СВІТЛІТИ, СВІТЛІШАТИ
СВІТЛІТИ – СВІТЛІШАТИ Світліти. Ставати світлим, світлішим, розвиднятися тощо; виділятися світлим кольором, виднітися (про щось світле). На сході починає світліти (С.Чорнобривець); У пасажирів світліють обличчя (С.Журахович); В каюті вже було півтемно, і тільки ще світліли віконця ілюмінаторів (О.Донченко). Світлішати. Ставати світлішим, розвиднятися тощо. Ніч минала, все округи світлішало (Є.Гуцало).