ІНІЦІАТИВА — ПРОПОЗИЦІЯ — ЗВЕРНЕННЯ.
Словоініціативапоходить від латинськогоinitium— початок. Уживається воно у значенні «почин, активна, провідна роль у діях, заповзятливість».Ініціаторамизвичайно називають людей, що роблять перший крок у якій-небудь справі, керують нею, щось започатковують, напр.:На що може сподіватись людина, як не на власні сили, не на індивідуальну ініціативу(з журн.). У літературній мові фразеологізувались такі вислови,як за ініціативою, взяти до своїх рук ініціативу.
Пропозиція— це те, що пропонується, виноситься на обговорення, порада, вказівка, напр.:Неправда, що моя пропозиція несподівана: я не раз про це говорив тобі(В. Підмогильний);Висловлювались пропозиції видати літографовані курси лекцій українських істориків(з журн.). Це слово не обов’язково виражає почин справи, хоча й не виключає цього, напр.:виступити з пропозицією, звернутися з пропозицією.Книжний характер цих словосполучень зумовлює використання їх в офіційно-діловому стилі. Синонімічні словосполучення з іменникомзверненнятак само властиві переважно офіційним, інформативним повідомленням. Порівняно зі словамиініціатива, пропозиціяіменникзверненнямає ширше значення; його семантика передбачає сполучуваність зі словамиініціативаіпропозиція.Порівняймо синонімічні вислови:виступили з ініціативою, пропозицією, звернулися з ініціативою, пропозицією, звернення з ініціативою, пропозицією.