Літературне слововживання

ВДАЛЕЧІНЬ, УДАЛЕЧІНЬ, У ДАЛЕЧІНЬ, В ДАЛЕЧІНЬ

ВДАЛЕЧІНЬ (УДАЛЕЧІНЬ) – В (У) ДАЛЕЧІНЬ Вдалечінь (удалечінь), присл. Те саме, що вдалину. Гори зводились біля самих вагонів, як хмарочоси. Іноді відступали вдалечінь (О.Гончар); Усе це згадалося Богданові, коли глянув з-поміж очерету вдалечінь (О.Лупій); Звідки цей безмежний річковий простір, що манить, кличе, вабить удалечінь? (Є. Гуцало). В (у) далечінь, ім. з прийм. В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання (В.Сосюра).