Орфографічний словник української мови

НАБАЛАКУВАТИСЯ

набала́куватися дієслово недоконаного виду розм.

  1. набалакувати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem набалакувавши набалакуючи...Большой украинско-русский словарь
  2. набалакувати(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem набалакувавши набалакуючи...Большой украинско-русский словарь
  3. набалакуватися—НАБАЛАКУВАТИСЯ уюся ушся недок. НАБАЛАКАТИСЯstrong аюся ашся док. розм.Поговорити досхочу удосталь наговорюватися.Найбльша насолода для Гаркуш за столом щоб дали йому зм...Словник української мови у 20 томах