воду, вітер — захоплюючи зі собою, залишати де-небудь),ВИКИДА́ТИ. — Док.:ви́нести,ви́кинути. Так вода весняна виносить мул і хмиз, і баговиння зо дна ріки (Леся Українка); Вітер хвилю на морі гойдав, Рвав із рибою наші сітки, Викидав із намулом скіпки (П. Воронько).

ВИПУСКА́ТИ(під час росту утворювати колосся, пуп'янки тощо),ВИКИДА́ТИ. — Док.:ви́пустити,ви́кинути. Світлоокі осики випускають довгасті запашні сережки (з журналу); Я побіг шляхом попід високим житом, що вже викидало колос (І. Нечуй-Левицький).

ВИТРАЧА́ТИ(нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось),ТРА́ТИТИ,РОЗТРА́ЧУВАТИ,ВИТРА́ЧУВАТИ,МАРНУВА́ТИ,МАРНОТРА́ТИТИ,ПЕРЕВО́ДИТИ,ГАЙНУВА́ТИ,ГУБИ́ТИ,РОЗТРАЧА́ТИрідко,ВИКИДА́ТИрозм.,РОЗТРИ́НЬКУВАТИрозм.,ТРИ́НЬКАТИрозм.,РОЗТО́ЧУВАТИрозм.,РОЗСИПА́ТИрозм.,РОЗТРУ́ШУВАТИрозм.,РОЗПУСКА́ТИрозм.,СПУСКА́ТИрозм.,МОТА́ТИфам.,ПРОМО́ТУВАТИфам.,ПРОСВИ́СТУВАТИфам.,ПРОЦИ́НДРЮВАТИфам.,ЦИ́НДРИТИфам.;ВИТРАЧА́ТИСЯ,РОЗТРА́ЧУВАТИСЯрозм. (без додатка — витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь);ПРОПИВА́ТИ(п'ючи);ПРОГУ́ЛЮВАТИ(гуляючи) розм.;УБИВА́ТИ(ВБИВА́ТИ)розм.,ЗБАВЛЯ́ТИрозм. (час, життя, сили тощо);РОЗМІ́НЮВАТИ(сили, талант і т. ін.);ГА́ЯТИ,ПРОГА́ЮВАТИ,ВТРАЧА́ТИ(УТРАЧА́ТИ),ПРОБАВЛЯ́ТИрозм. рідко,ВАКУВА́ТИдіал. (про час),ВГА́ЮВАТИ(УГА́ЮВАТИ)розм. — Док.:ви́тратити,розтра́тити,змарнува́ти,промарнува́ти,промарнотра́тити,перевести́,згайнува́ти,прогайнува́ти,згуби́ти,ви́кинути,розтри́нькати,розточи́ти,розси́пати,розтруси́ти,розпусти́ти,спусти́ти,промайнува́тирозм.проманта́читирозм.промота́ти,просвиста́ти,проци́ндрити,розти́катирозм.прохви́ськатифам.ви́тратитися,розтра́титися,пропи́ти,прогуля́ти,уби́ти(вби́ти),зба́вити,розміня́ти,зга́яти,прога́яти,втра́тити(утра́тити),проба́вити,вга́яти(уга́яти). (Батура:) У Вас величезна енергія, а ви її марно витрачаєте (О. Корнійчук); — Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратить та марнувати його по-дурному (Григорій Тютюнник); Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Г. Квітка-Основ'яненко); По колоні передали наказ водіям заглушити мотори, аби задарма не переводить пальне (С. Голованівський); — Ти мені глини не гайнуй, — Діло ж роблю! — весело огризнувся Мамай (О. Ільченко); Він зовсім розпився, прогайнував господарство, продав землю, зосталася сама обідрана хатка (Б. Грінченко); Водій Цюпа ..не губив часу даремно (Ю. Яновський); — То на дурний кавалок пасовиська вам не жаль викидати тисячі (І. Франко); А той (пан) розтринькав усе і вмер (Б. Грінченко); (Петро:) Тільки тринькатиме (панночка) добро, зароблене моїми руками (Панас Мирний); Пив (Терпило), гуляв.. і мало-помалу розточив своє добро (І. Котляревський); Розсипала я на його (суд) чимало карбованчиків (І. Нечуй-Левицький); Олеся вже розтрусила багато грошей (І. Нечуй-Левицький); Він гроші свої любить і боїться, що ти їх швидко розпустиш (І. Франко); А вельможі до грошей голінні І уміють їх гарно спустить (В. Самійленко); (2-й підпанок:) Чваниться (пан) тим, що жінчине добро мотає! (М. Кропивницький); Як толк, то, не маючи, придбає, а дурний, і маючи, промотає (прислів'я); Він по якомусь селу в Зальцбурзі, яке його предки просвистали в ХVІІІ столітті, мав титул фон-Ціллергут (переклад С. Масляка); — О, цей (Полікарп) не розхвиськає добра, не проп'є, не прогуляє. Жодної зайвої копійки не проциндрить, — казали про нього (В. Большак); Я їх (гроші) не циндрю, бо думаю одружиться (Т. Шевченко); — Оце я так витратився на клуню та на хату, що Вже не маю ні шага грошей (І. Нечуй-Левицький); — Я привів тобі Йожку на голову, щоб ти розтрачувалась? (М. Томчаній); "Чи не прогайнували та не пропили часом оті дрібні українські дідичі своїх маєтностів та ґрунтів?" — майнула в мене думка (І. Нечуй-Левицький); На острів безлюдний приплив чоловік Том Ніл.. Захотілося Тому.. одному убити свій вік (І. Драч); Не одну сотню літ збавили (алхіміки) ось тут, намагаючись перетворити бодай одне зернятко міді або свинцю на найменшу дрібку щирого золота (О. Ільченко); Ми.. не розмінювали свої сили на поточні дрібниці (з журналу); Хлопці, ви часу не гайте... сватів засилайте (Л. Забашта); (Принцеса (до хлопця):) Ходім! Пора! Ти марне час прогаяв, дивись, товариші вперед пішли (Леся Українка); Кримський не втрачав жодної хвилини часу (І. Ле); Прийду було її (панночку) вбирати.. Заплітаю коси — не так! Знов розплітаю та заплітаю, — знов не так! Та цілий ранок на тому пробавить (Марко Вовчок); — Раз постарається (чоловік), потім занедбає, забуде, як і що йому чинити, час угає дорогий, нагоду добру втеряє (Ганна Барвінок).

