ВЗЯТИ

АРЕШТУВА́ТИ(піддати арештові, позбавити волі),ЗААРЕШТУВА́ТИ,ЗАБРА́ТИ,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)розм.;ЗАТРИ́МАТИ,ЗАДЕРЖА́ТИрозм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт);СПІЙМА́ТИ,ПІЙМА́ТИ,ЗЛОВИ́ТИ,СХОПИ́ТИрозм.,ЗЛА́ПАТИрозм. (вислідивши, розшукавши, піддати арештові швидко, раптово). — Недок.:арешто́вувати,заарешто́вувати,забира́ти,бра́ти,затри́мувати,заде́ржувати,лови́ти,хапа́ти. Його.. арештували й відправили до повітового міста (А. Шиян); Самболотський заарештував Клима як заколотника і відправив до поліцейської дільниці (В. Логвиненко); — Де ти волочишся? — Де ж? На вулиці. Дивився, як вели Марка Гущу... наїхали й забрали (М. Коцюбинський); — І знаєш кого взяли тої ночі в Здориковій хаті? Григорія Нестеренка (І. Ле); Кількох маскарадників пощастило затримати і посадити у карцер (Ю. Смолич); Христя.. розпитувала Грицька: що їм казали, про віщо розпитували, як задержали? (Панас Мирний); — Данькові розкажи про мене.. Передай, що бачила мене й мою розвідку. Тільки скажи, що однаково їм мене не піймати (О. Гончар); Вже майже рік лютує юнак, і нездібні вороги зловити його (М. Хвильовий); Приходить старий.. сусіда дуже збентежений і каже дітям, що їх батька схопили в храмі (Леся Українка); Аж на десяту ніч добрався до якоїсь маленької станції... Там і злапали мене жандарми (Є. Кравченко).

БРА́ТИ(часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе),ЗАБИРА́ТИ,ЗАХО́ПЛЮВАТИ,ПРИХО́ПЛЮВАТИрозм.,ПРИХВА́ЧУВАТИрозм.,ЗАХВА́ЧУВАТИрозм.,ПІДХО́ПЛЮВАТИрозм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док.:узя́ти(взя́ти),забра́ти,захопи́ти,прихопи́ти,прихвати́ти,захвати́ти,підхопи́ти. Ще торік ходила вона з мамою на ниву, бачила, як мати жне, ба сама брала серп і жала! (М. Коцюбинський); Він, як тільки почув, що його забирає до міста брат, — зразу ж з цією новиною оббігав усе село (М. Зарудний); Маланка з діточками йшла пішки, лише на віз понакладала, що захопила з хати (Н. Кобринська); Бугор, одначе, не втримався, прихопив-таки кухонного ножа (О. Гончар); Погомонів (сторож) про те, про се, збирається йти: — Цю ніч я ще переночую вдома — не прихватив із собою нічого з одежини, а ночі вже холодні (С. Васильченко); Чого б таки справді вони не захватили нікого з собою? (А. Головко).

