ВЗЯТИСЯ

БРА́ТИСЯ(застосовувати щодо кого-небудь якісь дії),ПРИЙМА́ТИСЯрозм. — Док.:узя́тися(взя́тися),прийня́тися. Час уже братися нам за ледарів; Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Ганна Барвінок).

ВИНИКА́ТИ(починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття),ПОВСТАВА́ТИ(ПОСТАВА́ТИ),СТАВА́ТИ,З'ЯВЛЯ́ТИСЯ,ПОЯВЛЯ́ТИСЯ,УТВО́РЮВАТИСЯ,СТВО́РЮВАТИСЯ,ВИТВО́РЮВАТИСЯ,ЗДІЙМА́ТИСЯ,ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ,БРА́ТИСЯ,НАРО́ДЖУВАТИСЯ,ФОРМУВА́ТИСЯ,ПОРО́ДЖУВАТИСЯ,СХО́ПЛЮВАТИСЯрідко,ТВОРИ́ТИСЯрідше,ПЛОДИ́ТИСЯрозм.;ПРИХО́ДИТИ,ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ,НАЗРІВА́ТИ,ПІДІЙМА́ТИСЯ(ПІДНІМА́ТИСЯ),ПРОЙМА́ТИ,РОЗВОРУ́ШУВАТИСЯ,ПРОСИПА́ТИСЯ,ПРОСИНА́ТИСЯ,НАКЛЬО́ВУВАТИСЯрозм.,ЗАКЛЬО́ВУВАТИСЯрозм. рідко (про думки, почуття);ЗРИНА́ТИ,ВИПЛИВА́ТИ,СПЛИВА́ТИ,ПРОКИДА́ТИСЯ,БУДИ́ТИСЯ,РОЗКРИВА́ТИСЯ,ВИРО́ЮВАТИСЯ(в уяві, в пам'яті, а також у голові, в серці);ЗАКРАДА́ТИСЯ(мимоволі, непомітно). — Док.:ви́никнути,повста́ти(поста́ти),ста́ти,з'яви́тися,появи́тися,утвори́тися,ви́творитися,здійня́тися,зароди́тися,взя́тися(узя́тися)рідшенароди́тися,сформува́тися,породи́тися,схопи́тися,сплоди́тися,прийти́,пробуди́тися,назрі́ти,підійня́тися(підня́тися),пройня́ти,розворуши́тися,просну́тися,наклю́нутися,заклю́нутися,зри́нути,ви́плисти,ви́пливти,ви́плинути,сплисти́,спливти́,спли́нути,проки́нутися,збуди́тися,розкри́тися,ви́роїтися,прили́нутипоет.проли́нутирідшепоет,стре́льнутирозм. (раптово)закра́стися. Із нічого ніщо виникати не може (М. Зеров); Згадки пішли за згадками, картини стародавнього життя виникали одна за однією (І. Нечуй-Левицький); За його почином і головно на його акціях, повстала велика дестилярня (нафтоочисна фабрика) біля Дрогобича (І. Франко); Кримські гори постали поволі (Остап Вишня); І події минулих літ в уяві Михася поставали, як живі (С. Чорнобривець); Наші слова стають нашими ділами й судять нас люди "по ділах наших" (Леся Українка); — Я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з'являється нудьга за батьківщиною (Ю. Яновський); Я прославлю тії рівнії права, що в історії ж уперше появились (П. Тичина); На будові утворився міцний, здібний колектив механізаторів і будівельників (з журналу); Створилась загроза повного розгрому частин Першої Кінної, що перебували тут (О. Гончар); Тепер уже витворюється і в Галичині інтелігенція непопівська (Леся Українка); Йому було й радісно, і боязко заразом, тривога здіймалась у серці (М. Коцюбинський); Напруженість у взаєминах хлопця та дівчини поволі зникала, зароджувалась дружба (А. Головко); Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Т. Шевченко); — Щось не йметься мені віри, щоб це справді.. народжувалась