ГОВОРИТИ

1.(усно повідомляти що-небудь)вести мову (річ);(голосно висловлюватися, переходячи на крик)здіймати голос;(починати говорити)здіймати річ; заводити мову;(продовжувати говорити)вести далі;(говорити скупо, нехотя)ронити слово (слова);(промовляти швидко, часом недбало або час від часу)кидати слово (слова);(вставляти в чию-небудь розмову свої слова, перебивати чиюсь мову)вкидати (укидати, докидати, увертати, уставляти) слово (слівце); впадати в річкому, чию.

Довкола відбуваються такі події, а вінведе мовупро дурниці(Собко, Срібний корабель, 1961, с. 130); –А знаєш, Тимофію, куди ходім? – перегодя трохи,веде річПацюк. –До пана!(Панас Мирний, 2, 1969, с. 221); [Любов(гнівноздійнявши голос):]Ідіть від мене краще, не ставайте між нами(Леся Українка, 2, 1951, с. 75);…Коли Остап…здіймав річпро те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували[співчували]йому(Коцюбинський, 1, 1955, с. 339);Мало не з кожним заїжджимзаводитьДемидмовупро того свого генерала і дивується, що ніхто про нього не чув і не знає(Гончар, Тронка, 1963, с. 69); –Були раніше і в мене промахи, –вів даліГаркуша(Гончар, Таврія. Перекоп, 1957, с. 34);Учитель, сивий, згорблений, з пожовклим лицем і очима, повними невимовної туги, лише зрідкаронивякесьслово(Журахович, Вечір над Орількою, 1958, с. 279); –Цієїлюдини ніколи не зустрічала, – тихоронить словаТамара(Хижняк, Тамара, 1959, с. 125);Стояла там Ганнусенька ікидала слова(Тичина, 2, 1957, с. 11);Кине слово– і в серці пожар(Воронько, Драгі другарі, 1959, с. 108);Ітільки Храпковвкидаводнесловозацікавлення, як ті обидва вмикалися, ніби й увесь час вони втрьох сперечаються на ту ж тему(Ле, Роман міжгір’я, 1953, с. 480);Пан хвалиться виграшем, панич–нежданим гостюванням, а вона[пані]і собіслово уставить(Панас Мирний, 3, 1954, с. 161);Я був малий і рідкодокидавсвоєслівцепро очерет, про став(Рильський. 1. 1946, с. 274);Більшала купа людей; довго слухала мовчки; потім хто-небудьувертаві своєслово(Панас Мирний, 2,1954, с. 282); [Джонатан(тихо до Річарда):]Але ж, брате,впадати в річстарому – як же можна(Леся Українка, 3, 1952, с. 64).

2.(говорити невиразно, нерозбірливо, мимрити)ковтати (жувати) слова;(ледве розтуляючи рота від гніву, презирства)цідити [слова] крізь (через) зуби; крізь зуби казати;(гугнявити)балакати в ніс.

–А ти хто така?–трохи згодом питає він,ковтаючи слова(Панас Мирний, 1, 1969, с. 38); –А-а, ну, це, знаєш… – Діжажував слова.Він наче подавився кісткою від риби(Загребельний, День для прийдешнього, 1964, с. 317);Вона[Маланка]цідила слова,немов отрута(Коцюбинський, 2, 1955, с. 29);…Говорить, неначесловачерез зуби цідить,ще й не договорює думок(Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 69);Особливо Підпара ненавидів бідних. Зсував густі брови і з презирствомцідив крізь зуби:–Голота! Що воно має…(Коцюбинський, 2, 1955, с. 52);Він булоказавщо-небудькрізь зубитак, що не можна було розібрати(Григоренко, Вибрані твори, 1959, с. 134);Якщо пана гетьманадолав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починалибалакати в нісі полизачі(Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, с. 97).

3.(говорити щось незначне, несерйозне, пусте)теревені правити (розводити, точити, гнути, плести); теревені-вені правити,рідко;ляпати (лопотати, лепетати, ляскати, плескати, клепати, молоти, плести) язиком;(довго говорити про щось неістотне, беззмістовне; базікати)мозолити свій язик; чесати язика; переливати з пустого в порожнє;(проводити час в розмовах про щось незначне, смішне, несерйозне)точити ляси (баляси, баляндраси, баляси та баляндраси); брехні точити (справляти, терти); боби (на бобах) розводити; бали точити (розводити); ханьки м’яти;(дотепно вигадувати щось)заливати гусара; байки (казки) розповідати(повідати, говорити, гнути, плести, правити).

