БУЯТИ

БУШУВА́ТИ(про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою),БУРХА́ТИ,ВИРУВА́ТИ,НУРТУВА́ТИ,НУРТУВА́ТИСЯ,БУЯ́ТИрідше,БІСИ́ТИСЯпідсил.,БІСНУВА́ТИСЯпідсил.,ЛЮТУВА́ТИпідсил.,ЛЮТУВА́ТИСЯпідсил. розм.,ЛЮТИ́ТИСЯпідсил. розм.,НАВІСНІ́ТИпідсил.,СКАЖЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛЕНІ́ТИпідсил.,ШАЛІ́ТИпідсил.,САТАНІ́ТИпідсил. розм.,БУ́ЙСТВУВАТИпідсил. рідко,БУРХОТА́ТИ(БУРХОТІ́ТИ)підсил. рідко,ЯРИ́ТИСЯпідсил. рідко,ЯРІ́ТИпідсил. рідко,ШПУВА́ТИдіал. А за вікном надворі бушує й казиться ніч — хуртовина (А. Головко); Далеко внизу, біля підніжжя скелі, бурхали розгнівані хвилі (О. Донченко); Вирували вітри, ламали дерева, збивали молодий плід в садах (К. Гордієнко); Вранці нуртувала, метляла колючими сніжинками хуртовина (Я. Гримайло); А надворі бісилась метелиця (Є. Кравченко); І роздиралася паща землі, вогонь вилітав і лизав це небо; поплавлені метали бризкали до хмар, ревли й біснувалися — так творилася Чорногора (Г. Хоткевич); Море лютує, стогне, сатаніє, зловтішно регоче (Д. Ткач); А нехай би море і як хвилювало і лютилося, ти пам'ятай, — вихрі в душі бувають іноді для нас тисячу раз тяжчі й грізніші, як море (О. Кобилянська); А хвиля бушувала й навісніла (В. Кучер); Голосніше шумів та скаженів Ненаситець по скелях, радіючи, здається, потонулими вчора жертвами і ждучи нових (Ю. Опільський); А степ не на жарт розгнівився, розбушувався, шаленіє та вибухає вихорами, ураганами без краю, без кінця! (Т. Масенко); Вітрів призначення — шаліти, рвати, Хилити в полі вікові дуби (Л. Первомайський); За вікнами, як і звечора, бурхотів степовий вітер, скавулив і бився (Г. Коцюба). — Пор. 1.вирува́ти.

БУЯ́ТИ(звичайно про певну рослинність як збірне поняття — буйно рости, розростатися, розквітати),БУЙНІ́ТИ,БУЯНІ́ТИрідко;ПИША́ТИСЯ,РОЗКОШУВА́ТИ(про природу, звичайно в мові художньої літератури, — виявляти себе у всій красі, силі). Село з усіх боків оточене пасмами безплідних гір, і тільки в цьому котловані буяють рясні сади, городи, виноградники (О. Гончар); Посудіть самі, як буйніє весна! ..З бугорків у лощинки, з лощинок у канавки.. іде сувора вода, бунтує, піниться, кружляє і шумить (Ю. Яновський); Цвіла дика черешня в горах. І там, де вона буяніла, гори, здавалося, були вкриті білою піною (А. Турчинська); Буйно пишається жито у полі (І. Манжура); Трава, папороть, арніка, незабудки й т. ін. Все те розкошує коло берега потоку (О. Кобилянська).

ВИРУВА́ТИ(про багатьох людей — бурхливо рухатися великою масою, виявляти збудження, неспокій швидкими рухами, криками тощо),КЛЕКОТА́ТИ,КЛЕКОТІ́ТИ,ШУМІ́ТИ,БУЯ́ТИ,КИПІ́ТИрідше,БУРУВА́ТИрідше. Дедалі дужче вирував натовп (І. Кириленко); Громада гомоніла, клекотіла, чулися жарти, регіт (Панас Мирний); Кількасотусна юрма шумить, як злива улітку (М. Коцюбинський); Навколо буяла юрба (З. Тулуб); Архієпископ підняв хрест, але людське море бурувало, кипіло (А. Хижняк).

