БЛУКАТИ

БЛУКА́ТИ(ходити або їздити без певної мети чи напрямку або в пошуках кого-, чого-небудь);БРОДИ́ТИрозм.,ТИНЯ́ТИСЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИрозм. рідше (повільно ходити без мети й напрямку). Блукав (Іван) по лісі, поміж камінням, в заломах, як ведмідь, що зализує рани (М. Коцюбинський); Брожу, тиняюсь, мов потороча. Тужу день божий — ввечері, вранці... Чи ж приголубить душа жіноча Хоч на хвилинку, хоч наостанці? (П. Грабовський); Візьме стрільбу (рушницю) на плечі і плентається годинами по полі (О. Кобилянська). — Пор. 1.ника́ти.

БЛУКА́ТИ(ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища),МАНДРУВА́ТИ,БРОДИ́ТИрозм.,КОЧУВА́ТИрозм.,МОТА́ТИСЯрозм.,ВЕ́ШТАТИСЯрозм.,ВОЛОЧИ́ТИСЯрозм.,ВОЛОКТИ́СЯрозм.,ВОЛІКТИ́СЯрозм. рідше,ВІ́ЯТИСЯрозм.,ЛА́ЗИТИзневажл.,НИКА́ТИрозм.,ТИНЯ́ТИСЯрозм.,ШВЕ́НДЯТИрозм.,ШВЕ́НДЯТИСЯрозм. рідше,ШЛЯ́ТИСЯфам.,ПЛЕ́НТАТИСЯрозм.,ПЛЕ́НТАТИрозм. рідше,ПЛУ́ТАТИСЯрозм.,ТРИ́НДАТИСЯрозм.;БРОДЯ́ЖИТИрозм.,ТАСКА́ТИСЯрозм.,ТЯГА́ТИСЯрозм.,ХИЛЯ́ТИСЯрозм.,БУРЛАКУВА́ТИзаст.,МА́ЯТИСЯрідше,ТУЛЯ́ТИСЯрідше,ТОЛОЧИ́ТИСЯрідше (переходити, переїжджати з місця на місце, без бажання, вимушено, поневіряючись). — Ти, князю, вже не любиш мене. Нащо ж я покинула рідний край і пішла в світи блукати, тинятись та поневірятись між чужими людьми? (І. Нечуй-Левицький); Лучче ж поміркую, Де-то моя Катерина З Івасем мандрує (Т. Шевченко); Пройшло два роки. Мирно бродить Циган ватага мандрівна, І скрізь, як і раніш, знаходить Гостинний захисток вона (М. Драй-Хмара); Йому не хотілося одверто говорити про свої особисті справи ще й тому, що дружина не раз докоряла.. "Якби ти думав про сім'ю, як він, то не став би кочувати" (С. Журахович); (Адмірал:) Я знаю, важко мотатися шість років по морю. Дві війни (О. Корнійчук); Вештаючись взимку по навколишніх ярмарках, Цимбал уважно прислухався до розмов, приносячи потім у Кринички всякі новини про південні краї (О. Гончар); Бурлацька пісня звучить ближче: Заросився, забродився, Де ти, бурлак, волочився? (Ю. Мокрієв); Не жага віятись по світу та розтрачати набуту силу поривала Вас, а щира любов до свого краю (Панас Мирний); Долгорукий непокоївся лихими вістями про Ізяслава, який никав довкола Києва, неначе голодний вовк (П. Загребельний); Піп сказав: — Диви, кобзарем хоче стати, по шляхах швендяти! Не будуть з тебе люди... (Ю. Мартич); З церков роблять (шляхтичі) стайні, у святі ризи одягають всіляких паплюжників, які швендяються за польськими та чеськими ратниками (Ю. Опільський); Плентається чортяка по світу і пекла одцуравсь, бо добре зна, що жінка і там його знайде (О. Стороженко); — Хто скаже, що цей ось ентузіаст, який пуд ромашки зібрав, меншу пережив радість, ніж той, хто байдикує цілими днями, неробою живе, бродяжить десь? (О. Гончар); Жінки з Аматою з'єднались, По всьому городу таскались І підмовляли воювать (І. Котляревський); Він (Шмідель) дійсно вернув назад до Галичини, тягався з кількома мавпами й псом по провінції, пхав з дня на день нужденне життя (С. Ковалів); — Я його кохала, ростила, здоров'я стратила, надії покладала... А тепер — самій прийшлося по чужих людях хилятися (Панас Мирний); — Старість не за горами. Самому остогид-ло вже бурлакувати й тинятись по світу. Ще десь загину під лісою ні за цапову душу (І. Нечуй-Левицький); Їхала, їхала, їхала... Куди, навіщо? Мов вигнаний дух, загублений у просторі, приречений блукати, тулятися (П. Загребельний).

БЛУКА́ТИ(рухатися навмання, не знаючи дороги),БЛУДИ́ТИ,ПЛУ́ТАТИрозм.,ПЛУ́ТАТИСЯрозм.;КРУЖЛЯ́ТИ(ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вони (брати) й знов пішли блукати по лісі й ніяк не могли знайти стежки або шляху (І. Нечуй-Левицький); Ми як було їдемо в Сухини в гості до батюшки, то все блудимо по селі, бо вулиці покручені (І. Нечуй-Левицький); Помилилась баба Секлета, а може, це я заблудив. Треба.. іти й плутати, самотужки шукати перевозу на той бік Псла (Ю. Яновський); Вони заблудились і тепер плутаються у плавнях (М. Коцюбинський); Цілу ніч він кружляв у якихось бескеттях, кам'яних лабіринтах (О. Гончар).