ДІСТА́ТИщо, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь),ДОБУ́ТИ,ЗДОБУ́ТИ,РОЗДОБУ́ТИ,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)рідше,ДОБУ́ТИСЯчого, розм.,ЗАПОПА́СТИрозм.,ДОСТА́ТИрозм.,ПРИХОПИ́ТИрозм.,ПРИХВАТИ́ТИрозм.;ВИ́ШКРЯБАТИрозм.,ДОП'ЯСТИ́чого, розм.,ДОПНУ́ТИчого, розм.,ДОСКО́ЧИТИчого, розм.,ПРИЗАПА́СИТИрозм.,ПРИЗАПАСТИ́розм.,ПЕРЕХОПИ́ТИщо, чого, розм.,ОРГАНІЗУВА́ТИрозм., жарт.,РОЗСТАРА́ТИСЯчого, на що, розм.,УСТАРА́ТИдіал.,ПОСТАРА́ТИдіал.,ЗДОБУ́ТИСЯчого, на що, діал.;ВИ́ДЕРТИрозм.,ВИ́ДРАТИрозм. (силою або з труднощами);ВИ́РВАТИрозм. (силою);ВИ́КЛОПОТАТИ(шляхом клопотання);РОЗЖИ́ТИСЯ,РОЗГОРЮВА́ТИСЯ,РОЗГОРЮВА́ТИ,РОЗГО́РИТИ(на що, розм. — перев. шляхом позички, купівлі). — Недок.:дістава́ти,добува́ти,здобува́ти,роздобува́ти,бра́ти,добува́тися,запопада́ти,достава́ти,прихо́плювати,прихва́чувати,вишкря́бувати,перехо́плювати,організо́вувати,стара́тися,стара́ти,здобува́тися,видира́ти,вирива́ти,розжива́тися. Треба негайно когось відрядити до міста. Хай за всяку ціну дістане нафти (О. Донченко); Йому здавалося, що він усе переможе й перебуде, усе візьме і всього добуде, чого тільки його душа забажає! (І. Нечуй-Левицький); В Черкаси їздив (Матвій), в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував (Л. Первомайський); "Треба трути роздобути, Треба йти шукати Стару відьму!" Найшла (мати) відьму, І трути достала (Т. Шевченко); — Так грошей-бо нема, не добувся; хіба ти мені даси (Г. Квітка-Основ'яненко); — Не барись, бо я дожидатиму, а мені пильно... ще маємо того солоду запопасти (Марко Вовчок); В кишені він намацує м'яку шовкову хустку. Десь він прихопив її з-поміж розкопаних Хомою трофеїв (О. Гончар); Арсентій прихватив мішечок буряків (К. Гордієнко); У Полтаві він одвоював завідувачку колектора.. З інших районів вишкрябав кількох викладачів загальноосвітніх дисциплін (І. Микитенко); Прокопчук.. розшморгнув кисет із свинячого міхура. — Де такого доп'яв? — засміявся боєць (Григорій Тютюнник); — Послухать діда, то зразу щасливим будеш!.. Тільки горе, що дід самі досі тільки сторожа при окономії доскочили (В. Винниченко); — Що нам кайдани? Я призапас такої розрив-трави, що тільки притулю, дак ік нечистому й порозпадаються (П. Куліш); Мати.. часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку (С. Добровольський); Віктор.. організував кілька казанів каші і дві великих пачки тютюну (П. Автомонов); — Де ж він розстарався на таке добро? — А він може розстаратися; дуже роздобутливий у мене дядечко (М. Стельмах); — Відки ж я тобі, добрий чоловіче, гроші дам? Таже з коліна не вилуплю.. Устараю, то дам (Лесь Мартович); Нема кому дровець постарати (Марко Черемшина); Купив (Степан) плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней (А. Крушельницький); Або дай, або видеру (прислів'я); — Славна дівчина, — похвалив батько. — Але чи дасть за нею придане Варчук?.. — Як не дасть, вирвати треба. — Ну, виривай, вчися на такому ділі (М. Стельмах); — На найближчому пункті виклопочу тобі переселенський квиток (Л. Смілянський); Аква.. з'їздив на два дні в Умань до брата, переобмундирувався, розжився на копійку (В. Дрозд); Як-небудь розгорюємось на скотинку (Панас Мирний); Десь би собі розгорив шматочок дерева (Словник Б. Грінченка).

ЗАВОЛОДІ́ТИчим (узяти собі, у своє користування, володіння),ОВОЛОДІ́ТИ,ПРИВЛА́СНИТИщо,ПРИСВО́ЇТИщо,ПОСІ́СТИщо,ЗАВЛАДА́ТИрідко,ЗАПОСІ́СТИщо, діал.;УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)що,ЗАБРА́ТИщо,ЗАЙНЯ́ТИщо,ЗАХОПИ́ТИщо,ЗАГРАБУВА́ТИщо, розм.,ЗАГРА́БИТИщо, розм. (силою, хитрістю тощо);ЗДОБУ́ТИщо (у бою, зі зброєю);ВІДІБРА́ТИщо,ВІДНЯ́ТИщо,ЗАГА́РБАТИщо,ЗАГРЕБТИ́що, розм.,ЗАГРАБА́СТАТИщо, розм.,ЗГА́РБАТИщо, розм.,ЗАПОПА́СТИщо, розм.,ЗАЖЕ́РТИщо, розм. (привласнюючи чуже);УРВА́ТИ(УВІРВА́ТИ)(ВВІРВА́ТИ)що, розм.,ВІДХОПИ́ТИщо, розм.,ВІДХВАТИ́ТИщо, розм. (поспіхом, раптово або якусь частину). — Недок.:заволодіва́ти,оволодіва́ти,привла́снювати,присво́ювати,посіда́ти,запосіда́ти,бра́ти,забира́ти,займа́ти,захо́плювати,здобува́ти,відбира́ти,відніма́ти,зага́рбувати,загріба́ти,гребти́,заграба́стувати,граба́стати,запопада́ти,зажира́ти,урива́ти(врива́ти),відхо́плювати,відхва́чувати. (Благонравов:) Оволодіти станцією Колокол — це значить примусити німців негайно відкотитися за річку (О. Корнійчук); Забрав (німець) і цигарки. Жадібно вихопив їх, аж кишеню в шинелі вивернув, і привласнив (І. Ле); Присвоїв мою сокиру (Словник Б. Грінченка); Пан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками (І. Нечуй-Левицький); Займайте, хлопці, займайте гору за лісом! Гору займайте! От пропадуть, пропадуть нізащо! — говорив він у розпачі (О. Довженко); Єремія захопив Хорольщину, котру вже давно королі подарували Станіславові Жолкевському, і вже там хазяйнував (І. Нечуй-Левицький); Сьомого травня наші війська здобули Сапун-гору (В. Кучер); Добре запам'ятав посол умови, що відбирали в козаків усі їх вольності й права (З. Тулуб); Через рік, в голодне сухоліття, він жалуваною грамотою загарбав біля Бугу займанщину (М. Стельмах); Багач чуже загрібає, бо своєму ліку не знає (прислів'я); — Чаплинський, підстароста черкаський, теж був сумирний,.. а сам тільки дивився, як би заграбастати сотників хутір (П. Панч); (Палажка:) А йому аби запопасти гроші (Панас Мирний); Син оженився добре, а дочку ще треба заміж віддавати. Де ж його всячини їй набрати, як не з хазяйствечка у сватів увірвати? (Л. Яновська); — Колонізація північно-східного узбережжя є лише першим кроком до не дуже віддаленої мети: відхопити Камчатку від нашої імперії (М. Стельмах). — Пор. 1.зага́рбати.