Він[Хома]без угавуправив теревені,поблискуючи з-під розкуйовджених вусів білими молодими зубами(Гончар, 3, 1959, с. 54);Мітинг тягся недовго. Новий комісар багато не балакав. Партизани теж не любилитеревені розводити(Яновський, 1, 1958, с. 107);Пасажириточили теревеніпро цю станцію, про потяг, про ціни на борошно й залізничні квитки(Досвітній, Вибране, 1959, с. 102); –Годі вамтеревені гнуть,–гукнув Барило, –прислухаючись…(Стороженко, 1, 1957, с. 390); –Про тебетеревені плівЛяссота і Левассер Боплан байки складав(Зеров, Вибране, 1966, с. 31); –Тут треба щось робити, а нетеревені-вені правити(Коцюбинський, 1, 1955, с. 113–114); [3іна:]Я так не люблю, не терплю тих, що надтоязиком ляпають(Корнійчук, 2, 1955, с. 101); [Іван Андрійович:]Тільки ж я вас прошу.., нелопотіть язикомбагато(Старицький, Вибране, 1959, с. 203); [Феська:]Все мені[Рябина]своїм п’янимязикомтакелепече,що й вимовити встидно!(Франко, 9, 1952, с. 392); [Ліна:]Ти мені, задрипанко, дивися: перед паничами зуби не скаль іязикомнеляскай!(Мамонтов, Твори, 1962, с. 215); – Є жтаки пустобрехи на світі: не зна нічогісінько, темний, як ніч на Купалу,апочнеплескати язиком–академік та й годі(Муратов, Буковинська повість, 1959, с. 49);Язикомщо хочклепай,а руки при собі тримай(Номис, № 3810);Шарлота за той час голосномолола язиком,розкидала руками, вигиналася.., але на неї не зважали(Мартович, Твори, 1954, с. 299);Його[Михайла Івановича]підтримали й інші. Нема чого, мовляв, даремноплести язиком(Збанацький, Єдина, 1959, с. 96);Як би там немозолилисвоїязикипапські алілуйщики, але політика Ватікану і далі йтиме у фарватері найреакційнішої імперіалістичної політики(Мельничук, Обличчя божого воїнства, 1960, с. 41); –Не має хтось роботи, то йчеше язика,мов на нього лизак напав(Стельмах, 1, 1982, с. 531); –Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини,переливаєте з пустого в порожнєось уже чималий час(Яновський, 2, 1954, с. 145);Він[дід Кузьма]точив ляси,оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх, хто потрапляв до його компанії(Кучер, Трудна любов, 1960, с. 471);А Бонковський, незважаючи на сватів,точив балясий реготався до Олесі(Нечуй-Левицький, 1, 1956, с. 59);Хтобаляндраси точить,хто лає подушне й мирське(Гребінка, 1, 1957, с. 85);Далі Максим уже орудував бесідою:точив баляси та баляндраси(Панас Мирний, 2, 1954, с.115); –А чи непора бвам кинутибрехні точититазаходитись коло роботи?–мовив Корж(Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, с. 34); [Хведір:] –Іван!.. Що нам тутбоби розводити?(Панас Мирний, 5, 1955, с. 213); [Рябина:]Ех, буду я з тобою тутна бобах розводити(Франко, 9, 1952, с. 40); –До світубали точать,а до півдня вилежуються.(Васильченко, 1, 1959, с. 271); –Чого мовчиш, бабо? – Нема мені про що з тобоюбали розводити.(Стельмах, Велика рідня, 1951, с. 651); –Сидять у своїй скоті на Чортомлику та з нудьгиханьки мнуть(Мордовець, 1, 1958, с. 104);В’язні пересміюються, Іван підморгує мені, мастак, мовляв, цей староста, вмієгусара заливати(Збанацький, Єдина, 1959, с. 167); –Майстер вінговорити казки,миляну пускать баньку(Франко, 12, 1953, с. 498);РозповідавТроць дівчатамбайки…(Бабляк, Вишневий сад, 1960, с. 44);Він[Охрім]зновубайки повіда.а в бороді–усмішка(Малишко, 1, 1956, с. 309);Та що се ти менібайки плетеш,на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі(Леся Українка, 2, 1951, с. 194)

