БОРОТИСЯ

БИ́ТИСЯ(бити один одного, влаштовувати бійку),СКУ́БТИСЯрозм.,СКУ́БА́ТИСЯрозм.;ТОВКТИ́СЯрозм.,ТУ́ЗАТИСЯрозм.,ТУЗИ́ТИСЯрідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками);ЧУ́БИТИСЯрозм.,ЧУБА́РИТИСЯрідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). — Док.:поби́тися,поску́бтися,почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. — Ану годі, вояки! — суворо прикрикнула Любов Іванівна. — Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). — Пор. 1.боро́тися.

БИ́ТИСЯ(з ким і без додатка — брати участь у бою, битві, битися зі зброєю в руках),БОРО́ТИСЯ,ВОЮВА́ТИ,ВОЮВА́ТИСЯрозм.,РАТОБО́РСТВУВАТИзаст. (звичайно про тривалішу дію);СТИНА́ТИСЯ(вступати в бій). — Док.:стя́тися(зітну́тися). З цього будиночка ревкомівці стріляли по махновцях, а потім билися в степу до останньої шаблі (Григорій Тютюнник); За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами (Т. Шевченко); Воюють день, воюють два. На третій день, ой, горе! (Леся Українка); — Ой, та цур вам, напосіли на матір. Та про мене, робіть, як собі знаєте. Хоч і всі завтра йдіть та воюйтеся. І ти ж, дівко, з рогачем (А. Головко); Єдине, що хотілось зробити князю Святославу в цю хвилину, — підтримати воїна Микулу, ..пообіцяти, що трудиться і ратоборствує він не марно (С. Скляренко); — Люди стинаються з людьми... кров річками ллється... (Панас Мирний).

БОРО́ТИСЯ(мірятися фізичною силою),МОЦУВА́ТИСЯрозм. рідше;БОРЮКА́ТИСЯрозм.,БОРУ́ШКАТИСЯдіал. (перев. — боротися пустуючи). — Док.:поборо́тися. — Двірські шляхтичі билися на шаблях та на списах. Потім виступили здоровецькі силачі й розпочали битись навкулачки та боротись (І. Нечуй-Левицький); Хома борюкався з лобатим Маковейчиком і вибрикував, мов кінь (О. Гончар); Школа була ще замкнена. Не бігали, не борушкались, говорили стиха (С. Васильченко). — Пор. 2.би́тися.

БОРО́ТИСЯз ким-чим, проти кого-чого (чинити опір кому-, чому-небудь, намагаючись подолати або знищити його),БИ́ТИСЯз ким-чим, підсил.,ВОЮВА́ТИпідсил.,ВОЮВА́ТИСЯз ким-чим, підсил. розм.,РА́ТУВАТИпроти кого-чого, заст., книжн. рідко,ПРОТИБО́РСТВУВАТИкому-чому, книжн.;НАСТУПА́ТИна кого-що (активно діючи). — Я вірю, що ще не пізно боротися з ворогом винограду (М. Коцюбинський); Снігоходи мужньо билися із стихією, долаючи кілометр за кілометром незвідано тяжкої траси (П. Автомонов); Він (Хо) показує йому (трудівникові) всі засоби темної сили, що воює з світлом та чесною працею (М. Коцюбинський); Наступати на рак.

БОРО́ТИСЯза що (відстоювати що-небудь, домагатися чогось),ВИБО́РЮВАТИщо,ВИСТУПА́ТИ,ВОЮВА́ТИпідсил.ЗМАГА́ТИСЯ,РАТОБО́РСТВУВАТИуроч. рідше. — Док.:ви́бороти,ви́ступити. — Слухай, Нелю, і запам'ятай: я маю все, за що боровся, я здобув його (М. Ю. Тарновський); — Отож і треба за це воювати, за постійні бригади (А. Головко); Вийшли люди за врожай змагаться (М. Рильський).