КУПУВА́ТИ(діставати щось за гроші),КУПЛЯ́ТИрозм.,НАБУВА́ТИрозм.,ОКУПА́ТИдіал.;НАКУПО́ВУВАТИ,НАКУПЛЯ́ТИрозм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів);СКУПО́ВУВАТИ,СКУПА́ТИ,СКУПЛЯ́ТИрозм. (все або багато чогось, у багатьох місцях або у всіх);ПРИДБАВА́ТИрідко (купивши, ставати власником чогось);НАБИРА́ТИрозм. (тканину);СПРАВЛЯ́ТИрозм. (одяг, взуття тощо);ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ,ВІДКУПО́ВУВАТИ,ПЕРЕКУПЛЯ́ТИрозм.,ПЕРЕКУПА́ТИрозм. (щось у когось раніше ним придбане). — Док.:купи́ти,набу́ти,накупи́ти,накупля́ти,скупи́ти,придба́ти(широковживане)набра́ти,спра́вити,узя́ти(взя́ти),обладна́тирозм.перекупи́ти,відкупи́ти,окупи́ти. Він недавно зачепив її в крамниці, куди вона прийшла купувати деякий крам (І. Нечуй-Левицький); Поїхав Яхонтов на станцію купляти вугілля (А. Шиян); Якось Ви писали, Шановний Опанасе Яковичу, що полтавці думають набути у мене моє оповідання "Дорогою ціною" (М. Коцюбинський); Коли б.. зрадою власних святощів він міг окупити всі розкоші раю, — ніколи, ніколи й ніколи не зробив би він цього (І. Франко); — А чому ж ви, Дорохтею, не забули в цій самій Балті свічок накупити? (М. Стельмах); Він і в монастирі весь час скуповував коней (П. Загребельний); Придбали хутір, став і млин (Т. Шевченко); Марина Карпівна гризла голову Івану Федоровичу, щоб їхав у місто і набирав їй на плаття (Панас Мирний); — А чого там лиха твоя годинонька? Я вже знаю чого! Це тим, що я тобі не справляю суконних дорогих жупанів та шерстяних спідниць (І. Нечуй-Левицький); — Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго (Г. Квітка-Основ'яненко); Крий нас, Боже, Щоб крадене перекупать (Т. Шевченко).

ЛОВИ́ТИСЯ(про рибу);ВУ́ДИТИСЯ,БРА́ТИ,БРА́ТИСЯ,КЛЮВА́ТИ(попадати на гачок). — Док.:узя́ти(взя́ти). Часом на гачок ловилась якась велика рибина (О. Донченко); А вудилось напрочуд вдало (Ю. Збанацький); Юрко колись непогано ловив вудкою. Але сьогодні рибалилось кепсько — брали самі йоржі (Ю. Мушкетик); Коропи бралися добряче (М. Рильський); Суди та пересуди почались, як завжди, з спогадів про те, як Іван взяв сома на вісім пудів (Ю. Смолич); На світанку клювали невеликі лящі та язі (О. Копиленко).