4.(говорити щось беззмістовне)городити теревені (дурниці); гнути всячину; плести (верзти) нісенітниці (нісенітницю, небилиці); смаленого дуба плести (правити); плести харки-макогоненки; розказувати (наговорити, набалакати, намолоти, наплести) сім (десять) мішків (кіп, лантухів, три мішки) гречаної вовни [і всі неповні]; наговорити (розказати) [, що] на вербі груші [ростуть, а на осиці кислиці (а на сосні яблука)]; гнати (погнати, гонити, плести) химери; ахінеї (ахінею) гонити (нести, вернути, здіймати); харамани (хармани, фарамани) плести (гнути); сон рябої кобили розказувати; химині кури розводити; про химині кури торочити.

Нестор дивився на неї, як на дитину, якагородить теревені(Вільде, Сестри Річинські, 1958, с. 572); –Дурниціти, Парамоне,городиш,все тобі жарти на умі(Яновський, 1, 1958, с. 459);Регочуться люди дуже, мов бджоли гудуть, вигадують штуки івсячину гнуть(Гребінка, 1, 1957, с. 85);Вона[Соломія]сідала на лаві, а він[Остап]мовчки дивився червоними з гарячки очима абоплів нісенітниці(Коцюбинський, 1, 1955, с, 372); –Плетеш небилиці,Ґаво, –скрикнув Вовкун(Франко, 3, 1950, с. 18); [Друга дівчина:] –І не сором тобі, дівці, отакунісенітницю плести?(Васильченко, 3, 1960, с. 11);Смаленого дуба плете(Українські народні прислів’я, 1963, с. 172); [Лицар:]Нема ніде нічого, а вона якогосьдуба смаленого правитьта обіцяє. груші на вербі!(Леся Українка, 2, 1951, с. 194);Вона[Олександра]й на хвилину невгавала, усеплела харки-макогоненки, розказувала сім мішків гречаної вовни(Коцюбинський, 1, 1955, с. 63);Певне, ніхто не вмів краще за Несторанамолотипри відповідних обставинахсім мішків гречаної вовни(Гончар, Таврія, 1962, с. 14–15);– Та з цього й кінь би сміявся–наплелиосьсім мішків гречаної вовни…(Козланюк, Юрко Крук, 1957, с. 497);Янаговоривїй[сестрі]про тебе в листахсім мішків вовни(Колесник, Терен на шляху, 1975, с. 57);За якусь хвилину ця химерна дівчина[Катря]наговорила сім кіп вовни–і всі неповні(Речмедін, Вогонь батькових ран, 1971, с. 45);–Годі тобі дівчино! Тирозкажештакого,що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть!(Марко Вовчок, 1, 1955, с. 319); [Оленка:] –Вже ви, мамо,наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці(Нечуй-Левицький, 2, 1956, с. 499);Катулле бідний, вжехимери гнатьгоді, бо те, що втратив ти, пропало навіки!(Зеров, Вибране, 1966, с. 203);Химери плелиж на нас усі, хто в лаки, в лоски обкрилися–меншовики, есери–буржуазії кляті підголоски(Тичина, 1, 1957, с. 206);А то сидить в брилі, в кереї, Зтовстою книжкою в руках, І всім, бач,гонить ахінеї,І спорить о своїх правах(Котляревський, 1, 1952, с. 252);Щобздіймати ахінею –треба ж буть не при собі!(Тичина, 2, 1957, с. 92);Верневсякуахінею,аж шипить чорнильний гад…(Білоус, Зигзаг, 1956, с. 100);Злізають живо старости, ведуть Трохима із собою і сталихармани плестиперед багатимЛободою!(Руданський, 1959, с. 63); [Старшина:]Ну, це ти почаларозказувати сон рябої кобили(Кропивницький, 1, І958, с. 507); –Ти мені, Бреус, не кажи, –вигукнув тоненьким голоском Тягнирядно. …Йому правду кажуть, а вінхимині кури розводить(Добровольський, Очаківський розмир, 1965, с. 229);– Ат, покинь меніпро химині кури торочити.І в своїх місцях при батькові тобі хватило б самогону, землі та молодиць(Стельмах, 3, 1983, с. 301).