ВИРУВА́ТИ(протікати, виявлятися на повну силу),БУЯ́ТИ,КИПІ́ТИ,ШУМІ́ТИ,ШУМУВА́ТИ. Страшно ввійти в розбите, зруйноване місто.., де так недавно вирувало і квітувало прекрасне життя (Ю. Смолич); За вікном буяла рання весна (М. Чабанівський); В аеропорту кипіло життя й серед ночі (Л. Дмитерко); Буйна молодість.. шуміла десь далеко-далеко від них (Ірина Вільде); З тобою для мене, Маріє, шумує життя золоте (В. Сосюра).

ЛЕТІ́ТИ(пересуватися в повітрі за допомогою крил);ПЛИСТИ́,ПЛИВТИ́,ПЛИ́НУТИ,ЛИ́НУТИпоет. (плавно);ЛІТА́ТИ,ПЛА́ВАТИ,БУЯ́ТИ,МА́ЯТИ,ШИРЯ́ТИ,ВИТА́ТИкнижн. (в різних напрямках);РИ́НУТИпоет. (у певному напрямку);ПРОЛІТА́ТИ,ПРОПЛИВА́ТИ(плавно у певному напрямку повз когось, щось);ПІРНА́ТИ,ПІКІ́РУВАТИ(стрімко вниз — перев. про птахів);ПАРИ́ТИ(посуватися в повітрі на нерухомо розпростертих крилах);ШУГА́ТИ,ШМИГА́ТИрозм.,ШМИГЛЯ́ТИрозм. (швидко в різних напрямках). Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (прислів'я); Орел пливе у чистому небі... (О. Гончар); Білі цуцики гуляють на соломі, Сонце гріє мордочки смішні; Тіні віт дрижать на білім домі; Плине чапля в синій вишині (М. Рильський); Навтішавшись тоді піснями й трудами, Оддихай собі, степе-сподарю, досита, І дивись крізь туман, як ключами-стадами Журавлі линуть в вирій до нового літа (П. Куліш); Ластівки літали понад самою землею мовчки, без щебету (Григорій Тютюнник); Орли клекотіли, велично плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір'ями (О. Гончар); Над підсохлими полями буяв жайворонок (Юліан Опільський); Маяли над ними метелики, маленькі і великі (М. Рильський); Над сусідньою сопкою повільно ширяв величезний орел (О. Донченко); У високості витає коршун (П. Автомонов); Над горами повільно й величаво ринув лелека (Є. Куртяк); Раптом зупинилися три пташки, що пролітали повз нього (О. Іваненко); На недосяжній висоті велично пропливали пелікани (з газети); Над землею в густому пругкому повітрі пірнали ластівки і стрижі (О. Копиленко); Час від часу то одна, то друга пташина каменем пікірувала донизу, хапала щось (Ю. Збанацький); Мов орел, парив Каро у високому небі України (Н. Рибак); Шугали над головою похмурі кажани (Л. Дмитерко); З глиною в дзьобах дрібних шмигають скрізь ластівки (І. Франко). — Пор. 1.полеті́ти.

РОЗРОСТА́ТИСЯ(про рослинність — ставати більшим, густішим, робити відгалуження тощо),РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯрозм.;РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ(рости кущем, кущами — перев. про злаки);РОЗГАЛУ́ЖУВАТИСЯ(утворюючи пагони, бічні корінці тощо);ПОРОСТА́ТИ(густо, у великій кількості). — Док.:розрости́ся,розполони́тися,розбуя́тисярозм.розку́щитися,розгалу́зитися,порости́. Дерева, посаджені три і чотири роки тому, тепер добре почали розростатись, ряснішати (Л. Смілянський); Тепер малий садок, а як розполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина розполонилась (Словник Б. Грінченка); Вони... підв'язували той кущ чаушу-винограду, що, розбуявшись, ласкаво шелестів на них листям та вився пагінням (О. Гончар); Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась (В. Земляк); — Це гілляста пшениця.. Бачите, як розгалужується колосок? (С. Журахович); Геть-геть по ланах поростають, як зелені сади, як виногради, густі та чорні кропиви (С. Васильченко). — Пор.буя́ти.