ДОБИВА́ТИСЯчого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів),ДОПЕВНЯ́ТИСЯ(ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ)розм.,ПОШУ́КУВАТИдіал.,ПОЗИ́СКУВАТИщо, діал.;ДОМАГА́ТИСЯ,НАСТУПА́ТИна кого,ДОСТУ́КУВАТИСЯрозм.,ДОПРАВЛЯ́ТИСЯрозм.,УГАНЯ́ТИ(ВГАНЯ́ТИ)за чим, розм.,УГАНЯ́ТИСЯ(ВГАНЯ́ТИСЯ)за чим, розм.,ДОПОМИНА́ТИСЯрозм.,ПОМИНА́ТИСЯдіал. (наполегливо);ПІДБИВА́ТИСЯ,ПІДВЕРТА́ТИСЯ,ПІДКО́ЧУВАТИСЯ(під (до) кого, розм. — уміло звертаючись, входячи в довіру до когось);ДОПРО́ШУВАТИСЯ(настійливими проханнями). — Док.:доби́тися,допе́внитися,позиска́ти,домогти́ся,доборо́тися,досту́катися,допра́витися,угна́ти(вгна́ти),допімну́тисярідкопідби́тися,підверну́тися,підкоти́тися,допроси́тися. — Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. — Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); — Гей, ви, міністри! — гукає боєць.. — Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); — Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); — На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); — Іду в нове приміщення. Кімнату дають. — Достукався-таки? Що значить — машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися (люди) свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); — Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); (Єлисей:) Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид — допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій — шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); — Підіб'юсь під нового (сотника) та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ'яненко); Підвернувсь (писар) до пана голови, — знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ'яненко); — А ти підкотися (до лісовиків) де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). — Пор. 3.боро́тися, 1.здобува́ти.

СТРИ́МУВАТИ(про почуття, переживання, біль і т. ін. — не давати виявлятися повною мірою),ГАМУВА́ТИ,УГАМО́ВУВАТИ(ВГАМО́ВУВАТИ),ПОГАМО́ВУВАТИ,ПРИГАМО́ВУВАТИ,ТАМУВА́ТИ,ЗАТАМО́ВУВАТИ,УТАМО́ВУВАТИ(ВТАМО́ВУВАТИ)рідше,ГЛУШИ́ТИ,ЗАГЛУША́ТИ,ЗАГЛУ́ШУВАТИ,ПРИГЛУ́ШУВАТИ(ПРИГЛУША́ТИ),ГАСИ́ТИ,ЗГАША́ТИ,ПРИГАШАТИ(ПРИГА́ШУВАТИ),УГАША́ТИ(ВГАША́ТИ),БОРО́ТИ,ПЕРЕБО́РЮВАТИ,БОРО́ТИСЯз чим,ПРИБО́РКУВАТИ,ДАВИ́ТИ,ПРИДА́ВЛЮВАТИ,ДУШИ́ТИ,ПРИДУ́ШУВАТИ,ЗГНІ́ЧУВАТИ,УДЕ́РЖУВАТИ(ВДЕ́РЖУВАТИ),ЗДЕ́РЖУВАТИрозм.,УПИНЯ́ТИ(ВПИНЯ́ТИ)розм.,ТЛУМИ́ТИрозм.,ЗАТИСКА́ТИрідше,ЗАТИ́СКУВАТИрідше. — Док.:стри́мати,загамува́ти,угамува́ти(вгамува́ти),погамува́ти,пригамува́ти,затамува́ти,утамува́ти(втамува́ти),заглуши́ти,приглуши́ти,загаси́ти,згаси́ти,пригаси́ти,угаси́ти(вгаси́ти),переборо́ти,прибо́ркати,подави́ти,придави́ти,удуши́ти(вдуши́ти),придуши́ти,згніти́ти,уде́ржати(вде́ржати),зде́ржати,упини́ти(впини́ти),затлуми́ти,стлуми́ти,зати́снути,проковтну́тиіз сл. образа, докір і т. ін. (не відповісти на щось образливе, неприємне). — Вишкребок! Злидень з битого шляху! .. Ці слова, мов батоги, періщать парубка, він ледве стримує гнів (М. Стельмах); Люди вигадали поминки, щоб клопотами гамувати біль, щоб за сутнім утекти від померлого (Ю. Мушкетик); Захар.. привітався за обидві руки, ніяк не вгамовуючи свого здивування, навіть хвилювання (І. Ле); Василеві закортіло тої ж миті розбудити всіх.. Та він погамував те своє бажання, але вже до ранку не заснув (П. Загребельний); Хлопець забув про рани, спохвату махнув рукою, охнув, прикусив губу, тамуючи біль (С. Журахович); Я слухала уважно, затамувавши подих (М. Чабанівський); Він ніяк не міг втамувати тремтіння (О. Бойченко); Хвиля обурення глушить усе, що він збудив у мені своїми словами (В. Речмедін); Мої думоньки безсилі Стома заглуша (П. Грабовський); Бажання мати добрі гроші приглушувало в ньому тимчасовий острах і нерішучість (А. Шиян); Вона (баба), її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Я зумів чуття згасить І крихти щастя не просить (С. Крижанівський); Згадай в пустині, Далеко над морем, Свого друга веселого, Як він горе боре (Т. Шевченко); Дружина припадає до подушки, борючись зі сном (М. Стельмах); — Ні, ні! — без жалю давив я у собі всякий протест, — ніяких думок! (С. Васильченко); Намагалась (Юля) подавити в собі згадки про хлопця (О. Донченко); Згнічуючи своє кохання, не довго змогла вона держати гору над своєю романтичною вдачею (Ганна Барвінок); Галя.., хоч і плакала, але тихо, силкуючися вдержувати сльози (Б. Грінченко); Жінка зробила зусилля, впинила в собі плач (С. Васильченко); (Прісцілла:) То стогін болю. Я його тлумила, поки могла (Леся Українка); Я затискав у серці муку (М. Рильський).