НАБИРА́ТИ(яку-небудь кількість чогось),БРА́ТИ. — Док.:набра́ти,узя́ти(взя́ти). Зінька набрала з діжки дощової води (А. Шиян); Поїзд бере вугілля.

НАЙМА́ТИ(приймати для виконання якої-небудь роботи за певне винагородження, за плату),БРА́ТИрозм.,ГОДИ́ТИдіал.;НАБИРА́ТИ(певну кількість);ПІДРЯДЖА́ТИ,ДОГОВО́РЮВАТИрозм.,РЯДИ́ТИзаст.,ЗРЯДЖА́ТИдіал.,ПОРЯДЖА́ТИдіал. (щодо відрядної роботи — наймати, домовляючись про плату за всю роботу). — Док.:найня́ти(наня́тизаст.),узя́ти(взя́ти),згоди́ти,набра́ти,підряди́ти,договори́ти,зряди́ти,поряди́ти. Війна для нього, як і для багатьох кореспондентів Америки, де й солдатів наймають, була періодом високого заробітку (Я. Баш); — Нехай собі із другого села беруть (на жнива), а ми подивимося та підождемо (Панас Мирний); Йому ніяково було при Хіврі годити Сиклету собі за наймичку (І. Нечуй-Левицький); Пан звелів набирати селян у свій двір (І. Нечуй-Левицький); Тут Ївга й мотнеться: і сюди пошле, й туди сама збігає, там купила, тут найняла, тут підрядила — і все у неї справно (Г. Квітка-Основ'яненко); — Збудую (хату), уже й майстрів договорив, обсаджу тополями й вишнями (А. Головко).

ОДРУЖИ́ТИСЯз ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка);ПОЖЕНИ́ТИСЯ,ПОЄДНА́ТИСЯ,СПАРУВА́ТИСЯ,ПОБРА́ТИСЯ,ПРИСТРО́ЇТИСЯрозм.,ПОДРУЖИ́ТИСЯрозм.,ОБКРУТИ́ТИСЯрозм.,ПОШЛЮ́БИТИфольк., книжн.,ЗАШЛЮ́БИТИСЯзаст.,УЗЯ́ТИСЯ(ВЗЯ́ТИСЯ)заст.,ПОЙНЯ́ТИСЯ(ПОНЯ́ТИСЯ)заст.;ПРОДА́ТИСЯкому, розм. (взяти шлюб з розрахунку);ОБРУЧИ́ТИСЯ(обмінявшись з молодою або молодим обручками);ОБВІНЧА́ТИСЯ,ПОВІНЧА́ТИСЯ(виконуючи церковний обряд);ОЖЕНИ́ТИСЯ,ЖЕНИ́ТИСЯна кому,УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)заст.,ПОЙНЯ́ТИ(ПОНЯ́ТИ)заст.,ОБА́БИТИСЯзневажл. рідше (про чоловіка);ПІТИ́,ВИ́ЙТИза кого, а також із сл. заміж,ВІДДА́ТИСЯ,ВИ́ДАТИСЯза кого, розм.,ПОБІ́ГТИрозм., ірон. (про жінку). — Недок.:одру́жуватися,дружи́тисярозм.жени́тися,поє́днуватися,парува́тися,бра́тися,продава́тися,обруча́тися,вінча́тися,женитися,бра́ти,іти́(йти),вихо́дити,віддава́тися,видава́тися. Вчора — в перший день весни — Одружилися вони (С. Олійник); (Іфігенія:) Сестра моя Електра Вже досі одружилась (Леся Українка); Восени Оксен з супроти волі батька одружився на ній і забрав Олену до Троянівки (Григорій Тютюнник); Як Максим дружився, то його матері вже не було на світі, та й батько незабаром по тому вмер (Б. Грінченко); Поженились всі колишні друзі, парубками стала дітвора (В. Сосюра); Зійшлись, побрались, поєднались, Помолоділи, підросли, Гайок, садочок розвели Кругом хатини (Т. Шевченко); (Порфирій:) А ось чули ми, що ти спаруватись задумав. (Товстоліс:) Та як вам сказати .. хотілось би. Та боюсь, знаєте, старий (І. Кочерга); Любилися, кохалися, Чому ж не беремся (П. Чубинський); Ти, удово, старая жоно, Не плач, не журися, Бо вже твій син Івась подружився, Поняв собі дівку туркеню (дума); На плантації полюбився з дівчиною — злигалася біда з горем — обкрутилися (О. Кундзич); — Люд же знає, що князь прийняв нову віру не через проклятьбу, а через жону. Дуже-бо захотілося йому пошлюбити сестру ромейського імператора Василя (П. Загребельний); А як така любов народиться меж парубком і дівчиною і возьмуться (візьмуться) вони меж собою (Г. Квітка Основ'яненко); Старша (сестра) рік тому назад була понялась з одним чиновником (А. Кримський); Любив, кохав я дівчину, І вона клялася, Що кохає мене дуже, Далі й продалася, За худобу проміняла (В. Забіла); Через тиждень Лаврін повінчався з Мелашкою і привіз її в батькову хату (І. Нечуй-Левицький); Козак оженився, наче утопився (прислів'я); — В тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене і побачиш, як добре тобі буде (казка); (Марко:) Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (З. Мороз); — Я ніколи не вийду заміж, — з сумною довірливістю говорить мені трудівниця моря (О. Довженко); — Дума, як багач, то так усяк і побіжить за нього... (Панас Мирний).