сільська інтелігенція та й єдналася з нами (Б. Грінченко); Теорія художнього перекладу — наука молода, яка щойно починає формуватися (з газети); Чим довше існує пісня, тим більше породжується її варіантів (з журналу); Ось схопилась хуртовина, закурилася долина (Я. Щоголів); Твориться молоде місто (О. Довженко); (Корній Донченко:) Дай же, Боже, щоб вам.. з цих грошей ще гроші плодились (Б. Грінченко); Як то часто приходять мені на ум молоді літа (Марко Вовчок); В її серці на хвилю пробудилося гірке почуття жалю (І. Франко); Улас відчував, що в його душі назріває великий злам (Григорій Тютюнник); Серце його зав'ядало,.. піднімалася ненависть (Панас Мирний); Любов до тебе всю мене проймає (Леся Українка); Дрімаючі думи розворушились в голові Ломницького (І. Нечуй-Левицький); Неясна заздрість просипається в серці (О. Донченко); У нього наклюнулась ідея: нанести нашому голові новорічний візит (І. Рябокляч); Один Аркадій нічого не помічав: у голові все снувалися думки, які заклюнулись уночі (Дніпрова Чайка); Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Дивився в темряву, і перед ним одна за одною випливали картини сільського життя (Д. Ткач); Минуле спливало перед ними в дивному тумані (Л. Первомайський); Ох, невже ж таки кохання Прокидається в мені! (А. Кримський); (Принцеса:) Нова вступає в душу сила, одвага в серці будиться, як гляне на се нове життя (Леся Українка); Широкий світ розкривається перед нами, коли ми читаємо книги Івана Франка (М. Рильський); Оце як почав я.. те давнє згадувати, то й не потовплю споминок — вироюються та вироюються (Марко Вовчок); Мов з дівочого сну, мені спомин прилине про тебе (Л. Забашта); Думка пролинула (Леся Українка); І зненацька стрельнула в голові думка: "А чому б тобі, Стецьку, не втекти?" (І. Цюпа); Щось незбагненне, якийсь підлий страх закрався їй у серце (Д. Міщенко).

З'ЯВИ́ТИСЯ(стати наявним де-небудь),ПОЯВИ́ТИСЯ,ВИ́НИКНУТИ,ВЗЯ́ТИСЯ(УЗЯ́ТИСЯ),ЗАВЕСТИ́СЯ,ОБ'ЯВИ́ТИСЯрозм.,ПОВЕСТИ́СЯрозм.;НАБРА́ТИСЯ(у певній кількості). — Недок.:з'явля́тися,появля́тися,виника́ти,бра́тися,заво́дитися,об'явля́тися,набира́тися. Коли б тільки за Ставищем гнила вода не з'явилася, — знову гупає в голові та сама думка (М. Стельмах); І тут у Юрка вперше виникло питання — а навіщо скликають сход? (І. Багмут); Минає рік, минув другий, Знову дивувались, Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось (Т. Шевченко); Дома завжди були злидні такі, що й миші не заводилися (О. Іваненко); — Коли б у нас об'явилася відповідна глина і хтось.. почав би виробляти цеглу, то ви всі пішли б на роботу... (Ірина Вільде); Між наших вороних повелися тії коні, що вже знала я про них (П. Тичина).