боротися—борюся борешся недок.i з ким без додаткаi. Схопивши один одного намагатися подужати супротивника перемогти. з кимi. Воювати з кимнебудь битися проти когось. з чимi. Нам...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
боротися—рюся решся. . з ким без додатка. Схопившись один з одним намагатися подужати перемогти. При свтл я побачив що той кого я ударив веслом повзе до борту а другий бореться з...Літературне слововживання
боротися—Рюся решся. .strong з ким без додатка.em Схопившись один з одним намагатися подужати перемогти. При свтл я побачив що той кого я ударив веслом повзе до борту а другий бо...Літературне слововживання
боротися—боротися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
боротися—боротисяса боuреиsupса боuреиsupца боuруца нак.em бориuса боу...Орфоепічний словник української мови
боротися—боротиеса боуруса бореиса бореица боруца нак. бориса боурца....Орфоэпический словарь украинского языка
бороти(ся)—Боротися борюся борешся бореться борються боровся борись бормся em бормося борться em бортеся борючися...Правописний словник Голоскевича
боротися—Боротьба рч сили а не совсти.У боротьб перема той хто ма бльшу силу а не совсть.Хто ся боре тому не горе.Сильний духом переможе вс труднощ....Приповідки або українсько-народня філософія
боротися—Битися борюкатися воювати змагатися рзатисяФразеологчн синонмиstrong боротися за мир боротися з забобонами боротися з сном боротися з самим собою боротися з собою боротис...Словник синонімів Вусика
боротися—з чим змагатися битися воювати поборювати що давати бй чому з ким мрятися борюкатися г. моцуватися....Словник синонімів Караванського
боротися—фзично змагатися моцуватися розм. борюкатися вдстоювати щонебудь виборювати що виступати за що пдсип воювати змагатися виходити на герць....Словник синонімів Полюги
боротися—рюся решся недок. мол. Здйснювати статевий акт. ПСУМС ....Словник українського сленгу
боро́тися—БОРОТИСЯ борюся борешся недок. . з ким без додатка. Схопивши один одного намагатися подужати супротивника перемогти. Мерзенне мерзле парубоцтво. Ходте биться! Чи бороть...Словник української мови в 11 томах
боротися—БОРОТИСЯ борюся борешся недок. з ким без дод. Схопивши один одного намагатися подужати супротивника перемогти. Мерзенне мерзле парубоцтво. Ходте [ходть] биться! Чи борот...Словник української мови у 20 томах
боротися—дсл to combat fight against for struggle against for за мир загальну безпеку to fight struggle for peace and universal security за свободу незалежнсть to fight st...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
боротися—борюся борешся недок. з ким без додаткаem. Схопивши один одного намагатися подужати супротивника перемогти. з кимem. Воювати з кимнебудь битися проти когось. з чимem....Толковый словарь украинского языка
боротися—champion combat contend struggle за щось wage...Украинско-английский юридический словарь
боротися—To wrestle перен.em to fight to strive to struggle with against forборотися за щось to fight to champion to contend to combat forборотися за стину to combat for the tru...Українсько-англійський словник
боротися—боротися дсл. fight for with against struggle for with against combat battle with against confront conflict with...Українсько-англійський словник з прав людини
боротися—барацьба змагацца...Українсько-білоруський словник II
боротися—Барацьба...Українсько-білоруський словник II
боротися—барацьбазмагацца...Українсько-білоруський словник
боротися—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
боротися—Bekmpe kmpe sls strides...Українсько-датський словник
боротися—em...Українсько-китайський словник
боротися—Bryte kjempe stride...Українсько-норвезький словник
боротися—[borotysja]walczy за щось з кимось...Українсько-польський словник
боротися—рюся орешся walczy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
боротися—бороться сражаться...Українсько-російський словник
боротися—Kmpa strida...Українсько-шведський словник
боротися—воювати боротися з втряками. Безглуздо та безрезультатно витрачати сили енергю на подолання чи усунення уявних неснуючих перешкод. Ти хочеш щоб твоя дочка вдягалась як с...Фразеологічний словник української мови