ВАДА — ПОРОК.
У масовій свідомості побутує назва хворобипорок серця.Як свідчить медична література,порок серця— це не одна якась конкретна хвороба серця, а загальне означеннявадсерця. Лікують природжені і набутівади.Серед них розрізняютьклапанні, ревматичні, органічні, декомпенсовані.Термінпорок серцявказує у спеціальній літературі на фізичну недугу внаслідок захворювання, а також природжену.
Закономірно постає питання: чи можлива взаємозаміна слівпороківадау терміні?
З огляду на зміст, який передають згадані іменники, слововадаоднозначніше і конкретніше, напр.:Найбільшавадаштучних, а головне синтетичних тканин — негігієнічність, некомфортність!(з журн.);Вадазору, при якій зображення віддалених предметів утворюється за сітківкою, називається далекозорістю(з підр.). Іменникпорок, як правило, негативно характеризує осіб (риси поведінки, фізичні дані, умови і спосіб життя тощо):Його[Нерона]душа — ціла клоака всякихпороків,які могли зустрітися серед роду людського(М. Слабошпицький);Бідність — непорок,а велике горе(прислів’я).
У сучасній мовній практиці трапляються випадки ненормативного вживання словапороку значенні «вада, недолік»:Контейнер[технологія товароруху з застосуванням тари обладнання]допоможе торгівлі викоренити пороки, котрі давно набридли, —обмірювання, обважування, обрахування(з газ.). У таких випадках треба дотримуватися літературної норми і відповідно послуговуватися словамивада, недолік.
Щодо термінапорок серця, то впадає у вічі небажана синонімія першого слова з розмовнимпорок, через що термін сприймається як калька з російської мови. Тому замістьпорок серцяварто вживативада серця, напр.:На початку нашого століття були безпорадні перед ревматичною клапанноювадоюсерця(з газ.).