Літературне слововживання

ВДВІЧІ, УДВІЧІ

присл. У два рази: вдвічі більше, вдвічі старший за нього, побіг удвічі швидше.

  1. вдві́чі (удві́чі)—ВДВЧ УДВЧ присл. Те саме що вдво . Та вн у нас не такий уже розбяка як його уславили як до нього добре вн удвч добрий Вас. II В час вйни двч спалене тепер воно [мстеч...Словник української мови в 11 томах