БЛУКА́ТИ(про що-небудь неживе — поволі рухатися, пересуватися з одного місця на інше),БЛУДИ́ТИ,БРОДИ́ТИ. Стояв, і непевний осміх блукав йому по губах — зараз це був осміх погорди й самозахисту (О. Гончар); Розлилося сонце по дахах, У тісному лабіринті блудить (Л. Дмитерко); Тіні од хмар бродять по ближчих горбах, пересувають їх з місця на місце (М. Коцюбинський).

НИКА́ТИ(ходити туди-сюди, перев. без діла, без потреби),ТИНЯ́ТИСЯрозм.,ШВЕ́НДЯТИрозм.,ШВЕ́НДЯТИСЯрозм. рідше,ШАЛА́ТИСЯрозм.,СЛОНЯ́ТИСЯрозм. рідше,МИ́КАТИСЯрозм. рідше;СНУВА́ТИрозм.,СНУВА́ТИСЯрозм. рідше,СНОВИГА́ТИ(СНОВИГА́ТИ)розм. (швидко пересуваючись або довго ходячи);ША́СТАТИрозм.,ША́СТАТИСЯрозм. рідше (швидко, квапливо);ВЕ́ШТАТИСЯрозм. (ходити туди-сюди, в різних напрямках);ВАЛА́НДАТИСЯрозм. (ходити без діла). Дід нудився, никав без роботи по хаті, по садку, заходив у пасіку (І. Нечуй-Левицький); Сусідові.., мабуть, не спалося, бо він уже тинявся по двору (П. Панч); — Не швендяй під ногами! Забирайся (І. Микитенко); — Обридли ви мені, кохані панове, — процідив Вовк крізь зуби, звертаючись до Бережана. — Шалаєтесь туди-сюди... (І. Муратов); Я снував по покоях, мов неприкаяний, не знаючи, що робити, за що взятися (І. Франко); Люди снуються туди і сюди — хто знає, куди й для чого (М. Коцюбинський); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (А. Головко); Справа громадської праці вже була добре організована, і ніхто не валандався без діла (О. Бойченко). — Пор. 1.блука́ти.

блукати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem блукавши блукаючиблуждатьДеепричастная формаem блуждая...Большой украинско-русский словарь
блукати—аю аш недок.i Ходити здити т. н. без певно мети напрямку. Ходити здити навмання не знаючи шляху напрямку блудити. здити свтом часто змнюючи мсце перебування мандрувати...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
блукати—блукати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
блукати—Блукати каю каш ка...Правописний словник Голоскевича
блукати—див.em блудити ти тинятися ходити...Словник синонімів Вусика
блукати—без мети вештатися тинятися валандатися шастати швендяти не знаючи дороги блудити ходити манвцями д. блудом ходити у свтах мандрувати блукати свтами в пошуках стини помил...Словник синонімів Караванського
блукати—рухатися не знаючи дороги блудити розм. плутати плутатися кружляти розм. без певно мети волочитися тинятися вештатися плентатися сновигати не знаходити соб пристановища м...Словник синонімів Полюги
блука́ти—БЛУКАТИ аю аш недок. . Ходити здити т. н. без певно мети напрямку. В таку добу пд горою Бля того гаю. Що чорн над водою. Щось бле блука Шевч. Хведр з нудьги жалю до...Словник української мови в 11 томах
блукати—БЛУКАТИ аю аш недок. Ходити здити т. н. без певно мети напрямку.В таку добу пд горою Бля того гаю Що чорн над водою Щось бле блука Т. ШевченкоХведр з нудьги жалю довго...Словник української мови у 20 томах
блукати—аю аш недок. Ходити здити т. н. без певно мети напрямку. Ходити здити навмання не знаючи шляху напрямку блудити. здити свтом часто змнюючи мсце перебування мандруват...Толковый словарь украинского языка
блукати—матем. физ. блуждать...Украинско-русский политехнический словарь
блукати—To wander to rove about to roam to stroll to rambleйого погляд блукав his eyes roved aboutдумки його блукають his mind wanders...Українсько-англійський словник
блукати—блукаць вандраваць...Українсько-білоруський словник II
блукати—Блукаць...Українсько-білоруський словник II
блукати—блукацьвандраваць...Українсько-білоруський словник
блукати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
блукати—Vandre...Українсько-датський словник
блукати—em...Українсько-китайський словник
блукати—Vandre...Українсько-норвезький словник
блукати—[bukaty]bdzi bka si...Українсько-польський словник
блукати—аю аш bka si bdzi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
блукати—блуждать бродить скитаться странствовать слоняться без дела плутать в поисках дороги...Українсько-російський словник
блукати—Vandra...Українсько-шведський словник
блукати—блукати блудити ти т. н. манвцями. Робити щось без чтких орнтирв навмання. Я виршив так поставлю Загоруйка поруч з тобою Свтличний. Вн буде рвнятися спваючи на твй голо...Фразеологічний словник української мови