НАБЛИЖА́ТИСЯ(НАБЛИ́ЖУВАТИСЯрідше)до кого-чого і без додатка (про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін.),НАДХО́ДИТИбез додатка,ПІДХО́ДИТИ,ІТИ́(ЙТИ)до чого і без додатка,НАХО́ДИТИбез додатка,ІТИ́СЯ(ЙТИ́СЯ)безос., до чого, на що і без додатка,ЗБЛИЖА́ТИСЯ(ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ)без додатка, розм.,БЛИ́ЗИТИСЯрідко;БЛИ́ЖЧАТИбез додатка, розм. (ставати ближчим);НАБІГА́ТИбез додатка, розм. (про свята, певні дні тощо — наближатися непомітно, швидко);БРА́ТИСЯбезос., до чого, на що, розм. (про вік, час і т. ін.);ПІДСТУПА́ТИпоет.,ПІДБИРА́ТИСЯпоет.,ПІДКРАДА́ТИСЯпоет. (повільно, непомітно);НАСУВА́ТИСЯ,НАСУВА́ТИ,СУ́НУТИ(на кого-що і без додатка — про щось небажане або бурхливе, інтенсивне за своїм виявом, грізне і т. ін.; про вечір, ніч і т. ін.);НАЗРІВА́ТИ,ГОТУВА́ТИСЯ(без додатка; про щось значне або загрозливе, неприємне — повільно наближатися, стаючи неминучим). — Док.:набли́зитися,надійти́,підійти́,піти́перев. до чогонайти́,збли́зитися,набі́гти,узя́тися(взя́тися)на щопідступи́ти,підкра́стися,насу́нутися,насу́нути,назрі́ти. Настала Спасівка. Наближався день Єреміїних іменин (І. Нечуй-Левицький); Надходять великі події — все говорить про це (О. Довженко); Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Григорій Тютюнник); Сталевих птиць у грізній високості я чую рев... То йде відплати час (В. Сосюра); Находив ранок (П. Воронько); Йшлося на вечір, коли Наливайко з Юрком Мазуром розшукали посланців (І. Ле); Минуло ще кілька днів. Весілля зближалося (О. Маковей); Минали години, близився вечір (Д. Бедзик); — Уже як мають саджати (у холодну), то пізніше, аж коли нагальна робота скінчиться або як свята довші набіжать... (Леся Українка); Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Ю. Бедзик); Весна підступає, ясна й непомітна. Злягаються, тануть високі сніги (С. Воскрекасенко); Лихо так зненацька підкралось і так несподівано впало, що ніхто навіть не важився думать, чим запобігти (М. Коцюбинський); А літо вже минуло і насувалася осінь (Г. Хоткевич); Насував осінній мокрий вечір (С. Скляренко); Сунула холодна біла зима (О. Іваненко); А тут ще такі новини, такі події назрівають! (Н. Тихий); Нікому й на думку не спаде, що готується пригода, що лихо вже близько (М. Коцюбинський). — Пор. 1.наста́ти.

ОДРУЖИ́ТИСЯз ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка);ПОЖЕНИ́ТИСЯ,ПОЄДНА́ТИСЯ,СПАРУВА́ТИСЯ,ПОБРА́ТИСЯ,ПРИСТРО́ЇТИСЯрозм.,ПОДРУЖИ́ТИСЯрозм.,ОБКРУТИ́ТИСЯрозм.,ПОШЛЮ́БИТИфольк., книжн.,ЗАШЛЮ́БИТИСЯзаст.,УЗЯ́ТИСЯ(ВЗЯ́ТИСЯ)заст.,ПОЙНЯ́ТИСЯ(ПОНЯ́ТИСЯ)заст.;ПРОДА́ТИСЯкому, розм. (взяти шлюб з розрахунку);ОБРУЧИ́ТИСЯ(обмінявшись з молодою або молодим обручками);ОБВІНЧА́ТИСЯ,ПОВІНЧА́ТИСЯ(виконуючи церковний обряд);ОЖЕНИ́ТИСЯ,ЖЕНИ́ТИСЯна кому,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)заст.,ПОЙНЯ́ТИ(ПОНЯ́ТИ)заст.,ОБА́БИТИСЯзневажл. рідше (про чоловіка);ПІТИ́,ВИ́ЙТИза кого, а також із сл. заміж,ВІДДА́ТИСЯ,ВИ́ДАТИСЯза кого, розм.,ПОБІ́ГТИрозм., ірон. (про жінку). — Недок.:одру́жуватися,дружи́тисярозм.