5.(говорити багато і швидко)сипати словами (слова) [як (мов, наче, неначе) горохом (горох)]; як горохом обсипати; захлинати словами.

Він так здавався і нікчемний, Та був розумний, як письменний, Слова таксипав, як горох(Котляревський, 1, 1952, с. 107);Тим часом Волочиласипала словами, наче горохом…(Нечуй-Левицький, 3, 1956, с. 213);Вже він[Гарик]сипав та сипавтіслова, мов горох з мішка(Чабанівський, Тече вода в сине море, 1961, с. 107);Півники-самохвали і собі пристали,як горохом обсипають,сміються, гукають(Глібов, Вибране, 1957, с. 176); [Голова:]…Ти, браток, поменше б говорив.Сиплеш, наче горохом,біс не розбере(Корнійчук, 2, 1955, с. 17);Вітасипала словами,сміялася, обнімала, не даючи Ані й отямитися(Рябокляч, Жайворонки, 1957, с. 158);Жінки, ажзахлинаючись словами,навперебій виливають їй своє обурення(Гончар, Тронка, 1963, с. 90).

6.(говорити одне і те ж)заводити (затягувати, затягти) своє (своєї); товкти (твердити, торочити) своє (одно);(набридливо повторювати те саме)жувати (пережовувати) жуйку (жвачку, клоччя, вовну, мотлох і т. ін.).

–Та я ж не комсомолець,–зновзаводитьвінсвоєї(Гончар, Людина і зброя, 1960, с. 36);Коли попереду проступили з темряви будинки селища, вона пішла зовсім повільно і зновзатягла своєї:–Засиділись мало не до півночі(Шовкопляс, Інженери, 1956, с. 104); –-Куди ж я піду? – знов я їмсвоє товчу(Панас Мирний, 3, 1954, с, 166);Данило Самійловичтвердив одно:«Швидше віддайте її за мене!»(Марко Вовчок, 2, 1955, с. 231); –Майте, дівчатка, витримку, майте терпіння!–твердив своєМокеїч(Гончар, 1, 1959, с. 39–40); –Всі, та не всі, –торочила своєГалина(Збанацький, Малиновий дзвін, 1958, с. 31);.„Каутський, на основі явно шахрайського тлумачення однієї фрази з моєї промови, внушає німецьким читачам думку, ніби в Росії фабрики передаються окремим робітникам! І Каутський після цього на протязі десятків і десятків рядківжує жуйкупро те, що фабрики не можна передавати робітникам?(Ленін, Повне зібр. творів, т. 37, с. 313); Зтого часу, як він[дядько]перебрався до Зарванець, на село, почав потроху читати; і так уважно читає, що що де не вичитає, те пам’ятає і двічі, як короважуйку, пережовує(Коцюбинський, 1, 1955, с. 467);Олег Синиця тим часомжуєвжежвачку,повторюється:–Тут виступав шановний Родіон Калістратович.–Зал весело гомонить, не слухає Синицю…(Большак, Аста ла віста, 1967, с. 167); [Лев:]От ліпше заберуся до роботи, як маю тутжувати клоччя(Леся Українка, 3, 1952, с. 227);Каутський в сотий раз неймовірно нудно, в цілому ряді параграфів,жує і пережовуєстариймотлохпро відношення буржуазної демократії до абсолютизму і середньовіччя!(Ленін, Повне зібр. творів, т. 37, с. 230).

7.(говорити гнівно)кидати (вергати) громи; метати громи й блискавки.

…Командуючий окупаційною армією мав підставирвати й метати,мав причинувергати громи(Смолич, 5, 1959, с. 607); –Ви, шановний добродію,.. не раз…кидали громина нелюбих вам поетів або артистів(Франко, 16, 1955, с. 293);ІПанас Максимович знову почавметати громи й блискавкина непокірного сина(Минко, Ясні зорі, 1951, с. 224);Вінблискавкиметав,повчав менесердито, поплескав по плечу й простяг мені…[осел]копито(Іванович, Перебендя посміхається, 1960, с. 54).

