Орфографічний словник української мови

РОЗУЧИТИ

розучи́ти дієслово доконаного виду

  1. розучити—див.i розучувати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. розучити—ВИВЧАТИstrong прочитуючи щонебудь намагатися запамятати ВЧИТИstrong УЧИТИstrong ЗАВЧАТИstrong ЗАУЧУВАТИstrong ВИУЧУВАТИstrong РОЗУЧУВАТИstrong ЗУБРИТИstrong розм. ВИЗУБРЮ...Словник синонімів української мови
  3. розучи́ти—РОЗУЧИТИ див. розучувати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  4. розучити—РОЗУЧИТИstrong див. розучувати...Словник української мови у 20 томах
  5. розучити—див. розучувати....Толковый словарь украинского языка
  6. розучити—недок.em розучувати док.em розучитиto study to practice на роял та н.em to prepare to performрозучити роль to rehearse a part in a play to study ones part...Українсько-англійський словник
  7. розучити—em розучувати...Українсько-китайський словник
  8. розучити—чу чиш nauczy si wiczy si np. w grze na gitarze...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  9. розучити—сов. от розучувати...Українсько-російський словник