жени́тися,поє́днуватися,парува́тися,бра́тися,продава́тися,обруча́тися,вінча́тися,женитися,бра́ти,іти́(йти),вихо́дити,віддава́тися,видава́тися. Вчора — в перший день весни — Одружилися вони (С. Олійник); (Іфігенія:) Сестра моя Електра Вже досі одружилась (Леся Українка); Восени Оксен з супроти волі батька одружився на ній і забрав Олену до Троянівки (Григорій Тютюнник); Як Максим дружився, то його матері вже не було на світі, та й батько незабаром по тому вмер (Б. Грінченко); Поженились всі колишні друзі, парубками стала дітвора (В. Сосюра); Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли, Гайок, садочок розвели Кругом хатини (Т. Шевченко); (Порфирій:) А ось чули ми, що ти спаруватись задумав. (Товстоліс:) Та як вам сказати .. хотілось би. Та боюсь, знаєте, старий (І. Кочерга); Любилися, кохалися, Чому ж не беремся (П. Чубинський); Ти, удово, старая жоно, Не плач, не журися, Бо вже твій син Івась подружився, Поняв собі дівку туркеню (дума); На плантації полюбився з дівчиною — злигалася біда з горем — обкрутилися (О. Кундзич); — Люд же знає, що князь прийняв нову віру не через проклятьбу, а через жону. Дуже-бо захотілося йому пошлюбити сестру ромейського імператора Василя (П. Загребельний); А як така любов народиться меж парубком і дівчиною і возьмуться (візьмуться) вони меж собою (Г. Квітка Основ'яненко); Старша (сестра) рік тому назад була понялась з одним чиновником (А. Кримський); Любив, кохав я дівчину, І вона клялася, Що кохає мене дуже, Далі й продалася, За худобу проміняла (В. Забіла); Через тиждень Лаврін повінчався з Мелашкою і привіз її в батькову хату (І. Нечуй-Левицький); Козак оженився, наче утопився (прислів'я); — В тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене і побачиш, як добре тобі буде (казка); (Марко:) Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (З. Мороз); — Я ніколи не вийду заміж, — з сумною довірливістю говорить мені трудівниця моря (О. Довженко); — Дума, як багач, то так усяк і побіжить за нього... (Панас Мирний).

ПІДНІМА́ТИСЯ(іти, рухатися, переміщатися у напрямі догори),ПІДІЙМА́ТИСЯ,БРА́ТИСЯрозм.,П'ЯСТИ́СЯ(ПНУ́ТИСЯ)розм.,ВИЛІЗАТИрозм.,ПІДВО́ДИТИСЯрозм.;СХО́ДИТИ(ЗІХО́ДИТИрідше),ВИХО́ДИТИ,ВИБИРА́ТИСЯ(кроками);ДОБУВА́ТИСЯ,ВИДИРАТИСЯрозм. (долаючи перешкоди). — Док.:підня́тися,підійня́тися,узя́тися(взя́тися),вилізти,підвести́ся,зійти́,ви́йти,ви́братися,добу́тися,видертися. Чим вище вони піднімалися, тим все краща та краща картина вистилалася перед Христиними очима (Панас Мирний); Варчук підіймається на горбок і, дивуючись, бачить, що вдалині над землею тремтять живі вогнища (М. Стельмах); Автомобіль брався під гору і, нарешті, зник за поворотом (В. Кучер); Він.. дав пройти до вагона командирові дивізіону, потім солдатові-саперові, а за ними вже й сам підвівся по східцях у тамбур (А. Головко); Я почувала, що вся горю, коли помалу сходила на східці собору (Ю. Яновський); Хтось зійшов на ґанок і постукав у двері (М. Хвильовий); Іван виходить на верх — і раптом холоне. Де він? що з ним? (М. Коцюбинський); (Анна:) Вбиваються і лицарі і коні, на гору добуваючись (Леся Українка).