ОХО́ПЛЮВАТИкого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту),ОВОЛОДІВА́ТИким,ЗАВОЛОДІВА́ТИким,ОПАНО́ВУВАТИкого, що, ким, чим,ОБХО́ПЛЮВАТИкого, що,ОБІЙМА́ТИкого, що,ОБНІМА́ТИкого, що,ПЕРЕЙМА́ТИкого, що,ЗАХО́ПЛЮВАТИкого,БРА́ТИкого і без додатка,ЗАБИРА́ТИкого і без додатка, розм.;СПО́ВНЮВАТИ(СПОВНЯ́ТИ)кого, що,НАПО́ВНЮВАТИ(НАПОВНЯ́ТИ)кого, що,ЗАПО́ВНЮВАТИ(ЗАПОВНЯ́ТИ)що (перев. із сл. серце, душа);ОПАДА́ТИкого,ОСІДА́ТИкого,ЗАПОЛО́НЮВАТИ(ЗАПОЛОНЯ́ТИ)кого, що,ПОЛОНИ́ТИкого, що,НАЛЯГА́ТИна кого-що,ОБСТУПА́ТИкого, що,ОБСТАВА́ТИкого, що,ОКРИВА́ТИкого, що,ПОСІДА́ТИкого, що,ОБСІДА́ТИкого, що, розм.,ОБЛЯГА́ТИкого, що, розм.,НАСІДА́ТИна кого-що, розм.,НАПОСІДА́ТИна кого-що, кого, що, розм.,НАПОСІДА́ТИСЯна кого-що, розм.,НАПОЛЯГА́ТИна кого-що, розм.,НАПОВЗА́ТИна кого-що і без додатка, розм. (перев. про сумні думки, почуття — гнітити);ПЕРЕПОВНЯ́ТИ(ПЕРЕПО́ВНЮВАТИ)кого, що,РОЗПИРА́ТИкого, що,РОЗПИНА́ТИкого, що (про почуття, переживання — виповнювати душу вщерть);НАЛІТА́ТИна кого,НАПЛИВА́ТИна кого-що,НАРИНА́ТИна кого і без додатка,НАХО́ДИТИна кого, розм.,НАПАДА́ТИна кого, діал. кого,ПОЙМА́ТИкого,ПОНІМА́ТИкого, розм.,НАКО́ЧУВАТИСЯна кого-що, розм.,ПРИСТУПА́ТИдо кого-чого, розм.,ОШИБА́ТИкого, діал. (про думки, почуття, настрій, стан — раптово з'являючись, поглинати);ОБДАВА́ТИкого, що,ОБВІВА́ТИ(ОБВІ́ЮВАТИ)кого (про настрій, відчуття — раптово виникати під впливом чого-небудь);ПРОНИ́ЗУВАТИкого, що, розм.,ПРОЙМА́ТИкого, що, розм.,ПРОБИРА́ТИкого,ПРОХО́ПЛЮВАТИкого, що (відчуватися глибоко або протягом короткого часу);ОБГОРТА́ТИ(ОГОРТА́ТИ)кого, що,ОПОВИВА́ТИкого, що,ОБВИВА́ТИкого, що,ОБКУ́ТУВАТИ(ОКУ́ТУВАТИ)кого, що,ПОВИВА́ТИкого,СПОВИВА́ТИкого,ОБВОЛІКА́ТИкого, що (про почуття, фізичний стан — поступово підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту);ДОЛА́ТИкого,СКОРЯ́ТИкого,ЗМАГА́ТИкого, розм. (перев. про фізичний стан). — Док.:охопи́ти,оволоді́ти,заволоді́ти,опанува́ти,обхопи́ти,обійня́ти,обня́ти,перейня́ти,захопи́ти,взя́ти(узя́ти),забра́ти,спо́внити,напо́внити,запо́внити,опа́сти,осі́сти,заполони́ти,налягти́,обступи́ти,обста́ти,окри́ти,посі́сти,обсі́сти,облягти́,насі́сти,напосі́сти,напосі́стися,наполягти́,наповзти́,перепо́внити,розпе́рти,розіпну́ти,розп'ясти(розіп'я́сти́),налеті́ти,нали́нути,наплисти́(напливти́),напли́нути,нари́нути,найти́,напа́сти,пойня́ти,поня́ти,накоти́тися,приступи́ти,обда́ти,обві́яти,прониза́ти,пройня́ти,пробра́ти,прохопи́ти,обгорну́ти(огорну́ти),опови́ти,обви́ти,обку́тати(оку́тати),пови́ти,спови́ти,обволокти́,здола́ти,подола́ти,скори́ти,змогти́. Сон тікав, і якась тривога і недобре передчуття все більше і більше охоплювали її (Григорій Тютюнник); Нові думки і нова радість оволодівають ним (Д. Ткач); Керманичами, бачу, заволодіває неспокій (Г. Хоткевич); Дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови (С. Васильченко); Якесь давнє-давнє почування любе знов обхоплювало його (Б. Грінченко); Терпко-радісне відчуття ранку життєвого, його безконечності обіймає, бадьорить Яреська (О. Гончар); Думки одна одної неспокійніші обнімали його (Панас Мирний); Невимовне хвилювання переймало Марію (Ю. Смолич); Радість потроху захоплювала Данила (О. Копиленко); Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); Наглий страх женця забрав (П. Грабовський); Спогади милі, кохані Сповнюють душу мою (О. Олесь); Радісне хвилювання наповнювало її змучене серце (А. Шиян); Якесь крихке, нетривке щастя заповнювало її серце (М. Тарновський); Усіх опав переляк (П. Панч); Велика туга осіла мою душу (Т. Шевченко); На якийсь час думка про цигарку заполонює мене всього (І. Багмут); Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило (М. Коцюбинський); Здогади, сумніви, мов осінній туман, налягають, обкутують його (М. Стельмах); Така журба обступила душу (О. Гуреїв); Обстала хлопця смута й гірке передчуття біди (С. Воскрекасенко); Окриває його важка туга; обгортають голову чорні думки (Панас Мирний); Думки посідали Зінька, не давали йому впокою, гнітили йому серце (Б. Грінченко); Не раз думки мене тривожні обсідали, Що зброю нікому на світі залишить (переклад М. Рильського); Тимко.. задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів, і тихий смуток облягав його серце (Григорій Тютюнник); Навіть на здорові душі Сум і туга насіда (І. Франко); Захара напосідали тривожні думи (К. Гордієнко); Деколи напосідалися на нього страшні і нічим не виправдані підозри і ревнощі (Григорій Тютюнник); Якісь важкі думи наполягають на неї (І. Нечуй-Левицький); Лежить і думає Тамара. Темною хмарою наповзають важкі думи (А. Хижняк); Невимовне щастя буття переповнює серце Петрові (А. Головко); Злість розпирала його, клекотіла в грудях (І. Цюпа); І злість мене бере, та й цікавість розпинає (Остап Вишня); Цілий рій гадок і питань... налітав в його голову (І. Франко); Сум налине на хвилинку й полинний трунок в серце розіллє (Н. Забіла); Напливали здогади на душу й мучили (О. Кобилянська); Несподівано наринули спогади. Згадав своє безрадісне дитинство (В. Гжицький); Часом находила на неї меланхолійна злість (І. Ле); Її кожен раз страх нападав, як тілько зачинало грюкотіти (Панас Мирний); Холодов кидав грубі, суворі слова і, відчуваючи, як гнів поймає його, мов страшна, запаморочлива мана, намагався тамувати в собі цю хвилю почуттів (Л. Дмитерко); Уростав з того визнаття гнів його на Галю, понімав його душу (Марко Вовчок); Туга накочується на нього раптово, несподівано після симфонічних концертів у заводському клубі, на які мало хто ходить із робітничої молоді (О. Сизоненко); Стала приступать їй до серця досада (Леся Українка); Страх мене ошибав, про таке думаючи (Ганна Барвінок); І од власних згуків обдає його гарячим жахом (С. Васильченко); З узгір'я за селом розкинулося звичне і разом несподіване видовисько, що обурило, обвіяло людей гнівом (К. Гордієнко); І горда мисль пронизує мене: Так, ми мости будуємо у світі (М. Рильський); Ніколи ще не проймав її такий пекучий сором. Так ганебно розгубитися при першому ж випробуванні (Ю. Шовкопляс); Земля дрижить, гілля тріщить, рев, крик та писк по лісі, аж страх пробирає (І. Франко); Всі почуття її на мить завмерли, отупіли, щоб по хвилинній закляклості прохопити всю її істоту непереносно гострим болем (З. Тулуб); Огортає її серце якась утіха, якась весела надія душу гріє (Панас Мирний); Чорні думки оповивали молоду Лукину: одна думка сумна, а друга сумніша (І. Нечуй-Левицький); (Тетяна:) Навимовним якимсь щастям її обвиває, коли говорить він до тебе з ласкою!.. (І. Карпенко-Карий); Солодке, глибоке, безмежне потерпання — воно вже повивало мене цілого (Ю. Смолич); Дивні якісь радощі — не то сон, не то дрімота — сповивають його душу (Панас Мирний); Важка, незнана досі млость обволікла його тіло (І. Багмут); Буйко замислюється. Втома долає його (Я. Баш); Його скорив кам'яний сон (Я. Галан); Видко, втома починає і його змагати (Леся Українка).