8.(чистосердечно розповідати комусь про що-небудь)відкривати (відкрити) душу (серце)кому;звіряти (звірити, виливати, вилити) душу (серце)кому; (повсюдно розголошувати)у великий дзвін дзвонити; в усі [дзвони] дзвонити.

Скільки ж то разів, зустрічаючись на вулиці, хотів промовити до неї,відкритиїй своєсерце(Франко, 6, 1951, с. 249);У Орисі не було такої подруги, що їй могла б воназвірятисвоюдушу(Грінченко, 2, 1963, с. 112);Пройшло немало днів, поки той хлопець і дівчина одне одному своїсерця звірили(Цюпа, Три явори, 1958, с. ІЗ); –Дай мені адресу якої-небудь учительки або агрономші. – Для чого? Напишу їй листа.Виллю душу(Гончар, 1, 1954, с. 23);Нащо тов великий дзвін дзвонити?(Франко, Галицько-руські народні приповідки, 1905, с. 505);Не пасивність повинні проповідувати ми.., ні, ми повиннідзвонити в усі дзвонипро необхідність сміливого наступу..,(Ленін, Повне зібр. творів, т. 13, с.351); – Тоді їдь. Дивись лишень, парубче, нев усі дзвони!– гостро наказує Роман(Стельмах, 1, 1982, с. 87).

9.(розмовляти з ким-небудь)заводити (завести, розпочати) розмову (балачку, балачки); вести розмову (бесіду, балачки); точити балачку; справляти балачку; розводити балачки; вдаватися (заходити) у (в) розмову (в бесіду); вступати (встрявати, устрявати) до розмови (в розмову, в балачку).

Ми інколи в окопахзаводили розмовупро війну, про те, кому вона потрібна(Колесник, На фронті сталися зміни, 1959, с. 12);Дідок, оказується, волосний писар.Заводимо балачку(Васильченко, 4, 1960, с. 19);Я вже приятель Кузьменків. Вставши рано,розпочавз нимбалачкупро ловлю птиць(Рильський, Бабине літо, 1967, с. 62);Чіпка з Грицькомведуть розмовупро хазяйство(Панас Мирний, 2, 1954, с. 254); [Парвус:]Дивно! Патриції, замість іти на збори,ведутьякісьбалачкипо кутках!(Леся Українка, 2, 1951, с. 427);До столу, тепер уже килимом застеленого, знов сіли старі,точилине закінчену за вечереюбалачку(Головко, 2, 1957, с. 65); –Ми, жінки, цікавіші од вас і не всі любимо тількисправляти балачкупро квітки та вишивання(Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 156);Старшина далі не став порожніхбалачок розводити(Гордієнко, Чужу ниву жала, 1947, с. 45); –Я теж колись учився трохи катехізми і знаю, що вдаватись у розмову з безвірниками–дуже важкий гріх. Адже при сповіді ксьондз запитає вас, «чи незаходили в бесідуз нараженням на небезпеку святої віри?»(Вільде, Сестри Річинські, 1958, с. 376);Митю Михайло Іванович любить сердечно і частозаходитьіз нимудовгірозмови…(Рильський, Вечірні розмови, 1964, с. 54);Я мусилавступити в розмову(Леся Українка, 3, 1952, с. 575);Його ображало, що якийсь наймит… устрявав до розмови, як з рівним(Коцюбинський, 2, 1955, с. 140);Підсовувалися й сусідні гуртки,встрявали в балачкиі так захоплювалися ними, аж до лайки…(Ле, Роман міжгір’я, 1953, с. 234).

10.(не виявляти стриманості в розмовах)давати волю язикові; розпускати язика (губу);(подовгу сперечатися)розводити дискусію.

Але Марта була не з таківських: вона говорила, й говорила багато, а як більше сердилась, то більшедавала волісвоємуязикові(Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 58);- Але ж і ти, Марто, й справді велика брехуха,–вже дужерозпустила язика!–сказав Мельхиседек до своєї жінки(Нечуй-Левицький, 4, 1966, с. 99); [Дзвонарська:]Ах ти… ще сміє, мовляв, на моє званієгубу розпускати(Старицький, 3, 1964, с. 89); [Міліціонер:]Громадяни, давайте не будеморозводити дискусію.Підпишіть протокол (Корнійчук, 1, 1955. с. 286).