ПРОЙМА́ТИСЯчим (ставати охопленим якимись почуттями, думками, настроями тощо; набувати якогось виразу — про очі, обличчя),ПЕРЕЙМА́ТИСЯ,ПОЙМА́ТИСЯ,СПО́ВНЮВАТИСЯ(СПОВНЯ́ТИСЯ)чим, чого,ВИПО́ВНЮВАТИСЯ(ВИПОВНЯ́ТИСЯ),НАПО́ВНЮВАТИСЯ(НАПОВНЯ́ТИСЯ),НАЛИВА́ТИСЯ,ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ(ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ)підсил.,ПОНІМА́ТИСЯрозм.,БРА́ТИСЯрозм.;ПІДПАДА́ТИпід що, рідше чому (пройматися однаковим з іншими настроєм, почуттям). — Док.:пройня́тися,перейня́тися,пойня́тися,спо́внитися,ви́повнитися,напо́внитися,нали́тися,перепо́внитися,поня́тися,взя́тися(узя́тися),підпа́сти. Чудне життя... якби часами серце Живим жалем і болем не проймалось, Не знала б я, чи справді я живу (Леся Українка); Враз благообразне обличчя Маркевича пройнялося якоюсь урочистістю, очі глянули глибоко (О. Іваненко); Хоч багато людей ще зовсім не знали Дорощука, але прислухалися до його слів, переймалися його неспокоєм (М. Ю. Тарновський); Його бліде, стомлене нічною роботою обличчя поймалося турботою (І. Микитенко); Чим ближче підходив до її будинку, тим більше сповнювався хвилювання (Є. Гуцало); Юнакові очі розширились, виповнились жалем (Ю. Збанацький); Мальвині очі наповнились страхом (Р. Іваничук); — Ага! Тікаєте! — Душа Яреськова наливається лютою радістю (О. Гончар); Злобою і торжеством переповнилося серце опришка (Г. Хоткевич); (Фауст:) Яким блаженством всі мої чуття, Уся моя істота понялася, Немов по жилах полумінь життя І невмируща юність розлилася... (переклад М. Лукаша); Гнівом береться серце (А. Шиян); Поганий настрій огортав усіх. І навіть Вова.. підпав під загальний настрій і сидів мовчки, наче чимось зажурений (М. Трублаїні).

ПОЧИНА́ТИщо, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності),РОЗПОЧИНА́ТИ,ПРИСТУПА́ТИдо чого,ЗАЧИНА́ТИ,БРА́ТИСЯза що, до чого, з інфін.,ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ(ЗАХО́ДИТИСЯ)з інфін., без додатка,ЗАБИРА́ТИСЯз інфін., до чого,ПРИКЛАДА́ТИСЯдо чого,ПРИЛУЧА́ТИСЯдо чого,НАЛА́ГОДЖУВАТИщо,НАЛА́ДЖУВАТИщо,ВІДКРИВА́ТИщо,ПІДНІМА́ТИСЯ(ПІДІЙМА́ТИСЯ)на що,ПОРУ́ШУВАТИ(ПОРУША́ТИ)що, перев. із сл. розмова, справа, процес і т. ін.,ПІДХО́ДИТИдо чого,ПІДСТУПА́ТИдо чого, розм.,ПРИСТУПА́ТИСЯдо чого, розм.,РОЗВ'ЯЗУВАТИщо, розм.,ПРИЙМА́ТИСЯза що, з інфін., розм.,ПРИМО́ЩУВАТИСЯдо чого, з інфін., розм.,ЗАПОЧИНА́ТИщо, діал.,РОЗЧИНА́ТИщо, діал.;ІТИ́(ЙТИ)з інфін., на що, до чого (часто рухаючись);ПІДНІМА́ТИ(ПІДІЙМА́ТИ)що,ПІДНО́СИТИщо (часто у відповідь на щось). — Док.:поча́ти,розпоча́ти,приступи́ти,зача́ти,узя́тися(взя́тися),заходи́тися,забра́тися,прикла́стися,прилучи́тися,нала́годити,нала́дити,відкри́ти,підня́тися(підійня́тися),пору́шити,підійти́,підступи́ти,приступи́тися,розв'яза́ти,прийня́тися,примости́тися,започа́ти,піти́,підня́ти(підійня́ти),піднести́. — Купаємось! — каже Тоня й починає роздягатись (О. Гончар); — От нас вже зібралось чимало. Час вже розпочинати Чорну Раду, — загомонів