ДАЛЕКИЙ — ДАЛЬНІЙ.
Ці прикметники — родичі з походження. Основним, уживаним у всіх стилях, є прикметникдалекий.Він має більше значень, ширшу сполучуваність.Дальнійсходиться з ним у кількох випадках. Це здебільшого стосується чималих відстаней у просторі або в часі. Так, спільним є значення «розміщений на великій відстані»:далекий край, далекий ліс, далека турбаза — дальній край, дальній ліс, дальня турбаза.
Про людину, що перебуває або живе десь далеко, кажуть:далекий друг і дальній друг, далека мила і дальня мила.Пор. ще:далекийідальній грім, далекаідальня луна; їдемо в далеку подорожів дальню подорож.Про дорогу, відстань на багато кілометрів, кажуть:далека дорогаідальня дорога.Те саме й про велику віддаленість у часі — чи в минулому, чи в майбутньому:далеке (дальнє) минуле, далеке (дальнє) прийдешнє.Не важко помітити, що таке паралельне вживання характерне для розмовного стилю, для тих понять, з якими пов’язана загальновживана лексика. Наприклад, коли йдеться про віддалену спорідненість, коли хтось має того самого предка не ближчого, ніж у третьому коліні, кажутьдалекий (дальній) родич.
Однак у книжних стилях літературної мови, термінологічних стандартах треба послуговуватися прикметникомдалекий: авіація, що долає тисячі кілометрів, —далека,капітан —далекого плавання, так само ідалеке зарубіжжя.
Переносні значення віддаленості передає тільки прикметникдалекий.Так, про погляд, очі, спрямовані в далечінь, або холодні, байдужі, кажуть:далекий погляд, далекі очі.
А людина, яка не думає про щось, не збирається щось робити, —далека від того: Дядько бувдалекий від жартів(тобто «не збирався жартувати»).