11.(висловлюватися відверто, прямо)викладати на чистоту; різати правду в вічі; різати правду-матінку [в очі (у вічі)]; називати речі своїми (їх) іменами; ставити (поставити) крапку (крапки) над «і».

[Горлов:]Це ти[Огнєв]куди гнеш?Викладай на чистоту(Корнійчук, 2, 1955, с. 22);Різкий на язик, грубуватий, як усі сини півдня, Селаброс часом груборізав правду ввічіне одним панам(Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 150); –От тобі й родич Керенського,ріже правду-матінку в очі!(Цюпа, Через терни до зірок, 1986, с. 104); –Хай моя щиросердна відповідь не дивує і не обурює вас: будурізати правду-матінку у вічі(Стельмах, 4, 1983, с. 173); [Скарбун:]Ви відповідаєтеза свої слова?[Назар:]Яназиваю речі їхіменами(Зарудний, Антеї, 1961, с. 15);Рано, мабуть,ставити крапкув цій давній історії. Спочатку требапоставитиусікрапки над «і»,гуртом вимести сміття, нагромаджене в мовчанні, пасивному спогляданні і двозначності позицій(Рад. Україна, 28 серп., 1976, с. 2).

12.(говорити марно, попусту)на вітер говорити (кидати слова); кидатися словами (словом).

[Марусяк:]Бо знай, небого, яна вітер говоритьне вмію(Франко, 9, 1952, с. 313);Він[доктор]говорить,аби язик вертівся, – так собі, –на вітер(Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 129);Українські колгоспники не раз ділом доводили, що вони некидають слів на вітер(Рад. Україна, 21 квіт., 1959, с. 1);Слова на вітерполіцейське начальство некидало(Збанацький, Пригоди Івана Коструба, 1984, с. 86);Ніяка поважаючасебе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати йкидатисьнерозважнимсловом(Яновський, 2, 1954, с. 114).

13.(говорити щось неприємне, дошкульне, в’їдливе)жалити язиком; голки заганяти; пускати шпильку (шпильки)кому;квітку пришпилити.

–Ви їх краще не чіпайте, –озвався парубійко.–Наші гектарниці ажязиками жалять,як оси(Гончар, 6, 1979, с. 104);Не одну, не двіголки загнаввін і без того в уражене серце… Христя мовчала(Панас Мирний, 3, 1954, с. 16);Інколи ж його просто ґедзь нападав і тоді він ставав нестерпучим іпускавРаїсішпильки,глузував з її екзальтації, осміював навіть її поверховність, сперечався проти того, що сам раніш обстоював(Коцюбинський, 2, 1961, с. 55);А ятрівка–…так та такого поприклада, такуквітку пришпилить,що і через тиждень сорому не збудеш(Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 227).

14.(говорити щось дуже приємне)з медом та маком промовити (сказати); мазати медом по губі (губах)кого;обливати (мазати) речі [солодким] медом; розпускати мед язиком.

«Правда моя, Парасю?»–промовила вона[Палажка]наче з медом та з маком(Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 11); –Життя солодкого бажаюя всім так саме, як собі, і через те вас поспішаюмазнути медом по губі(Самійленко, 1, 1958, с. 230);Там пан-гаман по сто рублів дає пройдисвіту, що речімедом маже(Глібов, Вибране, 1957, с. 251);Мелашка прийшла додому, і свекруха справдила своє слово: од того часу вона зновоблилаМелашкусолодким медом,а полин неначе сховала десь у комору для Мотрі(Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 394);Кайдашиха взяла чарку в руки, і хоч була сердита, але таки не вдержалась ірозпустилана всю хатумедсвоїмязиком(Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 364).

15.(сказати щось недоладне, недоречне)попасти пальцем у небо; утяти (утнути) до гапликів; бовкнути (вистрибнути) як (мов) Пилип з конопель.

[Усі:]Ха-ха-ха!Попав[Гнат]пальцем у небо!Тю!(Старицький, 3, 1964, с. 231); [Рябкова:]Ну йутяла до гапликів.Музика – одне. а вона–друге…(Старицький, 3, 1964, с. 548); [Грицько:]Першебуло мовчить-мовчить та якбовкне,томов Пилип з конопель…(Старицький, 2, 1964, с. 461);А на уроках він[Вітя]завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до лади, –як Пилип з конопель вистрибне(Іваненко, Таємниця, 1959, с. 30).