тихо Кривоніс (І. Нечуй-Левицький); — Заплутались трошки коропи в моїй мережі.., час приступати до діла (І. Нечуй-Левицький); Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває (прислів'я); Дівчина здіймає кужілку і знов береться прясти (Леся Українка); Після всіх отих понаднормативних процедур директор заходжувався снідати (Ю. Збанацький); Знову заходилася розповідати про панщинукріпаччину (О. Левада); Гей, брати! Поки не пізно, Прилучаймось враз до праці (П. Грабовський); Вечеряли також під грушею, до місяця. Пробували налагодити якусь розмову, не в'язалася (С. Васильченко); Невповні розквітшії квітки ледве пахли, соловейки тільки ще своє щебетання наладжували (Марко Вовчок); Партизани кілька разів відкривали по літаках вогонь (Ю. Збанацький); Треба було вишукувати свідків умови, порушувати довголітній, сутужний процес (І. Франко); Дівчина прикидає, з якого краю їй доведеться підступати до такої розмови (М. Стельмах); До англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (Леся Українка); У 1939 році гітлерівська Німеччина напала на Польщу і розв'язала війну (з підручника); Не раз приймались усі плакати. Як же дійшло до прощання з панотцем, то Черевань так і зарюмав (П. Куліш); Удруге знов примощується мати Чайченка добрить: "..а моторний, а розумний, а славний" (Марко Вовчок); Краще замовкнути, краще серцем переболіти їй, як розчинати колотнечу з дітьми! (Г. Косинка); (Дозорець:) Тепер ідіть обидва на роботу раніше від усіх. Се вам за кару! (Леся Українка); Не безслідно пройти Має те, що колись розцвітало, Що у ріднім краї піднімало бої, Що до волі людей поривало (Панас Мирний); Доста тільки, щоби чоловік показався, так молоді підносять великий крик, плачуть, голосять (Лесь Мартович).

ПРИЛИПА́ТИ(про щось липке; до чогось липкого),ЛИ́ПНУТИ,ПРИКЛЕ́ЮВАТИСЯ,КЛЕ́ЇТИСЯ,ПРИЛІ́ПЛЮВАТИСЯ,ЛІПИ́ТИСЯ,ПРИСТАВА́ТИ,БРА́ТИСЯрозм.;НАЛИПА́ТИ,НАВ'ЯЗА́ТИ,НАЛІ́ПЛЮВАТИСЯрозм.,НАБИРА́ТИСЯрозм. (у певній кількості);ПРИСИХА́ТИ(засихаючи). — Док.:прили́пнути,прикле́їтися,приліпи́тися,приста́ти,узя́тися(взя́тися),нали́пнути,нав'я́знути(нав'я́зти),наліпи́тися,набра́тися,присо́хнути. Стежив (Василь) за мухою. Чим більше намагалась вона відірватися, тим сильніше прилипала до паперу (М. Томчаній); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту і до сорочки липли (М. Коцюбинський); В покорі приліпивсь до землі мокрий, зруділий лист (М. Коцюбинський); По обличчях їздців спливали потьоки бруду, грязюка ліпилася на коштовну одіж (П. Загребельний); Холодний терпкий сік (грушки) освіжає уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (М. Стельмах); Болото береться до коліс (Словник Б. Грінченка); Підняти б праву руку, змести сніг, який налипає на щоки (А. Хижняк); Сніг.. наліплювався на лиця і на одежу арештантів (І. Франко); Липка глина набиралась на чоботи і стало важко йти (О. Гончар); На коліні присох шматок глини (В. Кучер). — Пор. 1.приста́ти.