ПОВЕРТА́ТИ(змінювати напрямок свого руху, робити поворот),ЗВЕРТА́ТИ,ВЕРНУ́ТИ,БРА́ТИрозм.,ЗАБИРА́ТИрозм.,СКРУ́ЧУВАТИрозм.,ВОРОЧА́ТИдіал.;ПІДВЕРТА́ТИ,ЗАВЕРТА́ТИрозм.,ПРИВЕРТА́ТИрозм. (підходячи, під'їжджаючи до когось, чогось);ПОВЕРТА́ТИСЯ,ОБЕРТА́ТИСЯ(в інший, протилежний бік). — Док.:поверну́ти,зверну́ти,верну́ти,узя́ти(взя́ти),скрути́ти,підверну́ти,заверну́ти,приверну́ти,поверну́тися,оберну́тися. Я повертаю в зелений ряд огородини та птиці (І. Нечуй-Левицький); Саме тут Данилові було звертати до вітряка (А. Головко); — Та куди ти, чортяка б тебе взяла, вернеш? — розлючено гримнув дядько і щосили смикнув віжками (О. Досвітній); — Як увійдеш, бери направо, третя кімната (А. Хижняк); Катер у супроводі міноносця, не доходячи молу, почав забирати ліворуч (П. Панч); Стефа бере Дарку під руку і вони скручують зразу праворуч до парку (Ірина Вільде); (Химка:) Коли так, то я й піду від вас.. (Іван:) Ні, ні... стій... не ходи. Ворочай назад! (Панас Мирний); Підвернувши до ґанку, він ледве зсунувся з мокрої конячини, геть знеможений (Я. Баш); Було, кажуть, на цьому місці велике село, що робило списи запорожцям. І коли мандрували козаки на Січ, то завертали сюди, щоб запастися списами (О. Гончар); Заходить сонце. Чумаки привертають до гіллястого дуба, запалюють огонь (В. Самійленко); Він повернувся, він мусив повернутися в протилежний бік і тихо посунув геть (В. Підмогильний); (Прісцілла:) Я піду! (Іде, але обертається, припиняючись на ході) (Леся Українка).