говорити—ГОВОРИТИstrong Юstrong ИТЬstrong гл.em . Роптать жаловаться на когол.em начаша людь говорити на воеводу ЛИ ок. об. . Разговариватьem стерезис празднословьа и кощюнъ. с...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
говорити—ворю вориш недок.i неперех. Мати здатнсть висловлювати думки почуття володти мовою. Володти якоюнебудь мовою. перех. i неперех. Усно висловлювати думки погляди розповдат...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
говорити—говорити говори до него коли вн нмец нмец говорити на високому рестр рестр говорити на пуф пуф говорити на фими фими говорити на хибивтрафив хибивтрафив говори...Лексикон львівський
говорити—говорити говори до него коли вн нмец нмец говорити на високому рестр рестр говорити на пуф пуф говорити на фими фими говорити на хибивтрафив хибивтрафив говори...Лексикон львівський
говорити—говорити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
говорити—говорити оuриеsupш нак.em риu воу...Орфоепічний словник української мови
говорити—говорити оuриеsupш нак.em риu воу...Орфоепічний словник української мови
говорити—говоритие воуру ориеш нак. ри воурт....Орфоэпический словарь украинского языка
говорити—говоритие воуру ориеш нак. ри воурт....Орфоэпический словарь украинского языка
говорити—Говорити ворю вориш ворять говорячи говори рм рть...Правописний словник Голоскевича
говорити—Багато говорити а мало що слухати.Дуже поплутана хоч неважна справа.Бесда це образ нашого думання.По бесд пзнають нас як розумно уммо думати та висловлюватися.Говори Гри...Приповідки або українсько-народня філософія
говорити—cro govoriti укр казати...Сербо-Хорватсько-Український словник
говорити—говорить беседовать разговаривать произносить речь выступать говори се говорят идт слух говорити у сeби говорить про себя говорити кроз нос говорить в нос гнусавить г...Сербско-русский словарь
говорити—Сказати агакати агукати немовля агусяти до немовляти агуськати акати атожкати базкати балабати балабонити балабосити балабошити балагурити балалайкати балакати баляндраси...Словник синонімів Вусика
говорити—Сказати агакати агукати немовля агусяти до немовляти агуськати акати атожкати базкати балабати балабонити балабосити балабошити балагурити балалайкати балакати баляндраси...Словник синонімів Вусика
говорити—казати мовити вести рч висловлюватися жм. дейкати подейкувати ур. ректи глаголати зн. цвенькати обертати язиком на вчу держати рч з ким БАЛАКАТИ РОЗМОВЛЯТИ мж собою гомо...Словник синонімів Караванського
говорити—казати мовити вести рч висловлюватися жм. дейкати подейкувати ур. ректи глаголати зн. цвенькати обертати язиком на вчу держати рч з ким БАЛАКАТИ РОЗМОВЛЯТИ мж собою гомо...Словник синонімів Караванського
говорити—передавати словами думки казати промовляти про рзномантне балакати заст. мовити ректи дал. подейкувати розм. повльно тягти через силу неохоче видавлювати видушувати цдити...Словник синонімів Полюги
говорити—передавати словами думки казати промовляти про рзномантне балакати заст. мовити ректи дал. подейкувати розм. повльно тягти через силу неохоче видавлювати видушувати цдити...Словник синонімів Полюги
говорити—БАЗКАТИstrong розм. багато беззмстовно говорити говорити розмовляти про щось незначне настотне РОЗБАЗКУВАТИstrong пдсил. зневажл. ПАТЯКАТИstrong зневажл. РОЗПАТЯКУВАТИstr...Словник синонімів української мови
говорити—БАЗКАТИstrong розм. багато беззмстовно говорити говорити розмовляти про щось незначне настотне РОЗБАЗКУВАТИstrong пдсил. зневажл. ПАТЯКАТИstrong зневажл. РОЗПАТЯКУВАТИstr...Словник синонімів української мови
говорити—син. базарити базлати бакланити ботати бухтти каркати квакати. говорити дурниц друшляки пускати....Словник українського сленгу
говорити—син. базарити базлати бакланити ботати бухтти каркати квакати. говорити дурниц друшляки пускати....Словник українського сленгу
говори́ти—ГОВОРИТИ ворю вориш недок. . неперех. Мати здатнсть висловлювати думки почуття володти мовою. де [Олеся] на панщину мусить х кидать а дтки одно не говорить друге не ходи...Словник української мови в 11 томах