ЦВІСТИ́(про квіти — розкриватися, розпускатися; про людину тощо — бути в розквіті сил),КВІ́ТНУТИ,ПРОЦВІТА́ТИ,КВІТУВА́ТИ,КРАСУВА́ТИСЯ(перев. про злаки). Цвітуть в Херсоні абрикоси, Черешні в Знам'янці цвітуть, Весна квітчає буйні коси І вируша в далеку путь (Л. Дмитерко); Кущами пишними квітнули маки червоні... (А. Головко); Серед кущів на вогкій землі процвітає шафран (М. Коцюбинський); Земля відчула першу ласку, І квітне поле по весні (Т. Масенко); Квітувало жито, красувалося... (С. Васильченко); На городі в Кащука усе квітує (Ю. Бедзик). — Пор. 1.буя́ти.

буяти—кимчим недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem буявши буяючи. виявлятися на повну силу бути в розквiтi. рости розростатисяизобиловатьДеепричастная формаem...Большой украинско-русский словарь
буяти—я недок.i Виявлятися на повну силу бути в розквт. Пишно розкшно рости розростатися. перен. Бути неспокйним вирувати бушувати. Вльно носитися лтати ширяти....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
буяти—буяти баяти брехати розповдати неправдив стор небилиц ст бар засувати буяти слоня в карафц буяти...Лексикон львівський
буяти—буяти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
буяти—Буяти буяю буяш буяй буяйте...Правописний словник Голоскевича
буяти—буйствовать Мин. мес. янв. ....Словарь церковнославянского языка
буяти—див.em вирувати рости...Словник синонімів Вусика
буяти—весну цвсти процвтати буйно пишатися життя бити джерелом бити через край траву рости розростатися плоди ряснти море БУРХАТИ кипти поет. грати думкою лтати ширяти....Словник синонімів Караванського
буяти—гарно буйно рости найчастше про рослини пишатися розкошувати р. буянти про сильний рух думки нестися в повтр ширяти кружляти вирувати на хвилях води нестися....Словник синонімів Полюги
буя́ти—БУЯТИ я недок. . Виявлятися на повну силу бути в розквт. В горах пишно буяла весна Кач. Там наша молодсть буя На перелогах ланах Дмит. Втчизна . . Пишно розкшно рост...Словник української мови в 11 томах
буяти—БУЯТИ я недок. Виявлятися на повну силу найповнше нтенсивно.Навколо буяло кохання сестри заливало його як море В. ПдмогильнийВ горах пишно буяла весна Я. КачураТам наша ...Словник української мови у 20 томах
буяти—я недок. Виявлятися на повну силу бути в розквт. Пишно розкшно рости розростатися. перен. Бути неспокйним вирувати бушувати. Вльно носитися лтати ширяти....Толковый словарь украинского языка
буяти—Буяти. Ширяти лтати. Буяти по облоках перен. ширяти буяти понад хмарами жити вдрвано вд реальност. Так само д ся у нас в полтичнм житю. тут нерад ми держати ся земл а ...Українська літературна мова на Буковині
буяти—To seethe розкшно рости бурхливо проявлятисяem to flourish to thrive дуже швидко зростати про рослиннстьem to overgrowжиття буя life is seething...Українсько-англійський словник
буяти—em Весна буя в садах...Українсько-китайський словник
буяти—яю яш szybowa unosi si w powietrzu buja koysa si przen. rozkwita rozwija si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
буяти—[буя] пышно расти иметь чтон. в изобилии изобиловать проявляться бурно бить ключом бурлить с разрушительной силой бушевать иногда играть...Українсько-російський словник