ПРИСТА́ТИ(щільно прилягаючи, прикріпитися або притулитися до когось, чогось),ПРИЛЯГТИ́,ПРИПА́СТИ,УЗЯ́ТИСЯ(ВЗЯ́ТИСЯ),ПРИЛІПИ́ТИСЯ,ПРИЛИ́ПНУТИ,ПРИПЛЮ́СКНУТИрозм.;ПРИСО́ХНУТИ(ПРИСХНУ́ТИ),ПРИКИПІ́ТИ,ПРИПАЯ́ТИСЯ(міцно);ПРИЧЕПИ́ТИСЯ(про щось колюче, в'язке тощо);ПРИМЕ́РЗНУТИ(ПРИМЕ́РЗТИ)(під дією морозу). — Недок.:пристава́ти,приляга́ти,припада́ти,бра́тися,прилі́плюватися,ліпи́тися,прилипа́ти,ли́пнути,присиха́ти,прикипа́ти,припа́юватися,причі́плюватися(причіпля́тися),чіпля́тися,примерза́ти. Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде); Глянула (жінка) — аж засвітився сніг, — І здалося — він розтане враз. Пластівень їй на плече приліг — І здалося, ніби то алмаз (М. Рильський); Пригнічений сніг міцно припав до землі, гладенький, покірний (М. Коцюбинський); — Тільки тоді бетон добре візьметься за граніт..., коли скеля буде чисто вимита (Г. Коцюба); В хатині було так тихо, що було чути, як знадвору легенькі здорові сніжини падали на шибки, шелестіли і приліплювались до скла (І. Нечуй-Левицький); — Я, панночко, пір'ячко зняла, на кунтуші було прилипло (Г. Квітка-Основ'яненко); Стебла, поламані снігом, що, обложний, на метр випав ще в листопаді і не танув до січня, приплюскли до мокрої грядки (М. Іщенко); На коліні присох шматочок глини, і Зеленцов старанно почав вишкрібати його нігтем (В. Кучер); Присхне, як овечий лій (прислів'я); Іду туди, де місто, ліс і віти, І сповнений тобою світ, Аби до каменю упасти й прикипіти І твій поцілувати слід (Т. Осьмачка); Левко пройшовся по хаті, зупинився перед жердкою, з якої звисала голубенька спідничка, до неї причепилась надломана стеблина лугового дзвіночка (М. Стельмах); На Заволжі мовчало безкрає поле, покрите лише тим шаром снігу, який устиг примерзнути і витримав пронизливі бурхання ураганів (І. Ле); Тамара відчувала, як дерев'яніють ноги, як примерзло до землі підмощене під коліна плаття (А. Хижняк). — Пор. 1.прилипа́ти.

УЗЯ́ТИСЯ(ВЗЯ́ТИСЯ)(схоплювати рукою, руками),УХОПИ́ТИСЯ(ВХОПИ́ТИСЯ),СХОПИ́ТИСЯ,ПОЛА́ПАТИСЯрозм.,ХОПИ́ТИСЯдіал.,ОЧЕПІ́РИТИСЯдіал.;УЧЕПИ́ТИСЯ(ВЧЕПИ́ТИСЯ)(міцно),ВПНУ́ТИСЯ(УПНУ́ТИСЯ). — Недок.:бра́тися,хапа́тися,хвата́тисярозм.учі́плюватися(вчі́плюватися),впина́тися(упина́тися). Грицько викурив люльку коло печі й узявся за шапку (Панас Мирний); В цю мить почув (Роман), що хтось береться за двері (Б. Грінченко); За Бабу хлопчик ухопився (Л. Глібов); Марко схопився руками за сосну (Григорій Тютюнник); Старі ґазди полапалися за руки і затягли хриплими голосами своєї (Мирослав Ірчан); Андрій хопився руками за голову (І. Франко); Нахилив вишню, очепірився та їсть (Словник Б. Грінченка); — Будуть тягти — за одвірок учеплюся, а не поїду з своєї батьківщини! (С. Васильченко).