говорити—ГОВОРИТИ ворю вориш недок. Мати здатнсть висловлювати думки почуття володти мовою. [Олеся] на панщину мусить х кидать а дтки одно не говорить друге не ходить а трет не в...Словник української мови у 20 томах
говорити—Базкати вибазкувати вибазкати повибазкувати забазкувати забазкати збазкувати збазкати позбазкувати добазкувати добазкуватися добазкатися подобазкуватися набазкувати набаз...Словник чужослів Павло Штепа
говорити—Базкати вибазкувати вибазкати повибазкувати забазкувати забазкати збазкувати збазкати позбазкувати добазкувати добазкуватися добазкатися подобазкуватися набазкувати набаз...Словник чужослів Павло Штепа
говорити—Говорить говоритиstrong . Перенem. граять каркать Тогда по Рускои земли ртко ратаев кикахуть нъ часто врани граяхуть трупа себ дляче а галици свою рчь говоряхуть хотять...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
говорити—ворю вориш недок. неперех. Мати здатнсть висловлювати думки почуття володти мовою. Володти якоюнебудь мовою. перех. em неперех. Усно висловлювати думки погляди розповд...Толковый словарь украинского языка
говорити—speak tell...Украинско-английский юридический словарь
говорити—speak tell...Украинско-английский юридический словарь
говорити—розмовлятиem to speak to talk сказатиem to say to tellговорити без запинки to speak without bookговорити без кнця to speak nineteen to the dozenговорити неправду to te...Українсько-англійський словник
говорити—розмовлятиem to speak to talk сказатиem to say to tellговорити без запинки to speak without bookговорити без кнця to speak nineteen to the dozenговорити неправду to te...Українсько-англійський словник
говорити—гаварыць гутарка казаць...Українсько-білоруський словник II
говорити—гаварыць гутарка казаць...Українсько-білоруський словник II
говорити—Гаварыць...Українсько-білоруський словник II
говорити—Гаварыць...Українсько-білоруський словник II
говорити—гаварыцьгутаркаказаць...Українсько-білоруський словник
говорити—гаварыцьгутаркаказаць...Українсько-білоруський словник
говорити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
говорити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
говорити—Snakke...Українсько-датський словник
говорити—Snakke...Українсько-датський словник
говорити—Говорити чеською мовою Говорити правду em Це говорить само за себе...Українсько-китайський словник
говорити—Говорити чеською мовою Говорити правду em Це говорить само за себе...Українсько-китайський словник
говорити—Snakke...Українсько-норвезький словник
говорити—Snakke...Українсько-норвезький словник
говорити—Istrong [howoryty]говорити польською укранською мовою mwi po polsku ukraiskuговорити правду у вч mwi prawd w oczy [howoryty]brzmie голосговорити неправду kama...Українсько-польський словник
говорити—рю риш mwi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
говорити—рю риш mwi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
говорити—говорить разговаривать беседовать отзываться высказывать мнение безл. обсуждать передавая слухи разг. поговаривать говорити багатьма мовами говорить на многих языках так...Українсько-російський словник
говорити—говорить разговаривать беседовать отзываться высказывать мнение безл. обсуждать передавая слухи разг. поговаривать говорити багатьма мовами говорить на многих языках так...Українсько-російський словник
говорити—Parler dire...Українсько-французький словник
говорити—Tala...Українсько-шведський словник
говорити—Tala...Українсько-шведський словник
говорити—аж шкура говорить на кому. Хтонебудь надзвичайно жвавий енергйний або балакучий. На йому ньому й шкура говорила такий балакучий Панас Мирний. говорити на рзних мовах рзн...Фразеологічний словник української мови
говорити—аж шкура говорить на кому. Хтонебудь надзвичайно жвавий енергйний або балакучий. На йому ньому й шкура говорила такий балакучий Панас Мирний. говорити на рзних мовах рзн...Фразеологічний словник української мови