викидати—I аю аш док.i перех.i Викинути все за клька разв. Випустити утворити у процес росту один за одним неодночасно колосся пупянки листя т. н.II аю аш недок.i викинути ну ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
викидати—викидати дслово доконаного виду викидати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
викидати—Викидати даю даш да...Правописний словник Голоскевича
викидати—Викидати соб докоряти соб [VI]...Словник з творів Івана Франка
викидати—див.em виганяти кидати...Словник синонімів Вусика
викидати—на берег кидати з хати виганяти з тексту викреслювати як непотрб кидати пд лаву грош витрачати розтринькувати колос обростати чим ляву вивергати жу блювати чим....Словник синонімів Караванського
ви́кидати—ВИКИДАТИ аю аш док. перех. . Викинути все за клька разв. Василина викидала з мшка свою одежу взяла одну спдницю й розгорнула Н.Лев. II Псля того коли я викидав ус папер...Словник української мови в 11 томах
викидати—ВИКИДАТИ аю аш док. кого що. Викинути всх або все за клька разв.Василина викидала з мшка свою одежу взяла одну спдницю й розгорнула . НечуйЛевицькийПсля того коли я викид...Словник української мови у 20 томах
викидати—Istrong аю аш док. перех. Викинути все за клька разв. Випустити утворити у процес росту один за одним неодночасно колосся пупянки листя т. н. IIstrong аю аш недок. вики...Толковый словарь украинского языка
викидати—техн. выхлопывать извергать...Украинско-русский политехнический словарь
викидати—недок.em викидати док.em викинути кидатиem to throw outвикидати за борт to throw overboard тж. перен.викидати на берег to cast ashore перен.em розм.em виганятиem to thr...Українсько-англійський словник
викидати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
викидати—Kaste...Українсько-датський словник
викидати—Викидати кру Викидати колос Викинути з голови...Українсько-китайський словник
викидати—Kaste ut...Українсько-норвезький словник
викидати—[wykydaty]...Українсько-польський словник
викидати—аю аш wyrzuca...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
викидати—I несов. викидати сов. викидати выбрасывать выбросить выкидывать выкидать разг. вышвыривать вышвырять с силой II несов. викидати сов. викинути выбрасывать выбросить ...Українсько-російський словник
викидати—Kasta...Українсько-шведський словник
викидати—викидати викинути за борт кого що. Вдмовлятися вд кого чогонебудь як вд непотрбного непридатного т. н. Не варто викидати за борт один з найстарших рзновидв фантастики ...Фразеологічний словник української мови