УКРИВА́ТИСЯ(ВКРИВА́ТИСЯ)чим (про якусь поверхню — рясно, густо заповнюватися шаром чого-небудь, рослинністю, певними предметами),ПОКРИВА́ТИСЯ,ОКРИВА́ТИСЯрідше,КРИ́ТИСЯрідше,БРА́ТИСЯ,ЗАСТЕЛЯ́ТИСЯ,УСТЕЛЯ́ТИСЯ(ВСТЕЛЯ́ТИСЯ),УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ(ВСТЕЛЮВАТИСЯ),УСІВА́ТИСЯ(ВСІВА́ТИСЯ),ОБСІВА́ТИСЯ,ОДЯГА́ТИСЯрозм.;ЗАТЯГА́ТИСЯ(перев. суцільно);ОБЛИВА́ТИСЯ(вкриватися дуже густо);ОБРОСТА́ТИ(вкриватися окремими предметами);ОБСИПА́ТИСЯ(ОСИПА́ТИСЯ),ПРИПАДА́ТИ,ОПУ́ШУВАТИСЯ(пилом, снігом, інеєм тощо). — Док.:укри́тися(вкри́тися),покри́тися,узя́тися(взя́тися),застели́тися,устели́тися(встели́тися),усі́ятися(всі́ятися),обсі́ятися,одягну́тися,одягти́ся,затягну́тися,обли́тися,обрости́,обси́патися(оси́патися),припа́сти,опу́шитися. Кінчався квітень. Що не день, то густішою зеленню вкривались молоді гаї (І. Цюпа); Знесилені руки і ноги покривались краплями поту (М. Коцюбинський); У неділю вранці-рано Поле крилося туманом (Т. Шевченко); Ладозьке озеро бралося кригою (Ю. Смолич); Здалеку все мов розлазилося, геть-геть у сторони, рідшало й застилалося серпанком (Панас Мирний); Небо затяглося сірою мішковиною, крізь яку бризнули перші краплі (Ю. Яновський; Уквітчалися (робітничі селища) абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом (Д. Ткач); Пливе довга доріжка конвеєра. Повільно рухаючись, поодинокі деталі обростають гвинтиками, котушками, стрілками (П. Автомонов).

взяти(ся)—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem взявшидив. узятивзятьДеепричастная формаem взяв взяти до уваги принять во внимание взяти гору одолеть...Большой украинско-русский словарь
взяти(ся)—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem взявшидив. узятивзятьДеепричастная формаem взяв взяти до уваги принять во внимание взяти гору одолеть...Большой украинско-русский словарь
взятися—взятися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
взятися—взятися узятисяса вuзмеиsupса вuзмеиsupца вuзмуца мин.em заuса залаuса нак.em взмиuса взм...Орфоепічний словник української мови
взятися—затиеса узятися взмуса взмеиса взмеица взмуца мин. заса заласа нак. взмиса взмца....Орфоэпический словарь украинского языка
взятися—Взятися взьмуся мешся до кого до чогоem а не за кого за що...Правописний словник Голоскевича
взятися—Взявся за гуж не кажи що не дуж.Взявся робити якусь справу то доводи до кнця.Коли за все взьмешся то нчого не зробиш.Забагато почнеш робити то нчого не закнчиш....Приповідки або українсько-народня філософія
взятися—Вирушити вдправитися....Словник застарілих та маловживаних слів
взятися—док. за що вхопитися схопитися до прац почати що не знати де зявитися постати виникнути попелом обернутися на що цвллю вкритися кригою льодом обмерзнути морозом сов. вкри...Словник синонімів Караванського
взятися—ВЗЯТИСЯstrong див. узятися...Словник української мови у 20 томах
взятися—див.em братисявзятися до прац to start workвзятися руками to touchвзятися за розум to come to ones senses to become reasonableзвдки вн взявся where does he come from...Українсько-англійський словник
взятися—em братися...Українсько-китайський словник
взятися—[wzjatysja]wzi si...Українсько-польський словник
взятися—узятися взьмуся взьмешся wzi si za co zob. братися...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
взятися—аж за голову взятися. Уживаться для вираження сильного здивування переживання туги розпачу тощо. Показав се карту батьков розтолкував старий аж за голову взявся . Франко...Фразеологічний словник української мови