ПОЗИЧА́ТИ(брати щось у борг, у тимчасове користування в кого-небудь),ПОЗИЧА́ТИСЯрозм.,БОРГУВА́ТИ,БРАТИ,ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИрозм.,ЗАЗИЧА́ТИдіал. — Док.:пози́чити,поборгува́тирозм.узяти(взя́ти),припози́читирозм.перехопи́ти,зази́чити. До його приходили позичати грошей, і він помагав товаришам потроху (Б. Грінченко); Як була з турками війна, у нашого царя недостало грошей. Він почав позичатися по купцях (Збірник "Україна сміється"); Брав — не пишався, верни — не встидайся (прислів'я); Був він.. лихварем, в якого завжди можна було перехопити сотню або тисячу — під п'ятдесят процентів місячних (Ю. Смолич); — Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай дочка одслуже (Панас Мирний).

ПРИЙМА́ТИ(допускати в своє товариство, до складу якогось об'єднання людей),БРА́ТИ,ВВО́ДИТИ(УВО́ДИТИ),ВКЛЮЧА́ТИ,ПРИСВО́ЮВАТИзаст.;ПРИЛУЧА́ТИ,ЗАЛУЧА́ТИ,ПОСВЯ́ЧУВАТИкого у кого (до свого гурту, товариства тощо). — Док.:прийня́ти(приня́тирідко),прия́тизаст.узя́ти(взя́ти),ввести́(увести́),включи́ти,присво́їти,прилучи́ти,залучи́ти,посвяти́ти. Єремія приймав до себе на військову службу в козаки не тільки католиків, але й українців і уніятів (І. Нечуй-Левицький); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Професора Драгу.. включили до лекторської групи (В. Кучер); Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні (Словник Б. Грінченка); — Недобитих данаями, на суходолах і в морі Повною чашею горя напоєних, голих, голодних — Нас до господи й до царства свого прилучаєш! (переклад М. Зерова); Радили Шафоросту скористатись цими підшефниками.. Але Шафорост навіть обурювався. Не вистачало йому залучати на будову ще й злочинний елемент (Я. Баш). — Пор. 1.зарахо́вувати.

УЗЯ́ТИ(ВЗЯ́ТИ)(захоплювати рукою, руками, зубами, якимсь знаряддям тощо);УХОПИ́ТИ(ВХОПИ́ТИ),СХОПИ́ТИ,ХОПИ́ТИдіал.,ХВАТОНУ́ТИрозм. (перев. швидко, рвучко);ПРИЙНЯ́ТИ,ПРИЙМИ́ТИдіал. (від когось, звідкись — до рук, на плечі тощо). — Недок.:бра́ти,хапа́ти,хвата́тирозм.схо́плювати,прийма́ти. Одягся він, узяв сокиру, пішов (М. Коцюбинський); — Бери весло та правуй за мною (І. Нечуй-Левицький); Ухопив пес цілого пирога (О. Ковінька); Федот поблід, міцно схопив Прокопа за руку (Григорій Тютюнник); Олена схоплює мене за праве вухо (І. Микитенко); Хлопець хопив кусень пирога (С. Ковалів); Мусив ловити (Алі) мент, коли човен опускався врівень з його плечем, щоб зручно було прийняти важкий мішок (М. Коцюбинський).

взяти—взятий взятися взяття див.i узяти узятий т. д....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
взяти—взяти взяти за бари бари взяти за барки барки взяти за дупу дупа взяти за фрак фрак взяти за яйола яйола взяти на каркош коркош каркош...Лексикон львівський
взяти—взяти дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
взяти—Взяти взьму взьмеш взьмуть взяв взяла взьми взьмм взьмть...Правописний словник Голоскевича
взяти—Взяти не соромиться а вддати хорониться.Любить позичати грош але не любить х вддавати....Приповідки або українсько-народня філософія
взяти—глаг. брать взять. Марк. ....Словарь церковнославянского языка
взяти—док. ухопити схопити грабонути води набрати зачерпнути з земл збрати силою здобути загарбати захопити оволодти нечесно поцупити забрати вдбрати привласнити на працю найня...Словник синонімів Караванського
взяти—ВЗЯТИstrong див. узяти...Словник української мови у 20 томах
взяти—взятий взятися взяття див. узяти узятий т. д....Толковый словарь украинского языка
взяти—To take to capture to seize т.д.em див.em братиз нього нема чого взяти nothing can be got out of himз чого ви це взяли what put that into your head...Українсько-англійський словник
взяти—адабраць браць узяць...Українсько-білоруський словник II
взяти—Адабраць...Українсько-білоруський словник II
взяти—адабрацьбрацьузяць...Українсько-білоруський словник
взяти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
взяти—Tage...Українсько-датський словник
взяти—em брати...Українсько-китайський словник
взяти—Ta...Українсько-норвезький словник
взяти—[wzjaty]...Українсько-польський словник
взяти—узяти взьму взьмеш wzi zabra zob. брати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
взяти—см. узяти...Українсько-російський словник
взяти—Prendre...Українсько-французький словник
взяти—Ta...Українсько-шведський словник
взяти—бодай щоб тебе його вас х т. н. взяла лиха година лайл. Уживаться для вираження незадоволення обурення ким чимнебудь зневаги до когосьчогось або недоброго побажання кому...Фразеологічний словник української мови